Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова психіатрія → 
« Попередня Наступна »
В. В. Бедь. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 2004 - перейти до змісту підручника

§5. Психологія перевірки свідчень на місці

Слідча дія перевірка свідчень на місці проводиться для встановлення відповідності або невідповідності свідчень допитаних осіб (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка) обстановці місця здійснення події.

Основні завдання, які вирішує слідчий при перевірці свідчень на місці, такі: 1)

з'ясувати обізнаність чи необізнаність допитаної особи про досліджувану подію, що дає змогу визнати (або не визнати ) її очевидцем або учасником цієї події; 2)

перевірити вже наявні свідчення; 3)

отримати додаткову інформацію стосовно тієї, яка вже була отримана в ході допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка; 4)

викрити особу, яка дає неправдиві свідчення.

За своїм змістом перевірка свідчень на місці включає елементи огляду місця події, допиту, впізнання, слідчого експерименту, у зв'язку з чим поєднує в собі психологічні особливості цих слідчих дій. Загальні та відмінні риси перевірки свідчень на місці та вказаних слідчих дій наведені в табл. 4.

Закінчення таблиці 4

12 3

Перевірка свідчень на місці та допит Отримання пояснень, свідчень від допитуваної особи При допиті не відбувається огляд місця події, демонстрації певних дій та зіставлення отриманих повідомлень із матеріальною обстановкою події злочину Перевірка свідчень на місці та впізнання Вказування місця, де сталася подія, і предметів, які знаходилися з ним у певному зв'язку При впізнанні допитаній особі пред'являються раніше відібрані предмети у вибраній слідчим обстановці. В ході перевірки свідчень ця особа сама впізнає місце і предмети, які там знаходяться. Підсумок впізнання - впізнання предмета за будь-якими ознаками. В процесі перевірки свідчень особа, яку перевіряють, дає інформацію про те, що і як сталося, демонструє дії учасників події Перевірка свідчень на місці та відтворення обстановки і обставин події Єдина мета - вияснити, чи могла статися ця подія на тому місці, у тих умовах і таким чином, як повідомила про це особа, яку допитують. Однаковий порядок оцінки результатів При перевірці свідчень на місці мета більш широка - не тільки з' ясувати, чи могла статися ця подія на цьому місці, а й якою мірою вона відома особі, яку допитують, і як вона сталася.

Немає необхідності відтворювати обстановку й умови, варіювати дослідні дії. Не тільки демонстрація дій, а й отримання пояснень Під час підготовки до перевірки свідчень на місці необхідно враховувати ряд моментів, які мають психологічний аспект. По-перше, необхідно визначити ті обставини, які підлягають перевірці. По-друге, правильно вибрати час відтворення свідчень (якщо обвинувачений дає правдиві свідчення, то через затримку з виїздом на місце події він може змінити свою позицію). По-третє, вивчити психологічні особливості особи, чиї свідчення перевіряються (важливість цього стану полягає в тому, що хороші знання психіки цієї людини допоможуть встановити і підтримувати потрібний психологічний контакт, уникнути конфліктних ситуацій). По-четверте, підготувати запитання, які підлягають з'ясуванню.

У психологічному плані перевірка свідчень на місці споріднена з психічним процесом упізнання. На місці події, перебуваючи серед предметів, про які під час допиту людина говорила по пам'яті, вона в змозі згадати такі факти і деталі, які в кабінеті слідчого забула. І сам слідчий у ході відтворення свідчень на місці може отримати більше інформації, бо він не тільки слухає (як при допиті), а й бачить конкретні образи предметів і документів, порівнює і зіставляє. Це дає можливість йому глибше сприймати й осмислювати подію, що вивчається.

Після прибуття на місце підозрюваний, обвинувачений, потерпілий або свідок вільно викладає відповідні обставини, які пов'язані з подією, що вивчається. Як правило, слідчий намагається встановити шлях проходження до місця злочину, місцезнаходження предметів, які мають значення для слідства, невідомих слідству осіб, обставини, які сприяли скоєнню злочину, та ін.

Проводилося слідство у справі про зґвалтування та вбивство чотирирічної Х. Як підозрюваний фігурував С. У результаті продуманої організації слідства, висунення і перевірки обґрунтованих версій і психологічно грамотно проведених допитів С. визнав себе винним у посяганні на зґвалтування та вбивстві Х.

При виїзді на місце пригоди С.

