Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право ( курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

3. Зміст і виконання договору позики



Головний обов'язок ссудодателя полягає в наданні ссудополучателю речі в стані, що відповідає умовам договору безоплатного користування та її призначенням. Разом з річчю ссудополучателю передаються всі її речі та пов'язані з нею документи (інструкція з використання, технічний паспорт і т. п.), якщо сторони в договорі не обумовили іншого. Якщо порушення ссудодателем обов'язки з передачі приналежностей та документів позбавляє ссудополучателя можливості використовувати надану річ за призначенням або таке використання в значній мірі втрачає цінність
для нього, ссудополучатель має право зажадати передачі йому приладдя і документів, що відносяться до речі , або розірвання договору та стягнення понесених ним реального збитку. При цьому в силу безоплатного характеру договору позики виключається можливість стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Відповідальність за недоліки речі, переданої у безоплатне користування, носить обмежений характер порівняно з відповідальністю орендодавця за договором оренди (ст. 612 ЦК) або продавця за договором купівлі-продажу (ст. 475-476 ГК ) за аналогічне порушення. По-перше, ссудодатель відповідає лише за ті недоліки речі, які він навмисно або з грубої необережності не застеріг при укладанні договору (п. 1 ст. 693 ЦК). Ссудодатель не відповідає за недоліки речі, які були ним обумовлені при укладенні договору, або були заздалегідь відомі ссудополучателю, або повинні були бути виявлені ссудополучателем під час огляду речі або перевірки її справності при укладенні договору або при передачі речі (п. 3 ст. 693 ГК ). По-друге, при виявленні недоліків у переданій речі ссудополучатель має право вибору тільки з двох можливостей:
1. за своїм вибором вимагати від ссудодателя безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків речі;
2. достроково розірвати договір і відшкодувати завдані їм реальний збиток.
При цьому ссудодатель, сповіщений про вимоги ссудополучателя або про його намір усунути недоліки речі за рахунок ссудодателя, може без зволікання провести заміну несправної речі іншої аналогічної річчю, що знаходиться в належному стані (п. 2 ст. 693 ЦК).
Обов'язок ссудодателя попередити ссудополучателя про всі права третіх осіб на цю річ (сервітут, право застави тощо) повинна виконуватися при укладанні договору безоплатного користування. Невиконання цього обов'язку дає ссудополучателю право вимагати розірвання договору та відшкодування понесених ним реального збитку (ч. 2 ст. 694 ЦК). Передача речі у безоплатне користування не є підставою для зміни або припинення прав третіх осіб на цю річ (ч. 1 ст. 694 ЦК). Обов'язок ссудополучателя за змістом речі полягає в підтримці речі, отриманої у безоплатне користування, у справному стані, включаючи здійснення поточного та капітального ремонту, та прийнятті на себе всіх витрат на її со-
тримання, якщо інше не передбачено договором безоплатного користування (ст. 695 ЦК). Покладання законом на ссудополучателя обов'язків щодо здійснення капітального ремонту також показує відмінність між оплатним договором оренди і безоплатним договором позики.
Ссудополучатель зобов'язаний користуватися переданої йому в безоплатне користування річчю відповідно до умов договору, а якщо такі умови в договорі не встановлені, то відповідно до призначення речі. При порушенні цього обов'язку ссудодатель має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (п. 2 ст. 689, п. 1, 3 ст. 615 ЦК).
Ссудополучатель має право виробляти поліпшення у майні, переданому йому в безоплатне користування. Вироблені ссудополучателем віддільні поліпшення є його власністю, якщо інше не передбачено договором позики. Якщо ссудополучатель без згоди ссудодателя справить невіддільні поліпшення в переданої йому речі, то вартість таких поліпшень відшкодуванню не підлягає (п. 2 ст. 689, п. 3 ст. 623 ЦК). За загальним правилом ссудополучатель не має права вносити в річ, передану йому в безоплатне користування, невіддільні поліпшення. Однак немає правових перешкод до того, що таке право може бути обумовлено сторонами в договорі позики з визначенням можливості ссудополучателя отримати відшкодування за такі поліпшення.
Переобладнання, переоснащення, перепланування і інші зміни в предметі позики можливі за згодою ссудодателя з дотриманням норм публічного права.
У період перебування речі, переданої у безоплатне користування, у ссудополучателя ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження цієї речі лежить на ньому, якщо:
1. річ загинула або була зіпсована у зв'язку з тим, що ссудополучатель використовував її не відповідно до договору безоплатного користування або призначенням речі;
2. ссудополучатель передав її третій особі без згоди ссудодателя (за згодою ссудодателя ризик падає на ссудодателя);
в) з урахуванням фактичних обставин ссудополучатель міг запобігти її загибель або псування, пожертвувавши своєю річчю, але вважав за краще зберегти свою річ (ст. 696 ЦК).
