тобто поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення, предмети контрабанди будуть вважатися переміщеними, коли фактично перетнули лінію кордону. Це відбувається тому, що дії особи, яка переміщує дані предмети, направлені саме на перетинання лінії кордону, і дії по приховуванню предметів контрабанди у даному випадку не є першочерговими, тобто такими, які будуть мати визначальне значення для переміщення саме через відсутність можливого контролю. Якщо переміщення відбувалося на автомобілі і певні умови не змінилися, то на автомобілі і відбудеться перетинання кордону, а предмети за відсутності непередбачених злочинцями умов будуть переміщені за лінію кордону. Тобто сутність та характер дій злочинців, направлених на переміщення предметів контрабанди поза митним контролем не змінюються при перетинанні лінії кордону. Вони виконуються в повному обсязі відповідно до ситуації для того, щоб забезпечити переміщення згаданих предметів через лінію кордону.
По-іншому складається ситуація при переміщенні предметів контрабанди способом приховування від митного контролю. Відкрите, явне переміщення предметів контрабанди через пункт митного контролю неможливе. Тобто якщо предмет перевозили у автомобілі відносно відкрито, не маскуючись, то з наближенням до митного пункту він має бути прихований. При цьому митна декларація, що подається при виїзді за кордон або інша митна документація буде містити неправдиву інформацію. Отже, на цьому етапі вчинення злочину особа виконала все від неї залежне для того, щоб довести злочин до кінця. Вся неправдива інформація вже надана митникові, предмет приховано від митного контролю і якщо митник не виявить ознак контрабанди, ніяких перешкод до фізичного переміщення предмету за лінію кордону не буде. Після проходження митного контролю і невиявлені працівниками митниці ознак контрабанди, особі, що переміщує контрабанду, для фізичного переміщення предметів через лінію кордону не потрібно докладати ніяких додаткових зусиль. Тобто фактично переміщення вже відбулося, хоча предмет лінію кордону ще не перетнув.
Саме такої позиції дотримується М.І. Загородніков, який зазначає, що при вивезенні предметів контрабанди переміщення слід розуміти як подолання трьох режимів, встановлених державою в зонах прикордонного і митного контролю, а не як формальний момент фізичного переміщення через лінію державного кордону [185]. Такої ж думки дотримуються А.М. Яковлєв і І.А. Алєксєєв, які вважають, що при вивезенні товарів переміщення має місце при поданні митної декларації [176, с.496; 208, с. 98].
Законодавством України, що регулює сферу підприємницької діяльності, встановлені організаційно-правові форми суб'єктів підприємницької діяльності, порядок їх створення, діяльності, ліквідації. До учасників підприємницької діяльності належать засновники (учасники) та члени виконавчого органу. Залучатися до здійснення певних видів діяльності можуть особи з числа персоналу, а також інші особи на підставі цивільно-правових угод.
В певних випадках засновники (учасники) або члени виконавчого органу (дирекції) суб'єкта підприємницької діяльності можуть брати безпосередню участь у незаконному переміщенні товарів через митний кордон України.
Наприклад, згідно матеріалів справи, що розглядалася в Богунському районному суді м. Житомира 30 жовтня 2001 р., визнано винним та засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 208, ч. 2 ст. 201 КК України, громадянина С. Він, працюючи генеральним директором ТОВ Т розташованого у м. Житомирі та одночасно президентом корпорацій U та S, розташованих у Нью-Йорку, США, зловживаючи довірою, у квітні-грудні 2000 р. вчинив розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах, незаконно відкрив та використовував за межами України валютні рахунки та вчиняв переміщення цінностей через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у великих розмірах [221].
Кваліфікація їх дій у такому разі труднощів не викликає. Складніше вирішувати питання про відповідальність за контрабанду, коли до її фактичного здійснення були залучені рядові учасники (робітники, службовці), а засновники (учасники) або члени виконавчого органу (дирекції) керували такою діяльністю. Проблема відповідальності зазначених осіб вирішується в залежності від факту усвідомлення рядовими учасниками протиправного характеру вчинюваних дій та їх спрямованості. Якщо рядові учасники усвідомлюють злочинний характер вчинюваних дій і бажають їх вчинення, вони мають визнаватися виконавцями контрабанди, а особи, що організували таку діяльність, - організаторами цього злочину. Якщо ж рядові учасники діють без вини або з необережності, то виконавцями контрабанди повинні визнаватися особи, які їх використали для незаконного переміщення товарів через митний кордон. В теорії кримінального права такі випадки називаються посереднім виконанням [10, с. 126-129].
