§ 3. Психологічніумовидієвостіправових норм

Оскільки правова норма завжди пов'язана з людськими стосунками, то оцінити дієвість правової норми можна лише на основі аналізу соціальних факторів, у тому числі й тих, які мають психологічне забарвлення.

Спеціалісти в галузі юридичної психології виділяють такі групи умов дієвості правових норм1: 1)

макросоціальні умови (рівень соціально-економічного розвитку суспільства, правова система і культура, соціальні інститути, ідеологія і т. д.); 2)

мікросоціальні умови (найближче оточення людини - формальні і неформальні малі групи);

3) особистіші умови суб'єкта, який реалізує право. Розглянемо ці групи умов дієвості правових норм докладніше.

Див.: Васильев В. Л. Юридическая психология: Учебн. для вузов. - С. 110-122; Еникеев М. И. Общая и юридическая психология: Учебн. для вузов. - М.: Юристъ, 1996. - С. 234-238; Шиханцов Г. Г. Юридическая психология: Учебн. для вузов. - С. 49.

Право як сукупність правил поведінки (норм), санкціонованих владою, здійснення яких забезпечено заходами державного примусу з метою охорони захисту і розвитку суспільних відносин, що відповідають об'єктивним потребам суспільства та інтересам народу, буде ефективним на практиці. Суть і зміст правових норм визначаються характером економічних відносин, рівнем соціально-економічного розвитку суспільства. Ефективність правових норм залежить також від політичної стабільності держави, від роботи державних і суспільних інститутів, правової культури членів суспільства.

Істотно впливає на реалізацію правових норм громадська думка, під якою розуміється виражене у формі певних суджень, уявлень і оцінок ставлення соціальних груп до різних явищ чи проблем соціального життя, які стосуються загальних інтересів. Суспільна думка виникає як продукт усвідомлення назрілих і тих, що потребують розв'язання, соціальних проблем і проявляється в зіставленні, а іноді й у зіткненні різних поглядів і позицій щодо правового акта (закону), який обговорюється, в схваленні, підтримці чи, навпаки, запереченні тих або інших правових норм, які приймаються законодавцями. Тому не випадково при розробці того чи іншого правового акта в Україні проводяться опитування, спрямовані на з'ясування громадської думки щодо правової норми. Завдання законодавців при цьому - виявити міру погодження з основними положеннями нормативного акта тієї частини суспільства, інтересів якої він торкається. Цілком очевидно, що наявність погодження з правовим актом у суспільній думці, підтримка його громадянами країни створює сприятливі соціально-психологічні умови для його реалізації. І навпаки, якщо законодавці ігнорують суспільну думку, не прислухаються до неї і не враховують у своїй роботі, то прийнятий правовий акт виконуватиметься далеко не в кожному конкретному випадку.

Наприклад, відсутність повних правових гарантій щодо запобігання шкоді від діяльності атомних електростанцій викликає негативну реакцію широкого загалу громадськості. Необгрунтованим юридично і несправедливим по суті є твердження, що катастрофа ядерних реакторів є неподоланна сила1, а значить, власник не зобов'язаний відшкодовувати втрати.

Часом соціальні норми закріплюються в документах без будь-якого обговорення з громадянами країни.

Див.: Юридический справочник для населения. - М.: Юрид. лит., 1988. - С. 282.

Значно впливає на дієвість правової норми престиж права в суспільстві. Високий ступінь поваги до права в суспільстві дозволяє реалізувати різні нормативні акти без суворого використання інструментів санкцій і контролю. Повага до права, внутрішня згода з правовими вимогами і впевненість у необхідності дотримання правових норм, свідоме ставлення до них - свідчення того, що рівень правосвідомості членів суспільства досить високий. Повага до права лежить у самій суті правового виховання, мета якого полягає в тому, щоб добитися такого ставлення громадянина до правових норм держави, коли вона у своїй практичній діяльності та спілкуванні визнає особистісну цінність закону, конкретного правового припису.

