Головна
Cоциальная психология / Детская психология общения / Детский аутизм / Історія психологии / Клиническая психология / Коммуникации и общение / Логопсихология / Мотивации человека / Общая психология (теория) / Популярная психология / Практическая психология / Психологическое консультирование / Психологія в образовании / Психологія менеджмента / Психологія педагогической деятельности / Психологія развития и возрастная психология / Психотерапия / Семейная психология / Специальная психология / Экстремальная психология / Юридическая психология
ГоловнаПсихологіяЮридическая психология → 
« Попередня Наступна »
Бедь В. В.. Юридична психологія: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К.: МАУП,. - 436 с.: іл. - Бібліогр.: с., 2003 - перейти до змісту підручника

§ 3. Психологічні умови дієвості правових норм

Вивчення ефективності правових норм - одне з серйозних завдань правової науки, тому що соціальні норми є важливим засобом впливу на індивіда. Розуміння законів соціального розвитку, ролі права у формуванні особистості, знання тих шляхів і способів, якими право виконує завдання розвитку правосвідомості громадян, дає змогу ліпше виявити соціально-психологічні й психологічні причини, скоєння правопорушень.

Оскільки правова норма завжди пов'язана з людськими стосунками, то оцінити дієвість правової норми можна лише на основі аналізу соціальних факторів, у тому числі й тих, які мають психологічне забарвлення.

Спеціалісти в галузі юридичної психології виділяють такі групи умов дієвості правових норм63: 1)

макросоціальні умови (рівень соціально-економічного розвитку суспільства, правова система і культура, соціальні інститути, ідеологія і т. д.); 2)

мікросоціальні умови (найближче оточення людини - формальні і неформальні малі групи); 3)

особистіші умови суб'єкта, який реалізує право.

Розглянемо ці групи умов дієвості правових норм докладніше.

Право як сукупність правил поведінки (норм), санкціонованих владою, здійснення яких забезпечено заходами державного примусу з метою охорони захисту і розвитку суспільних відносин, що відповідають об'єктивним потребам суспільства та інтересам народу, буде ефективним на практиці. Суть і зміст правових норм визначаються характером економічних відносин, рівнем соціально-економічного розвитку суспільства. Ефективність правових норм залежить також від політичної стабільності держави, від роботи державних і суспільних інститутів, правової культури членів суспільства.

Істотно впливає на реалізацію правових норм громадська думка, під якою розуміється виражене у формі певних суджень, уявлень і оцінок ставлення соціальних груп до різних явищ чи проблем соціального життя, які стосуються загальних інтересів. Суспільна думка виникає як продукт усвідомлення назрілих і тих, що потребують розв'язання, соціальних проблем і проявляється в зіставленні, а іноді й у зіткненні різних поглядів і позицій щодо правового акта (закону), який обговорюється, в схваленні, підтримці чи, навпаки, запереченні тих або інших правових норм, які приймаються законодавцями. Тому не випадково при розробці того чи іншого правового акта в Україні проводяться опитування, спрямовані на з'ясування громадської думки щодо правової норми. Завдання законодавців при цьому - виявити міру погодження з основними положеннями нормативного акта тієї частини суспільства, інтересів якої він торкається. Цілком очевидно, що наявність погодження з правовим актом у суспільній думці, підтримка його громадянами країни створює сприятливі соціально-психологічні умови для його реалізації. І навпаки, якщо законодавці ігнорують суспільну думку, не прислухаються до неї і не враховують у своїй роботі, то прийнятий правовий акт виконуватиметься далеко не в кожному конкретному випадку.

Наприклад, відсутність повних правових гарантій щодо запобігання шкоді від діяльності атомних електростанцій викликає негативну реакцію широкого загалу громадськості. Необгрунтованим юридично і несправедливим по суті є твердження, що катастрофа ядерних реакторів є неподоланна сила64, а значить, власник не зобов'язаний відшкодовувати втрати.

Часом соціальні норми закріплюються в документах без будь- якого обговорення з громадянами країни.

Значно впливає на дієвість правової норми престиж права в суспільстві. Високий ступінь поваги до права в суспільстві дозволяє реалізувати різні нормативні акти без суворого використання інструментів санкцій і контролю. Повага до права, внутрішня згода з правовими вимогами і впевненість у необхідності дотримання правових норм, свідоме ставлення до них - свідчення того, що рівень правосвідомості членів суспільства досить високий. Повага до права лежить у самій суті правового виховання, мета якого полягає в тому, щоб добитися такого ставлення громадянина до правових норм держави, коли вона у своїй практичній діяльності та спілкуванні визнає особистісну цінність закону, конкретного правового припису.

