| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
$ 13. Теорія Штерна |
||
|
Німецький психолог Вільям Штерн (1871-1938) отримав Освіта в Берлінському університеті, де він навчався у Г. Еббінгаузом. Після отримання док торської ступеня БГО запрошують в 1897 році в уні верситет в Бреслау, де він пропрацював профессо-296
ром психології до 1916 року. Залишаючись профессо ром цього університету, Штерн засновує в 1906 році в Берліні Інститут прикладної психології і одночасно починає видання "Журналу при накладної психології", в якому він, слідом за Мюн-стербергом, розвиває концепцію психотехніки. Однак найбільший інтерес у нього викликають ис проходження психічного розвитку дітей. Тому він в 1916 році приймає пропозицію стати пре мачів дитячого психолога Е. Меймана на посту завідувача психологічної лабораторією в Гам бургской університеті та редактора "Журналу з педагогічної психології". У цей час Штерн є також одним з ініціаторів організує ції Гамбурзького психологічного інституту, до торий був відкритий в 1919 році. У 1933 році Штерн емігрує до Голландії, а потім переїжджає в США, де йому запропонували посаду професора в Дьюкского університеті, яку він і займав до кінця життя.
Штерн був одним з перших психологів, поста вившись в центр своїх дослідницьких інте ресів аналіз розвитку особистості дитини. Вивчення цілісної особистості, закономірностей її форми вання було головним завданням розробленої ним теорії персоналізму. Це було особливо важливо на початку століття, так як дослідження дитячого розвит ку в той час зводилися переважно до изу чению пізнавальних процесів. Штерн також приділив увагу цим питанням, досліджуючи етапи розвитку мислення й мови. Однак він прагнув досліджувати не ізольоване розвиток окремих когнітивних процесів, а формування целост ної структури, персони дитини.
Штерн вважав, що особистість - самоопределяюща яся, свідомо і цілеспрямовано діюча це лостность, що володіє певною глибиною (зі знательно і несвідомим шарами). Він виходив з того, що психічний розвиток - саморозвиток, яке спрямовується і визначається тим середовищем, в якій живе дитина. Ця теорія отримала назва ня теорії конвергенції, так як в ній враховується лась роль двох факторів - спадковості і сре ди - в психічному розвитку. Вплив цих двох
297
факторів Штерн аналізував на прикладі некото рих основних видів діяльності дітей, головним про разом гри.
Розвиток Штерн розумів як зростання, дифференци ацию і перетворення психічних структур. При цьому він, як і представники гештальт-психології, розумів розвиток як перехід від неясних, неотчет лівих образів до більш ясним, структурованим і виразним гештальт навколишнього світу. Цей пе реход до більш чіткому і адекватного відбиття ок ружа проходить через кілька етапів, характе терни для всіх основних психічних процесів. Психічний розвиток має тенденцію не тільки до саморозвитку, а й до самозбереження, тобто до збе нению вроджених особливостей кожного індиві так, перш за все індивідуального темпу розвитку.
Штерн став одним із засновників дифференци альної психології, психології індивідуальних раз відмінностей. Він доводив, що існує не тільки про щая для всіх дітей певного віку норма тивность, а й нормативність індивідуальна, характеризує конкретної дитини. У числі важ нейших індивідуальних властивостей він якраз і називаються вал індивідуальний темп психічного розвитку, до торий виявляється і в швидкості навчання. Порушен ня цього індивідуального темпу може привести до серйозних відхилень, в тому числі до неврозів. Штерн також був одним з ініціаторів експери ментального дослідження дітей, тестування. У ча стности, він удосконалив способи вимірювання ін інтелекту дітей, створені А. Віне, запропонувавши вимірюв рять НЕ розумовий вік, а коефіцієнт розумового розвитку - IQ.
Збереження індивідуальних особливостей віз можна завдяки тому, що механізмом психическо-298
го розвитку є інтроцепція, тобто з'єднання людиною своїх внутрішніх цілей з тими, які задаються оточуючими. Потенційні можливо сти дитини при народженні досить невизначений ни, він сам ще не усвідомлює себе і свої схильності. Середа допомагає усвідомити себе, організовує його внут ренній світ, надаючи йому чітку, оформлену і усвідомлену структуру. При цьому дитина намагається взяти з середовища все, що відповідає його потен альних схильностям, ставлячи бар'єр на шляху тих влия ний, що суперечать його внутрішнім нахил ностям.
Цілісність розвитку прояйляется не тільки в тому, що емоції і мислення тісно пов'язані між со бою, а й у тому, що напрямок розвитку всіх пси хіческім процесів йде однаково - від периферії до центру. Тому спочатку у дітей розвивається зі зерцаніе (сприйняття), потім уявлення (па м'яти), а потім мислення.
Штерн вважав, що в розвитку мови дитина (при-мідно в півтора року) робить одне значне від криття - він відкриває значення, слова, відкриває те, що кожен предмет має свою назву. Цей період, про який вперше заговорив Штерн, став потім відправною точкою в дослідженнях мови прак тично для всіх вчених, що займалися цією про блемой. Виділивши п'ять основних етапів у розвитку мови в дітей,. Штерн не тільки детально описав їх, але і виділив основні тенденції, що визначають цей розвиток, головною з яких є перехід від пасивної промові до активної і від слова до пропози жению.
299
Велике значення мало дослідження Штерном своєрідності аутистичного мислення, його складно сти і вторинності стосовно реалістично му, а також аналіз ролі малювання в психічному розвитку дітей. Головним тут є обнаруже ня ролі схеми, що допомагає дітям перейти від пред ставлений до понять. Ця ідея Штерна допомогла від Критого нової форми мислення - наочно-схема тичного, або модельного.
Таким чином, можна без перебільшення ска зать, що В. Штерн вплинув практично на всі об ласті дитячої психології (від вивчення когнітивних них процесів до особистості, емоцій, періодіза ції дитячого розвитку), як і на погляди багатьох психологів, що займалися проблемами психіки ре бенка.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " $ 13. Теорія Штерна " |
||
|
||