Значущою соціально-психологічною умовою дієвості правових норм є соціальна орієнтація особистості як система ціннісного ставлення до об'єктів соціальної дійсності. В основі соціальних орієнтацій лежить сукупність потреб і установок особистості, які формують схильність до певного сприйняття і оцінки дійсності.

Друга група психологічних умов ефективності правових норм - мікросоціальні умови - виконує функцію соціально-психологічного забезпечення правореалізації. В чому особливість мікросоціальних умов? Як вони проявляються в реальному житті людини?

Мікросоціальні умови пов'язані з найближчим оточенням людини, із тими, з ким вона безпосередньо контактує (формальні малі групи - сім'я, навчальний клас, робоча бригада, співробітники відділу фірми і т. д., неформальні малі групи - коло друзів, компанія відпочивальників у санаторії тощо). Основне призначення малої соціальної групи - цілеспрямоване регулювання міжособистісних відносин з метою реалізації інтересів групи. Маючи в наявності певні санкції (міри впливу), внутрішньогрупові стосунки впливають на поведінку людини. Якщо норми права схвалюються і визнаються цією соціальною групою, то її члени свідомо дотримуються правових приписів. У цьому разі ефективність правореалізації підвищується за рахунок того, що соціальні норми, які склалися, самої групи доповнюють, закріплюють правові. Можливий варіант, коли в соціальній групі офіційні правові приписи не схвалюються, виникає спокуса їх порушити, але загроза покарання змушує людей цього не робити.

Дієвість правових норм знижується в тому разі, коли людина потрапляє в малу групу антисоціальної спрямованості, члени якої не визнають норм права і порушують їх у своїй життєдіяльності. Серед соціально-психологічних підтримок, які безпосередньо впливають на виконання членами такої групи правових норм, слід вказати на прояви уваги мікрооточення до особистості правопорушника у зв'язку з його конкретними діями, а також заохочення, схвалення цих дій, чи, навпаки, їх засудження. Найбільш сильними криміногенно значущими негативними підтримками, які стимулюють антигромадську поведінку правопорушників, є алкоголізм і наркоманія. Задоволення цих викривлених потреб об'єктивно суперечить інтересам суспільства, послаблює соціально корисні зв'язки правопорушників, створює напружену мікросоціальну обстановку, часто штовхає людину на злочин.

Досить важливу роль у механізмі антигромадської поведінки правопорушників відіграє конкретна життєва ситуація. Вона являє собою сукупність обставин життя особи, які сприяють виникненню в неї за певних умов рішучості вчинити суспільно небезпечне діяння. Володіючи невеликою протяжністю у часі й просторі, конкретні життєві ситуації характеризуються також різним ступенем їх психологічної напруженості, взаємозв'язком із соціальним середовищем і впливом на особистість правопорушника. На відміну від мотиву - внутрішнього спонукання, конкретна ситуація в усвідомленні особи виступає як привід, який потребує прийняття певного рішення. Багато спеціалістів зазначають, що вплив соціального середовища як життєвої ситуації носить актуалізований характер, оскільки особистість взаємодіє з ним у цей момент перед скоєнням злочину1. У цьому, по суті, й полягає відмінність життєвої ситуації від несприятливих умов формування особистості, які володіють відносно великою протяжністю у часі та поступовим характером накопичення негативної інформації.

Третя група умов ефективності правових норм відноситься до індивідуально-психологічних особливостей індивіда, який ухвалює рішення про правильність поведінки. Річ у тім, що вибір варіанта поведінки залежить не лише від сили впливу зовнішніх обставин (макросоціальні умови), а й від особистості, зокрема від її інтелектуальних, емоційних і вольових особливостей, системи потреб, нахилів, інтересів, психічного стану тощо, які є як наслідком середовища і виховання, так і особисто вроджених якостей.

