Головна
ГоловнаІсторіяДревня Русь → 
« Попередня Наступна »
Гапочка С.Н.. ДАВНЯ РУСЬ IX-XIII ВВ.Учебно - методичний посібник для студентів 1 курсу історичного факультету ВДПУ, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Статут князя Ярослава Велика редакція


Аще хто пошібаеть боярську дочерь або боярську дружину, за сором їй 5 гривень золота, а митрополиту 5 гривень золота; а менших бояр - гривня золота, а митрополиту - гривня золота; нарочитих людей - два рубля, а митрополиту два рубля; простим чадм - 12 гривень кун, а митрополиту 12 гривень, а князь казнітел'.
Аще ж пустити боярин дружину великих бояр, за сором їй 300 гривень, а митрополиту 5 гривень золота, а менших бояр гривна золота, а митрополиту гривня золота; а нарочитих людіі 2 рубля, а митрополиту 2 рубля ; простої чади 12 гривень, а митрополиту 12 гривень, а князь стратити.
Аще ж дівка блядеть або дитяти добуде у батька, у матері або вдовою, облічівше, пояти ю в будинок церковний.
Тако ж і женка без свого чоловіка або при мужі дитяти добудет', да погубити, або в свині ввержет', або втопити, викриваючи, пояти (і) будинок церковний а чім ю паки рід окупити.
Аже дівка засядет' великих бояр, митрополиту гривень золота, а менших бояр - гривня золота, а нарочитих людіі - 12 гривень, а простої чади рубль.
Аже чоловік від дружини блядеть, митрополиту немає кун, князь казнити.
Аже чоловік Ожен иною женою, а з старим не роспустітся, митрополиту вина, молоду поняти в будинок церковні (і), а з старою жити.
10. Аже поідете дружина від свого чоловіка за іниі чоловік або мати блясгм від чоловіка, ту дружину поняти в будинок церковний, а Новоженя в продажу митрополиту.
Аще будет 'дружині ліхиі недуга, або сліпа, або довга хвороба, про те еа НЕ пустити.
Тако ж і дружині нелзя пустити чоловіка.
Аще кум з кумою блуд створи, митрополиту 12 гривень, а опітеміі вказівку від бога.
Аще хто запалить тік, або двір, або коли інше що, митрополиту 40 гривень, а опітемію подоімуть, а князь стратити.
Аще хто з сестрою блуд створи, митрополиту 40 гривень, а у опітеміі вказано за законом.
Аще ближній рід поиметь, митрополиту 40 гривень, а їх відлучити, а опітемію пріімут.
Аще хто мати дві дружини водити, митрополиту 20 гривень, а яка подлегла, тую пояти в будинок церковний, а
першу дружину держати за законом. Мати чи хвацько нею держати, стратою казнити.
Аще муж роспустітся з женою по своєї волі, а будет 'Чи венчальная, і дадят' митрополиту 12 гривень, будет' Чи невенчальная, митрополиту 6 гривень.
Аще жидовином або бесерменін будет 'з руською, на іноязичніцех митрополиту 50 гривень, а рускую поняти в будинок церковний.
Аще хто блудити з Черниця, митрополиту 40 гривень, а у опітемію вложити.
Аще чи хто з Животина блуд створи, митрополиту 12 гривень, а у опітеміі і в кари.
Аще свекор з невістками блудити, митрополиту 40 гривень, а опітемію пріімут за законом.
Аще хто з двема сестрама в блуд впадете, митрополиту 12 гривень.
Аще хто з падчерок блудити, митрополиту 12
гривень.
Аще дівер з ятровію впадете, митрополиту 12
гривень.
Аще хто з мачухою в блуд впадете, митрополиту 12
гривень.
Аще два брата з единою женою, митрополиту 30 гривень, а жіночку поняти в будинок церковний.
Аще батько з дочкою впаде в блуд, митрополиту 40 гривень, а опітемію пріімут за законом.
Аще дівка НЕ ??в'схощеть заміж, то батько і мати силою дадят'. А що дівка учинити над собою, то батько і мати митрополиту у вині.
Аще хто зовет' чюжую дружину блядь, а будет 'боярьская дружина великих бояр, за сором 5 гривень золота, а митрополиту 5 гривень золота, а князь стратити; а будет' менших бояр - 3 гривні золота, а митрополиту рубль; оже будет 'міських людей - 3 гривні золота, а митрополиту рубль; поселенців - 60 різаний, а митрополиту 3 гривні.
Аще хто постриже кому голову або бороду, митрополиту 12 гривень, а князь стратити.
Аще муж мати красти коноплях або льон і всяке жито, митрополиту 12 гривень. Тако ж і женка.
Аще муж крадет' Бели порти, або портища, або полотна, і митрополиту 3 гривні, і тако ж і женка.
Аще хто мати красти сватебное і сгородное - все митрополиту.
Про дівку сир краю, за сором їй 3 гривні, а що втрачено, тое Заплатити, а митрополиту 6 гривень, а князь стратити.
Аще дружина чоловіка крадет' і викрийте ю, митрополиту 3 гривні, а чоловік стратити ю, і про то чи не відлучити.
Аще хто кліть крадет', тако ж творять.
Якщо дружина будет 'чародеіца, наузніца, або волхва, або зелейніца, чоловік, Долич, стратити ю, а не позбутися.
Аще чоловіка два б'ється женьски, любо одереть, любо вкусити, митрополиту 12 гривень.
Якщо дружина б'є чоловіка, митрополиту 3 гривні.
І дружині дві б'ється, митрополиту 6 гривень на винною.
Аще який чоловік б'є чюжюю дружину, за сором їй за законом, а митрополиту 6 гривень.
Аще чи син біеть батька чи матір, та казнят' його волостел'скою страти, а митрополиту в будинок церковний таким отрок.
Іже чернець або черниця впаде в блуд, тих судити митрополиту.
45. Тако ж або поп, або потрапимо, або проскурніца, а впадут' в блуд, тих судити митрополиту опроче світу, а Вь що їх засудити, вільний.
46. Аще поп, або черней, або черниця упнеться без часу, митрополиту у вині.
47. Аще хто що поганое с'ясть по своєї волі, або Кобиліна, або Медведін, або іно що зречення, митрополиту у вині і в кари.
Іже поп діти хрестити в чюжем повіті іншого попа, нужа або при хворобі, а що створить крешсньское не у своєму повіті, митрополиту у вині.
З нехрещеним, ні іноязичніком, або від нашої мови будет 'з нехрещеним, відаючи ясть і Пієта, митрополиту у вині.
Аще хто з відлученим ясть і Пієта, да будет 'сам
відлучений.
Аще хто з бесерменкою або з жидівка блуд створи, а не позбутися - церкви відлучитися і хрістьян, а митрополиту 12 гривень.
Аще черней, або черниця (рос) стріжються, митрополиту 40.
А сими винами відлучити чоловіка з жінкою.
. А се перша вина. Услишіт' дружина від інших людей, що думати на царя або на князя, а чоловікові своєму не скаже, а після одягти - розлучіті.
. А се друге вина, оже чоловік застане свою дружину з блудникам або вчинити на ню послухів і исправу, відлучити.
. А се третій вина, аще подумаеть дружина на свого чоловіка або зелием, або инеми людьми, або мати що ведати чоловіка еа хотять убити, а чоловікові своєму не скажет', а опосля об'явитися, і відлучити і.
. А се 4-я вина, аще без чоловікова слова мати з чюжі-ми людьми ходити, або пити, або ясті, або опроче чоловіка свого спати, потім з'явитися, відлучити і.
. А се 5-я вина, оже мати опроче чоловіка ходити по грищам, або в дні, або в нощи, а не послушаті мати, розлучіті і.
. А се 6-я вина, оже дружина на чоловіка наведе таті, велить покрасті, або сама покрадеть, або товар, або церква покрадші, інем подает', про те відлучити.
А що ся деет в монастирьских делех, в церковних, в самех монастирех, так не вступааеться князь, ні волостель, безатщіна прийде до волостелю митрополичого.
Аще хто статут мій і заставлений моє порушить, або сини мої, або внуці мої, або правнуці мої, або від роду мого хто, або від роду боярьскаго бояр моїх, а вступять до суду митрополичого, що єсмь дав митрополиту церковний суди, епіскупом, по правилом святих батько, судівше, казнити за законом.
56. А хто мати судити, станеть зй мною на страшному суді пред богом, і нехай буде не німий клятва святих батько, іже в Нікії і всіх святих. Амінь.
Російське законодавство ... С. 189-193.
Запитання до Статуту:
Які доходи церкви?
Як забезпечувалася незіблімость судового імунітету духовенства?
Які категорії населення перебували під патронатом церкви?
Які судові справи були віддані церкви?
Якими судовими повноваженнями була наділена церква?
Як був сформований принцип взаємини між світською владою і церквою?
Які обов'язки були покладені на церкву?
Порівняйте учтави Володимира Святославовича і Ярославиа Володимировича, які висновки витекають з порівняння цих документів?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Статут князя Ярослава Велика редакція "
  1. § 1. Поняття злочину
    статутах і статутних грамотах починають вживатися словосполучення типу: "хто переступить оці правила" (Статут князя Володимира Свя-тославіча. Синодальна редакція), "а хто заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого . Коротка редакція), "аще хто статут мій і заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого. Велика редакція), "а хто мати преступаті ся правила" (Статут великого князя
  2. 2. РУССКАЯ ПРАВДА Велика редакція (ПО Троїцькому I списку) ПЕРЕКЛАД
    князя) Олега; і постановили (вони), що якщо хто бере гроші (під відсотки з розрахунку) на два третіх, то (брати йому) до третього платежу відсотків; якщо хто-небудь візьме відсотки двічі, то тоді він мюжет отримати і (самі) гроші (віддані під відсотки); але якщо візьме відсотки ТрІ5ВДИ, то (цих) грошей йому не отримувати. Про відсоток. Якщо хто-небудь стягує щорічно по 10 кун на гривню, то це не
  3. 5. Руська правда. Коротка редакція.
    Статутна грамота, Судебник 1497, Судебник 1550 року і навіть деяких статей Соборного Уложення 1649
  4. 6. Руська правда. Велика редакція.
    Статуту) Ярослава (ст.ст.1-52) та Статуту Володимира Мономаха (ст.ст.53-131). Мабуть, основний текст Великої редакції Руської правди був прийнятий на нараді князів і бояр в Берестове в 1113. Ця редакція Руської правди діяла в російських землях до XIV-XVвв. Велика редакція Руської правди розвиває положення Короткої редакції Руської правди, вибудовуючи їх у більш струнку систему, і
  5. Методичні вказівки
    статут Володимира Всеволодовича, який відбив черговий етап розвитку феодальних відносин на Русі. При підготовці п'ятого пункту плану необхідно не тільки уважно вивчити текст широкої редакції «Руської Правди» з цедью характеристика становища різних соціальних груп і класів Київської Русі початку XII століття, але і що особливо важливо, звернути увагу на ті зміни, які з'явилися
  6. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    статути 1864, що включали в себе процесуальні норми стосовно діяльності загальних і комерційних судів, мали суттєві недоліки при їх виданні, оскільки були опубліковані розкидано в різних частинах Зводу законів. Тому після смерті імператора судді таких міст, як Москва, Санкт-Петербург, Казань, звернулися з всеподданнейшим клопотанням про «Найвищому повелении видати
  7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    Редакції від 2 лютого 1994 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 21. - Ст. 130. Закон України "Про систему оподаткування": прийнятя 25 червня 1991 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 39. - Ст. 510. Закон України "Про трубопровідний транспорт": прийнятя 15 травня 1996 р. / / Відомсті Верховної Ради України. - 1996. - № 29. - Ст. 139. Закон України "Про застосування
  8. 8. Правове становище груп залежного населення Київської Русі.
    Редакції Руської правди (дані правовідносини були врегульовані кн. Володимиром Мономахом після повстання закупів в 1113г.). Були встановлені граничні розміри відсотків на борг. Закон охороняв особистість і майно закупа, забороняючи пану безпричинно карати його і віднімати майно. Якщо сам закуп робив правопорушення, то відповідальність його була двоякою: пан сплачував за нього
  9. Які заохочення за особливі трудові заслуги?
    Князя Ярослава Мудрого I, II, III, IV, V ступеня; орден ИЗа заслуга I, II, Ш ступеня; орден княгині Ольги I, II, III ступеня (ст.7). У ст.10 вказані 30 почесних звань (3 народних і 27 заслужених за відповідними професіями). Державними преміями України є Національна премія України імені Тараса Шевченка, Державна премія України в галузі науки і техніки. Державна
  10. 1.1. Перша усобица на Русі, князювання Володимира Святославовича
    заставив так, написавши закляття в церкві цій, сказавши: "Якщо хто скасує це, - та буде проклятий". І дав десяту частину Анастасія Корсунянина. І влаштував у той день свято великий боярам і старцям градским, а бідним роздав багато багатства. Після цього прийшли печеніги до Василева, і вийшов проти них Володимир з невеликою дружиною. І зійшлися, і не зміг встояти проти них Володимир, побіг і став під