|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 5. Сліди локомоційних навичок людини
|
Локомоція (від лат. locus - місце, motio - рух) - це різні рухи людини, пов'язані з переміщенням її тіла у просторі. До локомоційних рухів відносять ходу, плавання, біг, координацію людини у просторі. Локомоційні рухи - це рефлекторні акти - навички, що виникають у процесі навчання і при накопиченні життєвого досвіду. Напрацьовані локомоційні рухи стають навичковими моделями, допускаючими їх координацію вищою нервовою системою.
Локомоційні рухи вже давно викликали увагу криміналістів, оскільки їхні сліди несуть певну інформацію про особисті властивості людини. Їх не можна ототожнювати зі слідами ніг, що вивчаються трасологією і слідознавством, що відображають форму, розмір і розміщення зовнішніх ознак слідоутворюючих об'єктів (боса нога, взуття). Локомоційні рухи, матеріально відображені у слідах, безпосередньо спостерігати не можна, тому що вони динамічні і сприймаються лише у русі. Тому локомоційний слід - це відображення внутрішньої властивості людини, він існує тільки в процесі переміщення тіла у просторі (ходіння, біг, будь-яка діяльність), і саме тоді його можна спостерігати і зафіксувати.
Зараз у теорії і практиці криміналістики досліджують, а в практиці використовують тільки сліди ходи, бігу, які залишаються на місці учинення злочину при переміщенні тіла людини в просторі. Механізм ходи досить складний, а його фундамент складають динамічні навички, зумовлені психічною діяльністю людини, його вищою нервовою системою і закономірностями механіки руху тіл. У спеціальній літературі, розглядаючи механіку руху людини при ході, розпізнають шість фаз. Розглянемо їх, оскільки вони впливають на утворення слідів ніг.
Перша фаза - стопа ноги викидається вперед і, опускаючись на п'ятку, стикається з опорою, на яку поступово переносяться центр ваги всього тіла. Потім стопа починає робити обертальні рухи від п'ятки до носка - перекатування стопи, останнє зберігається у двох наступних фазах. Оскільки центр ваги тіла поступово переноситься на п'ятку ноги, торкається опори, остільки у сліді п'ятки (каблук) утворюється достатнє поглиблення, ніж у проміжній частині.
Друга фаза - стопа, продовжуючи перекатування всією поверхнею, входить в контакт з опорою. Центр ваги тіла поступово переміщується в носок.
Третя фаза - при перекатуванні і зміщенні центру ваги до носка, п'ятка поступово піднімається вверх і відділяється від опори. Оскільки тепер носок повністю ввійшов у контакт з опорою і вся вага тіла перемістилася на нього, а п'ятка припіднята, в цей момент виникає поштовх. Якщо опорою є м'який грунт (пісок, сніг) то в носку сліду утворюються зрушення грунту назад.
Четверта фаза - після поштовху стопа відділяється від опори і піднімається вверх. В цей час друга нога робить третю фазу руху і центр ваги тіла переноситься на неї, все тіло зміщується у бік, наприклад, правої ноги, якщо рух почався з лівої.
П'ята фаза - піднята нога знаходиться у вільному стані і робить маятникоподібні рухи, відповідно виносячи вперед корпус тіла, що схиляється і рухається вперед.
Шоста фаза - піднята нога, зробивши маятникоподібні рухи, опускається п'яткою стопи на опору і цикл повторюється знову, тобто людина перемістила своє тіло на крок уперед. Такий механізм ходи.
Механізм локомоційних рухів при ході і слідоутворення пояснюють появу поглиблення у п'ятці і носку сліду, зменшення довжини сліду внаслідок зрушення грунту в носочній частині; дозволяють відрізнити сліди людини, яка біжить, від спокійної ходи або руху з вантажем. З позиції механіки хода являє собою поштовхоподібний рух, що виконується перемінно то правою, то лівою ногою. Тому корпус тіла розхитується з боку в бік, що складає одну з ознак ходи.
Локомоційні рухи, що виявляються при ходьбі, бігу та орієнтуванні у просторі, тобто збереження вертикального положення, мають навичкову природу. І. П. Павлов з цього приводу зазначав: "... Ми знаємо, що стояння і ходьба, і взагалі зрівноваження тіла у просторі - рефлекси". Сформований динамічний стереотип локомоційних рухів постає варіативною моделлю (відносно сталою), що контролюється свідомістю.
