Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПсихологія в освіті → 
« Попередня Наступна »
С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002 - перейти до змісту підручника

ДОДАТОК № 4

Експериментальне завдання студентам-майбутнім вчителям, спрямоване на виявлення ефективності кооперативно-структурованої діяльності в їх роботі з науковими психологічними текстами

А. Процедура експерименту

1-й етап дослідження.

Мета - виявлення здібностей студентів до самостійного індивідуальному проектуванню педагогічної ситуації полісуб'єктний взаємодії з іншими учасниками соціально-освітнього процесу

Інструкція

Шановний колега !

Уявіть собі ситуацію, що в школі, куди Ви прийдете працювати вчителем після закінчення вузу, відбудеться розширене засідання педагогічної ради школи з проблеми виховання особистості учнів в сучасному суспільстві. Вас, як молодого педагога, що займає базою новітніх відомостей про досягнення психолого-педагогічної науки, попросили виступити і поділитися своїми поглядами. Розробіть план-конспект Вашого виступу, використовуючи як орієнтири наступні пункти: 1) сформулюйте тему Вашого виступу; 2) визначте його мету; 3) виділіть основні завдання; 4) вкажіть основні джерела знань, які Ви залучили б для підготовки виступу; 5) спроектуйте план Вашого виступу; 6) встановіть зв'язок обговорюваної проблеми з процесом навчання Вашому предмету; 7) встановіть зв'язок обговорюваної проблеми з діяльністю інших вчителів-предметників; 8) встановіть зв'язок обговорюваної проблеми з особливостями сімейного виховання учнів; 9) розкрийте поняття "виховує навчання" ; 10) вкажіть найбільш ефективні, на Ваш погляд, способи, прийоми і методи навчання, що виховує на сучасному етапі; 11) спрогнозуйте основні напрямки Вашого подальшого професійно-особистісного зростання як педагога-вихователя.

2-й етап дослідження.

Мета - вивчення ступеня впливу інформаційно-пізнавального взаємодії студентів з авторами наукових психологічних текстів на процес проектування педагогічної ситуації полісуб'єктний взаємодії з іншими учасниками соціально-освітнього процесу.

В експериментальних цілях студентам пропонувалися тексти з навчального посібника С.П. Іванової "Психологія полісуб'єктний взаємодії у соціально-педагогічному середовищі" (Псков, 2000): -

текст № 1 знайомив майбутніх вчителів з психологічними теоріями розвитку особистості в процесі міжособистісної взаємодії (с. 15-33); -

текст № 2 розкривав полісуб'єктний характер міжособистісної взаємодії в сучасному соціокультурному просторі (с.33-41); -

текст № 3 обгрунтовував актуальність проблеми розвитку особистісної готовності молодого покоління до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії з оточуючими (с.54-66).

Тексти були роздруковані таким чином, щоб студенти могли ознайомитися з ними в індивідуальному порядку: кожен студент знайомився з одним з трьох текстів (тексти видавалися довільно експериментатором). У процесі інформаційно-пізнавального взаємодії з автором експериментального тексту студент повинен був,

по-перше, відповісти на ряд питань, які виявлятимуть рівень його професійної підготовленості до інформаційно-пізнавальному взаємодії з авторами наукових психологічних текстів: Чи є проблема, розглянута автором, на Ваш погляд, актуальною? Яку літературу з даної проблеми Ви вже читали? Яка, на Вашу думку, роль школи (вчителя) у вирішенні розглянутої автором проблеми? Які можливості використання даного тексту у педагогічній діяльності вчителя?;

По-друге, об'єднатися в мікрогрупи по три людини з іншими студентами, які працюють з цим же текстом (№ 1, № 2 або № 3). В умовах групової роботи студентам пропонувалося знову оцінити прочитаний текст, а також розробити творче завдання, яке вони виконували раніше в індивідуальному порядку. Головною метою групової роботи було здійснення вибору одного варіанта відповіді по кожному параметру. Передбачалося, що під впливом процесу інформаційно-пізнавального взаємодії з автором соціально-педагогічного тексту в професійній свідомості студента-майбутнього вчителя могли відбутися зміни, які позначилися на його підході до прогнозування педагогічної ситуації творчої взаємодії з проблеми виховання. Крім того, важливо було виявити вплив групової оцінки тексту на процес його сприйняття.

3-й етап дослідження.