Значущою соціально-психологічною умовою дієвості правових норм є соціальна орієнтація особистості як система ціннісного ставлення до об'єктів соціальної дійсності. В основі соціальних орієнтацій лежить сукупність потреб і установок особистості, які формують схильність до певного сприйняття і оцінки дійсності. Відповідно, соціальні орієнтації є одним із джерел соціальної, в тому числі й правової, діяльності особистості.

У процесі взаємодії з макросередовищем, зокрема з наукою, культурою, традиціями і звичаями, людина вступає в так звані ціннісні відносини чи відношення значущості (здатність того чи іншого явища або предмета задовольняти певні потреби особистості). Соціально-психологічною формою виявлення ціннісних відносин виступають ціннісні орієнтації. У зв'язку з цим слід відзначити, що правопорушникам притаманна нестійка система ціннісних орієнтацій, яка відзначається гіпертрофованим характером основних її елементів, серед яких головне місце займає егоцентризм, що оснований на уявленнях особистості про себе як про найважливішу соціальну цінність. Завищена оцінка значущості своєї особистості нерідко супроводжується негативним ставленням до суспільного порядку, норм моралі та права.

Друга група психологічних умов ефективності правових норм - мікросоціальні умови - виконує функцію соціально-психологічного забезпечення правореалізації. В чому особливість мікросоціальних умов? Як вони проявляються в реальному житті людини?

Мікросоціальні умови пов'язані з найближчим оточенням людини, із тими, з ким вона безпосередньо контактує (формальні малі групи - сім'я, навчальний клас, робоча бригада, співробітники відділу фірми і т. д., неформальні малі групи - коло друзів, компанія відпочивальників у санаторії тощо). Основне призначення малої соціальної групи - цілеспрямоване регулювання міжособистісних відносин з метою реалізації інтересів групи. Маючи в наявності певні санкції (міри впливу), внутрішньогрупові стосунки впливають на поведінку людини. Якщо норми права схвалюються і визнаються цією соціальною групою, то її члени свідомо дотримуються правових приписів. У цьому разі ефективність правореалізації підвищується за рахунок того, що соціальні норми, які склалися, самої групи доповнюють, закріплюють правові. Можливий варіант, коли в соціальній групі офіційні правові приписи не схвалюються, виникає спокуса їх порушити, але загроза покарання змушує людей цього не робити.

Дієвість правових норм знижується в тому разі, коли людина потрапляє в малу групу антисоціальної спрямованості, члени якої не визнають норм права і порушують їх у своїй життєдіяльності. Серед соціально-психологічних підтримок, які безпосередньо впливають на виконання членами такої групи правових норм, слід вказати на прояви уваги мікрооточення до особистості правопорушника у зв'язку з його конкретними діями, а також заохочення, схвалення цих дій, чи, навпаки, їх засудження. Найбільш сильними криміногенно значущими негативними підтримками, які стимулюють антигромадську поведінку правопорушників, є алкоголізм і наркоманія. Задоволення цих викривлених потреб об'єктивно суперечить інтересам суспільства, послаблює соціально корисні зв'язки правопорушників, створює напружену мікросоціальну обстановку, часто штовхає людину на злочин.

Досить важливу роль у механізмі антигромадської поведінки правопорушників відіграє конкретна життєва ситуація. Вона являє собою сукупність обставин життя особи, які сприяють виникненню в неї за певних умов рішучості вчинити суспільно небезпечне діяння. Володіючи невеликою протяжністю у часі й просторі, конкретні життєві ситуації характеризуються також різним ступенем їх психологічної напруженості, взаємозв'язком із соціальним середовищем і впливом на особистість правопорушника. На відміну від мотиву - внутрішнього спонукання, конкретна ситуація в усвідомленні особи виступає як привід, який потребує прийняття певного рішення. Багато спеціалістів зазначають, що вплив соціального середовища як життєвої ситуації носить актуалізований характер, оскільки особистість взаємодіє з ним у цей момент перед скоєнням злочину65. У цьому, по суті, й полягає відмінність життєвої ситуації від несприятливих умов формування особистості, які володіють відносно великою протяжністю у часі та поступовим характером накопичення негативної інформації.

Третя група умов ефективності правових норм відноситься до індивідуально-психологічних особливостей індивіда, який ухвалює рішення про правильність поведінки. Річ у тім, що вибір варіанта поведінки залежить не лише від сили впливу зовнішніх обставин (макросоціальні умови), а й від особистості, зокрема від її інтелектуальних, емоційних і вольових особливостей, системи потреб, нахилів, інтересів, психічного стану тощо, які є як наслідком середовища і виховання, так і особисто вроджених якостей.

