ГоловнаІсторіяДревня Русь → 
« Попередня Наступна »
Гапочка С.Н.. ДАВНЯ РУСЬ IX-XIII ВВ.Учебно - методичний посібник для студентів 1 курсу історичного факультету ВДПУ, 2008 - перейти до змісту підручника

2.1. СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВСЕВОЛОДА


Про церковні судех і про людех і про мірилом торгових
наречений в святемь хрещенні Олена та матере Володімерових, нарізна-ченнаго в Святому Хрещенні Василія, і ти егда пріяле святе хрещення від греческиіх царів і від Фотія, патріарха цареградскааго, взяша перваго митрополита Михайла Києву, іже хрести всю Руське землю.
Потім же, влітку багато мінувшемь м [о] Ляся спасу і Пречиста його матері, святої Богородиці, Пріснодіви Марії, устроіша церква святу Богородицю Десятинну, і Дашяна еи десятину в усій Руській землі і з всих княжении , в с'ббеную церква святої 'Богородиця, іже в Києві, і святей Софії кіевьскоі і святей Софії новгородської, і митрополитом кіев'скиім і архієпископом новгородскиім, від усякого Княжий суду десяту векш, а ис торгу десятий тиждень, а з будинків на всяке літо і від всякого стада і від всякого жита десятий святому спасу і Пречистій Його Матері і премудрості божий святей Софії.
А се із'обретохом в грецькому Номоканоні, що сих судів і тяжь не судити князю, ні його детем, ні його намісником, ні його болярами, ні його тиуном, ні десят [і] Техніка не др'жаті.
І с'звал єсмь 10 Сочка та старосту Болеслава і біряця Мірошка, і старосту Іваньскаго Васяту, і погадав єсмь з владикою і з своею княгинею і з своїми боляр і з десятьма сочьскимі і з старостами; дав єсмь суд і мірила, іже на торгу, Святої Богородиці в Києві та митрополиту, а в Новегороде святей Софії та єпископу і старості Іваньскі і всьому Новугороду мірила торгувалися, скалвов вощаниі, пуд медовий, і Гривенка рублеву, і лікоть Еваньскиі, і свої оброк Кубець черницям, а попу Іваньскі рускаа пись з Борісоглебьским напол, а сторож Іваньскі руської порочіці пляма, да десять конюхів солі. А чи не в'ступатіся в тії про [р] оки моїм детем, ні моїм намісником, ні моїм болярами на будинок святії Софії і святого Івана; а будинок святей Софії владикам строити з сочьскимі; а старостам і торговьцам, доповідаю владика або хто будеть нашого роду князів Новагорода, будувати будинок святого Івана.
А се наказую своїм намісником і тиуном: судна церковнаго не образити, ні судити без Владичня намісника. А се дах в олтарь святей Софії та причту церковьному вседеньнік сенанік веньце; що суди церковний, то святей Софії. А хто нашого роду пограбувати або от'імет, того повелехом Владиці
с'бором в сина-ниці проклинати <...>
А тії суди вси церкви дано суть єпископу; а князю, і боляр, і судиям в ти ся суди не в'ступатіся. А то дав єсмь по відпрьвих царьов уряженію, і по вселен'скиіх святих 7 с'боров ве-
ліких святитель.
А по сем НЕ в'ступатіся детем моїм, ні внучатам моїм, ні всьому роду моєму довіку в люди церковний, ні в вси суди їх.
Аже хто преобідіть нашь статут, таким не Прощеном бити від закону божіа і горе собі наследують, і мука вечнаа чекає їх.
А про всіх, що преди писано, др'жах за своїми боляр, аже вони обідящім гостей, а де живуть, критим наровять, а Княжий дупло топлячи <...>
А се церковний люди: ігумен, ігуменом, поп, диякон, і діти їх, а хто в Крилосі: Потрапляючи, чернець, черниця, проскурніца, паломник, свещегас, сторонікі, сліпець, Хромець, вдовиця, пущенік, задушьниі людина, ізгої трої: попов син грамоті не вміє, холоп з холопьства викупиться, купець одолжаеть; а се і четверте ізгойство і собі докладемо, аще князь осіротеет; манастиреве, болніці, готелі, страннопріім'ніці.
Те люди церковний, богаделниі; або митрополит, чи єпископ, - тії ведають між ними суд або образу, або кому нака-жють. Або якого дупу, або будет 'іншій людині з тими людми мова, іно обчіі суд.
Своїм тиуном наказую суду церковнааго не образити; а з суду давати 9 частин князю, а десята святей Софії за Княжий дупло.
А хто пріобідіть суди церковний, платіті йому собою, а перед богом того ж отвещяті на страшному суді пред тмамі ангел, идеже когождо діла не с'криются, благаю ж і злаа, идеже не допоможе ніхто ж нікому ж , але токмо правда позбавити від вто-рия смерті і від вічної муки, і від вогню негасімааго.
Якоже есми у правилі по святих отець правилом, і по перших царів і князів уряженію. А хто мати преступаті ся правила: або діти мої, або внучята, або правнучята, або в жодному місті намісник, або тіун, або судіа, або хто а пообіді суди церковний, Нехай будуть прокляті в оці вік і в
майбутній сьомий с'бори святих отець вселеньскиіх.