Мета - вивчення впливу кооперативно-структурованої діяльності студентів на процес проектування педагогічної ситуації міжособистісної взаємодії з іншими суб'єктами освітнього процесу з проблеми виховання. Співпраця студентів в кооперативній групі задавалося структуруванням їх позитивної взаємозалежності, індивідуальної і групової відповідальності, а також необхідністю рефлексивного аналізу внеску кожного студента у виконання общегруппового завдання.

В експериментальних цілях студенти утворили нові мікрогрупи в складі трьох осіб так, щоб у кожній групі були студенти, знайомі з вмістом одного з трьох запропонованих ним текстів і мають на руках його наочну структуру Работа студентів в кооперативній групі здійснювалася таким чином: -

по-перше, кожен студент в групі повинен був ознайомити двох інших її членів з вмістом прочитаного ним тексту і дати його оцінку, користуючись наочним зображенням його структури і групової оцінкою, даною на 3-му етапі дослідження. Інші студенти повинні були уважно прослухати свого члена групи, поставити йому додаткові запитання по наочної схемою з тим, щоб бути готовими до індивідуальному контролю по даному тексту. При роботі студентів у групі зверталася увага на характер їх спілкування ("обличчям до обличчя"), а також соціальні вміння та навички підтримуючого взаємодії; -

по-друге, на основі прослуханої з трьох джерел інформації, а також наявного у кожного члена кооперативної групи власного індивідуального досвіду розробки ситуацій творчої взаємодії студентам знову пропонувалося виконати експериментальне завдання (як і на етапах 1, 2, 3), але вже кооперативної групою.

Головною метою спільної роботи було, як і на етапі 3, здійснити вибір одного варіанта рішення щодо кожного з питань, з яким би погодилися всі члени групи. Свою згоду студенти підкріплювали особистим підписом під спільно виконаним завданням; -

по-третє, після виконання завдання кожна кооперативна група здійснювала презентацію свого виступу перед всією студентською аудиторією (для презентації групового проекту експериментатор довільно міг вибрати будь-якого члена групи, це стимулювало індивідуальну та групову відповідальність учасників експерименту); -

по-четверте, кожен член кооперативної групи здійснював рефлексивний аналіз власної діяльності та інших учасників кооперативної проблемно-пізнавальної діяльність-ти. В експериментальних цілях була розроблена методика незакінчених пропозицій, що припускає оцінку студентської діяльності в наступних термінах: "Я оцінив, коли ти ..."; "Мені сподобалося, що ти ...". Спонтанне закінчення студентами даних незакінчених пропозицій дозволяло виявити не тільки цінність спільної діяльності для студентів-майбутніх вчителів, але і їх ставлення до власної діяльності та діяльності інших членів групи, а також емоційний стан, що переживається в процесі спільної діяльності.

Б. Прогнозування студентом-майбутнім вчителем педагогічної ситуації творчої взаємодії на різних етапах самостійної діяльності (у%) Параметри аналізу 1 етап n = 47 2 етап n = 62 3 етап n = 58 1. Прогнозування теми педагогічної взаємодії: - тема не сформульована; 2,1 --- тема сформульована в термінах конкретних дій; 2,1 8,0 15,3 - тема сформульована на Загальпедагогічний рівні; 69,0 56,5 37,4 - тема сформульована на Загальпедагогічний рівні з конкретизацією в методичному плані. 27,8 35,5 47,3 2. Прогнозування мети педагогічної взаємодії: - мета не прогнозується; 4,2 --- мета прогнозується в термінах, орієнтованих на абстрактних учнів безвідносно до учасників 42,8 58,4 6,8 педагогічної ради; - мета формулюється в термінах залучення уваги слухачів до 27 , 8 12,8 30,6 обговорюваної проблеми; -

мета педагогічної взаємодії формулюється в термінах розкриття актуальності розглянутої проблеми по відношенню до конкретної аудиторії слухачів. 3.

Прогнозування завдань педагогічної взаємодії: -

завдання не сформульовані; -

завдання повторюють мету; -

завдання сформульовані в самій загальній формі; -

завдання сформульовані в диференційованої формі. 4.

Прогнозування джерел знань, необхідних для реалізації прогнозованого взаємодії: -

джерела не вказані; -

вказані аспекти знань, необхідних для реалізації поставлених задач; -

вказаний один конкретний джерело знань; -

зазначені кілька конкретних джерел з різних областей знання. 5.

Прогнозування логічного плану педагогічної взаємодії: -

план відсутня; -

план дан в загальній схематичне формі; -

дан розгорнутий план взаємодії; -

план взаємодії передбачає включення аудиторії в обговорення і дискусію з проблеми. 6.