Прикладом посереднього виконання злочину можуть слугувати матеріали справи та ухвала колегії суддів судової палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 04 лютого 2003 р. Громадянин В. був засуджений за те, що з метою незаконного ввезення на територію України придбаних в Молдові 8 старовинних ікон, які представляли культурну та історичну цінність, 08 червня 2000 р. на автодорозі між митними постами "Первомайськ" (Молдова) і "Кучурган" (Україна) передав їх громадянину України Д., який, не здогадуючись про те, що це за речі, перемістив їх поза митним контролем на Україну. Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і обґрунтовано кваліфікував дії громадянина В. за ч. 1 ст. 201 КК України [228].
Але, як уявляється, найбільш дискусійним та актуальним є вчинення контрабанди службовою особою, а також зростання корумпованих посадовців із представниками організованих злочинних груп. Слід відзначити, що контрабанда набула транснаціонального статусу. Тому вважаємо за доцільне вивчити питання кваліфікації дій посадових осіб, що використовуючи свої повноваження вчиняють контрабанду, а також розглянемо питання вчинення контрабанди організованими групами.
|
- Історичні витоки і соціальні передумови виникнення контрабанди
приховуванням від митного контролю або поза митним контролем. Упродовж віків митниця була і залишається одним із чинників державності й незалежності країни, яскравим свідченням владного і фінансового суверенітету. Основною функцією в її діяльності було стягнення мита та виявлення контрабанди. Вже в найдавніші часи існували міждержавні стосунки, контроль за якими поміж іншим був одним із джерел
- ВИСНОВКИ
при вчиненні контрабанди може характеризуватися тільки прямим умислом. Мотив та мета є, як правило, корисливі. Вони не повинні впливати на кваліфікацію контрабанди. Мета контрабанди не є контруктивною ознакою розглянутого складу злочину. 4. Суб'єктом контрабанди може бути будь-яка фізична особа (як приватна, так і службова), якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років (ст. 22 КК
- Факультативним безпосереднім об'єктом контрабанди
припасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), то вони не можуть утворювати об'єкт контрабанди як господарського злочину, тому що їх сутність, в першу чергу, лежить не в сфері господарських відносин. Їх переміщення суспільно-небезпечне вже само по собі, та їх основна характеристика - всі суспільні відносини, які відбуваються навколо цих предметів, стосуються їх
- §1. Криміналістична характеристика контрабанди
прихованням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила
- ВСТУП
причиною кримінальних процесів у сфері господарської діяльності, серед яких контрабанда набула значного поширення. За оцінкою Кабінету Міністрів України [144; c. 34-42], контрабанда завдає суттєвої шкоди економічним відносинам у сфері господарської діяльності нашої держави. Збитків зазнають інтереси вітчизняного товаровиробника і порушується нормальний порядок товаровідносин на внутрішньому
- ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 1
прийшло набагато пізніше, приблизно в ХІІ-ХІІІ столітті, саме тоді держава за рахунок правових заходів стала реагувати на контрабанду. Згідно досліджень професора Ю.Г. Кисловського контрабандою займалися в XІІІ-XVІ століттях заморські купці [71, с. 3]. Тому не дивно, що першим митним порушенням було ухилення від сплати податків. До середини XVI століття контрабанда не сприймалася суспільством як
- Для здійснення незаконного ввозу в Україну товарів
приводом технологічної необхідності, здійснюють незаплановані посадки на військових чи відомчих аеродромах України, де відсутній митний контроль; ввезення товарів поза постами митного контролю. При визначенні моменту закінчення злочину необхідно виходити з того, що відповідно до ст. 6 МК України, митний кордон України співпадає з державним кордоном України за винятком меж спеціальних митних зон,
- 76. Державна територія
природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виняткової (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу (стаття 13 Конституції України). Таким чином, Основним Законом держави передбачене право народу на володіння, користування і розпорядження як самою територією, так і всіма її природними ресурсами і
- Допит свідків
присутні при вчиненні контрабанди (очевидці злочину), - обслуговуючий персонал (провідники вагонів, стюардеси, працівники залізниці, автовокзалів, аеропортів, річкових і морських портів); водії та пасажири транспортного засобу, що використовувався контрабандистом для вчинення злочину; начальник поїзної бригади, капітан судна, керівник туристичної групи та ін.; в) свідки, які хоча і не брали
- Об'єктивна сторона контрабанди.
приховування предметів судова практика цілком слушно, на наш погляд, відносить такі, як використання виготовлених або спеціально обладнаних сховищ, конструктивних порожнин, ємкостей транспортних засобів; приховування в багажі, валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування тощо; приховування на тілі або в організмі людини; інші способи фізичного приховування, що
|