Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

2. Сторони та зміст договору підряду



Сторонами договору підряду є замовник і підрядник. ЦК не встановлює будь-яких обмежень для окремих суб'єктів цивільного права на участь у підрядних відносинах як з боку підрядника, так і з боку замовника, орієнтуючись на загальні правила про участь громадян та юридичних осіб у цивільному обороті.
За загальним правилом, коли йдеться про виконання за договором підряду невеликого обсягу технічно нескладних робіт, вони виконуються особисто підрядником. Однак при виконанні складного комплексу робіт, особливо у сфері будівельного підряду, застосовується принцип генерального підряду. Згідно ст. 706 ЦК, якщо із закону або договору підряду не випливає обов'язок підрядчика виконати передбачену в договорі роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб. У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника, а залучені ним для виконання окремих робіт особи іменуються субпідрядниками.
Підрядник не має права використовувати генеральний підряд, якщо із закону або договору підряду випливає його обов'язок виконати роботу особисто. Тому підрядник, який залучив до виконання договору підряду субпідрядника у порушення зазначених вимог, несе перед замовником відповідальність за збитки, завдані участю субпідрядника у виконанні договору.
Сутність принципу генерального підряду полягає в тому, що генеральний підрядник несе перед замовником відповідальність за наслідки невиконання або неналежного виконання обя-
зательств субподрядчіком1, оскільки зобов'язаннями за договором підряду пов'язані тільки замовник і генеральний підрядчик. У свою чергу, генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником зобов'язань за договором підряду, так як сам зв'язаний зобов'язаннями по субпідрядним договором тільки з субпідрядником. У даному випадку має місце відповідальність генерального підрядника за дії третіх осіб. У зв'язку з цим замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо, звичайно, інше не передбачено законом або договором. Генеральний підрядник, який зазнав відповідальність за дії третіх осіб відповідно до принципу генерального підряду, має право вдатися до регрес-ної відповідальності, тобто стягнути виникли у нього збитки з третьої особи, чиїми діями вони були завдані.
Разом з тим за згодою генерального підрядника замовник може укласти договори на виконання окремих робіт з іншими особами (прямі договори). У разі укладення прямих договорів генеральний підрядник у них участі не бере і принцип генерального підряду не діє, тому особи, які уклали прямі договори з замовником, несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання роботи безпосередньо перед ним, а замовник, в свою чергу, відповідає за невиконання або неналежне виконання договору перед цими особами.
Спеціальна норма регулює питання про участь у виконанні роботи декількох осіб. Відповідно до ст. 707 ЦК, якщо на стороні підрядника виступають одночасно два або більше особи, то при неподільності предмета зобов'язання вони визнаються по відношенню до замовника солідарними боржниками (щодо обов'язку виконати роботу і здати її результат) і відповідно солідарними кредиторами (щодо права вимагати прийняття роботи та її оплати). Однак при подільності предмета зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених законом, іншими правовими актами або договором, кожна з цих осіб набуває права і несе обов'язки по відношенню до замовника лише в межах своєї частки.
Як і в переважній більшості відплатних цивільно-правових договорів, єдиною суттєвою умовою до-
1 Ця відповідальність будується відповідно до загальних правил, викладеними в п 1 ст 313 і ст 403 ГК
говірки підряду є його предмет. З аналізу ст. 702 ГК випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення речі, її переробка або обробка, інші види робіт), так і її матеріалізований результат. При відсутності в договорі підряду умови про предмет або при недосягненні сторонами угоди про його предмет договір вважається неукладеним.
Враховуючи, що предметом договору підряду завжди виступають або індивідуально-визначені речі, або конкретний матеріалізований результат щодо індивідуально-визначених речей, найважливішою його характеристикою є якість. Вимоги до якості предмета виконання за договором підряду встановлено ст. 721 ГК1. Якість виконаної підрядником роботи, тобто досягнутого їм результату, має відповідати умовам договору підряду, а за відсутності чи неповноті умов договору - вимогам, що звичайно ставляться до робіт відповідного роду. Отже, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, результат виконаної роботи повинен у момент передачі замовнику мати властивості, зазначеними в самому договорі або певними звичайно ставляться. Крім того, в межах розумного терміну він повинен бути придатним для встановленого договором використання, а якщо таке використання договором не передбачено, для звичайного використання результату роботи такого роду.
Законом, іншими правовими актами чи встановленому ними порядку можуть бути передбачені обов'язкові вимоги до якості предмета, отриманого в результаті виконаної за договором підряду роботи. У цьому випадку підрядник, який діє у ролі підприємця, зобов'язаний виконувати роботу, дотримуючись зазначені обов'язкові вимоги. Крім того, підрядник може прийняти на себе за договором обов'язок виконати роботу, що відповідає вимогам до якості, вищими порівняно з встановленими обов'язковими для сторін вимогами.
