Головна
Головна → Економіка → Регіональна економіка → 
« Попередня Наступна »
Мишуров С.С., щукові В.Н.. Основи регіоналістики., 2003 - перейти до змісту підручника

3.1. Зміст і структура економічного потенціалу

Однією з базових категорій економічної теорії виступає потенціал, що визначає стан і можливості розвитку господарських систем різного рівня (підприємство, регіон, національне господарство). Досягнення більш високого економічного потенціалу є разом з тим і однією з головних результуючих характеристик їх розвитку. Важливий не тільки обсяг випуску продукції, її якість і конкурентоспроможність, а й більш високу якість самої господарської системи, що визначає її ефективне функціонування в майбутньому. Економічний потенціал відіграє особливу роль у системі організації національного господарства, регіональної та виробничої організації, виступаючи, як її матеріальна основа. Величина економічного потенціалу характеризує рівень розвитку продуктивних сил, визначає конкурентоспроможність країни, ступінь капіталізації підприємств. Тому гостро стоїть питання про формування конкурентоспроможного економічного потенціалу господарських систем, здатного забезпечити вищі їх конкурентні переваги на світовому ринку, ефективність господарювання в цілому.
В основі діяльності будь-яких економічних суб'єктів лежить, перш за все, виробництво матеріальних благ. Саме виробництво, рівень розвитку продуктивних сил зумовлює характер економічних і суспільних відносин. Виробництво виступає як відтворення, передбачає постійне відновлення не тільки обсягів випуску продукції, а всієї сукупності елементів господарських систем, їх економіч-
ського потенціалу, самого середовища. Матеріальні фактори відіграють ключову роль у формуванні і функціонуванні всіх господарюючих суб'єктів.
Категорія потенціалу знаходить непряме вираз - через поняття «ресурси», які трактуються як обмежені елементи економіки, тобто як невідповідність потреби і запасу. Подібне трактування поняття «ресурси» вступає в протиріччя з реальною дійсністю і, мабуть, виконує роль теоретичної конструкції, покликаної обгрунтувати теорію факторів виробництва (ресурси, з'єднані між собою, розглядаються як фактори). У реальних умовах функціонування економіки про обмеженість ресурсів можна говорити лише в еколого-географічному сенсі (планета Земля дійсно обмежена, її ресурсів за рівнем їх споживання розвиненими країнами, як підраховано західними фахівцями, вистачить лише на 1,5 млрд. чоловік). Розуміння обмеженості ресурсів як їх виробничої дефіцитності принципово невірно, бо в збалансованій економіці дефіцит - економічний нонсенс. Більше того, реальний хід розвитку свідчить якраз про прямо протилежної тенденції - спостерігається вивільнення ресурсів, з'являється надлишок тих елементів продуктивних сил, розвиток яких ендогенно по відношенню до економіки (народонаселення та ін.), насамперед це стосується робочої сили, 70% якої, нібито, не потрібні для економіки світу.
Рівень продуктивних сил в розвинених країнах в даний час досить високий і здатний забезпечити виробництво набагато більшого обсягу випуску продукції. Проблема полягає в спросових обмеженнях, недостатніх темпах зростання доходів населення, динаміка яких обумовлена іншими факторами, ніж динаміка обсягу суспільного продукту, - перш за все, функцією макроекономічної ефективності. Ідея обмеженості абсолютно не прийнятна по відношенню до науково-технічному прогресу, що розглядається в сучасній економіці як головний чинник її розвитку, як основний вид ресурсу. Науково-технічний прогрес обла-
дає тією особливістю, що в міру використання науково-технічних досягнень не тільки не відбувається вичерпання його ресурсу, як, наприклад, нафти, газу, металів, а навпаки - спостерігається тенденція прискорення його темпів. Поняття обмеженості суперечить самій конструкції загальної економічної рівноваги, в якій передбачається відповідність сукупного попиту (реальної потреби) і сукупної пропозиції (реального виробництва).
Ці протиріччя долаються використанням категорії економічного потенціалу, який включає в себе не тільки ресурсну (кількісну) складову, але, перш за все, якісну його бік - стан матеріально-технічної бази господарських систем.
Деякі автори, виходячи з системного підходу, включає в зміст економічного потенціалу рівень організації та управління, так званий підприємницький потенціал. При всій важливості організаційних, політичних і психологічних факторів у механізмі функціонування господарських систем, вони управляються досить специфічними умовами, інша роль цього роду факторів в економічному механізмі.
Вирішальна роль, на нашу думку, належить матеріальним чинникам функціонування. У відсутності таких або недостатньому стан матеріально-технічної бази, низький рівень розвитку виробництва не буде грати ролі і рівень організації, управління, підприємницькі здібності. Останні виконують вторинну роль у механізмі функціонування господарських систем. А тому повинні розглядатися як особлива складовою цього механізму. Матеріальна складова економічного потенціалу, як правило, набуває грошову оцінку (вартість ресурсів, основних фондів, інтелектуальна власність, навіть кадровий потенціал), що втрачає сенс для організаційних, політичних, психологічних факторів.