Мотиви правослухняної поведінки особистості різні:

а) переконаність у суспільній корисності вчинку, який здійснюється;

б) правовий обов'язок, обов'язок перед суспільством;

в) професійне почуття відповідальності;

г) практична корисність вчинку для інших людей;

ґ) стереотип, звична поведінка;

д) конформізм (підкорення більшості);

е) боязнь правової чи моральної відповідальності;

є) особиста користь від здійснення вчинку;

ж) егоїстичні інтереси;

з) негативні мотиви (помста, ревнощі та ін.

), які реалізуються правомірними засобами66.

Найвищим рівнем мотивації правослухняної поведінки слід вважати переконаність особистості в соціальній цінності вчинку, який здійснюється, корисного для суспільства і найближчого соціального оточення.

Відповідно, дієвість нормативного акта визначається тим, наскільки він відповідає об'єктивним потребам суспільства в цілому, підтримується різними соціальними групами і якою мірою реалізується громадянином, який з повагою ставиться до права.

Водночас у житті нашого суспільства існують ситуації опору закону, неприйняття правових норм різними соціальними групами і окремими індивідами. Основні фактори, які зумовлюють негативне ставлення до права і його норм, наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Фактори, які негативно впливають на дієвість правових норм Групи умов дієвості правових норм Основні фактори І. Макросоціальні умови 1. Війна законів, викликана кризовими явищами в політичній, економічній і правовій сферах 2.

Важке матеріальне становище більшості населення країни, його різке розшарування на багатих і бідних 3.

Певна криміналізація та корумпованість окремих гілок влади 4.

Корумпованість правової системи ІІ. Мікросоціальні умови 1. Наявність у суспільстві соціальних груп зі специфічною субкультурою: -

групи організованої злочинності -

владно-кланові угруповання -

молодіжне і підліткове середовище -

групи, основними потребами яких є вживання алкоголю і наркотиків 2.

Прагнення окремих антисоціальних впливових груп до влади ІІІ. Особистісні умови 1. Неповага окремих громадян до основних морально- правових норм 2.

Правовий нігілізм (заперечення загальноприйнятих цінностей) Представлені в табл. 3 фактори, які негативно впливають на ефективність правових норм, - це основні напрями в діяльності державних органів, законодавчої і виконавчої влади з вирішення поставлених перед суспільством завдань для закріплення правопорядку.

Інтереси особистості і суспільства дуже різноманітні, і не всі взаємовідносини між членами суспільства піддаються правовій регламентації. Особливість правових норм полягає в тому, що вони відображають найсуттєвіші стосунки між людьми.

***

Отже, у ході соціалізації особистості відбуваються засвоєння людиною норм і цінностей соціального середовища, входження в нього і відтворення соціальних норм. Цей об'єктивний процес засвоєння соціальних функцій, ролей, норм, обов'язків і набуття навичок соціально значущої поведінки проходить на раціонально усвідомленому і емоційному рівнях шляхом формування індивідуального і засвоєння соціального досвіду. Він супроводжується взаємним впливом навколишнього середовища на особистість і - в порядку зворотного зв'язку - особистості на середовище та інших учасників суспільних відносин. Скоєння правопорушення, однак, свідчить про неефективність попередньої, до злочину, соціалізації, наявність дефектів у взаємодії з середовищем. Така неузгодженість у соціалізації виявляється часом у незначних за своєю соціальною значущістю проступках і антигромадських діях. Але, якщо залишати такі дії без коригування соціальним середовищем, це призводить до подальшого відсторонення особистості і формування в неї суб'єктивної готовності застосувати в критичних ситуаціях засвоєний нею протиправний варіант поведінки. Чим вужчі зв'язки особистості з навколишнім світом, відзначає Ф. Бурчак, чим обмеженіша її предметна діяльність, тим слабше діятиме соціалізуючий механізм і тим однобокішою буде особистість67. Тому цілеспрямоване регулювання і всебічне стимулювання оптимального процесу соціалізації є важливим напрямом ранньої профілактики правопорушень. Неопосеред- кованими провідниками такої соціалізації особистості виступає сім'я, трудовий (навчальний, військовий та ін.) колектив, неформальні дружні групи та інші елементи мікросередовища.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Психологічні умови дієвості правових норм"
  1. В. В. Бедь. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 2004
    психологічні основи; соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності) і особливої частини (правова психологія, кримінальна психологія, психологія слідчих дій, психологічні аспекти у діяльності учасників судового процесу - судді, прокурора, адвоката, особливості психологічної консультації та судово-психологічної експертизи, виправна психологія). Для студентів, аспірантів і викладачів
  2. Розділ 8 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОПИТУ
    Розділ 8 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
  3. Розділ 8 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОПИТУ
    Розділ 8 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
  4. Розділ 12 ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
    Розділ 12 ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО
  5. Бедь В. В.. Юридична психологія: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К.: МАУП,. - 436 с.: іл. - Бібліогр.: с., 2003

