- Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
реформа 1864 року у Росії комерційних судів організаційно не торкнулася. Зміни відбулися тільки в їх судочинстві: суперечки мали розглядатися на основі Статуту Цивільного Судочинства від 20 листопада 1864 року, введеного в дію стосовно загальним судам і містить правила збирання й оцінки доказів. Судові статути 1864 року, що включали в себе процесуальні норми
- 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
Реформи Івана III, що призвели до створення дворянського ополчення - опори великокнязівської, а потім царської влади. Результатом політики об'єднання була ліквідація ординського іга і підйом економіки країни, в першу чергу сільського господарства і торгівлі. Іван III володів як мистецтвом війни, так і мистецтвом дипломатії. Його війни на заході були результатом стратегічного вибору, політичного
- 2.Самодержавіе і самодержці
реформатора, своєрідною «білою вороною», на тлі інших об'єктів зображення вказаного автора. Хоча книга Н. Тальберга була написана через багато років після еміграції цього колись великого чиновника й переконаного монархіста з Росії, вона продовжує ту лінію, які витримували історики дореволюційної Росії, зображуючи царствених осіб. В історичній літературі і в підручниках радянського
- 6.Крестьянскій або пролетарський соціалізм? (Ідеї, організації, діячі)
реформування. Зате автори прокламації «Молода Росія», що вийшла з революційного гуртка П. Г. Заїчневського - П. Е. Аргіропу-ло, єдиним засобом перетворення Росії вважали криваву революцію. Однак треба зазначити, що просветительски-ліберальні тенденції явно переважали над революційно-насильницькими в 1860-х роках. У рамках же організації Н. А. Ишутина - І. А. Худякова
- 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
Реформи, зумовило негативні оцінки консерватизму як напряму суспільної думки, покликаного захищати владні інститути. У радянській історіографії в основному піднімалися проблеми соціальних катастроф та історії «пригноблених» класів, тому й консерватизм розглядався як ідеологія правлячих класів, чужа «всього передового людству». Тим часом, в російської зарубіжної історичної
- 1.Економіка і соціальна структура
реформи 60-70 років XIX ст. На шляху до капіталізму було багато перешкод економічного, політичного та юридичного порядку: тривале існування кріпосного права, монополія дворянства на земельну власність, посилена колонізація околиць країни, що сприяє консервації феодальних відносин, численні війни і, нарешті, відсутність політичних і правових передумов через міцне
- 4. Жовтень 1917 (питання методології)
реформістські сили через нерозвиненість середніх класів - основний соціальної опори реформ, закостенілості бюрократичного апарату і соціального егоїзму влади. Реформи не носили системного характеру не вистачало кадрів для їх проведення. Увійшовши в XX століття, наша країна повинна була різко прискорити капіталістичну модернізацію і з метою виживання в мінливому світі ліквідувати своє відставання
- 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
Реформу. Програма носила загальний декларативний характер. Спроба ж спекулювати на популярних у той час гаслах (на кшталт скликання Установчих зборів, демократичних свобод), щоб видати свій інтерес за загальний інтерес усіх членів суспільства, провалилася. Коли ж біле рух остаточно себе дискредитувало в очах селянства, тоді воно відкинуло всяку політичну невизначеність,
- 1.Сущность і уроки НЕПу
реформою економіки значно підвищився інтерес до досвіду і ідеям нової економічної політики. НЕП - це цілісний нерозривний комплекс заходів економічного, політичного, соціального, ідеологічного, психологічного характеру. До кінця 1920 року В. Н. Ленін остаточно зрозумів, що вирішити лобовою атакою долю капіталізму не вдалося. З'ясувалося й інше: спроба здійснення соціалістичного
- ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
реформа 18б4 року в Росії комерційних судів організаційно не торкнулася. Зміни відбулися тільки в їх судочинстві: суперечки мали розглядатися на основі Статуту Цивільного Судочинства від 20 листопада 18б4 року, введеного в дію стосовно загальним судам і містить правила збирання й оцінки доказів. Судові статути 18б4 року, що включали в себе процесуальні норми
|