Змагальність (ч. 4 ст. 129 Конституції України) полягає у забезпеченні можливості сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, відстоювати свої права й інтереси, свою позицію у справі, свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Змагальністю визначається весь процес відбору (подання, витребування, за лучення) фактичного матеріалу, необхідного для розв'язання судом справи, встановлюються форми, методи і способи дослідження цього матеріалу, процесуальна діяльність суб'єктів доказування, її послідовність і правові наслідки. Утвердження своїх міркувань і оспорювань та заперечень доводів іншої сторони визначають зовнішню форму цивільного процесу, надаючи йому змагального вигляду - спору сторін перед судом.
Отже, змагальність характеризується змогою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, визначати і використовувати у доказовій діяльності передбачені ЦПК України необхідні процесуальні засоби, фактичні дані і докази, що їх підтверджують. Процес ґрунтується на праві сторін вільно розпоряджатися фактичним матеріалом у процесі - ргіпсі-ріитп іпзігисііоп'з ргосеззив асі іпвіапііит рагііит. Необхідні судові дані про юридичні факти у справі, що становлять предмет доказування, а.також докази, якими вони підтверджуються, подають, насамперед, сторони. Кожна з них повинна довести (опіі8 ргоЬапсіі) ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 2 ст. 10 ЦПК України). У зв'язку з цим вони мають право знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази і брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати судові усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення (ст. 27 ЦПК України). Отож зміст принципу змагальності складають права і обов'язки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, у сфері судового доказування. Принцип змагальності визначає змагальну форму цивільного судочинства - такий процесуальний порядок, що забезпечує сторонам й іншим особам, які беруть участь у справі, можливість активно захищати особисті права й інтереси, права й інтереси інших осіб та держави.
Змагальна форма процесу забезпечується активним процесуальним становищем суду, який зобов'язаний надавати процесуальну допомогу особам, які беруть участь у справі, роз'ясняти їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні їх права і за їх клопотанням сприяти у витребуванні доказів (ч. 4 ст. 10, п. 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК України) тощо. Отже, принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного і об'єктивного встановлення дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
|
- Ознаки принципів кримінально-процесуального права:
принципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення унормах права; норми-принципи є не вивідними, а навпаки - із них виводятьсявсі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають"під нормами-принципами"); вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими положеннями; на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальнасистема (ця ознака принципів характеризує
- 3. ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖГАЛУЗЕВИХ ПРИНЦИПІВ
принципу змагальності: ніхто не може бути суддею у власній справі; розмежування у суді трьох кримінально-процесуальних функцій(обвинувачення, захисту і вирішення справи); виконання кожної із функцій органами, незалежними одинвід одного; на сторони не покладено обов'язок сприяти встановленнюістини у справі; рівність прав сторін* і підтримання судом рівного положеннясторін протягом всього часу
- Принцип диспозитивності.
принцип диспозитивності регламентується тими самими статтями закону, що і принцип змагальності). Положення, що розкривають зміст принципу: - права учасників (сторін) процесу на вільне розпорядження своїми матеріальними правами: - право потерпілого у справах приватного обвинувачення* подавати до суду скарги про притягнення певних осіб до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 27, ст. 251 КПК); До
- Право на захист
принципу забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист полягає у такому: забезпечення права знати, в чому його підозрюють або обвинувачують; забезпечення права самостійно захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення (давати показаннячи відмовитися від цього, подавати докази, виступати з останнімсловом тощо); забезпечення права користуватись
- 2.4. Етапи стадії
змагальності в цій стадії реалізується через змагальний метод правового регулювання процесуальних відносин між сторонами обвинувачення (кримінального переслідування) та захистуі арбітром (судом). 1 Див.: Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К., 1999. - С. 203. -МИ ВИСНОВКИ З ТЕМИ: Стадія досудового слідства є проміжною між
- 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
принцип змагальності має особливості реалізації.Змагання сторін здійснюється без участі обвинуваченого; забезпечення обвинувачення державною підтримкою і підкорення його державному контролю. Обвинувачення має як якісні, так і кількісні характеристики. Якісні характеристики обвинувачення визначаються кваліфікацією злочину (ів), що ставляться в вину особі, а кількісні - обсягом обвинувачення, тобто
- 1. ДІЇ СЛІДЧОГО З ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА З МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
принципу змагальності. Тому в деяких державах (США, Англія) вважають елементарним заперечення обов'язку органів, які закінчують досудове провадження, ознайомлювати його учасників з усіма матеріалами кримінальної справи. Кожна із сторін збирає свої докази. Сторони дізнаються про докази, зібрані "процесуальним супротивником", у повному обсязі лише під час судового розгляду. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
- 3. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ НЕОСУДНИХ ТА ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ
змагальності реалізується без участі особи, що якоїздійснюється провадження. Обов'язковим є призначення судово-психіатричної експертизи(п. З ст. 76, ст. 204 КПК). Підготовка матеріалів для призначеннясудово-психіатричної експертизи відбувається в такому порядку: - кримінальну справу підшивають; аркуші справи нумерують (експерти посилатимуться на них увисновку); у справі мають бути характеристики
- 6. РІШЕННЯ СУДУ У СПРАВАХ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ. ЗМІНА І СКАСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
змагальності реалізується без участі особи, щодоякої здійснюється провадження. Примусові заходи медичного характеру може бути застосовано,змінено і скасовано виключно за рішенням суду. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 р. № 2 "Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру" //
- Відповідач
принципом рівноправності. Для забезпечення виконання процесуальних функцій сторони наділяються численними цивільно-процесуальними правами, які можуть бути класифіковані на такі групи: 1. Права, які характеризують повноваження на порушення провадження в справі - права на пред'явлення позову (ст. 5 ЦПК), зустрічного позову (ст. 140 ЦПК), вимоги про виправлення недоліків рішення судом, який його
|