Головна
ГоловнаНавчальний процесСистеми освіти → 
« Попередня Наступна »
А.В. Полєтаєв, к.е.н. М.Л.Аграновіч, Л.Н.Жарова .. РОСІЙСЬКЕ ОСВІТА В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНИХ ПОКАЗНИКІВ - порівняльний доповідь, 2002 - перейти до змісту підручника

4.2. Викладачі

Важливе значення для аналізу стану системи освіти мають характеристики викладацького складу. Насамперед йдеться про показник кількості учнів у розрахунку на одного викладача (Табл. 14). Цей показник розраховується в еквіваленті повної зайнятості, як для викладачів, так і для учнів, що забезпечує його порівнянність по країнах. У середньому відношення учень / викладач змінюється обернено пропорційно рівню доходу, досягаючи мінімуму в країнах з високим рівнем доходу і максимуму - в найбідніших країнах. Однак в Україні на більшості рівнів освіти ставлення учень / викладач є надмірно низьким, і не відповідаючи не тільки стандартам країн тієї доходної групи, до якої належить Росія, а й навіть стандартам найбагатших країн.

Лише на двох щаблях освіти - допервічного (щабель 0) і третинного щаблі 5B російський показник відповідає середнім показникам для II групи країн. На рівні допервічного освіти ставлення учень / преподаватель в Росії становить в еквіваленті повної зайнятості 17 уч. / Преп., Що приблизно відповідає рівню II групи країн (18 уч. / Преп.) При середній для III групі 23 уч. / Преп. На рівні теоретичного освіти щаблі 5B (російські установи середньої професійної освіти) ставлення учень / преподаватель в еквіваленті повної зайнятості дорівнює 14 уч. / Преп. при середній для II групи 13 уч. / преп. і середньої для III групи 18 уч. / преп.

На рівні дотретічного освіти російські показники стають вже трохи нижче, ніж середні для I і II груп, хоча ще порівняти з ними по величині. Так, на рівні первинного і вторинного освіти розглядається відношення становить в Росії 12 уч. / Преп. (14 уч. / Преп. В I групі і 13 уч. / Преп. У другій). На рівні поствторічного нетретічного освіти російський показник дорівнює 10 уч. / Преп. при середній для I групи 12 уч. преп. і середньої для II групи 11 уч.

Преп.

Найбільше відхилення російських показників від світових стандартів спостерігається на рівні теоретичного освіти щаблі 5A (російські вузи). Показник для Росії становить в еквіваленті повної зайнятості 11 уч. / Преп., В той час як у країнах I та II груп він дорівнює 16 уч. / Преп., А в країнах III групи, до якої відноситься Росія, - 19 уч. / преп.

Таким чином, в цілому можна говорити про наявність в Росії надлишкової чисельності викладачів щодо кількості учнів у порівнянні з світовими стандартами. Надмірна чисельність викладачів особливо велика на рівні теоретичного освіти ступеня 5A (вищі навчальні заклади), значна на рівні дотретічного освіти (школи та ПТУ), і лише на рівні допервічного (ДОУ) і третинного щаблі 5B (установи середньої професійної освіти) надмірність викладачів відносно невелика і укладається хоч в якісь стандарти. Рис. 8 Кількість учнів на 1 викладача за рівнями

освіти 35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 - 10,0 - 5,0 Дошкільна освіта Середня освіта послесреднего,

невисшее освіта Вища освіта - I група 16,5 13,7 11,9 14,3 II група 18,3 13,1 10,9 14,9 III група 23,4 21,5 17,3 16,4 - Росія 17,1 11,5 10,2 12,3 - IV група 28,9 21,5 15,5 19,4 Виразні диспропорції російської освіти в порівнянні з загальносвітовими стандартами проявляються і на рівні іншого показника, що характеризує викладацький склад, а саме, за часткою жінок серед викладачів (Табл. 15). За цим показником Росія займає, на жаль, перше місце в світі на всіх рівнях освіти. В принципі, залежність частки жінок від середньодушового доходу в країні має П-подібний характер: найменших значень цей показник досягає в найбагатших і найбідніших країнах, найбільших - в країнах II, рідше - III групи. У багатьох країнах частка чоловіків в числі викладачів збільшується завдяки більш високому престижу і рівнем оплати праці у сфері освіти, в найбідніших - через недостатній рівень емансипації та участі жінок в зайнятості в цілому.