У всіх інших випадках, коли ссудополучатель використовував річ, передану йому в безоплатне користування, сумлінно, з проявом повної уважності і дбайливості у відповідності з умовами договору та призначенням речі, ризик випадкової загибелі речі падає на власника речі (ст. 211 ЦК).
Якщо в період перебування речі в користуванні ссудополучателя буде мати місце заподіяння шкоди третій особі в результаті використання речі, то за загальним правилом відповідальність за таку шкоду несе ссудодатель, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок умислу або грубої необережності ссудополучателя або особи, у якого ця річ виявилася за згодою ссудодателя (ст. 697 ЦК). Проте слід мати на увазі, що якщо річ, передана у безоплатне користування, є джерелом підвищеної небезпеки і в результаті її фактичної експлуатації персоналом ссудополучателя третій особі заподіяно шкоду, то відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1079 ЦК така шкода має бути відшкодована ссудополучателем як титульним власником джерела підвищеної небезпеки. Якщо ж річ, що є джерелом підвищеної небезпеки, передається в безоплатне користування ссудополучателю з екіпажем, що складається з осіб, які є працівниками ссудодателя і здійснюють експлуатацію речі на користь ссудополучателя, то за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок такої експлуатації, відповідальність буде нести ссудодатель.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Зміст і виконання договору позички "
  1. 2. Основні розділи курсу цивільного права
    Сказане раніше дозволяє представити систему курсу цивільного права в наступному вигляді: Розділ I. Введення в цивільне право, де висвітлюються поняття і системи приватного і цивільного права, даються основні відомості про ціві-листической науці, джерелах цивільного права, зміст і системі курсу його вивчення. Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття,
  2. 4. Зміна, розірвання і припинення договору позички
    Порядок зміни, розірвання та припинення договору позички підпорядкований загальним нормам цивільного законодавства, за винятками, передбаченими нормами гл. 36 ГК. У ст. 700 ГК визначено порядок зміни сторін у договорі позики. Ссудодатель як власник має право здійснити відчуження речі або передати її в оплатне користування третій особі. При цьому до нового власника чи користувача
  3. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
  4. 5. Заохочення застосува. за успішне і добросов. виконання держ. службовцем своїх долж. обов'язків
    тривалу і бездоганну службу, виконання завдань особливої ??важливості і складності. У соотв. до ст. 134 та ст. 131 КЗпП застосува. інших заохочень: 1) оголошення подяки 2) видача премій 3) нагородження цінним подарунком 4) нагородження почесною грамотою 5) занесення до книги пошани, дошку пошани За особливі заслуги працівники представл. до нагородження орденами, до присвоєння почесних звань і звань
  5. Види і стадії адміністративного права
    1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має
  6. Держ. управління в адміністративно-політичній сфері
    1. Міліція і види її адм. д-ти. 2. Адм.-прав. регулювання в'їзду в РФ і виїзду громадян за гра-ніцу. 1. Н / а з-н "Про міліцію" від 18 квітня 91 р. Міліція підрозділяється на кримінальну і міліцію заг. безп. (Місцеву). Основними завданнями крим. міліції є: 1) попередження, припинення і розкриття злочинів, а також організація та здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів доз-
  7. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    Слова «арбітраж», «арбітражний» можуть зустрічатися в назвах органів, які дозволяють різні суперечки, але не входять в систему арбітражних судів, які реалізують судову владу, наприклад арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово -промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають
  8. 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    Принцип диспозитивності. Основним рушійним початком арбітражного судочинства служить ініціатива що у справі осіб. Відповідно З принципом диспозитивності цивільні справи, за загальним правилом, виникають, розвиваються, змінюються, переходять з однієї стадії процесу в іншу і припиняються під впливом, головним чином, що у справі осіб. Принцип диспозитивності арбітражного
  9. Треті особи в арбітражному процесі
    Дозволом спору між позивачем і відповідачем можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси інших (третіх) осіб. Такі інтереси також підлягають захисту. З метою захисту арбітражне процесуальне законодавство надає їх власникам право брати участь у справі, виник між первинними сторонами. Під третіми особами в арбітражному процесі розуміються такі беруть участь у справі
  10. Письмові докази
    Письмові докази, використовувані арбітражним судом при розгляді та вирішенні спорів, різноманітні. У арбітражному процесуальному законодавстві не міститься вичерпного переліку письмових доказів. У ст. 75 АПК РФ письмові докази визначаються як акти, договори, довідки, ділова кореспонденція та інші документи і матеріали, що містять відомості про обставини,