відтворив свої дії стосовно Х. аж до запихання трупа у мішок. При перевірці свідчень він відтворив такі деталі й обставини, які при початковому огляді місця події були перекручені і неправильно відображені в протоколі огляду. Разом з іншими доказами суд визнав С. винним у скоєнні злочину.

У процесі перевірки свідчень на місці пригоди слідчий може зіткнутися з рядом труднощів психологічного характеру. Перш за все можливі неправдиве впізнання і добросовісна омана від потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого чи свідка. У вкрай напруженому психічному стані особа, яку перевіряють, може відчувати ілюзію повторного бачення тих обставин, які в дійсності сприймаються нею вперше. Часом відбувається невпізнання об'єктів і предметів із чітко вираженими впізнавальними ознаками. Все це повинно враховуватися слідчим, викликаючи в одних випадках сумнів у правдивості свідчень цієї особи, а в інших - зміну умов перевірки свідчень на місці події чи викриття в брехні і т. д.

Сильний психологічний вплив на підозрюваного, обвинуваченого мають його пояснення з "запобіганням": до приходу на місце пригоди особа, яку допитують, має розповісти слідчому, як вона виглядала, де відбувалася подія, яка цікавить слідство, яка обстановка місцевості чи приміщення і т. дСвідчення на місці пригоди з "упередженим" перешкоджає відмові підозрюваного, обвинуваченого від правдивих показань.

Психологічне значення при перевірці свідчень на місці має і організація фотографування, відеозапису, які відображають дії підозрюваного, обвинуваченого на шляху проходження, при пошуку і свідченнях об'єктів і предметів, виконанні ним окремих операцій і т. д.

