Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

3. Принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність.


Принцип забезпечення права людини на свободу та особистунедоторканність - це конституційно-правове положення, згідно зяким ніхто при провадженні у кримінальній справі не може бутизаарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановленихзаконом.
Стаття 29 Конституції України', ст. 14 КПК. Цей принципврегульовано також і в міжнародно-правових документах. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права": "кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути підданий свавільному арешту чи утриманню під вартою. Ніхто не повинен бути позбавлений волі інакше, як на таких підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом".
' Принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність було закріплено і в Конституції Української Народної Республіки (Статуті про державний устрій, права і вільності УНР), далі - Конституція УНР. У ст. 13 цього нормативно-правового акта зазначалося: "громадянин УНР і ніхто інший не може бути затриманий на території її без судового наказу інакше, як на гарячім вчинку. Але і в такім разі він має бути випущений не пізніше, як за 24 години, коли суд не встановить якогось способу його затримання" (див.: Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917- 1920 рр.: В 4 т. - Прага, 1921. - Ч. 2; Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. - К., 1992).
. Зміст цього загальноправового принципу виявляється в кримінальному процесі через такі положення:
кожен із учасників кримінального процесу має право на свободу і особисту недоторканність;
ніхто із учасників кримінального процесу не може бути позбавлений свободи і права на особисту недоторканність;
кожному заарештованому повідомляють при арешті причинийого арешту;
про арешт (затримання) особи мають бути негайно сповіщенійого родичі;
кожному заарештованому або затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'ясненойого права та надано можливість з моменту затримання захищатисебе особисто та користуватися правовою допомогою захисника;
кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити всуді своє затримання;
затриману особу негайно звільняють, якщо протягом сімдесяти двох годин із моменту затримання їй не вручено вмотивованогорішення суду про тримання під вартою;
завідомо незаконні затримання або арешт тягнуть за собоюкримінальну відповідальність, передбачену ст. 371 КК.
4. Винятки з принципу:
особу може бути заарештовано (взято під варту), але тільки зарішенням суду і лише за наявності до того підстав і умов, визначених кримінально-процесуальних законом;
арешт може бути застосовано тільки щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або засудженого;
особу може бути затримано, але тільки у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити. Уповноважені нате законом органи можуть застосувати тримання особи під вартоюяк тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом72 годин має бути перевірено судом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3. Принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність."
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    принципу формально-декларованого "демократичного", а насправді - цілком "бюрократичного" - централізму в побудові системи і діяльності органів виконавчої влади. В умовах невиправдано високої централізації державного управління головним показником роботи є не якісне виконання органом чи посадовою особою нормативно визначеної компетенції, 257 функцій та повноважень, а механічне відтворення
  2. Система принципів та їх класифікація
    принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань цивільного судочинства, дія одного принципу обумовлює дію інших. Кожний з принципів не може існувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними, зміст окремих принципів
  3. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    принципах: верховенство Конституції і законів України; пріоритет прав та свобод людини і громадянина; патріотизм; професіоналізм і компетентність; .їм ^ оптимальне поєднання повноважень та відповідальності; політична і релігійна нейтральність; ;*и відкритість і прозорість. Зазначені цілі, завдання і принципи обумовлюють головні функції державної служби, зокрема: 207 забезпечення
  4. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    принципів, покликаних у будь-який час і при будь-яких обставинах гарантувати основні права і гідності окремої людини». І.П. Блищенко й О.Н. Хлестов, даючи комплексну характеристику цієї галузі, розуміють під міжнародним гуманітарним правом сукупність міжнародно-правових норм, що визначають співробітництво держав в галузі прав і свобод людини, режим дотримання прав і свобод людини в мирний час, і
  5. 6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
    принципи: здійснення правосуддя виключно судами (ст. 124); принцип територіальності (ст. 125); участь народу в здійсненні правосуддя (ст. 124). Цей принцип не реалізований у цивільному процесуальному праві, оскільки розгляд цивільних справ здійснюється професійними суддями; виборність і призначуваність суддів (ст. 128). Вперше на посаду професійного судді (на 5 років) призначає Президент України.
  6. 7. Принцип гласності судового розгляду справи та його повного фіксування технічними засобами.
    принцип виявляється через такі положення: - ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про часі місце розгляду своєї справи. Призначивши кримінальну справу досудового розгляду, суддя вирішує питання про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання (п. 5 ч. 1 ст. 253 КПК). У цьому списку обов'язково мають бути учасники судового процесу (сторони).Закон спеціально регламентує
  7. Право на захист
    принципу забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист полягає у такому: забезпечення права знати, в чому його підозрюють або обвинувачують; забезпечення права самостійно захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення (давати показаннячи відмовитися від цього, подавати докази, виступати з останнімсловом тощо); забезпечення права користуватись
  8. Процесуальна характеристика віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи.
    принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню або арештув будь-якій формі, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня1988 р. // Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органамивнутрішніх справ: Монографія. - Дніпропетровськ, 2002. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями // Правалюдини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарнихустанов в документах
  9. Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
    принципах, які мають таку саму мету, що й право, забезпечують шляхи розвитку цієї галузі. З розвитком суспільства розвиваються і принципи цивільного процесуального права, вдосконалюючись з урахуванням потреб політичних і соціально-економічних перетворень, подальшого забезпечення гарантій захисту суб'єктивних прав та інтересів. Значення принципів зумовлюється їх впливом на нормотворчу діяльність,
  10. Поняття і особливості принципів екологічного права
    принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання