Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова психіатрія → 
« Попередня Наступна »
В. В. Бедь. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 2004 - перейти до змісту підручника

§6. Судово-психологічна експертиза

Правильному розв'язанню завдань розкриття і розслідування злочинів, а також перевихованню тих, хто скоїв злочин, сприяє використання працівниками правоохоронних органів і правосуддя психологічних знань. Однак юридична практика показує, що слідчий і суддя, інспектор карного розшуку і адвокат та інші особи, які представляють правосуддя, не в усіх випадках можуть користуватися в своїй роботі сучасними даними, методами і методиками психологічної науки. Тому виникає необхідність звертатися до експертів-психологів для проведення судово-психологічної експертизи2, в ході якої професійний психолог отримує нові факти, корисні для встановлення істини в кримінальній справі. Спеціаліст-психолог, який виступає в ролі експерта, може надати слідчому, наприклад, інформацію про особливості сприйняття пам'яті і мислення дітей певного віку чи людей похилого віку, про характерний вплив на перебіг певних психічних процесів особистості та її поведінки стану алкогольного сп'яніння чи стресу тощо. У кримінальному процесі судово-психологічна експертиза виступає як одна із основних форм практичного застосування спеціальних психологічних

Закатов А. А., Оропай Ю. Н. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений. - К.: Выща шк., 1980. - С. 71. Експертиза (від лат. ехреМш - досвідчений) - дослідження і вирішення за допомогою компетентних осіб будь-якого питання, що потребує спеціальних знань.

знань в юриспруденції. Судово-психологічна експертиза є одним із засобів встановлення істини в судочинстві, джерелом доказів. Потрібно відрізняти судово-психологічну і судово-психіатричну експертизи: -

судово-психологічна експертиза вивчає суттєві для кримінальної справи особливості психічної діяльності обвинувачених, потерпілих і свідків; -

судово-психіатрична експертиза вивчає психічні прояви, які виходять за межі норм, тобто є патологічними1.

Спроби використати судово-психологічну експертизу в кримінальному судочинстві застосовувались давно. Так, ще 1928 р. А. Лурія, вивчаючи психологічні процеси, розробив моторну методику діагностики афективних слідів, яка виявилась прообразом детектора брехні. Але рівень розвитку практичної психології в цей період відставав від потреб юридичної практики, ефективних науково обґрунтованих методик всебічного дослідження особистості не існувало, тому експертні завдання глибоко не вирішувалися. Суттєвий внесок у встановлення і розвиток судово-психологічної експертизи зроблено українськими вченими О. Брусиловським, В. Внуковим, Я. Канторовичем2.

Першим вагомим дослідженням в галузі судово-психологічної експертизи була праця О. Брусиловського "Судово-психологічна експертиза". Теоретичні положення, що містяться в ній, та практичні рекомендації не втратили свого значення і дотепер.

Серед сучасних дослідників проблем судово-психологічної експертизи необхідно назвати праці Ю. Грошевого, М. Костицького, М. Коченова, З. Митрохіної, В. Нара та ін.3

Загальний предмет судово-психологічної експертизи - особливості психіки тих людей, дослідження яких має значення для встановлення істини в кримінальних справах.

Патологія (від грецьк. pathos - страждання і logos - вчення) - вчення про хвороби, відхилення від норми. Патологічний - хворий, не нормальний. Внуков В. А., Брусиловский А. Е. Психологія и психопатология свидетельских показаний малолетних и несовершеннолетних. - X., 1929; Канторович Я. А. Психологія свидетельских показаний. - X., 1929.

Грошевой Ю. M. Психологическая экспертиза на предварительном следствии // Криміналістика и судебная экспертиза. - К., 1970. - Вып. 7; Костицкий M. В. Судебно-психологическая экспертиза. - Львов, 1987; Костицкий M. В., Нар В. Т. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. - К., 1985; Коченов M. M. Судебно-психологическая экспертиза. - М., 1977; Mитpохина З. И. Судебно-психологическая экспертиза. - X., 1995; Юридична психологія / За заг. ред. проф. Я. Ю. Кондратьєва. -

К., 2000; та ін.

