§ 5. Роль органів прокуратури в забезпеченні законності в управлінні

На відміну від названих органів органи прокуратури не наділені цими можливостями. Здійснюючи свої обов'язки і права по загальному нагляду за точним виконанням законів, органи прокуратури виходять з вказівок В. І. Леніна про те, що «на відміну від усякої адміністративної влади прокурорський нагляд жодної адміністративної влади не має і ніяким вирішальним голосом ні по одному адміністративному питання не користується ».30

Положення про прокурорський нагляд в СРСР не надає органам прокуратури адміністративних прав по відношенню до піднаглядним їм органам та особам-31 Прокурор, зокрема, не має права скасовувати акти управління, зміщувати або призначати працівників органів управління, накладати на них або на громадян будь стягнення. Органи прокуратури покликані здійснювати нагляд за точним виконанням законів, у тому числі органами державного управління, організаціями громадськості, посадовими особами та громадянами.

Загальний нагляд прокуратури є однією з основних форм забезпечення законності у радянському державному управлінні. Він поширюється на всі органи державного управління (за винятком рад міністрів), а також на підприємстві установи, кооперативні та інші громадські організації, на посадових осіб та громадян. Нагляд прокуратури сприяє забезпеченню однакового розуміння законності у всій країні і точному, беззастережному виконанню законів усіма, до кого вони звернені, що є одним з головних умов дієвості радянського закону і зміцнення державної дисципліни в усіх сферах життя нашого суспільства.

30 В. І. Л е н і н. Полі. зібр. соч., т. 45, стор 198.

31 Відомості Верховної Ради СРСР, 1955, № 9; 1966, № 50, ст. 1021.

128

> 129>

В. І. Ленін, обгрунтовуючи принцип незалежності прокуратури від місцевих органів влади, писав: «Прокурор має право і зобов'язаний робити тільки одне: стежити за встановленням дійсно однакового розуміння законності у всій республіці, незважаючи ні на які місцеві відмінності і всупереч яким би то не було місцевим впливам ».32

Точне і своєчасне виконання законів багато в чому визначає успіх діяльності будь-якого органу державного управління, підприємства, установи та посадової особи. Дотримання законів громадянами є однією з основних обов'язків, покладених на них Конституцією СРСР. Разом з тим суворе дотримання законності в управлінні є гарантією охорони інтересів держави й особистості.

Усім цим визначається величезна державна важливість загального нагляду прокуратури, що становить одну з галузей прокурорського нагляду.

Обов'язки органів прокуратури за загальним нагляду полягають у попередженні, виявленні та усуненні порушень законності, а також у залученні винних (залежно від характеру порушення) до кримінальної відповідальності або вжиття заходів для притягнення до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної відповідальності.

Права органів прокуратури стосовно піднаглядних органів та осіб відповідають їх обов'язків. Вони мають право витребувати видаються акти для перевірки їх відповідності закону, вимагати подання документів та відомостей, виробляти на місці перевірку виконання законів, вимагати від відповідних органів і посадових осіб виробництва перевірок і ревізій діяльності підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій і посадових осіб, вимагати від посадових осіб і громадян пояснення з приводу порушень закону.

Основними і специфічними для прокуратури юридичними формами реагування на порушення законності у сфері управління є: а) опротестування незаконних актів управління до органів їх издавшие або до вищестоящих органів; б) внесення в державні чи громадські організації уявлень про усунення порушень закону та причин, що сприяють його порушенню; в) притягнення винних у порушенні законів до відповідальності.

Отже, загальний нагляд прокуратури стосовно піднаглядним органам та особам є зовнішнім, незалежним від них і не ставлять їх у залежність від себе. Разом з тим він є спеціальним наглядом за дотриманням законності.

Все це відрізняє його від контролю, нагляду за дотриманням законності, здійснюваного іншими державними органами. Діючі радянські конституції іменують його вис-

32 В І. Лені н. Полі. зібр. соч., т. 45, стор 198. 9 Зак 31129

> 130>

шим наглядом. Так прийнято його кваліфікувати і в спеціальній юридичній літературі. Наприклад, В. С. Тадевосян пише: «Нагляд, здійснюваний прокуратурою, називається вищим тому, що він є наглядом за виконанням законів усіма міністерствами, які, як ми говорили, самі здійснюють контроль і нагляд за виконанням законів у нижчестоящих органах, а деякі з них і в інших органах і установах. Вищим він називається також і тому, що виходить з найвищого органу державної влади в СРСР, так як Генеральний Прокурор СРСР, який призначається Верховною Радою СРСР, відповідальний тільки перед Верховною Радою СРСР ».33

« Деякі вважають, - пишуть В. Г. Лебединський і Ю. А-Каленов, - що вищий нагляд за виконанням законів здійснюється тільки Генеральним Прокурором СРСР, нагляд ж, здійснюваний іншими ланками прокурорської системи (прокурори республік, країв, областей і районів), не є вищим. Неправильність цієї точки зору очевидна. Вищий нагляд за законністю не можна розглядати лише з позицій ієрархії і вважати, що нагляд, здійснюваний вищим прокурором (Генеральним Прокурором СРСР), є вищим наглядом, а нагляд, що здійснюється нижчими ланками прокуратури, - нижчим ».34

Наведені аргументи не володіють достатньою переконливістю. Нагляд за виконанням законів усіма міністерствами та іншими органами управління здійснюють не тільки органи прокуратури, але і Рада Міністрів СРСР, ради міністрів союзних і автономних республік, утворені відповідними верховними Радами та підзвітні їм.

Поради міністрів є вищими виконавчими і розпорядчими органами державної влади. Чинними конституціями вони наділені правом скасування і призупинення актів нижчестоящих органів, зокрема правом скасування наказів та інструкцій міністрів. Нагляд за законністю діяльності рад міністрів здійснюють президії верховних Рад, обирається Верховною Радою, і їм підзвітні. Президія Верховної Ради наділені правом скасування постанов і розпоряджень рад міністрів у разі їх невідповідності закону.

Верховні Ради - вищі органи державної влади, яким належить виключне право видання законів, - також здійснюють контроль за виконанням видаваних ними законів. Контроль-нагляд, що здійснюється вищими органами державної влади - Верховна Рада, Президен-

33 В. С. Тадевосян. Прокурорський нагляд в СРСР. М., Госюриздат, 1956, стор 22

34 В. Г. Лебединський, Ю. А. К а л е н о в. Прокурорський нагляд в СРСР. М, Госюриздат, 1957. стр 46.

130

> 131>

мами верховних ради і Ради міністрів, має більше підстав для оцінки його як вищого нагляду, бо саме вони займають керівне становище в системі органів Радянського государства.35

Нагляд, здійснюваний органами прокуратури, тим більше крайовими, обласними, окружними, районними та міськими прокурорами, є досить важливим, спеціальним, але не вищим ні по положенню його здійснюють органів, ні по їх. прав по відношенню до піднаглядним об'єктам. Не випадково В. І. Ленін не іменував нагляд прокуратури вищим. Не називався він так і в положеннях про прокурорський нагляд, що діяли до 1936 г.36

У радянському законодавстві та юридичній літературі доцільно зняти з прокурорського нагляду його оцінку як вищого, бо вона не тільки не обгрунтована, але й применшує дійсне значення нагляду, здійснюваного вищими органами державної влади. Разом з тим з метою позначення специфіки прокурорського нагляду, що відрізняє його від нагляду інших державних органів, його доцільно іменувати єдиним і спеціальним, бо він здійснюється єдиною централізованою системою органів і є спеціальним наглядом, здійснюваним тільки з точки зору законності.

Величезне значення прокурорського нагляду, зокрема загального нагляду, загальновідомо. Тим більше важливо обговорити деякі питання його правового регулювання та практики їх здійснення.