Усвідомлення зв'язків обговорюваної проблеми з діяльністю вчителя-фахівця в даній області знань: -

зв'язок не усвідомлюється; 25,2 28,8 62,6 8,4 31 , 5 - 43,3 14,4 22,1 16,8 69,9 42,2 2,1 16,0 35,7 72,7 36,8 34,0 16,8 12,8 5,1 8 , 4 50,4 60,9 10,5 3,2 49,6 12,8 5,1 31,5 24,0 67,7 8,4 8,0 27,2 10,5 39,1

17,6 -

зв'язок усвідомлюється на рівні значущості даної галузі знань;

25,2 25,2

20,8 60

16

8,0 11,2

57,6

32,0

6,4

3,2 79,2 14,4 3,2 23.8

59.2

17

5,1 11.9

18,7 47.3

17 -

зв'язок усвідомлюється на рівні профессио нальних орієнтацій особистості вчителя на просвітництво учнів у тій чи іншій області; -

зв'язок усвідомлюється на рівні методики навчання предмета; -

зв'язок усвідомлюється на рівні проблеми аналізу та узагальнення індивідуального педагогічного досвіду.

21 31,5

10,5

37

10,5

70,6 7.

Усвідомлення зв'язків обговорюваної проблеми з діяльністю колег-вчителів: -

зв'язок не усвідомлюється; -

зв'язок усвідомлюється на рівні значущості інших областей знань; -

зв'язок усвідомлюється на рівні проблеми освіти колег-вчителів в тій чи іншій області; -

зв'язок усвідомлюється на рівні значущості особистості вчителя у формуванні особистості учнів; -

зв'язок усвідомлюється на рівні проблеми аналізу та узагальнення індивідуального педагогічного досвіду. 8.

Усвідомлення зв'язків обговорюваної проблеми з діяльністю родини:

28,9 -

зв'язок не усвідомлюється; -

зв'язок усвідомлюється на рівні необхідності

18,9

25,5

45,6

педагогічної бесіди з батьками учнів; -

зв'язок усвідомлюється на рівні розуміння значущості особистості батьків для виховання учнів; -

зв'язок усвідомлюється на рівні проблеми взаємодії родини і школи у вихованні учнів. 9.

Усвідомлення студентом-майбутнім вчителем виховує ефекту навчання: -

виховує ефект навчання не усвідомлюється; -

виховує ефект навчання усвідомлюється на рівні спільної діяльності всіх вчителів; -

виховує ефект розглядається як наслідок єдності процесів навчання і виховання у навчальному закладі; -

виховує ефект розглядається як наслідок особистого впливу вчителя на учнів у якості

зразка для наслідування; -

виховує ефект навчання розглядається на рівні розвитку духовних і культурних цінностей у

учнів засобами навчального предмета. 10.

Усвідомлення вчителем найбільш ефективних форм і способів навчання, що виховує: -

форми і способи навчання, що виховує не виділяються; -

 наводяться різні прийоми і форми навчання і виховання; -

 виділяються різні форми групового навчання учнів; -

 в якості форми навчання, що виховує розглядається 

 25,2 3,2 - 

 16,8 17,6 - 21.

0

 20,8 25,5 6.3

 11,2 17,0 30,7 47,2 57,5 23.1

 - 23,1 36,8 11,9 39,1 45,6 60,9 8.4

 11,2 15,3 

 педагогічна діяльність 

 вчителя, орієнтована на надання підтримки і допомоги в процесі становлення особистості учнів; -

 в якості найбільш ефективних форм і способів навчання, що виховує виділяється дослідницька діяльність учителя, орієнтована на психолого-педагогічне вивчення особистості учнів і вдосконалення на цій основі процесу навчання. 11.

 Прогнозування студентом-майбутнім вчителем свого подальшого професійного зростання як педагога-вихователя: -

 подальший професійно-особистісне зростання не прогнозується; -

 професійно-особистісне зростання прогнозується в термінах накопичення індивідуального досвіду практичної діяльності; -

 професійно-особистісне зростання прогнозується у формі педагогічного самоосвіти та обміну досвідом з колегами-вчителями; -

 професійно-особистісне зростання прогнозується як подальший по щення своєї дослідницької кваліфікації (навчання в аспірантурі, зростання по адміністративній лінії). 12.

 Вплив соціально-педагогічного тексту, запропонованого для самостійного вивчення на процес прогнозування педагогічної ситуації 

 6,3 6,4 11,9 

 42,0 32 28,9 

 30,7 24 10,2 

 14,7 60,8 11,9 

 12,6 4,8 49,0 -

 47,2 17,0 -

 28,8 35,7 творчої взаємодії: -

 текст ніякого впливу не 

 надає; - 24 47,3 -

 текст впливає на прогнозування плану педагогічної взаємодії; -

 текст впливає на прогнозування змісту педагогичес-- 47,2 17 кого взаємодії. 

