Банківська таємниця відповідно до ст. ЗО Закону України "Про інформацію" належить до інформації з обмеженим доступом та є конфіденційною. Нею вважають інформацію щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнтові (ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). її правову охорону закріплено також ЦК (ст. 1076) Законом України "Про Національний банк України" та іншими актами законодавства.
В окремих випадках така інформація може бути розголошена (банківська таємниця розкрита), що раніше не потребувало судового розпорядження і тільки із набранням чинності новим ЦПК потребує звернення до суду.
Предметом судової діяльності с вішіачошя наявності підстав та законності звернення тою чи іншого суб"скта з клопотанням про надання уповноваження банку щодо розкриття інформації, яка містить банківську таємницю. Процесуальний порядок розгляду та вирішений аи і категорії справ судом визначений ст.ст. 287 290 ЦПК, ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Правом на звернення до суду наділені орган чи особи, які заінтересовані в отриманні інформації, що містить банківську іаімницю. Лише особистої заінтересованості в отриманні такої інформації недостатньо, необхідним с наділення такого органу (особи) правом на отримання такої інформації. Наприклад, відповідно до ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" таке право мають органи прокуратури (ст 20 Закону України "Про прокуратуру"). Служби безпеки (ст. 25 Закону України "Про Службу безпеки України"), Міністерства внутрішніх справ (ст. 11 Закону України "Про міліцію"), Антимонопольного комітету (ст. 22і Закону України "Про Аніи-моноіюльнин комітет України"), Державної податкової служби (ст. II Закону України "Про державну податкову службу в Україні"), Державної контрольно-ревізійної служби (ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"), спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового монігоришу (ст. 5 Закону України "Про залобіїання іа протидію леїалпацгі (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"), органи державної виконавчої служби, інші органи, визначені законом. Крім замовника, сторонами виступають також заінтересовані особи, якими г банки та інші фінансово-кредитні установи - носії банківської таємниці та фізичні чи юридичні особи-володільці рахунків.
Заява подасться до суду за місцем знаходження банку, що обслуговує фізичну чи юридичну особу і володіє інформацією, яка г банківською таємницею. Форму та зміст заяви визначено ст.ст. 119, 288 ЦПК. У ній мас бути зазначено: найменування суду, до якого подасться заява; ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце прожинання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, якщо заява подасться представником; найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обтрушування необхідності та обставини.
за яких вимажеться розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав і а інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю та мету її використання.
Розгляд справи відбувається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадку, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - тільки з повідомленням заявника. Якщо суд не визнав явку осіб, які беруть участь у справі, обов"язковою, їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Справа відповідно до ст. 289 ЦПК розглядається у закритому судовому засіданні.
У рішенні суду про розкритгя банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи (ст. 290 ЦПК) зазначаються: ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника одержувача, якщо інформація надається представникові; ім'я (найменування) особи, щодо якої банк мас розкріпи інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи; найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обсяги (межі розкриття) Інформації, яка МІСТИТЬ банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мста її використання.
Рішення суду про розголошення банківської таємниці під-пдгас негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявникові та особі, щодо якої надасться інформація.
Рішення суду у справі може бути оскаржене в апеляційному порядку, однак цей порядок мас свої особливості. Правом на апеляційне оскарження наділені особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, та заявник. Це право може бути рсшіиоііане протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення, причому оскарження рішення не зупиняє його виконання (ст. 290 ЦПК).
|
- 3.3. Інші види правової допомоги
розгляду, не зазначеного у клопотанні. Уповноважений орган співпрацює з відповідними органами іноземних держав щодо обміну інформацією про ознаки легалізації (відмивання) доходів, у межах своєї компетенції забезпечує співробітництво з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (РАТР) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на співробітництво у
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
розгляду скарг посадовими особами цих органів; - запровадити адміністративно-правовий захист прав і свобод громадян України; - визначити особливий адміністративно-правовий статус окре мих категорій фізичних осіб (переселенців, осіб, які попросили при тулку в Україні, осіб, які займаються бродяжництвом та інших) шляхом прийняття спеціальних законів. Глава 8. Розвиток законодавства про органи
- 78. Окреме провадження: загальна характеристика.
розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих нелшішових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи окремого провадження, що становлять цивільну юрисдикцію суду, слід поділити на три групи. По-перше, це справи,
- Побудова (висування) і динамічний розвиток версій у кримінальнійсправі.
розглядідоказів у їх сукупності, законом і правосвідомістю, вирішуютьпитання про допустимість, належність і достовірність та іншіціннісні характеристики кожного доказу і достатність їх для обгрунтування процесуального рішення. Жодні докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 67 КПК). Це правило є основним для системи вільної
- Рішення про порушення кримінальної справи
розглядає справу про порушення митних правил, має право прийняти рішення про порушення кримінальної справи про контрабанду. Ця колізія має вирішуватися на користь норм КПК, як основних у системі правових норм у сфері регулювання кримінально-процесуальних відносин. рорами Республіки Крим, області, міста Києва. Щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - лише Генеральним прокурором
- 3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)від 30 січня 2003 р. (справа № 1-12/2003) // Офіційний вісник України. -2003. - № 6. - Ст. 245. 1 Див.: Ожегов С. Н. Словарь русского язьїка. - М., 1991. - С. 593. 2 Див.: Лопатин В. В., Лопатина Л. Е. Малий толковьій словарь русскогоязьїка. - М., 1990. - С. 439. ' Див.: Стан правопорядку в Україні. Результати діяльності органів внутрішніх справ
- 4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.
розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
розгляду питань, пов'язаних з при значенням на посади та звільненням з посад керівників, за ступників керівників центральних органів виконавчої влади, "* а також голів місцевих державних адміністрацій: Постанова 165 КМУ від 25 травня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 21. - Ст. 761. 427. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова КМУ від 25
- Стадії.
розгляд і перевірку заяв і повідомлень про злочин, вжиття заходів щодо відвернення і припинення злочинів, прийняття рішень про порушення кримінальної справи або про її відмову, прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю вказаних дій, перевірку судом за скаргами заінтересованих осіб законності та обґрунтованості постанови прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні
- 83. Розгляд судом справ про усиновлення.
розглядом та вирішенням відповідних справ визначаються гл. 18 СК та ст.ст. 251-255 ЦПК. Предметам судової діяльності є перевірка підстав ировс-леїшм усиновлення, його відповідність інтересам самої особи щодо забезпечення стабільних га ілрмонійних умов її життя, а також відсутність порушення інтересів інших осіб. Суд встановлює також згоду усиновлюваного, адже відповідно до ст. 218 СК згода дитини
|