Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
Процюк Олег Володимирович. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОНТРАБАНДУ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ -2006, 2006 - перейти до змісту підручника

Службова особа як суб'єкт контрабанди.



Досить високою є суспільна небезпека вчинення контрабанди службовими особами, наприклад, митної служби, з використанням свого службового становища, які сприяють незаконному переміщенню предметів контрабанди. Контрабанду, вчинену за участю службових осіб з використанням службового положення потрібно визнати кваліфікованим видом контрабанди.
Також необхідно розглянути питання про можливість вчинення контрабанди тільки службовими особами, які вчинюють даний злочин за допомогою повноважень, наданих їм по службі (суб'єкт злочину має займати певну посаду в митних органах чи його статус та повноваження дозволяють йому уникати митного контролю), чи це можуть бути приміром особи, що виконують управлінські функції в приватних комерційних організаціях.
За діючим законодавством, а саме, приміткою до ст. 364 КК України службовими особами є особи:
1. Які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням;
2. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї Примітки [123, с. 793].
Відносно розглядуваного складу злочину службовою особою, що вчинює контрабанду з використанням свого службового становища слід вважати таку особу, яка за родом своєї службової діяльності здійснює відповідні дії по контролю за переміщенням через митний кордон товарів та дає дозвіл на дані переміщення.
Також слід визнати, що контрабанда, яка вчинюється службовою особою з використанням свого службового становища, може бути вчинена і іншими особами, службова діяльність яких безпосередньо не пов'язана з виконанням вказаних вище функцій, але вони можуть використовувати своє службове становище для незаконного переміщення предметів контрабанди. Ними можуть бути службові особи, які за родом службової діяльності мають можливість перетинати митний кордон чи здійснювати контроль за переміщенням вантажів, а також службові особи, звільнені МК України від митного контролю та які користуються цим для вчинення контрабанди.
До них відносяться: глави дипломатичних представництв іноземної держави, члени дипломатичного персоналу представництва, члени їхніх сімей, які проживають разом з ними (ст. 287 МК України), співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей (ст.ст. 287, 288 МК України), консульські представництва іноземних держав та члени їх персоналу (ст. 290 МК України), іноземні дипломатичні і консульські кур'єри (ст. 292 МК України).
При звільненні від митного контролю певні посадові особи, що не підлягають митному огляду, не можуть вчинити контрабанду шляхом приховування від митного контролю, тому що від даного виду контролю їх, у зв'язку із виконанням службових обов'язків звільнено. Вчинюють вони даний злочин лише з використанням свого службового становища.
Також митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжувальний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом із ними (ст. 67 МК України).
Також певні привілеї мають розвідувальні органи України. Відповідно до п. 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про розвідувальні органи України" від 07 березня 2002 р. № 3111-III (3111-14) ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) доповнено пунктом "т", на підставі якого техніка, устаткування, майно й матеріали, що ввозяться на митну територію України розвідувальними органами України й призначені для власного використання цими органами, звільняються від обкладення ввізним митом.
Чинне кримінальне законодавство України розрізняє дві форми вини при вчиненні злочину: вину у формі умислу і вину у формі необережності (ст. 23 КК України) [123, с. 126].
Ознаки прямого умислу, вказані у ст. 24 КК України, характерні для так званих злочинів із матеріальним складом, необхідною ознакою яких є настання певних суспільно небезпечних наслідків і наявність причинного зв'язку між діянням особи і наслідками, що настали. Тому при вчиненні цих злочинів винний передбачає не лише суспільно небезпечні наслідки свого діяння, але й у загальних рисах - розвиток причинного зв'язку між діянням, що вчиняється, і злочинним наслідком, що настане.
У так званих злочинах із формальним складом, який не передбачає як необхідну ознаку настання певних суспільно небезпечних наслідків, змістом прямого умислу є усвідомлення винною особою суспільно небезпечного характеру своєї дії або бездіяльності та бажання її вчинення.
Отже, характерною ознакою прямого умислу є бажання настання злочинного наслідку - щодо злочинів із матеріальним складом, та бажання вчинення злочинного діяння - щодо злочинів із формальним складом. У такого роду бажанні знаходить свій вираз вольова ознака умислу як його найважливіша риса.
Мотив вчинення злочину - це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин. Мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину у тих випадках, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції кримінального закону.
Мета злочину - це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом.
Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявленні його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки при кваліфікації злочину.
Мета - обов'язкова ознака складу злочину лише тоді, коли вона прямо передбачена у диспозиції кримінального закону, і, таким чином, є обов'язковою (конструктивною) ознакою складу злочину. Це означає, що відповідальність за законом настає лише за такі дії, які вчиняються з вказаною в ньому метою.
Ступінь вини - означає кількісну характеристику вини, відображає тяжкість провини особи перед суспільством, є сукупністю форми і змісту вини з урахуванням всіх особливостей психічного ставлення особи до обставин злочину. Це поняття широко використовується в теорії кримінального права і судовій практиці [91, с. 181-183].
Зважаючи на вищевикладене можливо зробити висновок, що в ст. 201 КК України не міститься вказівки на форму вини при вчиненні контрабанди. Але, виходячи з характеру самих дій, що полягають в переміщенні предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від нього, в теорії і в судовій практиці одностайно визнається, що з суб'єктивної сторони контрабанда характеризується умисною виною у формі прямого умислу.
Моментом закінчення контрабанди є фактичне переміщення через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів та предметів, зазначених у ст. 201 КК України. Але в переважній більшості товари та інші предмети переміщуються через митний кордон далеко не для перевірки пильності несення служби митниками та прикордонниками.
Кінцевий результат таких дій, хоч він і лежить за межами складу даного злочину, є певна матеріальна вигода, надання послуг, взаєморозрахунок і т.і. Тому соціальна сутність, протиправність та небезпечність контрабанди має визначатися також і виходячи з характеру кінцевого результату дій злочинця, хоча склад злочину контрабанда ст. 201 КК України є чітко визначеним законодавцем та не потребує для своєї кваліфікації певних матеріальних наслідків.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Службова особа як суб'єкт контрабанди."
  1. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    особами. // Митна справа. - №1. - 1999. - С. 38 - 42. Бойко А.И., Родина Л.Ю. Контрабанда = Smuggling: Історія, социально-экономическое содержание и ответственность / Ассоциация Юридический центр. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. - 297 с. Бойко В.М., Багрій-Шахматов Л.В., Попов Г.В. Історія митної справи в Україні. - К.: Видавець Вадим Карпенко, 2002. - 52 с. Борьба с преступностью в
  2. § 2. Початковий етап розслідування
    службово-розшукових собак; в) виявлення можливих свідків та їх допит; г) призначення за результатами огляду криміналістичних експертиз; ґ) складання (або поставлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила контрабанду (якщо злочинця хтось бачив); д) перевірка за криміналістичними обліками (дактилоскопічному, за способом учинення, за ознаками зовнішності); е) поставлення
  3. 34. Корисливі злочини проти власності, не поєднані з вилученням чужого майна з володіння власника (ст. 192, 193, 198).
    службовою особою слід кваліфікувати тільки за ст.364 КК. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Мотиви - корисливі. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його (чч. 2 ст. 192 КК): 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) у великих розмірах.
  4. 8. Методика аналізу складу злочину.
    службових обов'язків. Об'єкт цього злочину - авторитет органів державної влади, а також безпека та здоров'я цих осіб. Для кваліфікації злочину важливо встановити ті ознаки, що визначають об'єктивну сторону його складу. Вони в переважній більшості прямо вказані в диспозиціях відповідних статей КК. Так, щоб визнати наявність об'єктивної сторони контрабанди (ст.201), слід встановити, що винний
  5. 2. Система Особливої частини кримінального права
    службової діяльності. Розділ XVIII. Злочини проти правосуддя. Розділ XIX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Розділ XX. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Якщо Особлива частина сама по собі е певною системою норм, то дуже важливо визначити ту підставу, за якою будується ця система. Інакше кажучи, слід з'ясувати, що
  6. 34. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
    службовою. Такі самі дії службової особи слід кваліфікувати за ст. 364 - зловживання владою або службовим становищем. Частина 2 ст. 192 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, тобто таку, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Покарання за злочин: за ч. 1
  7. 1.2. Теоретичні та прикладні проблеми кримінальної відповідальності за контрабанду
    службовці), а засновники (учасники) або члени виконавчого органу (дирекції) керували такою діяльністю. В даному випадку ми повністю погоджуємося із позицією, викладеною Ф.Г. Бурчаком в роботі "Соучастие: социальные, криминалистические, правовые проблемы" [10], де він кваліфікує такі випадки як посереднє виконання. Також, враховуючи високий рівень корумпованості та вчинення даного злочину
  8. При вивезенні предметів контрабанди з території країни поза митним контролем,
    службовці), а засновники (учасники) або члени виконавчого органу (дирекції) керували такою діяльністю. Проблема відповідальності зазначених осіб вирішується в залежності від факту усвідомлення рядовими учасниками протиправного характеру вчинюваних дій та їх спрямованості. Якщо рядові учасники усвідомлюють злочинний характер вчинюваних дій і бажають їх вчинення, вони мають визнаватися виконавцями
  9. ВИСНОВКИ
    службова), якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років (ст. 22 КК України). Суб'єктом контрабанди може бути громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства. Також суб'єктом контрабанди має визнаватися службова особа. Відносно згаданого складу злочину службовою особою потрібно вважати таку особу, яка за родом своєї службової діяльності здійснює відповідні дії по
  10. Тема 4. Державна служба та державні службовці
    службового права. Поняття, ознаки та склад службових правовідносин. Поняття, ознаки та види державної служби. Принципи та функції державної служби. Право на державну службу. Поняття, ознаки та класифікація державних службовців. Основні права і обов'язки державних службовців. Проходження державної служби. Службова кар'єра. Відповідальність державних службовців. Державні службовці і корупція.