« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Сучасна Італія.
|
З кінця 70-х років падає престиж християнських демократів. Деякі уряди формувалися на ширшій коаліційній основі. На чолі їх перебували соціалісти чи представники інших політичних партій. У 80-ті роки при владі стояли вже п'ятипартійної уряду. Проте вони не були стійкими, і часта їх зміна стала своєрідною традицією Італії. ДО 1993 р. налічувалося 52 повоєнних уряду. Глибока криза державних інститутів Італії пов'язаний також з діяльністю мафіозних структур. Злившись з корумпованими елементами в державних структурах, мафія в Італії стала значною силою. Вона тероризує населення, використовує шантаж, грабіж, вбивства, ви-могает гроші, забезпечує недоторканність багатіям, які регулярно платять викуп. Тих же, хто не йде з нею на угоду, мафія постійно переслідує або вбиває. У 1992 р. в Італії вибухнув новий суспільно-політичний скандал, пов'язаний з хабарами. Під слідством ока-залісь великі підприємці, лідери ХДП і ІСП, депутати і сенатори, кілька міністрів.
Політична нестабільність, корупція у вищих ешелонах влади, за рівнем якої Італія не знає собі рівних у Західній Європі, пов'язані з особливостями італійського політичного механізму. Вибори там відбувалися за пропорційною системою. У 1993 р. на референдумі населення Італії висловилося за її ліквідацію. Після подолання криз 70-х-початку 80-х років в економічному розвитку Італії спостерігався підйом. Якісно змінилася її промислова база. Найбільші успіхи досягнуті в традиційних галузях і у виробництві споживчих товарів. Серйозною проблемою для Італії залишається проблема пре- подолання відсталості півдня. Незважаючи на те, що за останні 40 років в цей район було направлено 1 00 трлн. лір, дохід на душу населення на півдні становив на початку 90-х років лише 56,1% відповідного показника на півночі. Для вирішення цього складного завдання уряд виділив на 90-і роки більше 60 млрд. доларів. Сучасна Італія - високорозвинена індустріальна держава. За останні роки їй вдалося домогтися значних успіхів у своєму розвитку. Помітно знизилася інфляція, скоротилося безробіття, швидко зростає кількість нових підприємств. Проводиться конструктивна молодіжна політика. Тільки в 1998 р. було створено 12 тис. дрібних і середніх підприємств, значну частину яких складають молодіжні фірми. Водночас Італія відстає від світових лідерів у виробництві та експорті наукомісткої продукції.
Вступивши у ХХІ століття, Італія прагне скоротити існуючий технологічний розрив від провідних країн світу, підви-сить конкурентність своєї економіки. Приділяється велика увага розвитку новітніх інформаційних технологій, нетрадиційних секторів економіки - банківській діяльності, туризму, індустрії спорту та охорони здоров'я.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " Сучасна Італія. " |
- 1.Економіка і соціальна структура
сучасну політичну кон'юнктуру, стали доводити (без достатніх аргументів), що час з 1907 по 1917 рік - це час підйому та процвітання. При цьому робиться посилання на великий експорт хліба за кордон. Росія багато хліба вивозила і продавала за кордон, але робилося це за рахунок форсованого зменшення запасів хліба всередині країни. Так, в США, Аргентині та Канаді «разом узятих» після
- 1. Велика Вітчизняна війна
сучасної війни. б) був затверджений план прикордонних боїв, а потім наступу на Польщу) план розроблений начальником штабу Г. К. Жуковим). в) негативний досвід фінської війни. ідеологічна підготовка Фашизм - це не тільки диктатура найбільш реакційної великої фінансової буржуазії, а й людиноненависницька, шовіністична, ре-ваншісткая ідеологія. Сталінізм - ідеологія, основним
- Питання про взяття Берліна
сучасних дослідників в європейському русі Опору брали участь більше 2 млн. чоловік, в СРСР - тільки у партизанському русі близько 1 млн. Третє джерело. Трудовий героїзм населення країн антигітлерівської коаліції, що підтверджується даними не тільки по СРСР, але і по США і Великобританії. Так 55% населення Великобританії і 40% США були залучені до служби в армії і на військових
- 4. Основні види партійних сис-тем.
Партійні системи зарубіжних країн відрізняються значною різноманітністю, що пояснюється наявністю соціальних, національних, історичних, релігійних та інших особливостей, властивий-них кожній державі. Для цих країн при демократичному режимі характерна наявність кількох політичних пар-тий. Соціальною основою багатопартійності є саме суспільство, що складається з різних соціальних та
- 12. Класифіка-ція конституцій і їх внутрішня структу-ра.
В науці конституційного державного) права неодноразово перед-приймалися спроби класифікувати конституції зарубіжних країн по різних підставах: 1) в завис-ти від форми гос.устройства: унітарні; федеративні. 2) в завис-ти від хар-ра пол.режіма: демокр-кі; реакційні. 3) в завис-ти від продов-жіт.прімененія: постійні; тимчасові. 4) в завис-ти від структ-ного викладу:
- 23. Поняття і характе-ристика унітарної форми державного устрою.
Сучасних унітарних держав - держави мононаціональні (виключення - Іспанія). Розходження в ступені і формах контролю з боку центральної адміністрації над місцевими органами самоврядування дають певні підстави для поділу унітарних держав на централі-заклику (Франція, Туреччина, Японія) і децен-тралізованние (Великобританія, Нова Зеландія), проте цей поділ -
- 26. Поняття, сутність, основні ознаки політичного режиму демократії.
Сучасну епоху демократія може мати своєї державною формою як республіку (США, Франція, Італія), так і монархію (Великобританія, Швеція, Канада, Япо-ня). 2. Демократія являє собою політичний режим, тобто певний метод здійснення державної влади (протиставлення - фашизм). Для демократії як політичного режиму характерна наявність центральних і місцевих
- 33. Основні виборчі цензи.
Сучасних зарубіжних країнах загальне виборче право обмежується цілим рядом цензів (вимог до потен циальному виборцю). загальні вимоги - регламентують активне виборче право - право голосувати, і додаткові вимоги - пред'являються до кандидатів на виборні повинно-сти. Віковий ценз - це встановлений законом вимога, згідно з яким право брати участь в
- 41. Види контрольних повноважень парла-та.
Сучасних індустрі-ально розвинених державах підготовка та виконання бюджету і всі інші фінансовим-ші повноваження майже повністю перейшли в руки уряду. У сфері фінансової діяльності парламенту належить здебільшого пасивна роль 2. Юридично все фінансове законодавство виходить від парламенту, практично ж він у цій області грає чисто номінальну роль. Парламент не
- 4. Система приватного права в зарубіжних правопорядках
сучасне законодавство, яке ні в одній з країн, оновлює цивільне законодавство вже на початку 90-х рр.., Не пішло на відокремлення торгового права (Нідерланди, канадська провінція Квебек, американський штат Луїзіана). Більш того, одностайно відзначається загальна тенденція до "коммерсализации" громадянського права, тобто до його розвитку під впливом більш гнучких норм про торговому обороті і тим
|