Окремими предметами судово-психологічної експертизи можуть бути: -

наявність або відсутність в обвинувачених у момент скоєння злочину афекту; -

принципова здатність свідків, підозрюваних і потерпілих (особливо дітей) правильно сприймати важливі для кримінальної справи обставини; -

здатність свідків, підозрюваних і потерпілих давати правильні свідчення про суттєві для справи обставини; -

здатність неповнолітніх обвинувачених, які страждають розумовою відсталістю не з причини психічних захворювань, усвідомлювати в повному обсязі значення своїх дій; -

можливість виникнення різних психічних переживань, які перешкоджають нормальному виконанню професійних функцій (наприклад, на залізничному транспорті, в авіації, в діяльності оператора автоматизованих систем управління на виробництві і т. п.).

Окремо слід наголосити: в процесі судово-психологічної експертизи встановлюється не достовірність свідчень обвинувачених, свідків і потерпілих (це не входить у компетенцію судово-психологічної експертизи, а є предметом вивчення справи слідчим і судом), а з'ясовуються можливості допитуваної особи, в силу її індивідуально-психологічних особливостей сприймати факти і явища, зберігати їх у своїй пам'яті та відтворювати на допиті.

Судово-психологічна експертиза призначається постановою слідчого або ухвалою суду, де повинні бути відображені обставини справи, визначений експерт або група експертів, сформульовані запитання, які потребують експертного дослідження. За наявності даних, які свідчать про розумову відсталість неповнолітнього підсудного, суд може призначити для проведення експертизи дитячого психолога або шкільного педагога. В окремих випадках експертами призначаються спеціалісти-психіатри.

Таким чином, судово-психологічна експертиза у змозі дати характеристику особистості і тих її ознак, які можуть бути елементами складу злочину - сильного душевного хвилювання обвинуваченого, що виникло раптово, безпорадного стану потерпілого, сильного страху свідка, депресії потерпілого і т.

д. Вона сприяє розкриттю і розслідуванню злочинів, а також організації процесу перевиховання засудженого в умовах виправно-трудової установи.

Підставами для обов'язкового призначення судово-психологічної експертизи є: -

розумова відсталість неповнолітнього обвинуваченого (попередньо проводиться судово-психологічна експертиза); -

сексуальні злочини; -

сумніви в здібностях особи адекватно сприймати важливі для слідства обставини і давати по них правильні свідчення; -

ознаки вкрай підвищеного і раптового емоційного перенапруження, яке проявилося в злочинній дії.

Крім того, існують необов'язкові підстави для призначення судово-психологічної експертизи. Це: -

встановлення авторства письмового документа за його психологічними особливостями (психолого-лінгвістична експертиза); -

встановлення непатологічного психологічного стану особи, схильної до самогубства; -

розслідування випадків, пов'язаних із використанням техніки (в автотранспортних, авіаційних, залізничних, воднотранспортних, аварій на виробництві і т. п.).

Виходячи із цього, розрізняють певні види судово-психологічних експертиз (див. рис. 17).

Отже, основним завданням судово-психологічної експертизи є науково обґрунтована діагностика непатологічних психічних аномалій в розвитку особи потерпілого, підозрюваного чи свідка. Як галузь психології діагностика почала розвиватися з кінця ХІХ ст. на вимогу практики і часу. Відомими її представниками були американський психолог Дж. Кеттел (1860-1944), німецький психолог Г. Еббінгауз (1850-1909), французький психолог А. Біне (1857-1911), англійський психолог і антрополог Ф. Гальтон (1822-1911) та ін. Так, Дж. Кеттел уперше вжив у психологічній літературі термін "інтелектуальний тест", вивчав об'єм уваги і навички читання, зафіксував феномен ан-тиципації1. Г. Еббінгауз справедливо вважається автором створення першого, власне, психологічного експериментального методу для вивчення пам'яті. З іменем Ф. Гальтона пов'язана поява психологічних опитувальників для оцінки особливостей зорового сприйняття, мис-лених образів. Суттєвий крок у розвиток психодіагностики зробив

Антиципація (від лат. апНеіраНв - передбачення) - здатність людини уявити собі можливий результат дії до її здійснення.

Види судово-психологічних експертиз Судово-психологічна експертиза визначення

здатності неповнолітньої особи

усвідомлювати значення вчинюваних нею дій

Судово-психологічна експертиза у справах про події, пов'язані з керуванням технікою

Посмертна судово-психологічна експертиза

Психолого-лінгвістична експертиза

Комплексна судова медико-психологічна експертиза

Комплексна психолого-

психіатрична експертиза

Рис. 17. Види судово-психологічних експертиз

А. Біне, який разом із колегами розробив методику для вивчення інтелекту дітей. Нині психодіагностика володіє великою кількістю методик, які дають змогу вирішувати, в тому числі, і завдання судово-психологічної експертизи1. Методики проведення судово-психологічної експертизи, тести, які при цьому використовуються, визначаються не тільки її цілями та завданнями, а й особливостями виду експертизи. Розглянемо деякі з виділених видів.

Див.: Блейхер В. М., Бурлачук Л. Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. - К.: Выща шк., 1978.

Судово-психологічна експертиза емоційних станів пов'язана з виявленням в особи, яка скоїла злочин, сильного душевного хвилювання (стану фізіологічного афекту1), стресу і фрустрації. Кваліфікована оцінка емоційних станів підслідної особи багато в чому визначається обсягом інформації про особу та її поведінку. Дуже важливим є також опитування свідків, у ході якого стає можливим оцінити, як виглядала підслідна особа перед злочином і в момент його скоєння, які особливості в її поведінці спостерігались після того, що сталося. Вже на перших етапах слідчих дій необхідно з'ясувати у підслідної особи:

а) її соматичний стан напередодні злочину (наявність нервових, соматичних та інших захворювань, хронічної втоми, безсоння та ін.);

б) особливості особистих стосунків підслідного з жертвою (наяв- ність конфлікту, його причину, перебіг, способи вирішення та ін.);

в) особливості взаємин з жертвою, наявність спільних знайомих, захоплень тощо.

При призначенні судово-психологічної експертизи емоційних станів слідчий у зіставленні формулює такі типові запитання: 1.

Які індивідуально-психологічні особливості підслідної особи ? 2.

Які особливості особистих стосунків підслідної особи і жертви ? 3.

Як виявлені особисті характеристики могли вплинути на особливості поведінки підслідної особи в досліджуваній ситуації ? 4.

В якому психологічному стані перебувала підслідна особа в момент скоєння злочину? 5.

Чи перебувала підслідна особа у стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, що суттєво вплинуло на її по-ведінку2?

Двадцятирічні Д. Забєлін і Д. Тимофєєв вийшли прогулятися на вулицю. Розмовляючи біля під'їзду будинку, де жив Д. Забєлін, із знайомою дівчиною, вони вже збиралися йти додому, коли із машини, що під -їхала, вийшов чоловік середнього віку з дівчиною. Йому не сподобався погляд Д. Тимофєєва і його відповідь на запитання "Що ти на мене так дивишся?". Провівши дівчину, він повернувся, з ходу дістав ніж і став убивати хлопця (у цей момент один із друзів відійшов). Бандит воло-

Фізіологічний афект слід відрізняти від патологічного, який розглядається як гострий короткочасний психічний розлад, що виник раптово. Васильев В. Л. Юридическая психология. - С. 543-544.

дів ножем із знанням справи. Він відразу розпоров живіт, два рази вдарив у бік і розпоров печінку. На крики друга прибіг Д. Забєлін і невідомий кинувся на нього. Судмедекспертиза нарахувала в нього сім наскрізних поранень.

Особа злочинця була встановлена вже на другий день через дівчину, яка була сусідкою Д.

