Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. Принцип державної мови судочинства.


Принцип державної мови судочинства - це конституційно-правове положення, згідно з яким судочинство в Україні провадиться українською (державною) мовою.
Стаття 10 Конституції України; ст. 19 КПК; статті 3 і 18 ЗаконуУкраїни від 28 жовтня 1989 р. "Про мови в Українській РСР"; ст. 10Закону України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України".
Положення, що визначають зміст принципу:
судочинство провадиться українською мовою;
особам, що беруть участь у справі та не володіють мовою,якою провадиться судочинство", забезпечується право робити заяви,давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватисяпослугами перекладача (ч. 2 ст. 19 КПК; ч. З ст. 18 Закону України"Про мови в Українській РСР").
Порушення права обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача є суттєвим порушенням кримінально-процесуального закону і тягне за собою безумовне скасування вироку чи постанови (п. 4 ч. 2 ст. 370 КПК).
Кримінальна справа підлягає поверненню для провадження досу-дового розслідування, якщо порушено вимоги ст. 19 КПК щодо забезпечення обвинуваченого, що не володіє мовою, якою провадиться слідство, перекладачем (підпункт "б" п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 березня 1988 р. № 3 "Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування");
- слідчі і судові документи вручають:
- особам, які беруть участь у справі, на їх вимогу, в перекладі рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про мови в Українській РСР");
* М. С. Строгович вважав, що законність не є принципом кримінального процесу, бо це універсальне правове положення, що діє у всіх галузях права.
" Хто є особою, яка не володіє мовою судочинства, закон не встановлює. Це поняття є оціночним і визначається посадовою особою, яка веде процес. У будь-якому разі особа вважається такою, що володіє тією чи іншою мовою, якщо вона добре її розуміє і вільно висловлюється.
- обвинуваченому - незалежно від його вимоги (ч. З ст. 19 КПК). Обвинуваченому в перекладі його рідною або іншою мовою, якою він володіє, вручають копії:
постанови про притягнення його як обвинуваченого;
обвинувального висновку;
постанови про закриття щодо нього кримінальної справи;
вироку.
4. Винятки із принципу:
у роботі органів дізнання, досудового слідства, прокуратури ісуду, розташованих у місцях проживання більшості громадян іншихнаціональностей (міста, райони, сільські та селищні Ради, сільськінаселені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд зукраїнською і їхні національні мови (ч. 2 ст. З і ч. 2 ст. 18 ЗаконуУкраїни "Про мови в Українській РСР");
якщо громадяни іншої національності, що становлять більшість населення зазначених адміністративно-територіальниходиниць, населених пунктів, не володіють у належному обсязі національною мовою або якщо в межах цих адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів компактно проживає кільканаціональностей, жодна з яких не становить більшості населенняпевної місцевості, в роботі названих органів може використовуватись українська мова або мова, прийнята для всього населення(ч. З ст. З і ч. 2 ст. 18 Закону України "Про мови в УкраїнськійРСР").
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Принцип державної мови судочинства."
  1. 10. Принцип національної мови судочинства.
    Здійснення судочинства державною мовою. Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функціонування якої в усіх сферах суспільного життя на всій території України забезпечується державою. Виходячи з даного конституційного положення, судочинство в Україні має провадитися українською мовою. На виконання ч. 4 ст. 10 Конституції України суд за
  2. Відповідач
    (reus - особа, яка обороняється) - особа, котра на заяву позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорен-ня його права і охоронюваних законом інтересу. У справах з трудових правовідносин та відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх роботою, незалежно від того, хто звернеться до суду, позивачем буде працівник або
  3. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    1. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України, як уряд, очолює систему органів виконавчої влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету
  4. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави. Державна служба - це спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Система державної служби складається з інсти-туційних (правових, організаційних) і процесуальних структур, а також державних
  5. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  6. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
    Аналізована група суб'єктів міжнародного права належить до суб'єктів з обмеженою міжнародною правосуб'єктністю (дієздатністю). Відійшли в минуле відношення васалітету, колоніальні території, території домініонів і протекторатів, території кондомініумів, що зберігають свою політичну і правову значимість, території, що не самоврядовуються, підмандатні і підопічні території, а також території, що не
  7. 33. Види міжнародних договорів
    Поняття «договір» у Віденських конвенціях вживається як родове поняття, що охоплює усі види міжнародних договорів. Міжнародні договори класифікуються на різних підставах: І. За кількістю учасників: 1) односторонній міжнародний юридичний акт. Його виділення в якості самостійного виду міжнародного договору деякі автори пояснюють наявністю процесу одностороннього волевиявлення суб'єкта
  8. 6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
    У Конституції України закріплені такі принципи: здійснення правосуддя виключно судами (ст. 124); принцип територіальності (ст. 125); участь народу в здійсненні правосуддя (ст. 124). Цей принцип не реалізований у цивільному процесуальному праві, оскільки розгляд цивільних справ здійснюється професійними суддями; виборність і призначуваність суддів (ст. 128). Вперше на посаду професійного судді (на
  9. 13. Принцип диспозитивності.
    Диспозитивність (від лат. сіізропо - розпоряджаюся) полягає в наданій заінтересованим особам, які беруть участь у справі (статті 3, 27 ЦПК України), можливості вільно здійснювати свої права (матеріальні і процесуальні), розпоряджатися ними, виконуючи процесуальні дії, спрямовані на відкриття, розвиток і припинення справи у суді, а також використовувати інші процесуальні засоби з метою захисту
  10. 15. Принцип гласності судового розгляду і його повної фіксації технічними засобами.
    Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Закріплений п. 7 ст. 129 Конституції України принцип гласності характеризує демократизм цивільного судочинства і сприяє здійсненню ним запобіжної і виховної функцій. Відкритий розгляд справ дає змогу громадянам безпосередньо стежити за роботою суду, а це підвищує його відповідальність за законне і правильне вирішення