Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія Україна / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 2. Статутний капітал корпорацій

Поняття і призначення статутного капіталу. Майнову

основу корпорації складає так званий статутний капітал,

!! 164

розмір якого зафіксований у статуті та який утворюється з

коштів, отриманих корпорацією від її учасників.

Статутний капітал корпорації займає особливе положення серед

її власних коштів, виконуючи наступні функції:

Перша функція. Статутний фонд відображає закріплене в

статуті товариства право акціонерів на ведення власної (незави

сімою) підприємницької діяльності. Це стартова або на-

чальная величина капіталу, що дає поштовх до подальшої діяльність-

ти суспільства і служить її матеріальною основою. З часом, в

разі успішної роботи, отримана компанією прибуток може в

кілька разів перевищити величину статутного капіталу, проте

і тоді статутний капітал буде залишатися найбільш стійкою

статтею пасиву.

Друга функція статутного капіталу - гарантійна. Акціо-

нерном капітал - це частина майна корпорації, призначена

для розплати з її кредиторами, це як би той мінімум коштів,

наявність яких завжди гарантується корпорацією. Тому не-

випадково зусилля законодавця спрямовані на те, щоб по-перше,

створити акціонерний капітал фактично, і, по-друге, утримати

майно принаймні на рівні передбаченого в статуті

розміру капіталу. На досягнення першої мети, тобто на створення

капіталу, направлено нормативне положення, викладене в п. 3 ст.

99 ГК РФ, що забороняє відкриту підписку на акції до повної

оплати статутного капіталу. Досягненню другої мети, тобто збереженню-

нию майна на рівні зазначеного в статуті розміру капіталу,

служить положення, що міститься в п. 3 ст. 102 ГК РФ, допуску-

ющее виплату дивідендів тільки при повній оплаті всього статутного

капіталу, а також якщо вартість майна товариства перевищує

встановлений у статуті розмір акціонерного капіталу або не

зменшиться в результаті виплати дивідендів.

У балансі корпорації акціонерний капітал завжди розглядає-

ється як стаття пасиву. Розподілу як дивіденд

підлягає лише балансова (чиста) прибуток, яка становить

різницю між активом і борговими зобов'язаннями товариства плюс

акціонерний капітал. Якщо діяльність суспільства призвела до збит-

кам, що зменшило майно нижче статутного капіталу, то прибуток,

отримана в наступному році, повинна насамперед бути викорис-

зована для заповнення майна товариства до вказаного в статуті

розміру.

Право власності на акціонерний капітал належить

корпорації. Акціонери продовжують залишатися власниками сто-

имости капіталу і в зв'язку з цим несуть ризик можливих збитків

!! 165

від діяльності корпорації . Тому вони не можуть вимагати від

корпорацій внесеного ними капіталу, за винятком ситуацій,

пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією корпорації. Але навіть

в цих крайніх ситуаціях першість на відшкодування збитків мають

кредитори, і лише після задоволення їхніх вимог можливі

виплати акціонерам.

Третя функція статутного капіталу полягає в тому, що через

посередництвом його встановлюється частка участі кожного акціонера

в суспільстві. Весь капітал розбивається на частини, кожна з яких

має номінальну ціну. Співвідношення сум номінальних цін акцій,

належать акціонерам, до величини статутного капіталу і визна-

деляет частку участі кожного акціонера в корпорації. Положення

акціонера визначається-насамперед числом падаючих на нього

частин статутного капіталу. Якщо частина капіталу не містить указу-

ня на номінальну ціну, то частка участі акціонера встановлювали-

ється співвідношенням кількості частин до розміру акціонерного капі-

тала. Чим менше номінальна ціна акції, тим більше можливостей

для залучення до участі в суспільстві більш широкого кола осіб

і в кінцевому рахунку акумуляції величезних мас капіталу.

У період функціонування корпорації акціонери мають

можливість повернути вартість свого капіталу на ринку або на

фондовій біржі. При цьому одержувана ними в результаті такої

продажу грошова сума, як правило, не збігається з тією сумою,

яка була спочатку витрачена нд придбання акцій, так

як ціна останніх є змінною величиною, яка визначається

ринком.

Незважаючи на те, що наявність статутного капіталу визнається

одним з основних умов створення корпорації, не можна не відзначити її еконо-

тить, що категорія "статутний капітал" дуже умовна. По-перше,

тому, що оцінка внесеного майна в статутний капітал осу-

ществляется за договором між засновниками та акціонерами. По-

другий, до реєстрації акціонерного товариства у нього ще немає

майна, хоча величина статутного капіталу вказується в статуті.

По-третє, після реєстрації статуту корпорації статутний капітал

виявляється пущених на оборот і може або збільшуватися, або

зменшуватися. По-четверте, слід розрізняти ще так званий

оплачений капітал, тобто суму, дійсно отриману за акції

в кожен даний момент, і неоплачений капітал, тобто суму акцій,

яку можна внести після передплати.

Таким чином, найчастіше виявляється досить важко визна-

лити дійсний розмір акціонерного капіталу. Тим самим

акціонерний капітал значною мірою втрачає своє первона-

!! 166

чільного призначення служити гарантією оплати вимог кредито-

рів. Крім того, треба враховувати і специфіку підприємницької

діяльності. Така вже її природа, що очікування прибутку со-

провождается часто запереченням можливості програшу (збитків).

Тому будь-яка спроба заборонити використання спочатку

зібраного капіталу для будь-яких цілей, де існує ризик провалу

або збитків, в певній мірі перекручує саму природу підпри-

німательства. Ось чому в деяких країнах, наприклад, в США,

відмовилися від вимоги, що передбачає обов'язкове підтри-

жание певного розміру статутного капіталу. (* 1)

Проте, ідея про те, що статутний капітал повинен бути

збережений, поки у всьому світі, в тому числі і в Росії, є

панівною. Ця ідея поклала початок трьом специфічним

правилам корпоративного права:

1) заборона на покупку корпорацією своїх власних акцій

(хоча ця заборона не жорстка);

2) обмеження сплати дивідендів з коштів,-ні складаю-

щих статутний капітал;

3) технічно чітке розмежування статутного капіталу і те-

кущіх витрат.

Склад статутного капіталу. Статутний фонд створюється за

рахунок внесків (паїв) засновників - для товариств з обмеженою

відповідальністю, шляхом обміну грошових та майнових внесків

на акції засновників і запрошених ними до участі в суспільстві

акціонерів - для акціонерних товариств.

Засновники та акціонери товариства можуть здійснювати свої

внески у вигляді:

грошових коштів (в рублях і іноземній валюті);

різних видів майна (будівлі, споруди, обладнання-

ня та ін);

прав користування землею, водою та іншими природними ресур -

самі, будівлями, спорудами, обладнанням;

інших майнових прав (в тому числі і на використання

винаходів, ноу- хау, авторського права на твір мистецтва,

наприклад, сценарій, рукопис, книга тощо); важливо, щоб внесене

в якості внеску майнове право було отчуждаемості, тобто могло

бути передано, продано на ринку з метою задоволення претензій

кредиторів.

(** 1) Див: Сиродоева О.Н. Нові тенденції в корпоративному праві США

і російське законодавство про акціонерні товариства / / Держава і

право. 1992. № 3. С. 122.

!! 167

Вартість внесеного майна або майнового права

визначається спільним рішенням учасників товариства. Учасник

може передати в суспільство майно не у власність, а тільки

у користування. У цьому випадку внесок учасника визначається вели-

чиною орендної плати за весь строк чи іншої, визначений у

установчих документах термін користування даним майном.

Цей термін не може перевищувати встановлений в установчих

документах термін діяльності акціонерного товариства.

З метою запобігання створення фіктивних компаній в момент

заснування товариства вся сума оголошеного статутного капіталу

повинна бути повністю розподілена між засновниками. Наявність

на момент реєстрації товариства нераспределеіних акцій, призначені-

чинних до розміщення шляхом відкритої підписки, продажу, не допус-

кається . Порядок оплати статутного капіталу наступний: впродовж

перших 30 днів після отримання тимчасового свідоцтва про регис-

трации суспільства має бути сплачено не менше 50% його оголошено-

ної величини. Протягом першого року діяльності вся сума

статутного фонду оплачується повністю. В іншому випадку об-

щество або визнається не відбувся (якщо не зібрана мінімальна-

але необхідна сума капіталу), або слід зменшити оголошений-

ний статутний фонд до фактичного його розміру.

В силу своєї стійкості статутний фонд покриває, як

правило, найменш ліквідні активи, такі, як земля, недвижи-

мость , обладнання. У разі створення нового акціонерного гро-

тва на грошові кошти, що надійшли від продажу акцій (статутний

капітал), купуються основні засоби: будівлі, споруди,

машини та устаткування, обчислювальна техніка та інше - акти-

ви, які не призначені для продажу. Вони вживаються в

незмінній натуральній формі протягом тривалого періоду, на

протягом якого їх вартість частинами переноситься на випус-

Каєм продукцію.

Оборотні кошти корпорації, що включають грошову наявність-

ність і такі активи, які в процесі виробництва повинні

перетворитися в готівку в найближчому майбутньому, мають, як пра-

вило, адекватне покриття - це короткострокова заборгованість у

вигляді векселя або банківського кредиту. Крім того, за результатами

господарської діяльності товариство може отримати прибуток. Частина

її йде на виплату дивідендів, а частина або вся прибуток може

використовуватися на розвиток виробництва.

І в разі оголошення, і у випадку неоголошення дивідендів

їх рух не зачіпає статутного фонду. Розподіл при-

Чи є самостійним фінансовим потоком, як правило, не

зачіпають статутного капіталу товариства.

!! 168

Зміна статутного капіталу. Воно можливе тільки при

умови виконання вимог законодавства, передбачених

для зміни статуту, оскільки зміна розміру статутного капі-

 тала розглядається як зміна статуту. У корпорації на випадок

 зміни статутного капіталу може бути виданий спеціальний кор-

 корпоративної акт, званий Положенням про порядок збільшення

 (Зменшення) статутного капіталу товариства. Для зміни статуту

 необхідно спеціальне рішення загальних зборів акціонерів, при-

 нятое кваліфікованою більшістю. Фактично ж у ряді

 держав створені умови для зміни розміру акціонерного

 капіталу без звернення до загальних зборів.

 Так, наприклад, в Законі ФРН "06 акціонерні товариства *

 закріплено, що для залучення капіталу шляхом емісії акцій

 можуть використовуватися чотири форми: звичайніше збільшення капіталу

 за рахунок вкладів, умовне збільшення капіталу, дозволений капі-

 тал і збільшення капіталу з коштів товариства. Вони предусматри-

 вають випуск нових акцій шляхом збільшення статутного капіталу.

 При умовному збільшенні капіталу воно має вироб-

 диться в тій мірі, в якій це обумовлено невід'ємним правом

 обміну або переважним правом акціонера на придбання

 нових акцій, яке з цією метою надається АТ. Однак

 таке збільшення капіталу все ж допускається не довільно, а,

 наприклад, для забезпечення гарантії кредиторам за облігаціями, для

 забезпечення переважного права на придбання нових акцій

 найманими працівниками АТ за рахунок внесення ними грошових сум,

 виділених до виплати з розподіленою прибутку, і в деяких

 інших випадках. Одним словом, це виробляється для того, щоб

 звільнити АТ від необхідності купувати для себе на ринку

 капіталу нові акції, можливо, за дуже високому курсу, тобто для

 того, щоб забезпечити собі в цьому перевага.

 У разі дозволеного капіталу йдеться про повноваження

 правління на збільшення статутного капіталу до певного но-

 минала шляхом емісії нових акцій. Це право видається правлінню

 на встановлений термін. Воно забезпечує йому можливість опера-

 тивного використання сприятливого становища на ринку капіта-

 ла протягом цього часу, не вдаючись при цьому до збільшення

 капіталу, дозволеного загальними зборами. Крім того, в статуті

 можна також передбачити емісію нових акцій для найманих

 працівників АТ допомогою дозволеного капіталу.

 Збільшення капіталу з коштів товариства не дозволяє

 ефективно наростити статутний капітал за рахунок вкладів, а обидві-

 ! 1169

 спечівает тільки номінальне його збільшення шляхом перетворення

 фондів капіталу і фондів з прибутку в статутний капітал.

 Особливе значення для акціонерів має їх право преімущес-

 твенного придбання нових акцій, що надається при ефек-

 тивном збільшенні капіталу, яке охороняє їх пайова участь

 від знецінення.

 Суспільство може приймати рішення про збільшення статутного

 капіталу у зв'язку з приростом майна, переоцінкою основних

 фондів, наявністю емісійного доходу, т.

 е. різниці між факти-

 чеський ціною продажу акцій та їх номінальною вартістю, а також

 необхідністю залучення додаткових інвестицій або по

 інших причин, які повинні бути зазначені в рішенні загальних

 зборів акціонерів про збільшення статутного капіталу.

 Переоцінка основних фондів товариства не тягне за собою

 обов'язкове 'збільшення його статутного капіталу. Таке рішення

 приймається суспільством за своїм розсудом. Акції, випущені

 в рахунок частки збільшення статутного капіталу на величину переоцінки

 основних фондів, розподіляються серед акціонерів пропорційно

 але їх частці і за видами акцій у статутному капіталі товариства,

 зафіксованому в реєстрі акціонерів, які беруть рішення про

 зміну розміру статутного капіталу.

 У ГК РФ передбачається два способи збільшення статутного

 капіталу: шляхом збільшення номінальної вартості акцій або ви-

 пуску додаткових акцій. В обох випадках суспільство осуществля-

 ет реєстрацію випуску акцій відповідно до нового номіналом

 або з номіналом наступного випуску в Міністерстві фінансів РФ

 (Якщо всі його акції оцінюються на суму, що дорівнює або більше 50

 млрд. руб.) або його органах за місцем знаходження товариства (на

 суму менше 50 млрд. руб.), тобто Міністерства фінансів або фі-

 нансових управлінь суб'єктів Федерації.

 Збільшення номіналу акцій тягне за собою вилучення з обра-

 домлення акцій або сертифікатів акцій і заміну їх у акціонерів на

 нові акції або сертифікати, а також внесення відповідного

 зміни до реєстру акціонерів. Додаткові акції можуть бути

 випущені тільки після повної оплати статутного капіталу. Це

 захід не може бути проведено для покриття понесених

 суспільством збитків. Для акціонерів товариства може бути установ-

 лено переважне право на покупку додатково випускає-

 екпортувати товариством акцій.

 Всяка підписка на акції супроводжується прийняттям множес-

 тва корпоративних актів. Назвемо деякі з них, що мають

 типовий характер: Повідомлення про відкриту підписку, Зобов'язання

 про продаж відповідної кількості акцій, Свідоцтво про

 внесках, 06 обмеженнях на передплату та ін

 !! 170

 Збільшення статутного капіталу може переслідувати різні

 мети. По-перше, воно може бути спрямоване на залучення додат-

 Передачі засобів. По-друге, збільшення статутного капіталу мо-

 жет переслідувати мету ліквідації занадто великого розриву між-

 ду величиною акціонерного капіталу і фактичним майном

 суспільства. Такий розрив небажаний, бо є досить переконай-

 тельним показником розмірів прибутку і падаючого на акцію

 дивіденду, що призводить до збільшення податкового тягаря.

 Суспільство може не тільки збільшити величину статутного капіталу,

 а й зменшити. Тут можуть бути дві цілі: а) розподіл між

 акціонерами у формі виплати дивідендів капіталу, що опинився

 зайвим; 6) списання збитків.

 Що стосується першої мети, то мова йде про випадки, коли по

 тих чи інших міркувань статутний капітал виявляється завищений-

 вим. Розподілити що стала зайвою частина капіталу між акці-

 Онер не можна, бо зворотна виплата вкладу не допускається.

 Зменшення величини статутного капіталу веде до того, що частина

 його перестає бути пов'язаною і нею можна розпоряджатися або шляхом

 розподілу дивідендів, або перекладом у резерв.

 Друга мета переслідується тоді, коли діяльність суспільства

 виявилася збитковою, в результаті чого виникає явне несоответ-

 ствие між фактично наявним майном і розміром акці-

 онерного капіталу. Така невідповідність, по-перше, може призвести

 до примусової ліквідації товариства, бо зменшення майна

 суспільства нижче передбаченого в законі рівня статутного капі-

 тала є підставою для його примусової ліквідації. По-

 другий, збитки, понесені товариством при незмінності величини

 акціонерного капіталу, виключають можливість розподілу напів-

 ченной згодом прибули до тих пір, поки розмір майна не

 досягне рівня акціонерного капіталу.

 Використовуються різні способи зменшення статутного капі-

 тала. Так, у Німеччині згідно Закону "06 акціонерні товариства"

 для зменшення статутного капіталу використовуються три форми: змен-

 шення капіталу в установленому порядку, у спрощеній формі і

 шляхом вилучення з обігу акцій. У той час як зменшення

 капіталу в установленому порядку може застосовуватися для будь-якого

 випадку, у тому числі і для виплат акціонерам, спрощена форма

 його зменшення використовується тільки для вирівнювання зменшення

 вартості, покриття інших видатків, або відрахувань на створення

 резервів капіталу, відрахувань до резервного фонду. Зменшення ка-

 !! 171

 живила в установленому порядку передбачає задоволення і

 забезпечення інтересів кредиторів. При спрощеній формі зменшено-

 ня капіталу інтереси кредиторів забезпечуються головним чином

 шляхом обмеження розподілу дивідендів. В Англії та США

 можуть використовуватися будь-які способи.

 Найбільш поширеними способами є: а) зменшення

 ня номінальної ціни акцій, б) купівля частини акцій з метою

 скорочення їх загальної кількості; в) анулювання акцій (амор-

 тизация). ГК РФ допускає а) і 6) способи (ст. 101).

 Найпростішим і справедливим способом зменшення статут-

 ного капіталу вважається зниження номінальної ціни всіх акцій, так

 як всі акціонери формально знаходяться в однаковому становищі.

 При зменшенні числа акцій кожен акціонер отримує стільки

 акцій, скільки випадає на його частку відповідно до рішення загальних

 зборів, що ущемляє, як правило, інтереси дрібних вкладників.

 При амортизації акцій не дотримується навіть принцип формального

 рівності акціонерів, бо анулюються лише певні акції.

 Оскільки при зменшенні статутного капіталу зачіпаються

 інтереси як кредиторів, так і акціонерів, не випадково це питання

 знаходить відображення в законодавстві. Так, п. 1 ст. 101 ГК РФ

 встановлює, що зменшення статутного капіталу товариства допус-

 кається після повідомлення всіх його кредиторів у порядку, визна-

 ляем законом про акціонерні товариства. При цьому кредитори

 має право вимагати дострокового припинення ними виконання орга-

 нізацією та відшкодування їм шкоди.

 Рішення про зміну статутного капіталу є виключи-

 тельним правом загальних зборів акціонерів і приймається квали-

 фіцірованним більшістю.