Забєліна. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи затриманий С. визнаний осудним. Була проведена судово-психологічна експертиза емоціонального стану С. в момент скоєння злочину. З'ясувалося, що С. за останні два місяці відчував психічне перевантаження через сімейні негаразди і втрату роботи. В день скоєння злочину він у черговий раз пробував влаштуватися на одну із фірм шофером, але безуспішно, оскільки роботодавець дізнався про його пристрасть до спиртних напоїв. Аналіз індивідуально-психологічних особливостей С. виявив достатню силу нервових процесів, але деяку неврівноваженість - перевагу збуджуваних процесів над гальмівними. Він відрізнявся помірною товариськістю, разом із тим була виражена висока тривожність, схильність до конфліктів. У момент злочину відзначалися яскраво виражені емоційні переживання образи, незадоволеності собою. На допиті С. зазначив, що в той день у нього не вдалася в призначеному місці зустріч з дівчиною - квартира, куди вони приїхали, була замкнена. В контакт із експертом вступив легко і без тиску відповідав на запитання, в тому числі і про пригоду. Аналіз психічного стану С. в момент злочину, проведений експертом-психологом, не виявив у нього стану фізіологічного афекту. Однак самі дії С. мали раптовий та імпульсивний характер. На особливості його поведінки у ситуації, що вивчається, суттєво вплинули психічне напруження і тривожність у зв'язку з відсутністю роботи та грошей, сімейний конфлікт, що затягнувся, і фрустрація, яка виникла через невдалу зустріч із дівчиною.

Судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про сексуальні злочини проводиться, як правило, стосовно малолітніх і неповнолітніх жертв сексуальних злочинів. У цьому разі в компетенцію судово-психологічної експертизи входить оцінка здатності психічно здорових потерпілих розуміти характер і значення злочинних дій винного, а також оцінка здатності чинити йому опір. При цьому здатність розуміти характер і значення вчинених дій означає досягнення потерпілою (потерпілим) такого рівня психічного розвитку, який дає змогу правильно розкрити справжні заміри злочинця, оцінити небезпечність ситуації, зрозуміти моральний бік того, що відбувається, і його наслідки; що стосується оцінки здатності потерпілої (потерпілого) чинити опір злочинцю, то дослідники виділяють дві групи1:

а) перша група потерпілих характеризується такими рисами, як побоювання, лякливість, підлеглість, навіюваність, довірливість, не- самостійність. Стан страху і розгубленості приводить їх до пасивно- го підкорення волі ґвалтівника;

б) друга група потерпілих найчастіше володіє рисами істерично- го типу характеру (див. додаток 1). Для них характерні збудливість, уразливість, слабий вольовий контроль поведінки, що не дозволяє їм своєчасно усвідомити небезпеку ситуації і вжити заходів безпеки.

Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи спрямована на виявлення структури злочинного угруповання, визначення ролі кожного її учасника й особливостей зв'язку між ними. Експерт-психолог може дати висновок про те, яким є вплив групи на окремого учасника, встановити неформальних лідерів злочинного угруповання, розкрити найтиповіші форми взаємозв'язку між членами групи при підготовці злочину, в ході його скоєння і в процесі розкриття.

При розкритті злочину, який було скоєно трьома особами, експерт-психолог установив неформального лідера. Ним виявився якийсь С., котрий не тільки фізично сильніший за двох інших злочинців, а й володіє більш високим інтелектуальним рівнем розвитку, має організаторські здібності, добру уяву і міцну пам 'ять. Саме він розробляв плани пограбування торгових точок і розподіляв ролі між учасниками злочинного угруповання. Дані судово-психологічної експертизи були враховані судом при винесенні обвинувального вироку.

Судово-психологічна експертиза визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій проводиться з метою встановлення рівня інтелектуального розвитку і рівня розвитку емоційно-вольової сфери, а також із метою виявлення окремих індивідуально-психологічних особливостей особистості (наприклад, схильності до фантазування, ступінь підвладності навіюванню та ін.).

Кудрявцев И. А. Судебно-психологическая экспертиза. - М.: Юрид. лит., 1988. - С. 187.

На завершення розглянемо мету і завдання комплексної психолого-психіатричної експертизи. Її основне завдання - визначення психічних аномалій (що не виключають осудність), які суттєво впливають на пізнавальну діяльність осіб, яких обстежують і які можуть бути виявлені тільки на підставі загальних знань психології і психіатрії. На вирішення комплексної психолого-психіатричної експертизи можуть бути поставлені такі завдання1: 1)

визначити тип і вид психічної аномалії досліджуваної особи; 2)

визначити, чи є в неї такі особливості розумової діяльності, які можуть перешкоджати усвідомленню нею значення протиправних дій і керувати своєю поведінкою і діями в ситуації скоєння злочину; 3)

оцінити ступінь впливу особливостей характеру особи, яку обстежують, її акцентуації на реалізацію протиправної поведінки;

4) діагностувати стан афекту у психопатичних особистостей. Підставами для призначення комплексної психолого-психіатричної

експертизи є такі особливості поведінки обвинуваченого в момент скоєння злочину, як: -

підривний характер вчинків і вияв інших ознак психічної аномалії; -

вияв особливої жорстокості; -

алкоголізм і т. д.