Перш за все слід знову поставити питання про коло піднаглядних прокуратурі об'єктів. Ст. 113 Конституції СРСР, відповідні статті конституцій союзних і автономних республік з широкого кола об'єктів прокурорського нагляду називають міністерства, підвідомчі ним установи, посадових осіб і громадян, якими це коло насправді не обмежується.

Чинне Положення про прокурорський нагляд в СРСР крім об'єктів, перерахованих в конституціях, називає відомства, підприємства, виконавчі і розпорядчі органи місцевих Рад, кооперативні та інші громадські організації, а за межами загального нагляду - органи дізнання та попереднього слідства, судові органи, адміністрацію місць позбавлення волі. Таким чином, Положення про прокурорський нагляд в СРСР більш повно відображає реальний коло піднаглядних об'єктів.

Доцільно переглянути відповідні статті діючих радянських конституцій з метою відображення в них всього

35 Див: А. Е. Луньов. Забезпечення законності в радянському государ ственном управлінні. М., «Юридична література», 1963, стор 14-19.

36 См - Радянська прокуратура у найважливіших документах. М., Госюріздаг. 1956, стор 212-224, 397, 403-406.

9 * 131

> 132>

різноманіття об'єктів наглядової діяльності органів прокуратури. При цьому, мабуть, слід відмовитися від їх перерахування, застосувавши узагальнюючі формулювання.

У ст. 113 Конституції СРСР, у відповідних статтях конституцій союзних і автономних республік завдання прокуратури обмежуються наглядом за точним виконанням законів.

Перший пункт ст. 10 Положення про прокурорський нагляд зобов'язує органи прокуратури здійснювати нагляд за точною відповідністю актів піднаглядних їм органів не тільки конституціям і поточним законам, але і постановам рад міністрів. У другому пункті тієї ж статті про постанови рад міністрів не згадується, хоча, безсумнівно, органи прокуратури зобов'язані здійснювати і здійснюють нагляд за точним виконанням посадовими особами та громадянами не лише законів, а й постанов рад міністрів. Навряд чи це невідповідність двох пунктів однієї і тієї ж статті Положення слід зберігати.

Разом з тим виникає ще більш значний питання: чому в завдання прокуратури ні діючі конституції, ні Положення не включають нагляд за точним виконанням указів і постанов Президії Верховної Ради?

Нормативні акти Президії Верховної Ради, що вносяться на затвердження Верховної Ради, протягом тривалого часу (зазвичай це декілька місяців) діють в якості указів чи постанов, стаючи законами лише після їх затвердження верховними Радами. Таким чином, в СРСР і республіках крім законів і постанов рад міністрів діють нормативні акти Президії Верховної Ради. Це слід було б врахувати в діючих радянських конституціях і в Положенні про прокурорський нагляд в СРСР.

Виходячи зі сказаного, ст. 113 Конституції СРСР доцільно викласти в іншій редакції, а саме: «На Генерального Прокурора СРСР і нижчестоящі органи прокуратури покладається єдиний і спеціальний нагляд за точним виконанням законів і постанов верховних Рад, указів і постанов Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень рад міністрів державними та громадськими організаціями, посадовими особами та громадянами. Перелік піднаглядних органам прокуратури державних і громадських організацій встановлюється Положенням про прокурорський нагляд, який затверджується Президією Верховної Ради СРСР ».

 За загальним правилом опротестування прокурором того чи іншого акта не тягне його призупинення. Виняток становить принесення прокурором протесту на постанову, видане уповноваженим на те органом, про притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальності. Протест прокурора на таку постанову зупиняє виконання адміні-

 132

 > 133>

 ністративного стягнення до розгляду протесту відповідним органом.