Для вивчення локомоційних рухів, що матеріалізовані у слідах ніг, необхідно знати їх ознаки.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 5. Сліди локомоційних навичок людини" |
- § 4. Сліди навичок письма
локомоційних) навичок при усній мові, письмі, жестикуляції, міміці, пантоміміці. У криміналістиці найбільшого значення приділяється письму. Письмо - це засіб фіксації та передачі думки за допомогою письмових знаків, літер, графічних символів. У цьому плані письмо є спосіб фіксації слідів пам'яті (суб'єктивних образів, знань, суджень і думок). Відповідно, письмо як спосіб відображення і
- § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
сліди людини завжди є джерелами інформації. Історичні події свідчать, що розшук злочинця по слідах ніг ("гоніння по сліду"), використання слідів рук ймовірно були першими матеріальними слідами, що використовувалися при розслідуванні. Згодом почали використовувати сліди, відображення навичок людини - ходу (доріжку слідів), письмову і звукову мову, спосіб учинення і т. п. Тому ще на етапі
- § 2. Види динамічних властивостей-навичок людини
сліди минулих відображень. І. П. Павлов писав: "У нас від усіх колишніх подразників є сліди". Виходячи з перцептивних навичок, людина судить про ознаки предмета - круглий, вологий, прямокутний і властивості - важкий, твердий, м'який, гарячий та ін. Інтелектуальна навичка - автоматизований прийом, спосіб вирішення завдання, з яким зустрічався колись. Це раніше створений алгоритм діяльності, на
- § 3. Механізм відображення динамічних властивостей-навичок
сліди пам'яті - мислені образи явищ, подій об'єктів матеріального світу. Джерелами ідеальних слідів є людина, а в кримінальному процесі при розслідуванні злочинів звинувачений, підозрюваний, потерпілий, свідок-очевидець. Матеріальне відображення - це процес контактної взаємодії двох фізичних тіл, з одного боку, тіла людини, а з іншого - об'єктів живої та неживої природи. Оскільки суттю навичок є
- Отримання інформації із слідів перцептивних навичок
сліди можна реєструвати тільки за допомогою технічних засобів (контактними і безконтактними). У поліцейській практиці були спроби створити і застосувати такі прилади для детекції неправдивих показань. Однак такі прилади (варіографи, лай-детектори) поки що позбавленні певної наукової об'єктивності, а застосування їх пов'язане з порушенням конституційного права - недоторканності особи. Саме через
- Прийоми отримання інформації, яка відображена у слідах локомоційних ознак
сліди глибокі Ширина кроку велика, розворот ступень значний, довжина кроку середня Довжина кроку змінна, ширина кроку непостійна, лінія спрямування руху хвиляста Зміщення грунту у каблуковій частині слідів, глибина слідів більше в носку, розворот ступні невеликий, довжина кроку різна Довжина кроку коливається в межах 50-70 см, розворот ступні 12-18° Довжина кроку коливається в межах 70-90 см, кут
- 61. Регіональні міжнародні організації
навичок консультацій і співробітництва між Україною і НАТО. З метою оперативного ознайомлення громадськості в столиці України в травні 1997 року був відкритий Центр інформації і документації НАТО. Указом Президента України від 3 квітня 1997 року створена Державна міжвідомча комісія з питань співробітництва України і
- § 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
сліди; предмети, загублені злочинцем; викрадені речі, печатки, штампи тощо. Тварини. Встановлення тотожності тварин набуває значення, коли тварина була використана злочинцем для вивозу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо. Особи. Об'єктом ідентифікації може бути особа людини або труп. У слідчій практиці найчастіше
- § 2. Криміналістичне прогнозування
сліди, предмети злочинного посягання); б) кількісні характеристики злочинності, її окремих видів, динаміки. 3. Узагальнені дані практики (в тому числі зарубіжний досвід): а) інформація про нові способи вчинення злочинів, нові різновиди злочинних посягань, нові види предмета посягань, трансформацію обстановки, в якій вчиняються ті чи інші злочини; б) відомості про ефективність тих чи інших
- Упізнавальна фотозйомка
сліди і предмети; 5) особливості слідів і предметів, виявлених при перевірці. Фактична обстановка фіксується з урахуванням одержаних пояснень. Якщо такі пояснення супроводжуються діями, які мають значення для справи, то вони також підлягають фотозйомці. Фотозйомка при проведенні обшуку передбачає використання орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної зйомок. Фотозйомка при обшуку доцільна
|