Результати судово-психологічної експертизи будь-якого виду оформляються у вигляді письмового висновку. Слідчий, суд або інший уповноважений на те орган визначає обґрунтованість висновку і його значення в системі доказів.

Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии: Учеб. для вузов. - С. 545.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§6. Судово-психологічна експертиза"
  1. § 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
    судово-медичної експертизи, що можуть виявити невідповідність, яка вказує на вбивство. При розслідуванні вбивств, які інсценуються під самогубство, дійсна картина того, що сталося, може бути з'ясована внаслідок проведення як невідкладних, так і наступних слідчих дій. Так, при огляді місця події важливо встановити, чи міг загиблий сам собі нанести поранення, зав'язати зашморг (останнє може
  2. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    судових експертиз. Для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту, призначається судово-медична (акушерсько-гінекологічна) експертиза потерпілої. З її допомогою визначають: а) наявність факту статевих зносин та б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості
  3. § 2. Історія розвитку юридичної психології2
    судова, а пізніше юридична психологія. Вперше факти стосовно психології злочинної поведінки, психології особистості злочинця і психології показань свідків широко вивчалися в Німеччині. Основоположник криміналістики австрієць Г. Гросс (1847-1915) створює фундаментальну працю "Кримінальна психологія" (він же творець першого в світі музею криміналістики в Граці). У цій праці Г. Гросс використав
  4. § 3. Система юридичної психології
    судову психологію і ви-правно-трудову2. О. Ратінов вважає, що до системи юридичної психології входять: - загальні питання (предмет, система, методи); - правова психологія (психологія нормативно-правової регуляції); Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. - С. 160. Платонов К. К. Система психологии и теория отображения. - М.: Наука,
  5. § 2. Методи пізнання в юридичній психології
    судово-психологічною експертизою. Конкретизація - це застосування теоретичних знань стосовно конкретної ситуації з тим, щоб уточнити, поглибити її розуміння. Як приклад конкретизації можна навести використання теорії акцентуації характеру до конкретного правопорушника чи використання теоретичних положень про темперамент для виявлення типу темпераменту конкретного підсудного і т. ін. Взаємозв'язок
  6. § 3. Психологія неповнолітніхзлочинців
    судово-психологічних експертиз було проаналізовано 62 кримінальні справи щодо сексуальних злочинів неповнолітніх у віці від 12 до 18 років, вивчені механізми їхньої злочинної поведінки залежно від особистісних характеристик. У структурі особистості більшості підлітків діагностувалися акцентуації характеру. У групі тих, хто скоїв насильство поодинці, переважали: епілептичний тип - 64 %, шизоїдний
  7. §2. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
    судово-психологічної експертизи є необхідним. Виходячи з практики застосування судово-психологічної експертизи у кримінальному процесі визначимо обставини, за яких вона повинна призначатись: - відставання рівня психічного розвитку від вікової норми; - перенесені чи наявні соматичні захворювання, особливо інфекційні, хронічні або невиліковні; - наявність особливостей, що засвідчують
  8. §3. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві
    судово-психологічна експертиза застосовується в кримінальному процесі (її сутність і особливості розглянуті в першій книжці "Юридичної психології"). Проте в цивільному й адміністративному процесі часом теж не можна обійтися без проведення судово-психологічної експертизи. Вона використовується в тих випадках, "коли пізнання осіб, відповідальних за ухвалення рішення в сфері соціального і
  9. § 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
    судової експертизи і затвердив положення про них (хоча Київський інститут і Одеська лабораторія були організовані ще в 1914 р.). Ці установи були створені з метою провадження різних науково-технічних досліджень за судовими справами. Київський кабінет очолював С. М. Потапов, а згодом В. І. Фаворський. Першим директором обласного кабінету в Харкові був талановитий судовий медик і криміналіст М. С.