 13. Використання студентом-майбутнім вчителем запропонованого для 

 самостійного ознайомлення - 28,8 35,7 

 тексту в процесі прогнозування педагогічної ситуації творчої взаємодії: -

 текст практично не використовується; -

 студент в основному спирається на - 24 47,3 

 власний індивідуальний досвід, текст використовується як посилання, підкріплювальної його; - студент органічно синтезує соціально-педагогічний досвід, що міститься в тексті з індивідуальним досвідом власної діяльності. 

 В. Особливості оцінки студентами соціально-педагогічного тексту в умовах індивідуального і групового інформаційно-пізнавального взаємодії індиві групова Параметри аналізу дуальна оцінка оцінка n = 51 n = 47 1. Оцінка студентами актуальності проблеми, розглянутої автором тексту: -

 студент не може дати відповідь; - -

 студент заперечує актуальність проблеми, 

 розглянутої автором тексту; - -

 студент визнає актуальність 

 проблеми, що розглядається автором; 22 38 -

 студент обгрунтовує актуальність розглянутої автором тексту 

 проблеми. 25 13 2.

 Вказівка ??студентом прочитаних ним джерел знань з проблеми, що розглядається автором: -

 студент не може дати відповідь; 10,0 4,0 -

 студент посилається на аспекти знань (психологічних, педагогічних, 

 соціально-філософських); 15,0 8,0 -

 студент називає прізвища, 

 досліджували дану проблему; 8,0 16,0 -

 студент називає конкретні джерела 

 знань з даної проблеми. 14,0 23,0 3.

 Усвідомлення студентом ролі школи і вчителі у вирішенні розглянутої автором тексту проблеми: -

 студент не може дати відповідь; 3,0 - -

 студент розглядає дану проблему поза зв'язку зі школою і діяльністю 

 вчителя; 1,0 - - Студенти позначають "велику роль" школи як соціального інституту у вирішенні проблеми, що розглядається; -

 студент усвідомлює значимість особистості вчителя у вирішенні соціально-педагогічної проблеми; -

 студент диференційовано показує роль вчителя і школи у вирішенні розглянутої автором проблеми. 4.

 Оцінка студентом можливостей використання соціально-педагогічного тексту в практичній діяльності вчителя: -

 студент не може дати відповідь; -

 студент стверджує можливість використання тексту в практичній діяльності вчителя; -

 студент розглядає можливість використання тексту на рівні додаткових знань, що збагачують особистий досвід вчителя; -

 студент показує сфери педагогічної діяльності, де можна застосувати даний текст; -

 студент усвідомлює можливості використання тексту на рівні процесу розвитку особистості учня в 

 сучасному соціокультурному просторі. 5.

 Здібності студента до наочної презентації логічної структури змісту соціально-педагогічного тексту: -

 студент важко виконати завдання; -

 студент розробляє план змісту тексту; -

 студент малює узагальнену схему змісту тексту; -

 студент робить конкретизовану наг-22,0 41,0 

 21,0 10,0 

 7,0 - 

 4,0 2,0 

 24,0 24,0 

 12,0 19,0 

 - 6,0 

 9,0 - 

 12,0 2,0 

 12,0 6,0 

 14,0 43,0 лядно презентацію змісту тексту. 

 6. Внесення студентом змін у власну творчу розробку ситуації педагогічної взаємодії з проблеми виховання під впливом змісту прочитаного тексту: 

 - Студент ніяких змін в розроб 

 23,0 

 ботку не вносить; 28,0 

 10,0 2,0 2,0 -

 студент долучає прочитаний текст до джерел знань, на які він посилається при розробці ситуації педагогічної взаємодії; 4,0 -