 Це виключення з загального правила пояснюється, мабуть, тим, що в названих постановах, якщо вони незаконні, порушуються права та законні інтереси громадян. Дане виняток доцільно поширити на всі випадки опротестування актів, які порушують права громадян. Це підвищило б роль загального нагляду прокуратури в охороні прав громадян і в багатьох випадках сприяло б попередженню фактичного порушення їх законних інтересов.37

 Прокурори зобов'язані приймати до розгляду заяви і скарги громадян на порушення закону і вживати заходів до відновлення порушених прав та захисті законних інтересів громадян. Ця функція прокуратури є однією з найважливіших. Її ефективність значно зросла б від встановлення загального правила про те, що принесення прокурором протесту на акт, що порушує права і законні інтереси громадян, зупиняє виконання акта до розгляду протесту відповідним органом.

 Інформація, релевантна "§ 5. Роль органів прокуратури в забезпеченні законності в управлінні"

1. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
     1. Назвіть основні функції органів прокуратури. 2. На які галузі поділяється прокурорський нагляд? 3. Яка структура органів прокуратури? 4. Які органи прокуратури відносяться до територіальних? 5. Які органи прокуратури є спеціалізованими? 6. Назвіть основні повноваження прокурорів щодо здійснення нагляду. 7. Яким вимогам
   
2. 92. Конституційні засади організації прокуратури в Російській Федерації
     Згідно з Конституцією 1993 р., Президент Росії представляє Раді Федерації кандидатуру Генерального прокурора. Рада Федерації, розглядаючи запропоновану Президентом на цей пост кандидатуру, має право відхилити або прийняти її. У разі відхилення Президент повинен запропонувати на обговорення нову кандидатуру. Прокурори суб'єктів Російської Федерації призначаються Генеральним прокурором РФ по
   
3. 13. Структура, завдання та повноваження прокуратури.
     Прокуратура РФ - єдина федеральна централізована сис-ма органів, які здійснюють від імені РФ нагляд за виконанням діючих на її території законів. Генеральна прокуратура РФ; Прокуратури суб'єктів Ф Прокуратури міст, районів Ген прокуратуру очолює Ген Прокурор (назн і освоб СФ за поданням Президента). Їм здійснюється освіта, реорганізація та скасування органів і
   
4. § 1. Поняття прокуратури, принципи її організації та діяльності
     Прокуратура РФ представляє собою єдину федеральну централізовану систему органів, які здійснюють нагляд за виконанням діючих на її території законів. Про важливість діяльності прокуратури свідчить той факт, що конституційні норми, що закріплюють організацію прокуратури (ст. 129), йдуть безпосередньо за нормами, присвяченими судової влади. Прокуратура займає особливе
   
5. 12. Правоохоронні органи РФ (ф-ії, форми діяльності).
     1. Прокуратура. Прокуратура РФ - єдина федеральна централізована сис-ма органів, які здійснюють від імені РФ нагляд за виконанням діючих на її території законів. Генеральна прокуратура РФ; Прокуратури суб'єктів Ф Прокуратури міст, районів Органи пркуратури діють на основі підпорядкування нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Ген прокурору РФ. Діяльність прокуратури спрямована на
   
6. 4. Державне управління
     це цілеспрямоване органі-зує подзаконная виконавчо-розпорядча діяльність орга-нів виконавчої влади, що здійснюють функції державного управління в галузях і сферах господарського, соціально-культурного та адміністративно-політичного (пристрої) будівництва. Існує 2 підходи до визначення розуміння державного управління. 1. Широке розуміння - це
   
7. ЗМІСТ
     Вступ ... 6 Розділ 1 РОЛЬ І МІСЦЕ ПРОКУРАТУРИ В СУСПІЛЬСТВІ ЯК Суб'єкта КОНТРОЛЬНО-Наглядової ВЛАДІ ... 8 Контрольні питання до семінару ... 26 Література ... 26 Розділ 2 Теоретичні засадити ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ В Перехідний Период ... 32 2.1. Багатофункціональність - основа правового статусу
   
