Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

4. СТРУКТУРА ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ


Процес доказування - це шлях відтворення реальної картини події злочину, з'ясування її сутності та вироблення на підставі цього відповідних процесуальних рішень.
Цей процес формує комплекс процесуальних дій і відносин, які можна згрупувати в окремі відносно самостійні елементи. Останні є важливими для аналізу внутрішнього змісту кримінально-процесуального доказування.
Слід зазначити, що елементи процесу доказування не є етапами доказування.
Етапи - це періоди пошуку істини у різних справах і в окремих стадіях кримінального процесу. Наприклад, різними є етапи доказування на досудовому слідстві та в суді; у справах про вбивство і про крадіжку.
Елементи доказування є єдиними для всіх категорій кримінальних справ. В окремих стадіях процесу вони відрізняються лише своєю роллю і поєднанням.
Деякі процесуалісти (О. М. Ларін) зводять кримінально-проце-суальне доказування по суті до одного елемента - "дослідження фактів для пізнання істини".
Найпоширенішою (традиційною) є позиція вчених, згідно з якою процес доказування складається з 3 елементів: збирання, перевірка і оцінка доказів. Однак такий підхід не відображає цілком зміст доказової діяльності, що завжди здійснюється з метою спростування або доведення певної версії (гіпотези, тези), а також обґрунтування висновків у кримінальній справі.
Зважаючи на це, вчені (Ф. Н. Фаткуллін) виокремлюють 5 елементів процесу доказування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. СТРУКТУРА ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ"
  1. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    структура адміністративно-правових норм. 4. Реалізація адміністративно-правових норм. 5. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі, за ко лом осіб. 6. Джерела адміністративного права. Адміністративний договір як джерело адміністративного права. (ТуПоняття, особливості і види адміністративно-правових відносин. 102 8. Склад адміністративно-правових відносин. Адміністративні
  2. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    структури. 8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Ук раїні. 9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні. 10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. V Порядок дії в Україні законодавства СРСР і міжнародних дого їв- ворів. 11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністра тивного законодавства. 12. Поняття, склад
  3. § 1. Процес пізнання у криміналістиці
    структура і елемент, конкретне та абстрактне, загальне та окреме тощо. Методологія - це не тільки логіка пізнання, а й сукупність певних методів практичної діяльності. Практика забезпечує надійність метода науки. Метод (від грецьк. meqodoz - шлях, дослідження, теорія, вчення) - спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання. Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб
  4. § 1. Сутність методики розслідування злочинів
    структурна частина науки криміналістики, органічно пов'язана з іншими її розділами - загальною теорією криміналістики, криміналістичною технікою і криміналістичною тактикою. У цілісній науковій системі криміналістики, безпосередньо спрямованій на повне відображення досягнутих знань, властивостей і закономірностей об'єкта пізнання, методика розслідування є, як зазначалося, заключним розділом,
  5. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    структуру кримінологічної та криміналістичної характеристик злочину. Залежно від особливостей того чи іншого виду злочинів структура елементів кримінально-правової характеристики конкретизується включенням відповідних факультативних елементів, наприклад, предмет безпосереднього злочинного посягання, особа потерпілого. Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається
  6. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
    структурі злочинних посягань на відносини власності. Останнім часом спостерігаються певні особливості у механізмі злочинів, способах приготування до їх вчинення та приховування у сфері підприємницької діяльності, кредитування, приватизації та ін. Цьому сприяють також недоліки в установленому порядку грошового обігу, обліку матеріальних цінностей, звітності, документообігу та ін. Відповідальність
  7. § 2. Предмет науки криміналістики
    структур законодавчої і виконавчої влади виникають задачі створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти правові основи державності і законності правозастосовчої діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і законних інтересів громадян, суспільних формувань та державних структур України.
  8. § 1. Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання
    структуру розгляду будь-чого; доказування існування будь-якого факту, події, явища; встановлення різних станів об'єкта на цей час, у минулому та майбутньому; визначення моментів часу. У формальній логіці закон тотожності записують так: А=А, або А є А, чи А ? А і читається "із А виходить А", чи "А імпліцирує А", а також А=А і читається, як "А еквівалентне А", або "А рівнозначне А". У відповідності
  9. § 3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
    структурі вміщує: ідентифікований (ототожнюваний) та ідентифікуючий (ототожнюючий) об'єкти. Ідентифікуючих об'єктів у процесі ідентифікації може бути кілька. Вище були розглянуті два методи ідентифікації: загальний та частковий. Для кожного з них існують визначені об'єкти, стосовно яких можна даним методом встановлювати тотожність в його криміналістичному розумінні. В теорії ідентифікації існує,
  10. § 1. Відображення, інформація ? фактичні дані у криміналістичному розумінні
    структурний ? т.д. Вони лежать в основі фундаментальних понять доказового права, часткових теорій - ідентифікації, слідознавcтва, систематизації. Розглядувані поняття знаходяться у певних зв'язках ? відносинах, знання яких має важливе значення для теорії ? практики криміналістики. Відображення ? інформація . Раніше відображення інтерпретувалось як загальна властивість матерії, тобто будь-які