Законом, іншим правовим актом, договором підряду або звичаями ділового обороту для результату роботи, виконаної за договором підряду, може бути передбачений строк, протягом якого він повинен відповідати умовам договору про якість, передбачених п. 1 ст. 721 ЦК (гарантійний строк). Згідно
1 Стаття 721 ЦК називається "Якість роботи" Таку назву навряд чи можна визнати вдалим, оскільки замовник завжди висуває вимоги до якості результату Про це свідчить і сам початок даної статті, де говориться про якість виконаної підрядником роботи, т е про її результаті
ст. 722 ГК гарантії якості результату виконаної роботи можна підрозділити на законні, тобто передбачені законом, іншим правовим актом або звичаями ділового обороту, і договірні, тобто прийняті на себе підрядником у силу договору підряду і передбачені в ньому. Гарантії якості результату роботи, якщо інше не передбачено договором підряду, поширюються на все, що становить результат роботи.
Правила визначення ціни виконаних за договором підряду робіт встановлюються ст. 709 ГК. У договорі підряду повинна вказуватися ціна підлягають виконанню робіт або способи її визначення. Однак за відсутності в договорі підряду таких вказівок ціна визначається відповідно до п. 3 ст. 424 ГК. Ціна у договорі підряду складається з двох складових і включає: по-перше, компенсацію витрат, понесених підрядником, і, по-друге, належне йому винагороду за виконану роботу.
Якщо виконувані роботи невеликі за обсягом і видами, то сторони зазвичай визначають ціну при укладенні договору підряду. Однак якщо обсяг робіт великий, а їх види дуже різноманітні, то ціна роботи може бути визначена шляхом складання кошторису. Кошторис може бути складена будь-який з сторін договору, але оскільки підрядник є, як правило, професіоналом, саме йому доручається її підготовка. У зв'язку з цим, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеної підрядником, вона набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження її замовником.
Ціна роботи (кошторис) за договором підряду може бути приблизного або твердого. Приблизною є кошторис, від положень якої в ході виконання робіт можливі відступу (перевищення). Твердою вважається кошторис, від положень якої відступу (перевищення) не допускаються. Закон встановлює презумпцію узгодження сторонами твердого кошторису, оскільки за відсутності інших вказівок у договорі підряду ціна роботи вважається твердою.
Виходячи зі змісту ст. 709 ГК не є істотним перевищення приблизного кошторису передбачається самим її характером і не породжує будь-яких обов'язків з боку підрядника. Однак, якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і з цієї причини в істотному перевищенні приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення зазначеної в договорі підряду ціни роботи, має право
відмовитися від договору. У цьому випадку підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану до даного моменту частину роботи. Підрядник, своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеної в договорі ціни роботи, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату роботи за ціною, визначеною у договорі.
Що стосується твердої ціни (кошторису), то підрядник не має права вимагати її збільшення, а замовник - зменшення навіть у тому випадку, коли в момент укладення договору підряду виключалася можливість передбачити повний обсяг підлягають виконанню робіт або необхідних для цього витрат.
При істотному зростанні вартості матеріалів і устаткування, наданих підрядчиком, а також надають йому третіми особами послуг, які не можна було передбачити при укладенні договору, підрядник має право вимагати збільшення встановленої в договорі підряду як приблизною, так і твердої ціни (кошторису). У разі відмови замовника виконати цю вимогу він має право розірвати договір відповідно до ст. 451 ГК.
Згідно ст. 710 ГК в тому випадку, коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими тих, які враховувалися при визначенні ціни роботи (кошторису), підрядник зберігає право на оплату робіт за ціною, передбаченої договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримана підрядником економія вплинула на якість виконаних робіт. Разом з тим у договорі підряду може бути передбачено розподіл отриманої підрядником економії між сторонами.
Ще однією важливою умовою договору підряду є строк. Відповідно до ст. 708 ЦК у договорі підряду мають зазначатися початковий і кінцевий терміни виконання роботи. Однак за угодою сторін у договорі можуть бути передбачені також терміни завершення окремих етапів роботи, тобто проміжні терміни. Зміна зазначених у договорі підряду початкового, кінцевого і проміжних строків виконання роботи можливе у випадках і порядку, передбачених договором.
Підрядник несе відповідальність за порушення як початкового і кінцевого, так і проміжних строків виконання роботи, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не передбачено договором. Водночас наслідки прострочення виконання підрядником договору наступають лише при порушенні кінцевого терміну виконання роботи. У цьому випадку підлягає застосуванню п. 2 ст. 405 ГК, згідно з яким замовник
може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення підрядника виконання втратило для нього інтерес.
Разом з тим термін, як і ціна, не є істотною умовою договору підряду. Відсутність у договорі підряду строку виконання робіт заповнюється правилами, встановленими п. 2 ст. 314 ГК. У відповідності з цими правилами зобов'язання, термін виконання якого не передбачено і не може бути визначений, має бути виконане в розумний строк після його виникнення. Якщо зобов'язання не виконано в розумний строк, то воно має бути виконане протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги кредитора про його виконання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Сторони та зміст договору підряду "
  1.  1. КОМПЕТЕНЦІЯ арбітражних судів В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. Виключна компетенція. УГОДА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ арбітражних судів РФ. СУДОВИЙ ІМУНІТЕТ
      сторін, укладеним за правилами, встановленими АПК РФ. Справа, прийняте арбітражним судом до свого розгляду З дотриманням правил, передбачених АПК РФ, має бути розглянуто ним суті, хоча б у ході виробниц-ства у справі у зв'язку Із зміною місця знаходження або місця проживання осіб, що у справі, чи іншими обставинами воно стане ставитися до компетенції іноземного суду.
  2.  § 3. Прийняття виконання за зобов'язанням і структура зобов'язального суб'єктивного права
      сторони вступили в зобов'язальне відношення. Фактичне задоволення інтересу кредитора настане лише після того, як він прийме запропоноване йому виконання. У цьому зв'язку виникає питання, чи є прийняття виконання за зобов'язанням правом чи обов'язком кредитора-питання, яке має саме безпосереднє відношення до проблеми структури зобов'язальних суб'єктивних прав. За цим
  3.  § 1. Поняття цивільного права
      боку, дія цивільного права поширюється і на такі суспільні відносини, в яких громадяни взагалі не приймають участі. Так, нормами цивільного права регулюються відносини між організаціями (юридичними особами), що виникають в процесі реалізації виробленої продукції, перевезення її на залізничному, морському, річковому або повітряному транспорті, страхування цього вантажу,
  4.  § 3, Суб'єкти та об'єкти цивільних правовідносин
      сторона своєю поведінкою впливає на зобов'язану сторону, яка під впливом цього і вчиняє дії, спрямовані на відповідні матеріальні блага. Так, у наведеному прикладі замовник вимагає від підрядника виконання робіт відповідно до укладеного договору, зумовлюючи тим самим поведінку підрядника у процесі виконання робіт, які завжди пов'язані з впливом на предмети
  5.  § 1. Поняття, числення та види строків
      сторонами 2-місячний термін виконання обов'язків почав текти 1 січня, закінчення цього строку випадає на 28 або 29 лютого. Термін, визначений у півмісяця, розглядається як строк, який обчислюється днями і вважається рівним 15 дням, незалежно від кількості днів у відповідному місяці. У тих випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем ??закінчення строку вважається найближчий
  6.  § 2. Строки здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
      сторін. Зазначені терміни, в свою чергу, можуть бути поділені на терміни існування цивільних прав, пресекательние, претензійні, гарантійні терміни, терміни придатності, служби, реалізації, зберігання, транспортабельності та деякі інші. Терміни існування цивільних прав - це строки дії суб'єктивних прав у часі. Виділення їх в особливу групу пов'язано з тим, що поряд з безстроковими
  7.  § 3. Позовна давність
      сторони не можуть своєю угодою змінити тривалість терміну позовної давності, по-іншому, ніж у законі, визначити початок його перебігу, обставини, що призупиняють позовну давність і т.д. Разом з тим закон містить надзвичайно важливе правило про те, що позовна давність застосовується судом, арбітражним або третейським судом лише за заявою сторони у спорі (ч. 2 ст. 199 ЦК) \ Це
  8.  § 1. Поняття зобов'язання
      сторін (для третіх осіб) (п. 3 ст. 308 ЦК). Так, зобов'язання купівлі-продажу виникає між конкретним продавцем і конкретним покупцем. Тільки у випадках, передбачених законом, іншими правовими актами або угодою сторін, зобов'язання може створювати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання. Як і в будь-якому правовідносинах, у зобов'язанні беруть участь дві
  9.  § 3. Підстави виникнення зобов'язань
      сторонні угоди. Поряд з договорами підставою виникнення зобов'язань можуть служити і односторонні угоди. У цих випадках суб'єкт цивільного права шляхом одностороннього волевиявлення або розпоряджається своїм суб'єктивним правом, або покладає на себе суб'єктивну обов'язок, наділяючи тим самим іншу сторону в зобов'язальних правовідносинах відповідним суб'єктивним правом. До числа
  10.  § 4. Укладання договорів
      сторони могли досягти угоди і тим самим укласти договір, необхідно, принаймні, щоб одна з них зробила пропозицію про укладення договору, а інша-прийняла цю пропозицію. Тому укладення договору проходить дві стадії. Перша стадія іменується офертою, а друга - акцептом. Відповідно до цього сторона, що робить пропозицію укласти договір, іменується оферентом, а сторона,