 студент вносить окремі доповнення у зміст власної розробки 

 під впливом прочитаного тексту; 5,0 -

 студент змінює логічний план педагогічної взаємодії під 

 впливом прочитаного тексту; 3,0 -

 студент вносить зміни в назву теми педагогічного взаємодій 

 16,0 

 ствія обгрунтування її актуальності і основної ідеї. 4,0 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "ДОДАТОК № 4"
  1.  1. Велика Вітчизняна війна
      додатки) не суперечить міжнародному праву, то секретний протокол і особливо «Договір ...» спрямовані на розділ Європи між тоталітарними державами. Здійснив цю домовленість СРСР у війні з Фінляндією, окупацією Прибалтики, поверненням Басараб. Разом з Німеччиною СРСР брав участь у розподілі Польщі, про що свідчить і спільний парад у Бресті, і знищення тисяч польських
  2.  2. Проблеми науки і культури
      додаток до Літературній газеті). - 1991. - № 9. Дружба народів, 1988, № 7-10 (листування Б. Пастернака з О. Фрей-денберг). Інше мистецтво: 1956-1976 / / Літературна газета. - 1991. - № 1. Євтушенко Є. Фехтування з гнойової купою / / Літературна газета. - 1991. - № 3. Емохова Л. Світ художньої культури. - М., 2000. Єрофєєв В. У лабіринті проклятих питань. - М., 1990. Єрофєєв В. Нова
  3.  3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
      доданих до неї документів, які у них відсутні. Таким чином, АПК зобов'язує сторони заздалегідь розкривати наявні у них письмові докази. Такий порядок цілком раціональний, оскільки значна частина розглянутих арбітражними судами суперечок виникає з договірних відносин сторін, у яких є в наявності договір, інші документи, що супроводжували висновок і виконання
  4.  Заперечення
      додатком документів, що підтверджують віз-ражения проти позову, в строк, що забезпечує надходження відкликання до дня розгляду справи, та докази відсилання іншим особам, бере участі у справі, копій відкликання та документів, які у них відсутні. Відгук підписується особою, бере участі у справі, або його представником. До відзиву, підписаного представником, додається довіреність, що підтверджує його
  5.  Письмові докази
      додатки до них. Документи, отримані за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв'язку, а також документи, підписані електронним цифровим підписом або іншим аналогом власноручного підпису, допускаються в якості письмових доказів у випадках і в порядку, що встановлені федеральним законом, іншим нормативним правовим актом або договором. Суттєвою ознакою письмових
  6.  Відзив на позовну заяву
      доданих до неї документів, які у інших осіб, що у справі, відсутні; документ, що підтверджує сплату державного мита у встановлених порядку і в розмірі або право на отримання пільги по сплаті державного мита, або клопотання про надання відстрочки, розстрочки, про змен-шении розміру державного мита; документи, що підтверджують обставини, на яких
  7.  12. ВИЗНАЧЕННЯ АРБІТРАЖНОГО СУДУ, ЙОГО ЗМІСТ, ВИКОНАННЯ, ПОРЯДОК І ТЕРМІНИ ОСКАРЖЕННЯ
      Як вже зазначалося, визначенням називається судовий акт, який виноситься для оформлення окремих процесуальних дій в ході процесу (визначення про відкладення справи, про призначення експертизи та ін), а також при закінченні справи без винесення судового рішення (ухвалу про припинення провадження у справі або про залишення позовної заяви без розгляду). Визначення виноситься
  8.  1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ АПЕЛЯЦІЇ. ПРАВО АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ, ТЕРМІН ПОДАЧІ, ФОРМА І ЗМІСТ апеляційну скаргу. ВІДГУК НА апеляційну скаргу
      прикладені повернене позовну заяву та документи, що додавалися до нього при подачі до арбітражного суду. Апеляційна скарга, подана З дотриманням вимог, що пред'являються АПК РФ до її формою і змістом, приймається до виробництва арбітражного суду апеляційної інстанції. У разі порушення зазначених вимог арбітражний суд або залишає скаргу без руху, або повертає її. Питання про
  9.  3. ПОВНОВАЖЕННЯ АРБІТРАЖНОГО суду апеляційної інстанції. ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗМІНИ АБО СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ. ПОСТАНОВА АРБІТРАЖНОГО суду апеляційної інстанції
      За резул'татамрассмотренія апеляційної скарги арбітражний суд апеляційної інстанції має право (ст. 269АПК): залишити рішення арбітражного суду першої інстанції без зміни, а апеляційну скаргу-без задоволення; скасувати або змінити рішення суду першої інстанції повністю або частково і прийняти по справі новий судовий акт; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у
  10.  1. Правом касаційного оскарження, строки та порядок подання, ФОРМА І ЗМІСТ касаційних скарг. Відзиву на касаційну скаргу
      додатком документів, що підтверджують заперечення щодо скарги, іншим особам, які беруть участь у справі, та до арбітражного суду. До відзиву, який направляється до арбітражного суду, додається також документ, що підтверджує направлення відкликання іншим особам, які беруть участь у справі. Відгук надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення в строк, що забезпечує можливість ознайомлення З відкликанням до початку