 ! 1171

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "? 2. Статутний капітал корпорацій"
  1.  Стаття 7. Статутний капітал товариства
      статутного капіталу товариства здійснюється в порядку, передбаченому чинним
  2.  10. Вимоги до порядку формування статутного фонду комерційного банку
      статутного капіталу комерційного банку відбувається у порядку, визначеному Законом України "Про господарські товариства", шляхом емісії та придбання акціонерами акцій - для комерційних банків, що створюються у формі акціонерних товариств, шляхом внесення вкладів учасників - для банків, що створюються у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Однак спеціальним банківським законодавством до
  3.  § 3. Статутний капітал, власні кошти та залучені кошти кредитної організації
      капітал, власні кошти і залучені кошти кредитної
  4.  Імперіалізм
      капіталізм, вища і остання стадія капіталізму, переддень социалисти-чеський революції. Основними ознаками імперіалізму є (за В.І.Леніну): концентрація виробництва і капіталу до ступеня створення монополій; злиття банківського капіталу з промисловим і створення фінансового капіталу; вивіз капіталу в інші країни; утворення міжнародних монополістичних союзів капіталістів, що ділять
  5.  Стаття 12. Фонди і чисті активи товариства
      статутного капіталу. Резервний фонд товариства формується шляхом обов'язкових щорічних відрахувань до досягнення ним встановленого розміру. Розмір щорічних відрахувань не може бути менше 5% чистого прибутку до досягнення встановленого розміру. Резервний фонд товариства призначений для покриття його збитків, а також для погашення облігацій суспільства і викупу акцій товариства у випадках відсутності інших
  6.  4. Передача виключних прав у спільне майно товаришів і до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (товариства)
      статутного капіталу господарських товариств і товариств. Разом з тим у ньому необгрунтовано патент названий одним з об'єктів інтелектуальної власності (поряд з програмою для ЕОМ) і обмежена можливість його внесення (шляхом уступки) до статутного капіталу. Тим часом патент як документ, що засвідчує виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка (п. 2
  7.  ? 1. Ознаки корпорації
      капіталах і здійснювати будь-яку соціально-корисну діяльність. Проаналізуємо корпорацію за ознаками, зазначеним у даному визначенні. По-перше, корпорація не є простою сумою індивідів. Вона є асоціація, союз осіб, тобто певним чином органі-зовано колектив, воля якого визначається груповими інте-ресами входять до його складу індивідів і який
  8.  Стаття 8. Акції
      статутного капіталу товариства. 8.2. Усі акції товариства є іменними. 8.3. Номінальна вартість всіх звичайних акцій повинна бути однаковою. 8.4. Кількість і номінальна вартість розміщених товариством акцій становить: - ___ звичайних акцій номінальною вартістю ___ руб. кожна, загальною вартістю ___ руб.; - ___ привілейованих акцій типу ___ номінальної
  9.  1. Некомерційні організації як юридичні особи
      статутного фонду (капіталу), а також можливості банкрутства (за винятком споживчих кооперативів та благодійних та інших фондів). Некомерційні організації можуть існувати в організаційно-правових формах, передбачених як ГК, так і іншими федеральними законами. Цивільний кодекс передбачає такі форми некомерційних організацій, як: - споживчий кооператив; -
  10.  § 3. Людський капітал
      капітал у первинному значенні слова. Голова худоби була заходом Стомость, засобом обміну і платежу, скарбом, нарешті. Худоба плодився і розмножувався, відбувалося самозростання капіталу. Звідси неважко було зробити висновок, що людина - також
  11.  75. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОЧИНСТВА
      статутними) судами суб'єктів РФ. Конституційний Суд РФ діє на підставі Конституції РФ, Федерального конституційного закону «Про Конституційний Суд РФ», Регламенту Конституційного Суду РФ. Конституційний (статутний) суд суб'єкта РФ діє на підставі конституції (статуту) соответству 147 ющего суб'єкта РФ, закону відповідного суб'єкта РФ про конституційний (статутному) суді