Виходячи з визначення потенціалу як матеріальної основи господарських систем слід виділити наступні види потенціалів:
природно-ресурсний або в більш широкому сенсі - еколого-економічний потенціал, що враховує також рівень екологічного благополуччя території, її рекреаційні можливості;
виробничий, включаючи інвестиційний, враховуючи, що інвестиції спрямовуються на розвиток або оновлення основних фондів;
інноваційний, що відображає науково-технічні фактори функціонування господарських систем. До них безпосередньо примикає освітній потенціал, що можна характеризувати як інтелектуальний потенціал, включаючи і культурний рівень народу даної країни, регіону;
трудової (кадровий) потенціал, що враховує масштаби і якісні фактори трудових ресурсів. Грошова оцінка трудового потенціалу підприємства, що враховує якісні фактори (кваліфікація, здоров'я, структура і т.п.) розглядається як кадровий потенціал і є важливою складовою ціни підприємства.
В економічній літературі використовується також такі поняття, як фінансовий, експортний потенціал, потенціал інтеграційних зв'язків і т. п., що грають роль приватних характеристик економічного потенціалу країни.
В якості найважливішої складової останнього розглядається національне багатство, яке в узагальненому вигляді характеризує не тільки вартість основних фондів майна і матеріальних цінностей на певну дату, а й вартісну оцінку людського і ресурсного потенціалу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3.1. Зміст і структура економічного потенціалу "
  1. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    змісту і варіантів протиборства. Враховується й те, що число людей, які заздалегідь знають, що їм потрібно у революції, відносно невелике. Що ж приводить в рух суспільство в цілому? Гостра незадоволеність своїм становищем, обстановка очікування змін, обстановка надій та ілюзій про можливість швидких, ефективних зрушень на краще. Від того, як і по яких шляхах підуть пошуки
  2. Юрій Володимирович Андропов (1914-1984)
    зміст газетних публікацій. Тут можна було прочитати про щотижневі засіданнях Політбюро з коротким змістом розглянутих проблем, чого раніше не було. З'являються статті критичного змісту Ю. Черні-ченко з проблем економіки в журналі «Новий світ». Нелегкі проблеми довелося розглядати Андропову і в області ідеологічного життя суспільства. Творча інтелігенція очікувала
  3. 1.3. Наукове обгрунтування вибору методів реформування Збройних Сил Російської Федерації
    зміст. Звичайно, є й інші цілі реформи - це створення позаполітичній Армії, підпорядкованість її Конституції і Закону, рішення проблем військової злочинності і т.д. Всі ці цілі можна вирішити, тільки змінивши філософію і правосвідомість військовослужбовців. Ці цілі поки не досягнуті. Визначимо коротко об'єктивні і суб'єктивні причини невдачі реформи. Основна об'єктивна причина - не матеріальний,
  4. § 3. Підстави виникнення і припинення права власності
    утриманні та в користуванні, набуває право власності на них. При відмові цієї особи від придбання тварин у власність вони надходять в муніципальну власність. У той же час, з урахуванням особливостей тварин як об'єкта прав і необхідності забезпечити гуманне ставлення до них (ст. 137 і 241 ЦК), передбачено, що у разі явки колишнього власника тварин після їх переходу до
  5. § 1. Загальна характеристика галузі цивільного права. Предмет і метод регулювання
    зміст. Значний пласт складають кошти індивідуального і локального (поднормативного) регулювання: договори та інші угоди, судові рішення, локальні акти типу статутів господарських товариств, адміністративні акти і т. п. Поєднання способів нормативного та поднормативного регулювання зумовило особливості методу галузевого впливу. У зв'язку з цим, щоб дати більш-менш
  6. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    зміст такого поняття, як «форма держави» - три зазначених вище блоку, вельми чітко прив'язуються до трьох основних характеристикам держави як особливої політичної, структурної і територіальної організації суспільства, розкриває предметно, конкретно, де власне, ці характеристики можна спостерігати, «відчувати» і відповідно вивчати. Ось чому пристрій держави можна визначити
  7. Глава сьома. ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
    вмістом та-ких товариств, і політична система «працює» на його забезпечення та збереження, в тому числі шляхом експлуатації працівників і самих різних формах (ГУЛАГ, встановлення меж оплати праці, вве-дением трудових повинностей і т.п.). В історії такі політичні системи виникали в деяких суспільствах «азіатського способу виробництва», в соціалістичних суспільствах сталінського типу, в
  8. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    зміст, чому його треба використовувати на сучасному рівні юридичних знань, а також чим викликана сама постановка питання про теоретичне вивченні саме російської державності, а не тільки сучасної російської держави, необхідно було зробити, перш ніж перейти до розгляду власне питань російської державності та їх можливого вирішення з позицій теорії держави
  9. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    змісті теорія права виступить і здоровим конкурентом тій сфері юридичного знання, яка відокремилася в рамках історії політичних і правових вчень, штучно сформованого на попередньому етапі курсу, щоб якось зберегти пам'ять про видатних мислителів людства, геть відкидала все тієї ж марксистсько-ленінською теорією держави і права з ярликами «реакційний»,
  10. Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
    змістом правові, моральні норми - це класові регулятори. І означає такий підхід, що соціальне регулювання в цілому забезпечує панування того чи іншого класу, його можливість привласнювати додатковий продукт, тримати в покорі експлуатовані класи, соціальні групи, етноси, вносити в суспільну свідомість, духовне життя ідеали та цінності, які визнаються, виробляються
© 2014-2022  ibib.ltd.ua