Мотиви правослухняної поведінки особистості різні:

а) переконаність у суспільній корисності вчинку, який здійснюється;

б) правовий обов'язок, обов'язок перед суспільством;

в) професійне почуття відповідальності;

г) практична корисність вчинку для інших людей; ґ) стереотип, звична поведінка;

д) конформізм (підкорення більшості);

е) боязнь правової чи моральної відповідальності; є) особиста користь від здійснення вчинку;

ж) егоїстичні інтереси;

з) негативні мотиви (помста, ревнощі та ін.

Найвищим рівнем мотивації правослухняної поведінки слід вважати переконаність особистості в соціальній цінності вчинку, який здійснюється, корисного для суспільства і найближчого соціального оточення.

Відповідно, дієвість нормативного акта визначається тим, наскільки він відповідає об'єктивним потребам суспільства в цілому, підтримується різними соціальними групами і якою мірою реалізується громадянином, який з повагою ставиться до права.

Водночас у житті нашого суспільства існують ситуації опору закону, неприйняття правових норм різними соціальними групами і

Антонян Ю. М. Взаимодействие личности и конкретной ситуации // Механизм преступного поведения. - М.: Наука, 1981. - С.76-77; Волков Б.С. Мотивы преступления. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1982. - С. 134.

Кудрявцев В. Н., Казимирчук В. П. Современная социология права. - М.: Юристъ, 1995. - С. 169.

окремими індивідами. Основні фактори, які зумовлюють негативне ставлення до права і його норм, наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Фактори, які негативно впливають на дієвість правових норм

Групи умов дієвості правових норм Основні фактори І. Макросоціальні умови 1. Війна законів, викликана кризовими явищами в політичній, економічній і правовій сферах

2. Важке матеріальне становище більшості населення країни, його різке розшарування на багатих і бідних

3. Певна криміналізація та корумпованість окремих гілок влади

4. Корумпованість правової системи ІІ. Мікросоціальні умови 1. Наявність у суспільстві соціальних груп зі специфічною субкультурою:

- групи організованої злочинності

- владно-кланові угруповання

- молодіжне і підліткове середовище

- групи, основними потребами яких є вживання алкоголю і наркотиків

2. Прагнення окремих антисоціальних впливових груп до влади ІІІ. Особистісні умови 1. Неповага окремих громадян до основних морально- правових норм

2. Правовий нігілізм (заперечення загальноприйнятих цінностей)

Представлені в табл. 3 фактори, які негативно впливають на ефективність правових норм, - це основні напрями в діяльності державних органів, законодавчої і виконавчої влади з вирішення поставлених перед суспільством завдань для закріплення правопорядку.

Інтереси особистості і суспільства дуже різноманітні, і не всі взаємовідносини між членами суспільства піддаються правовій регламентації. Особливість правових норм полягає в тому, що вони відображають найсуттєвіші стосунки між людьми.

Отже, у ході соціалізації особистості відбуваються засвоєння людиною норм і цінностей соціального середовища, входження в нього і відтворення соціальних норм. Цей об'єктивний процес засвоєння соціальних функцій, ролей, норм, обов'язків і набуття навичок соціально значущої поведінки проходить на раціонально усвідомленому і емоційному рівнях шляхом формування індивідуального і засвоєння соціального досвіду. Він супроводжується взаємним впливом навколишнього середовища на особистість і - в порядку зворотного зв'язку - особистості на середовище та інших учасників суспільних відносин. Скоєння правопорушення, однак, свідчить про неефективність попередньої, до злочину, соціалізації, наявність дефектів у взаємодії з середовищем. Така неузгодженість у соціалізації виявляється часом у незначних за своєю соціальною значущістю проступках і антигромадських діях. Але, якщо залишати такі дії без коригування соціальним середовищем, це призводить до подальшого відсторонення особистості і формування в неї суб'єктивної готовності застосувати в критичних ситуаціях засвоєний нею протиправний варіант поведінки. Чим вужчі зв'язки особистості з навколишнім світом, відзначає Ф. Бурчак, чим обмеженіша її предметна діяльність, тим слабше діятиме соціалізуючий механізм і тим однобокішою буде особистість1. Тому цілеспрямоване регулювання і всебічне стимулювання оптимального процесу соціалізації є важливим напрямом ранньої профілактики правопорушень. Неопосеред-кованими провідниками такої соціалізації особистості виступає сім'я, трудовий (навчальний, військовий та ін.) колектив, неформальні дружні групи та інші елементи мікросередовища.

Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. - К.: Выща шк., 1986. - С. 26.

Інформація, релевантна "§ 3. Психологічніумовидієвостіправових норм"

1. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
   норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу; охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об'єктів тваринного світу; охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; запобігання загибелі тварин
   
2. Правила поведінки операцiйно-касових працiвникiв установ "Ощадбанк "при обслуговуваннi клiєнтiв.
   норм етикету прийнятих у суспiльствi. 1.2 Клієнт не може заважати. Посмiшка на обличчi клiєнта - це прибуток банку, а роздратованiсть клiєнта - це мiнус банку. 2. Привітання клієнта 2.1 Коли клiєнт пiдходить до стiйки, працiвник: пiднiмає голову на зустрiч клiєнту; привітно посмiхається; вітає клієнта (за можливiстю першим). 2.2 Працiвнику банку слiд продемонструвати доброзичливий
   
3. Кваліфікаційна характеристика
   нормативно-методичними документами. Сортує грошові білети i монети за номіналами, а також на придатні та непридатнi для обiгу, виявляє фальшивi, старi, пошкодженi грошовi бiлети i монети. Формує, упаковує, оформлює грошовi бiлети i монети. Згiдно з iнструкпiєю щодо емiсiйно-касової роботи. Обмiнює пошкодженi грошовi бiлети i монети. Складає касову звiтність. Зберiгає iнформацію, що становить
   
4. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
   норм і традицій); - моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації); - конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію); - емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому); - розумний (той, що має певний інтелект і певну систему знань). Усі ці і деякі інші аспекти особистості за певних умов у більшому або меншому ступені
   
5. 1. Аналіз витрат на зоробітню плату
   нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості. Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи. Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання: - своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов'язаних з вир-вом і
   
6. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
   нормативні акти, що передбачають порядок і розміри стягнень за шкоду, заподіяну лісовому господарству. Шкода, завдана порушенням лісового законодавства, підлягає відшкодуванню незалежно від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Першу групу порушень лісового законодавства, за які передбачена цивільно-правова відповідальність, становлять порушення права державної
   
7. Поняття екологічного права України
   норм прямої дії в законодавчих актах, наявність у них значної кількості бланкетних норм права. Останнє потребує спеціальної застороги. Норми законів часто відсилають до нормативних актів, екологічних нормативів і стандартів, спільних для всього колишнього Союзу РСР. Зрозуміло, що при великій інваріантності природно-географічних умов потрібні були б екологічні нормативи і стандарти для окремих
   
8. Поняття і особливості принципів екологічного права
   нормотворчу діяльність і враховується в процесі застосування права. Правильними принципами треба вважати такі, які узгоджуються з природою, суспільством, засновані на змісті права. Галузеві правові принципи відображають головним чином ті суспільні відносини, які регулюються відповідною галуззю права. До основних галузей належать цивільне, кримінальне, трудове, екологічне, конституційне право. У
   
9. Екологічне законодавство України: сучасний етап
   нормативної та організа-ційної бази охорони довкілля, яка могла ефективніше запрацювати з поліпшенням економічного становища в Україні. -Справедливим був би висновок, що як економічна, так і екологічна сфера стали заложницями політиків, які в гарячці політичних баталій почали забувати про зміст боротьби. Фактично в Україні йде політична громадянська війна, наслідком якої є економічна криза,
   
10. 1. Поняття і система екологічного права
    норми-закони, правила, регламенти, які виконували ту ж функцію обмеження й заборони, тим самим забезпечуючи вже екологічні інтереси технологічно розвинутого суспільства. Таке розширення екологічних функцій держави вимагало формування відповідної екологічної політики, реалізація якої неможлива без дієвого механізму її правового забезпечення. Так виникає і розвивається екологічне право, покликане
    
11. 2. Екологічне законодавство України
    норм (законів, кодексів, декретів, указів, постанов, розпоряджень, положень, інструкцій, методик, правил і т.п.) найбільш важливими є законодавчі акти. Сукупність усіх законодавчих еколого-правових актів, які регулюють, встановлюють або визначають екологічні правовідносини називають екологічним законодавством. В його склад входять загальні, специфічні та міжгалузеві законодавчі акти. (див. рис.
    