В цілому по всіх рівнях освіти частка жінок серед викладачів в Росії становить 77% порівняно з 68% в II групі (у цій групі досягається максимальне середнє значення). Частка жінок у російському первинному освіту (початкова школа) складає 99% і перевищує показник для II групи на 17 процентних пунктів зауважимо, що наближається до 100% частка жінок серед викладачів характерна для більшості країн тільки в дошкільних освітніх установах. На рівні вторинного освіти (середня школа) частка жінок серед викладачів дорівнює 80%, що на 7 процентних пункту перевищує середній для II групи показник за нижчим вторинного утворення і на 25 процентних пункту - з вищої вторинного освіти (на жаль по Росії відсутні необхідні дані по окремими рівнями вторинного освіти).

На рівні поствторічного нетретічного освіти частка жінок серед викладачів в Росії становить 61%, перевищуючи на 12 процентних пункту аналогічний показник для країн II групи. На рівні теоретичного освіти щаблі 5B (ССНЗ) частка жінок серед викладачів дорівнює 72% проти 51% в II групі (+21 процентних пункту.). Нарешті, на рівні теоретичного освіти щаблі 5A (вищі навчальні заклади) частка жінок серед російських викладачів дорівнює 48% порівняно з максимальною середньої 44% в III групі (+4 процентних пункту.). Таким чином, на всіх рівнях освіти крім теоретичного ступеня 5A (вузи) частка жінок серед викладачів в Росії перевищує середні значення навіть для країн II групи на 15-20 процентних пунктів. Ці дані зайвий раз підтверджують той добре відомий факт, що Росії настійно вимагається збільшувати частку чоловіків серед викладачів, особливо в школі.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.2. Викладачі "
  1. Москва.
    Викладач знайде в ній відповіді на питання, що виникають в ході навчання, і зможе залучити до цієї роботи учнів. Однак нагальною залишається проблема гідного освітлення досягнень археологічної науки у підручниках. Література Авдусин Д.А. Освіта давньоруських міст лісової зони / / Праці V Міжнародного конгресу слов'янської археології. - Т. I. - Вип. 2а. - М.: Наука, 1987. Авдусін Т.Д.,
  2. Олександр I
    викладачів. Однак для Олександра та його брата Костянтина заняття представляли собою скоріше «художні сеанси, а не розумову роботу». До нещастя, по В.О. Ключевскому, «між учнем і вчителем утворюється ставлення глядачів до артиста, коли урок наставника стає для вихованців розвагою, хоча і естетичним». Романтичне, піднесене, але абстрактне від реального життя
  3. Травкін А.А., Карабанова К.І.. Арбітражний процес: Навчальний посібник: - Волгоград: Вид-во ВолДУ, 2003, - 348 С., 2003
    викладачів юридичних вузів і факультетів, а також для практичних
  4. Карабанова К.І.. Курс лекцій з арбітражного процесу. - Волгоград: Вид-во ВолДУ, 2002. - 344 с., 2002
    викладачів юридичних ву-зов і факультетів, а також для практичних
  5. Глазирін Ф.В., Соловйова Н.А., Боровков А . В.. КРИМІНАЛІСТИКА. Навчально-методичний посібник. Волгоград 2003р., 2003
    викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних
  6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ до семінарських, практичних (ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ
    викладача поточний контроль над успішністю. Перш за все студенти повинні уважно ознайомитися з планом семінарського заняття, а також з навчальною програмою з даної теми. Навчальна програма дозволяє студентам правильно сформулювати короткий план відповіді, допомагає краще зорієнтуватися при опрацюванні питання, сприяє структуруванню знань. Далі необхідно вивчити конспект лекцій
  7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
    викладача, зроблені в рецензії та на полях роботи. Курсова робота, написана незадовільно, повертається студенту для виправлення виявлених хибних положень, з урахуванням зауважень і рекомендацій, зроблених рецензентом. В окремих випадках, за погодженням з керівництвом кафедри, може бути обрана інша тема. Курсова робота виконується на одній стороні аркуша. З лівого боку має
  8. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ ПО криміналістики.
    Викладачем, можуть запропонувати і інші
  9. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗДАЧІ заліки та іспити з криміналістики
    викладач керуються, перш за все, наступними критеріями: правильність відповідей на всі питання; поєднання повноти і лаконічності відповіді; наявність практичних навичок з застосування технічних засобів, тактику проведення окремих слідчих дій і т.д.; орієнтування в криміналістичній літературі; знання основних проблем сучасної криміналістики; логіка та аргументованість
  10. I. Організаційно-методичний розділ
    викладача аналізують нормативні акти та наукову літературу. Під час проведення практичних занять студенти набувають вміння та навички аналізувати конкретні ситуації, самостійно приймати рішення з попередження та розкриття злочинів, скоєних організованими злочинними групами і складати службові документи, що використовуються в практиці правоохоронних органів. За