  10. § 8. Допит неповнолітніх
    судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них. Характерні для неповнолітніх особливості психіки не є психічними чи фізичними вадами, але вони, без сумніву, впливають на процес формування і давання показань. Практиці розслідування злочинів відомо чимало прикладів,
  11. § 3. Початковий етап розслідування
    судово-медичної експертизи трупа; 7) призначення інших судових експертиз. На початковому етапі при розробці по «гарячих слідах» можуть бути встановлені особи, які підозрюються у причетності до вчиненого злочину. У цих випадках необхідно провести такі слідчі дії, як затримання і допит підозрюваного, обшук особи та обшук за місцем проживання і роботи підозрюваного. При розслідуванні вбивств на
  12. § 3. Початковий етап розслідування злочинів що вчиняються організованими злочинними групами
    судові експертизи (судово-медична, судово-біологічна, судово-балістична, вибухотехнічна, трасологічна, судово-психологічна, фоноскопічна та ін.). Новою слідчою дією відповідно до ст. 187 КПК є зняття інформації з каналів зв'язку. Ця дія дозволяє отримати відомості про злочинне формування, його склад, зв'язки, про злочини, що замишляються або вчинені, ролі та функції учасників організованої
  13. 5. Криміналістична тактика
    судового слідства". У зв'язку з цим потрібно вважати, що поряд з адвокатською етикою може існувати тактика судового захисту на попередньому слідстві і в суді. Зміст криміналістичної тактики охоплює такі слідчі дії: огляд, допит, обшук, впізнання, затримання, відтворення обстановки та обставин події, перевірку показань на місці, освідування, експертизу, які утворюють її систему. Останнім часом
  14. § 3. Виявлення та фіксація слідів пам'яті
    судових експертиз тощо). Результати спостережень за допомогою приладів оцінюються у відповідності до принципу асоціації. Соціометричний підхід відповідає останнім досягненням психології та психофізіології вищої нервової
  15. § 5. Деякі прийоми інструментального дослідження слідів пам'яті, що використовуються в оперативно-розшуковій та слідчій практиці
    судово-фонетичної експертизи. 4. Фонетична експертиза містить висновок про наявність і ступінь емоційної напруженості у мові (відповідях) джерела на емоціогенний подразник. Експертиза не визначає наявності сліду пам'яті, а лише дає об'єктивну інформацію про таку версію. 5. Використання інструментальних методик дослідження слідів пам'яті можливе тільки при вільному волевиявленні джерела взяти
  16. І. Особливості, що стосуються предмета доказування в справах про злочини неповнолітніх.
    судового слідства і розгляді таких справ у суді крім обставин, що підлягають доказуванню в кожній кримінальній справі (ст. 64 КПК), необхідно також з'ясувати обставини, зазначені в ч. 1 ст. 433 КПК, а саме: 1. Точний вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження). Ценеобхідно для правильного вирішення питання про те, чи можевін нести кримінальну відповідальність, як краще організуватироботу
  17. 3. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    судовому розгляді, полягають у такому. 1 Див.: Землянська В. Запровадження відновлюючих підходів: зміна погляду на кримінальне судочинство // Право України. - 2003. - № 10. - С. 155. 1. Справу, що надійшла до суду від прокурора з постановою про її закриття і застосування примусових заходів виховного характеру (в порядку ст. 7-3 чи ст. 9 КПК), суддя або голова суду, якщо він згоден із таким
  18. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    судової практики в справах про контрабанду та порушенні митних правил (розгляд справ 1995-1998 рр.) Владимиров В.А. Уголовно-правовая борьба с контрабандой. - М.: Изд. Вища школа, 1959. - 98с. Владимиров В.А., Загородников Н.И. и др. Государственные преступления. - М.: Вища школа, 1961. - 214с. Волженкин Б. В. Економічні злочини.-Спб.: 1999. - 315 с. Володько Н.В Ответственность за
  19. § 4. Психічністаниособистості
    судово-психіатричної експертизи, але він (стан афекту) може враховуватися як обставина, яка пом'якшує відповідальність. Фрустрація (від лат./гшїїМю - обман, розлад планів) - складний психічний стан, що характеризується наявністю стимульованої потреби, яка не знайшла свого задоволення. Стан фрустрації супроводжується різними негативними переживаннями: розчаруванням, роздратованістю,