12. Поняття і особливості принципів екологічного права
    нормотворчу діяльність і враховується в процесі застосування права. Правильними принципами треба вважати такі, які узгоджуються з природою, суспільством, засновані на змісті права. Галузеві правові принципи відображають головним чином ті суспільні відносини, які регулюються відповідною галуззю права. До основних галузей належать цивільне, кримінальне, трудове, екологічне, конституційне право. У
    
13. Поняття екологічного права України
    норм прямої дії в законодавчих актах, наявність у них значної кількості бланкетних норм права. Останнє потребує спеціальної застороги. Норми законів часто відсилають до нормативних актів, екологічних нормативів і стандартів, спільних для всього колишнього Союзу РСР. Зрозуміло, що при великій інваріантності природно-географічних умов потрібні були б екологічні нормативи і стандарти для окремих
    
14. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
    норм. Дія адміністративних норм в часі, в просторі, за колом осіб. Поняття джерел адміністративного права, їх види та система. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства. Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення адміністративно-правових відносин та їх класифікація. Обов'язковим елементом механізму адміністративно-правового
    
15. Тема 4. Державна служба та державні службовці
    норм інституту державної служби, які сприяють досягненню відповідної мети правового регулювання державно-службових відносин і виконанню державною службою своєї соціальної ролі і державно-правового призначення. Принципи державної служби - це основоположні ідеї, настанови, що виражають об'єктивні закономірності та визначають науково обгрунтовані напрями реалізації компетенції, завдань і функцій
    
16. Тема 6. Форми державного управління
    нормативних актів управління; видання індивідальних актів управління; проведення організаційних заходів; здійснення матеріально-технічних операцій. Форми державного управління можна класифікувати на правові (які тягнуть за собою певні юридичні наслідки) і неправові (які не зумовлюють настання юридичних наслідків). У правовій формі управління виділяють: прийняття правових актів управління;
    
17. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    норм права, за порушення правових норм, пов'язана з державним примусом, назначається державними органами). Поряд з цим слід звернути увагу на особливості, які притаманні тільки їй, а саме: - її підставою є адміністративний проступок; - вона накладається як на індивідуальні, так і колективні суб'єкти, винні у скоєнні адміністративного проступку; - врегульована нормами адміністративного права, які
    
18. Тема 12. Адміністративний процес
    норм. Адміністративно-процесуальні відносини. Однією із особливостей адміністративного права є те, що воно, на відміну від інших галузей права (кримінального, цивільного), включає в себе як матеріальні, так і процесуальні адміністративні норми. Тобто, адміністративно-процесуальне право виступає як підгалузь адміністративного права. На сьогоднішній день можна стверджувати, що в Україні
    
19. Тема 16. Державний контроль за діяльністю органів виконавчої влади
    норм, спеціальних правил, здійснюється на об'єктах, що знаходяться під адміністративним наглядом; б) організаційна непідпорядкованість об'єктів органам, що здійснюють адміністративний нагляд. Сутність державного контролю неможливо уяснити без характеристики його видів. Залежно від критеріїв класифікації виділяють: - обсягу контролю та характеру контрольних поноважень: загаль ний та
    
20. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    норм. 3. Види і структура адміністративно-правових норм. 4. Реалізація адміністративно-правових норм. 5. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі, за ко лом осіб. 6. Джерела адміністративного права. Адміністративний договір як джерело адміністративного права. (ТуПоняття, особливості і види адміністративно-правових відносин. 102 8. Склад адміністративно-правових відносин.