  6. Розділ 3 ЗАГАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ В ЮРИДИЧНІЙ ПСИХОЛОГІ 36
    Розділ 3 ЗАГАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ В ЮРИДИЧНІЙ ПСИХОЛОГІ
  7. ВСТУП
    психологічні і соціально-психологічні основи відповідно до курсу юридичної психології; 3) розглянути проблеми правової соціалізації особистості, фактори і умови формування правосвідомості і причини її деформації; 4) розкрити психологічні аспекти криміналізації особистості, механізми злочинної поведінки і особистості злочинця, а також психологічних слідчих дій; 5) викласти психологічні
  8. ВСТУП
    психологічні і соціально-психологічні основи відповідно до курсу юридичної психології; Лазурский А. Ф. Классификация личностей. - Пг.: Госиздат, 1921. - С. 361. 3) розглянути проблеми правової соціалізації особистості, фактори і умови формування правосвідомості і причини її деформації; 4) розкрити психологічні аспекти криміналізації особистості, механізми злочинної поведінки і
  9. № 29. Зміст договору (істотні та інші умови).
    умови, на яких укладена відповідна угода сторін. Якщо договір оформлено письмово у вигляді одного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну листами, то відповідні умови фіксуються в пунктах договору, в яких можуть міститись і посилання на норми чинного у цій сфері законодавства. Істотними вважаються ті умови договору, які названі такими за законом. Істотними є також ті умови договору,
  10. § 3. Психологічніумовидієвостіправових норм
    психологічні й психологічні причини, скоєння правопорушень. Оскільки правова норма завжди пов'язана з людськими стосунками, то оцінити дієвість правової норми можна лише на основі аналізу соціальних факторів, у тому числі й тих, які мають психологічне забарвлення. Спеціалісти в галузі юридичної психології виділяють такі групи умов дієвості правових норм1: 1) макросоціальні умови
  11. № 158. Умови дійсності угод.
    правового результату (виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків). Умови дійсності: - особа, яка уклала угоду повинна бути правосуб'єктною. - зміст угоди повинен відповідати закону; - єдність волі і волевиявлення; - форма угоди повинна відповідати вимогам
  12. Принцип зв'язку з громадськістю.
    дієвості прокурорського нагляду і перш за все для попередження правопорушень. Контроль і нагляд за виконанням законів - це невід'ємна складова частина державної і громадської діяльності, покликана гарантувати чітке й оперативне функціонування складного механізму управління суспільством. Складнощі і протиріччя державного і суспільного будівництва на сучасному етапі, далеко не однозначні процеси і
  13. § 3. Система юридичної психології
    психологічні основи попереднього слідства, судової діяльності, діяльності виправно-трудових закладів16. Досить поширеною є система юридичної психології, запропонована В. Васильєвим. Вона складається з таких блоків17. Загальна частина включає предмет і завдання юридичної психології, методи, історію розвитку, зв'язок з іншими науками, основи загальної і соціальної психології,
  14. § 3. Система юридичної психології
    психологічні основи попереднього слідства, судової діяльності, діяльності виправно-трудових закладів2. Досить поширеною є система юридичної психології, запропонована В. Васильєвим. Вона складається з таких блоків3. Загальна частина включає предмет і завдання юридичної психології, методи, історію розвитку, зв'язок з іншими науками, основи загальної і соціальної психології,
  15. 91.Способи забезпечення законності
    умови: Політичні передумови забезпечення режиму законності Економічні передумови забезпечення режиму законності Ідеологічні передумови забезпечення режиму законності Організаційні передумови забезпечення режиму законності Спеціальні засоби: Організаційно - структурні формування Організаційно - правові
  16. 1. Административно-правовая норма
    правовые, регулирующие отношения в сфере государственного управления, а также отношения управленческого характера, возникающие в процессе осущест- вления государственной деятельности. Особенности административно-правовых норм: 1. Целью административно-правовых норм является обеспечение организации и функционирования всей системы исполнительной власти. 2. Административно-правовые нормы
  17. § 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
    умови придбання (присвоєння) майна, здіснення суб'єктами права повноважень володіння, користування та розпорядження ним, реалізація функцій управління майном, а також правова його охорона. Якщо це визначення деталізувати, то можна виокремити такі елементи або структуру правового режиму: 1) сукупність правових норм, що регулюють відносини власності, визначають форму власності, види майна,
  18. 85.Реалізація норм адміністративного права
    правових норм: Виконання - це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо виконання юридичних обов'язків. Використання - це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо здійснення наданих йому юридичних прав. Додержання - це пасивна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин , який не допускає порушень адміністративно - правових заборон. Застосування -
© 2014-2020  ibib.ltd.ua