17. А та вся справи наказах святей Софії і всьому Новугороду моїм мужам і 10-ти сочьскиім, Ви стравами, а не в'зблюдете і ви самі за то відповідь дасте в день страшнаго суду перед царем слави. Амінь ...
«Пам'ятки російського права». «Пам'ятки права феодал'нораздробленной Русі XII-XV вв» вип. II, М., Госюриздат, 1953, стор 162-165.
Запитання:
Який відомий вам документ повторює формулювання 1 статті?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.1. СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВСЕВОЛОДА "
  1. § 1. Поняття злочину
    статутах і статутних грамотах починають вживатися словосполучення типу: "хто переступить оці правила" (Статут князя Володимира Свя-тославіча. Синодальна редакція), "а хто заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого . Коротка редакція), "аще хто статут мій і заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого. Велика редакція), "а хто мати преступаті ся правила" (Статут великого князя
  2. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    статути 18б4 року, що включали в себе процесуальні норми стосовно діяльності загальних і комерційних судів, мали суттєві недоліки при їх із-Данії, оскільки були опубліковані розкидано в різних частинах Зводу законів. Тому після смерті імператора судді таких міст, як Москва, Санкт-Петербург, Казань, звернулися З всеподданнейшим клопотанням про «Найвищому повелении видати
  3. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    статути 1864, що включали в себе процесуальні норми стосовно діяльності загальних і комерційних судів, мали суттєві недоліки при їх виданні, оскільки були опубліковані розкидано в різних частинах Зводу законів. Тому після смерті імператора судді таких міст, як Москва, Санкт- Петербург, Казань, звернулися з всеподданнейшим клопотанням про «Найвищому повелении видати
  4. 1.1. Перша усобица на Русі, князювання Володимира Святославовича
    заставив так, написавши закляття в церкві цій, сказавши: "Якщо хто скасує це, - та буде проклятий". І дав десяту частину Анастасія Корсунянина. І влаштував у той день свято великий боярам і старцям градским, а бідним роздав багато багатства. Після цього прийшли печеніги до Василева, і вийшов проти них Володимир з невеликою дружиною. І зійшлися, і не зміг встояти проти них Володимир, побіг і став під
  5. 1.1.Правленіе Ярослава
    статути, попів любив чимало, особливо ж чорноризців, і книги любив, читаючи їх часто і вночі і вдень. І зібрав переписувачів багатьох, і перекладали вони з грецької на слов'янську мову. І написали вони книг безліч, ними ж повчають віруючі люди і насолоджуються вченням божественним. Як якщо один землю зоре, другий засіє, а інші жнуть і їдять їжу неоскудевающую, - так і цей. Батько бо його Володимир
  6. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    статуту складати в усіх справах і порядках по пунктам, а які пункти в шведському регламенті незручні, або з інтуїцією цього держави несхожі і оні ставити за своїм розумом. І, поставя про оних, доповідати, так чи бути ». Виробляючи більш ефективні методи державного управління Петро велику увагу приділяє уніфікації, централізації і диференціації функцій апарату управління.
  7. 1. ІСТОРІЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ В РОСІЇ
    статуті цивільного судочинства зберегло тільки добровільний третейський суд. Згода сторін на розбір справи третейським судом повинно було бути виражене у третейського запису, підписана сторонами і третейськими суддями, і завірено нотаріусом або світовим суддею. З кінця XIX століття пішов процес серйозного обмеження ня повноважень третейських судів. Слід сказати, що до де-ності третейських
  8. ІМЕННІЙ ПОКАЖЧИК
    великий Вплив на царя Павла І 53, 54 Безручко Марко (1883-1944) - військовий діяч, генерал-Хорун-жий АРМІЇ УНР. У 30 -х роках - голова Українського воєнно-історічного товариства у Варшаві 726 Бей Ахмед Нассекі (роки н. и см. невід.) - керівник делегації туреччина на мирних переговорах у Бресті у 1917-1918 рр. 702 Бердник Олесь (н. 1927 р. ) - письменник. За доля у Правозахисна Русі БУВ
  9. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    статуту: «Коли відчуваєш, що закон вважає тобі перешкода, то, знявши оний зі столу, поклади під себе. І тоді усе оце, зробившись невидимим, багато тебе в діях полегшить ». Зрозуміло, вихід треба шукати в іншому - в безумовному посиленні виконавчої влади на правовій основі, у припиненні« тяганини », але на шляхах забезпечення прав і свобод людини, демократичних форм організації
  10. 1. 3. Князювання Ольги
    статуті, і про молитву, і про піст, і про милостиню, і про дотримання чистоти тілесної. Вона ж, схиливши голову, стояла, слухаючи вченню, як губка напояющие; і вклонилася патріарху зі словами: «Молитвами твоїми, владико, хай буду збережена від мереж диявольських». І було наречено їй в хрещенні ім'я Олена, як і древньої цариці - матері Костянтина Великого. І благословив її патріарх, і відпустив. Після
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи