| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Сторони та зміст договору підряду |
||
|
Сторонами договору підряду є замовник і підрядник. ЦК не встановлює будь-яких обмежень для окремих суб'єктів цивільного права на участь у підрядних відносинах як з боку підрядника, так і з боку замовника, орієнтуючись на загальні правила про участь громадян та юридичних осіб у цивільному обороті. За загальним правилом, коли йдеться про виконання за договором підряду невеликого обсягу технічно нескладних робіт, вони виконуються особисто підрядником. Однак при виконанні складного комплексу робіт, особливо у сфері будівельного підряду, застосовується принцип генерального підряду. Згідно ст. 706 ЦК, якщо із закону або договору підряду не випливає обов'язок підрядчика виконати передбачену в договорі роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб. У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника, а залучені ним для виконання окремих робіт особи іменуються субпідрядниками. Підрядник не має права використовувати генеральний підряд, якщо із закону або договору підряду випливає його обов'язок виконати роботу особисто. Тому підрядник, який залучив до виконання договору підряду субпідрядника у порушення зазначених вимог, несе перед замовником відповідальність за збитки, завдані участю субпідрядника у виконанні договору. Сутність принципу генерального підряду полягає в тому, що генеральний підрядник несе перед замовником відповідальність за наслідки невиконання або неналежного виконання обя- зательств субподрядчіком1, оскільки зобов'язаннями за договором підряду пов'язані тільки замовник і генеральний підрядчик. У свою чергу, генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником зобов'язань за договором підряду, так як сам зв'язаний зобов'язаннями по субпідрядним договором тільки з субпідрядником. У даному випадку має місце відповідальність генерального підрядника за дії третіх осіб. У зв'язку з цим замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо, звичайно, інше не передбачено законом або договором. Генеральний підрядник, який зазнав відповідальність за дії третіх осіб відповідно до принципу генерального підряду, має право вдатися до регрес-ної відповідальності, тобто стягнути виникли у нього збитки з третьої особи, чиїми діями вони були завдані. Разом з тим за згодою генерального підрядника замовник може укласти договори на виконання окремих робіт з іншими особами (прямі договори). У разі укладення прямих договорів генеральний підрядник у них участі не бере і принцип генерального підряду не діє, тому особи, які уклали прямі договори з замовником, несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання роботи безпосередньо перед ним, а замовник, в свою чергу, відповідає за невиконання або неналежне виконання договору перед цими особами. Спеціальна норма регулює питання про участь у виконанні роботи декількох осіб. Відповідно до ст. 707 ЦК, якщо на стороні підрядника виступають одночасно два або більше особи, то при неподільності предмета зобов'язання вони визнаються по відношенню до замовника солідарними боржниками (щодо обов'язку виконати роботу і здати її результат) і відповідно солідарними кредиторами (щодо права вимагати прийняття роботи та її оплати). Однак при подільності предмета зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених законом, іншими правовими актами або договором, кожна з цих осіб набуває права і несе обов'язки по відношенню до замовника лише в межах своєї частки. Як і в переважній більшості відплатних цивільно-правових договорів, єдиною суттєвою умовою до- 1 Ця відповідальність будується відповідно до загальних правил, викладеними в п 1 ст 313 і ст 403 ГК говірки підряду є його предмет. З аналізу ст. 702 ГК випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення речі, її переробка або обробка, інші види робіт), так і її матеріалізований результат. При відсутності в договорі підряду умови про предмет або при недосягненні сторонами угоди про його предмет договір вважається неукладеним. Законом, іншими правовими актами чи встановленому ними порядку можуть бути передбачені обов'язкові вимоги до якості предмета, отриманого в результаті виконаної за договором підряду роботи. У цьому випадку підрядник, який діє у ролі підприємця, зобов'язаний виконувати роботу, дотримуючись зазначені обов'язкові вимоги. Крім того, підрядник може прийняти на себе за договором обов'язок виконати роботу, що відповідає вимогам до якості, вищими порівняно з встановленими обов'язковими для сторін вимогами. Законом, іншим правовим актом, договором підряду або звичаями ділового обороту для результату роботи, виконаної за договором підряду, може бути передбачений строк, протягом якого він повинен відповідати умовам договору про якість, передбачених п. 1 ст. 721 ЦК (гарантійний строк). Згідно 1 Стаття 721 ЦК називається "Якість роботи" Таку назву навряд чи можна визнати вдалим, оскільки замовник завжди висуває вимоги до якості результату Про це свідчить і сам початок даної статті, де говориться про якість виконаної підрядником роботи, т е про її результаті ст. 722 ГК гарантії якості результату виконаної роботи можна підрозділити на законні, тобто передбачені законом, іншим правовим актом або звичаями ділового обороту, і договірні, тобто прийняті на себе підрядником у силу договору підряду і передбачені в ньому. Гарантії якості результату роботи, якщо інше не передбачено договором підряду, поширюються на все, що становить результат роботи. Правила визначення ціни виконаних за договором підряду робіт встановлюються ст. 709 ГК. У договорі підряду повинна вказуватися ціна підлягають виконанню робіт або способи її визначення. Однак за відсутності в договорі підряду таких вказівок ціна визначається відповідно до п. 3 ст. 424 ГК. Ціна у договорі підряду складається з двох складових і включає: по-перше, компенсацію витрат, понесених підрядником, і, по-друге, належне йому винагороду за виконану роботу. Якщо виконувані роботи невеликі за обсягом і видами, то сторони зазвичай визначають ціну при укладенні договору підряду. Однак якщо обсяг робіт великий, а їх види дуже різноманітні, то ціна роботи може бути визначена шляхом складання кошторису. Кошторис може бути складена будь-який з сторін договору, але оскільки підрядник є, як правило, професіоналом, саме йому доручається її підготовка. У зв'язку з цим, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеної підрядником, вона набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження її замовником. Ціна роботи (кошторис) за договором підряду може бути приблизного або твердого. Приблизною є кошторис, від положень якої в ході виконання робіт можливі відступу (перевищення). Твердою вважається кошторис, від положень якої відступу (перевищення) не допускаються. Закон встановлює презумпцію узгодження сторонами твердого кошторису, оскільки за відсутності інших вказівок у договорі підряду ціна роботи вважається твердою. відмовитися від договору. У цьому випадку підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану до даного моменту частину роботи. Підрядник, своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеної в договорі ціни роботи, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату роботи за ціною, визначеною у договорі. Що стосується твердої ціни (кошторису), то підрядник не має права вимагати її збільшення, а замовник - зменшення навіть у тому випадку, коли в момент укладення договору підряду виключалася можливість передбачити повний обсяг підлягають виконанню робіт або необхідних для цього витрат. При істотному зростанні вартості матеріалів і устаткування, наданих підрядчиком, а також надають йому третіми особами послуг, які не можна було передбачити при укладенні договору, підрядник має право вимагати збільшення встановленої в договорі підряду як приблизною, так і твердої ціни (кошторису). У разі відмови замовника виконати цю вимогу він має право розірвати договір відповідно до ст. 451 ГК. Згідно ст. 710 ГК в тому випадку, коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими тих, які враховувалися при визначенні ціни роботи (кошторису), підрядник зберігає право на оплату робіт за ціною, передбаченої договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримана підрядником економія вплинула на якість виконаних робіт. Разом з тим у договорі підряду може бути передбачено розподіл отриманої підрядником економії між сторонами. Ще однією важливою умовою договору підряду є строк. Відповідно до ст. 708 ЦК у договорі підряду мають зазначатися початковий і кінцевий терміни виконання роботи. Однак за угодою сторін у договорі можуть бути передбачені також терміни завершення окремих етапів роботи, тобто проміжні терміни. Зміна зазначених у договорі підряду початкового, кінцевого і проміжних строків виконання роботи можливе у випадках і порядку, передбачених договором. Підрядник несе відповідальність за порушення як початкового і кінцевого, так і проміжних строків виконання роботи, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не передбачено договором. Водночас наслідки прострочення виконання підрядником договору наступають лише при порушенні кінцевого терміну виконання роботи. У цьому випадку підлягає застосуванню п. 2 ст. 405 ГК, згідно з яким замовник може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення підрядника виконання втратило для нього інтерес. Разом з тим термін, як і ціна, не є істотною умовою договору підряду. Відсутність у договорі підряду строку виконання робіт заповнюється правилами, встановленими п. 2 ст. 314 ГК. У відповідності з цими правилами зобов'язання, термін виконання якого не передбачено і не може бути визначений, має бути виконане в розумний строк після його виникнення. Якщо зобов'язання не виконано в розумний строк, то воно має бути виконане протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги кредитора про його виконання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Сторони та зміст договору підряду " |
||
|
||