| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Розрахунки за акредитивами. |
||
|
Акредитив - як форма безготівкових розрахунків - це кошти платника, депоновані банком на окремому рахунку або гарантовані ним за рахунок банківського кредиту, призначені для платежу за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги. Інструкція Національного банку "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" визначає, що умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Тобто акредитив цією Інструкцією визначається як договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитиву) чи від свого імені зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація міжнародної торгової палати №500) в частині, що не суперечить законодавству України і нормативно-правовим актам Національного банку. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: покритий - акредитив, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку ; непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. На кожному акредитиві має бути зазначено, є він відкличним чи безвідкличним. При відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним Відкличний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення беніфіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом). Усі розпорядження про змінення умов відкличного акредитива або його анулюванні заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. За дорученням банку-емітента акредитиви можуть виконуватися в іншому (виконуючому) банку. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком при необхідності регулюються договорами. Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк , якщо він не визначений виконуючим банком, не має зобов'язань щодо виплат за акредитивом. Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитиву за формою додатку № 7 до зазначеної Інструкції Національного банку, заповнену згідно з вимогами додатку № 8 до цієї Інструкції. Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, а з другого -забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований. У разі відкриття покритого акредитива, депонованого у виконуючому банку, заявник подає банку-емітенту крім заяви платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивом" у виконуючому банку і повідомляє його про умови акредитива. Якщо відкривається акредитив, депонований у банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів зі свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" в банку-емітенті. Умовами акредитива може бути передбачений акцепт заявника акредитива. При цьому уповноважена особа заявника має подати беніфіціару: документ, що засвідчує особу, доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень; зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку. Акцептуючи оплату поставленої продукції (виконаних робіт чи послуг) за рахунок акредитива, уповноважена особа робить на реєстрах рахунків такий напис: «Акцентований за рахунок акредитива від (дата), № . . ." уповноваженим (назва заявника акредитиву). У виконуючому банку перевіряється наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку. Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент списує кошти з аналітичного рахунку платника "Розрахунки за акредитивом" і перераховує їх на рахунок бенефіціара. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком між банками. Розрахунки при заліку взаємної заборгованості. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися як залік заборгованості платників. При цьому взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах. Підприємства, що мають господарські зв'язки за поставками товарів, виконаними роботами чи наданими послугами, можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог. У договорах між ними передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог. Як уже зазначалося, однією з форм розрахункових документів є платіжні вимоги. Вони застосовуються, коли ініціатором платежу виступають стягувач при примусовому списанні, стягненні коштів з рахунків платника або отримувач - при договірному списанні. Примусове списання, стягнення коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги. У реквізиті "Призначення платежу" стягува зазначає назву, номер і дату виконавчого документа. Він несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання, стягнення коштів і правильність даних, що зазначені в платіжних вимогах на таке списання У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертає її не пізніше наступного робочого дня із зазначенням причин повернення. Якщо платіжна вимога надійшла від банку, що обслуговує стягувача, то банк повертає її стягувачу через цей банк. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером , який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролю, та відбитком штампа банку. Примусову оплату суми боргового зобов'язання позичальника за кредитним договором з банком у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування позичальником, що є клієнтом цього банку і отримав у ньому кредит, банк здійснює з рахунку позичальника, який відкритий саме в цьому банку, якщо це передбачено кредитним договором. Списання коштів з рахунку боржника банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає назву, номер і дату кредитного договору, за яким видавався кредит і який передбачає таке списання. Платіжні вимоги як розрахункові документи застосовуються, якщо платник при укладенні договорів із банком передбачає договірне списання коштів із своїх рахунків на користь банку платника чи (або) третіх осіб. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу, обумовленого в договорі з платником, або прострочення останнім цього строку. Банк здійснює договірне списання з рахунку платника за платіжною вимогою отримувача або меморіальним ордером, оформленим банком. Отримувач для здійснення такого списання оформляє платіжну вимогу і подає її до банку, що обслуговує платника. У реквізиті "Призначення платежу" отримувач зазначає назву, номер і дату договору з платником, яким передбачено його право на договірне списання, а також назву і статтю закону, що передбачає договірне списання. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Розрахунки за акредитивами." |
||
|
||