Успішне відтворення свідчень на місці події вимагає від слідчого високих організаторських здібностей, спостережливості, твердих навичок і вмінь щодо психологічного аналізу обстановки, фактів і ситуацій.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§5. Психологія перевірки свідчень на місці"
  1. §4. Психологіядопиту свідків
    Показання свідків відіграють велику роль у діяльності слідчих і суддів, захисників і адвокатів, прокурорів та інспекторів. Вони сприяють установленню обставин підготовки і скоєння злочину, виявленню осіб, які скоїли злочин, мотивів їхніх злочинних дій, визначенню соціально-психологічних даних, які характеризують особистість обвинуваченого (потерпілого), інших очевидців події. У
  2. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року
  3. § 4. Місце криміналістики у системі правових наук
    За своєю природою криміналістика пов'язана з природничими, технічними, а також із різними правовими науками. Найбільш тісний зв'язок криміналістики простежується з юридичними науками кримінального циклу (кримiнальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, кримінальною соціологією, юридичною психологією та ін.). Криміналістика посідає важливе місце в системі юридичних наук, її положення
  4. § 3. Джерела і функції тактичних прийомів
    При формуванні тактичних прийомів криміналістична тактика виходить з галузей наукових знань, що стоять біля джерел їх утворення і визначають їх ефективність і раціональність. Дослідження джерел тактичних прийомів дозволить виявити їх наукову спроможність, природу, оцiнити їх можливості. У генезисі криміналістичної тактики до її джерел традиційно відносять дані таких наук, як логіка, психологія,
  5. § 4. Зміст тактики допиту
    Тактика допиту складається з найбільш ефективних прийомів, що сприяють одержанню повних і об'єктивних показань. Під час допиту використовуються різноманітні тактичні прийоми: постановка тих чи інших запитань, пред'явлення речових і письмових доказів, оголошення показань інших осіб, допит на місці події, роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину, переконання у необхідності надання допомоги
  6. § 1. Поняття та види слідчого експерименту
    Відтворення обстановки і обставин події, що передбачено ст. 194 КПК, охоплює по суті дві самостійні слідчі дії: 1) перевірку на місці показань обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка з метою їх уточнення і доповнення у присутності понятих; 2) експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і припущень щодо можливості чути або бачити за певних умов
  7. § 2. Початковий етап розслідування
    Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК справи про зґвалтування, передбачені ч. 1 ст. 152 КК, порушуються не інакше як за скаргою потерпілої особи. Як виняток справа може бути порушена прокурором і за відсутності скарги потерпілої. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку. Така
  8. § 3. Наступний етап розслідування
    Як правило, внаслідок слідчих дій, проведених на початковому етапі, з'ясовано основні обставини щодо події злочину: коли, де та в якій обстановці було вчинено зґвалтування; у чому виразилося фізичне та психічне насильство; чим погрожував насильник потерпілій та чи застосовував при цьому яку-небудь зброю; які ушкодження були спричинені потерпілій і чим; чи чинила вона опір, у чому це виявлялося;
  9. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї зґвалтування та, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. Такий допит повинен бути докладним - слід з'ясувати деталі вчиненого злочину, оскільки саме вони, як правило, мають значення при виявленні злочинця, а також при подальшій перевірці показань
  10. § 2. Початковий етап розслідування
    Приводами до порушення кримінальної справи у разі дорожньо-транспортної події найчастіше є: заяви потерпілих чи їх родичів, очевидців, водіїв транспортних засобів, причетних до події; повідомлення посадових осіб транспортних організацій, працівників медичних закладів; безпосереднє виявлення органами міліції чи прокуратури ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи у таких
  11. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій розслідування пожеж
    Допит підозрюваного. Залежно від даних, отриманих внаслідок проведення початкових слідчих дій, і обставин, пов'язаних із затриманням підозрюваного, його допит має певну специфіку. Якщо підозрюваного затримано на місці події, то під час його допиту слід з'ясувати: чому він там опинився, що робив, яку мету переслідував, яке відношення має до об'єкта пожежі, в яких стосунках перебуває з особами, які
  12. § 2. Початковий етап розслідування ЕКОЛОГІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ
    Вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, необхідно враховувати, що ці злочини вважаються закінченими з моменту забруднення водойм, водних джерел та підземних вод неочищеними та незнешкодженими стічними водами, викидами та відходами промислових, сільськогосподарських, комунальних та інших підприємств, установ, організацій за умови, що це забруднення створювало реальну можливість
  13. § 2. Предмет науки криміналістики
    В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, державних структур законодавчої і виконавчої влади виникають задачі створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти правові основи державності і законності правозастосовчої діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і
  14. § 2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
    Криміналістика взаємопов'язана і посідає певне місце серед галузевих та міжгалузевих юридичних наук. Суть зв'язку полягає в тому, що галузеві і правові знання створюють для криміналістики методологічну основу, принципи і методи якої забезпечують розробку криміналістичного "інструментарію" для збирання, дослідження та використання доказів у межах дотримання законності, забезпечення гарантованих
  15. §1. Роль і місце прокуратури в державному механізмі
    В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та інших сферах життя суспільства. Т)днією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку. Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і
  16. § 2. Методи пізнання в юридичній психології
    Роль методів у розвитку будь-якої науки величезна. "Метод, - писав І. Павлов, - найперша основна річ. Від методу, від способу дії залежить вся серйозність дослідження. При хорошому методі і не дуже талановита людина може зробити багато. А при поганому методі і геніальна людина буде працювати марно і не отримає цінних, точних даних"1. Можна стверджувати, що розвиток юридичної психології як
  17. § 1. Психологіяогляду місця події
    Огляд місця події - це процес збирання інформації про злочинну дію на місці вчинення за допомогою активного сприйняття, аналізу та синтезу наявних предметів, об'єктів і явищ. Метою огляду місця події є виявлення і безпосереднє використання матеріальних об'єктів, їхніх ознак і взаємозв'язків, які мають суттєве значення для розслідування події. Особливість огляду місця події як однієї із
  18. § 4. Відтворенняобстановки іобставин події
    Відтворення обстановки і обставин події - самостійна слідча дія, яка проводиться з метою перевірки фактичної можливості здійснення будь-якої події, дії чи явища за певних обставин і при відомих умовах. Відтворення обстановки і обставин події спрямоване на перевірку доказів, що є в оперативних працівників, та отримання нових. Іррадіація (від лат. іггайіагє - сяяти, випускати промені) -
  19. §6. Судово-психологічна експертиза
    Правильному розв'язанню завдань розкриття і розслідування злочинів, а також перевихованню тих, хто скоїв злочин, сприяє використання працівниками правоохоронних органів і правосуддя психологічних знань. Однак юридична практика показує, що слідчий і суддя, інспектор карного розшуку і адвокат та інші особи, які представляють правосуддя, не в усіх випадках можуть користуватися в своїй роботі
  20. § 1. Психологіяформування показань
    Спогади людини завжди пов'язані з певними переживаннями тих чи інших подій. Одні з них виходять на передній план і затьмарюють образи інших подій, що вносить у процес відтворення суб'єктивні викривлення. Врахування можливих причин таких викривлень, виявлення справжньої чуттєвої основи відтворення матеріалу є серйозним і складним завданням слідчого при допиті. Важливість цього завдання