8. § 2. Система прокуратури РФ
     Систему прокуратури РФ становлять генеральна прокуратура, територіальні та спеціалізовані органи прокуратури, а також наукові та освітні установи. Територіальні прокуратури організовані відповідно до адміністративно-територіальним та національно-державним устроєм, встановленими Конституцією РФ. До територіальних прокуратурам відносяться: - прокуратури
   
9. § 3. Структура слідчого апарату
     Основна ланка слідчого апарату прокуратури становлять слідчі міських і районних чи міжрайонних прокуратур. Призначення їх на посаду, переміщення та звільнення з посади здійснює прокурор вищестоящої прокуратури, який відносно них володіє також правом заохочення і накладення стягнення. Слідчі даних прокуратур в основному працюють за зональної системі. У великих
   
10. Принцип незалежності
      тісно пов'язаний з принципом Єдності и централізації органів прокуратури. Органами прокуратури здійснюють свои Функції Незалежності від будь-яких місцевіх органів, підпорядковуючісь Тільки Генеральному прокурору України. Фактично органів прокуратури в процесі Здійснення своих функцій корістуються незалежністю НЕ Тільки от місцевіх органів, альо й від органів управління и суду. Коженая прокурор у своїй
    
11. Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентов юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі., 1998. - 336 с., 1998
      У віданні в популярній ФОРМІ розглядається концепція функцій прокуратури, ее роль и місце в Системі державних органів, історія становлення, правове регулювання прокурорсько наочний, а такоже других функцій, передбачення Констітуцією України. Обгрунтовується Підтримання державного обвинуваченого в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадка, визначених законом, а такоже
    
12. Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентов юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі., 1998. - 336 с., 1998
      У навчальному Посібнику вісвітлюються Актуальні теоретичні и Практичні проблеми, пов'язані з Реформування прокуратури України: ее місця у механізмі держави, функцій, Принципів організації та ДІЯЛЬНОСТІ, взаємозв'язків Із структурами, что належати до других гілок влади. Внесено Предложения Щодо Вдосконалення законодавства и організації роботи прокуратури. Для науково-педагогічних працівніків,
    
13. 44. Сутність та система способів забезпечення законності у сфері виконавчої влади.
      Всі державні органи разом із здійсненням своїх безпосередніх функцій зобов'язані вживати заходів з підтримання режиму законності. Цим займаються законодавчі органи, органи державної виконавчої влади, а також спеціально створені органи - судові та прокуратура. Певне місце в цій справі відводиться громадськості (трудовим колективам, громадським об'єднанням). У
    
14. Зміст
      ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
    
15. У предмет адміністративного права входять наступні групи від-носіння:
      1. управлінські відносини Вони зустрічаються у сфері організації та функціонування орга-нів, що здійснюють господарське, соціально-культурне, адміністра-активне і політичне будівництво. 2. відносини, що виникають у зв'язку із забезпеченням правової захисту пра-ти прав і свобод громадян Мова йде про так званої адміністративної юстиції. Вона перед-ставлять собою систему судових та інших органів,
    
16. § 3. Основні закони, що регламентують організацію правоохоронних органів
      Організація кожної з систем правоохоронних органів (суду, прокуратури, ФСБ та ін.) регулюється спеціальними законами федерального рівня. Найважливішими законами, що регламентують організацію судової системи, основні початку її діяльності, є, крім Конституції РФ, Закон "Про статус суддів в Російській Федерації", Закон "Про судоустрій РРФСР", Федеральний закон "Про судову систему
    
17. нова концепція Щодо місця прокуратури в Системі державних органів.
      І, напевне, треба Погодитись з думкою, что НЕ обов'язковою є прісутність прокуратури в будь-якій з трьох гілок власти - законодавчій, виконавчій чи судовій. Це суто теоретична проблема. Аджея в Кожній державі є Ціла низка Вищих державних Контролюючим органів, Які повінні Забезпечувати форми Функціонування Всього державного апарату.2 Особливі Функції Щодо контролю за виконання Законів рахунковою