Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

ВЕРХОВЕНСТВО ЗАКОНУ, ДОДЕРЖАННЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН.


У реальному житті утвердженню цих принципів всією своєю діяльністю сприяє прокуратура, яка переживає складний і відповідальний період свого розвитку.
Державотворення, організація державної влади на Україні має відповідати нормам і стандартам. А це вимагає переосмислення суті, призначення, місця прокуратури в системі державних органів влади. Спробою вирішення цієї проблеми і була основна мета конференції, в якій взяли участь відомі вчені-право-знавці, народні депутати, практичні працівники органів державної виконавчої влади, суду та прокуратури.'
Кожний учасник конференції зміг викласти свої погляди щодо можливих шляхів удосконалення діяльності та розвитку прокуратури. Плюралізм думок дозволив повніше виявити і врахувати помилки минулого з тим, щоб їх не повторювати. Обмін думками сприяв висвітленню питань, вирішення яких може підняти ефективність діяльності прокуратури.
Дискусії на конференції сприяли чіткішому усвідомленню складних проблем розвитку прокуратури в сучасних умовах, розробці конструктивної та послідовної концепції подальшого реформування прокуратури, зберігаючи необхідну спадковість її основних принципів і водночас наближаючи організацію її діяльності до міжнародних стандартів.
На цьому форумі були заслухані виступи з проблем верховенства закону і законотворчої діяльності парламенту, теоретичних засад прокурорського нагляду на сучасному етапі, з основних положень прокурорського нагляду у новій Конституції України (Тацій В.Я.); наукові повідомлення: прокуратура в системі стримань і противаг, в розмежуванні і взаємодії влад, проблеми вдосконалення функцій прокуратури щодо підвищення ролі прокуратури у забезпеченні законності при застосу-

ванні банківського та фінансового законодавства, межі прокурорського нагляду при забезпеченні законності (Селіва-нов О.А. і Михайленко О.Р.).
У виступах учасників конференції знайшли наукове обгрунтування проблеми взаємодії органів прокуратури з системою Рад та місцевого самоврядування (Коцюба О.Ц.), визначення функцій, місця, ролі прокуратури в системі державних органів з проблем організації роботи різних ланок прокурорської системи.
Республіканська науково-практична конференція за участю провідних учених-юристів Інституту держави і права Національної Академії наук України, Академії правових наук України, Національної юридичної академії України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, народних депутатів України, представників Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, а також практичних працівників прокуратури, інших правоохоронних органів, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, обговоривши проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави, зазначила, що Декларацією про державний суверенітет України чітко визначено роль і місце прокуратури в системі розподілу влад. На цю державну інституцію покладається здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів.'
У зв'язку з прийняттям нової Конституції України та доопрацюванням Концепції правової реформи конференція висловила такі рекомендації:
1. В інтересах громадян, суспільства та держави прокуратура повинна залишитися самостійним і незалежним інститутом нагляду за додержанням законності. У новій Конституції України є окрема глава про прокуратуру, якою повинні бути закріплені її основні функції: нагляд за виконанням законів, кримінальне переслідування злочинів та підтримання державного обвинувачення, а також принцип централізації прокурорської системи, її обов'язок вживати заходи щодо усунення порушень закону, звідки б вони не надходили.
2. Слід конституційне закріпити принцип незалежності Генерального прокурора та підлеглих йому прокурорів у здійсненні своїх повноважень. Вони зобов'язані керуватися лише Конституцією та законами України.
' Див. Сапунков В. Й. Проблеми участі прокурора у розгляді в судах цивільних справ. Харків., 1992, с.ЗІ.
52

' Див. Скворцов К.Ф. Актуальні напрями розвитку теорії прокурорського нагляду. М., 1987, с.46.
53
3. При доопрацюванні Концепції правової реформи взяти до уваги рекомендації конференції щодо закріплення ролі і місця прокуратури як в Конституції України, так і в законодавчих актах про судову реформу.1
У Концепції передбачити, що прокурорський нагляд реформується з метою якісного посилення правозахисного потенціалу прокуратури. Пріоритетами її діяльності мають бути захист конституційних прав і свобод людини і громадянина. Прокуратура зобов'язана забезпечувати нагляд за законністю правових актів органів місцевого самоврядування, а також нагляд за виконанням законів контролюючими органами.2
У цивільному судочинстві правозахисна діяльність прокуратури визначається можливістю звернення до суду із заявою про захист прав та інтересів громадян, суспільства та держави.3
В інтересах забезпечення режиму законності прокуратура повинна мати право опротестувати судові рішення, що суперечать закону.4
У прокурорській системі діють складні комплекси об'єктивних закономірностей, що обумовлюють характер її створення і функціонування. Теорія прокурорського нагляду, що вивчає ці законопроекти, з певними підставами може бути віднесена до ряду наук, в яких є величезна кількість взаємовідносин і причинних зв'язків.
Останнім часом все більшу увагу теоретиків і практиків приваблюють проблеми прокурорського нагляду як самостійної і специфічної форми державної діяльності. Це дуже важливі проблеми, оскільки теоретично правильне визначення місця прокуратури в механізмі держави складає незаперечну умову подальшого розвитку прокуратури, підвищення її ролі в забезпеченні законності.
Суттєве значення у вирішенні цього завдання належить системному дослідженню головних властивостей і ознак прокуратури, тобто теоретичному аналізу історії її виникнення і роз-
'Див. Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави. К., 1996, с.94.
2Див. Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Україні. К., 1993, с.226.
3Див. Скворцов К.Ф. Проблеми ефективності прокурорського нагляду. М., 1977, с.56.
4Див. Сапунков В. Й. Проблеми участі прокурора у розгляді в судах цивільних справ. Харків, 1992, с.18.
54

витку, структурних і функціональних компонентів прокуратури як цілісного утворення.
Важливо мати на увазі, що за останні роки принципи системного дослідження приваблюють до себе певну увагу вчених-правознавців. Системний підхід «відмовляється від односторонню аналітичних, лінійно-причинових методів дослідження і основний акцент робить на аналізі цілісних інтегративних властивостей об'єкта, виявленні його різних зв'язків і структури»1. Природно, що цей підхід повинен бути застосований і до вивчення прокурорської системи.
Оскільки предмет дослідження - структура і діяльність прокурорських органів - представляють систему, в рамках системного дослідження можна грунтовно визначити роль і значення прокуратури в забезпеченні законності, шляхів подальшого вдосконалення прокурорського нагляду і законодавства про нього.
Системний підхід до проблеми організації і діяльності прокуратури передбачає дослідження не тільки теоретичних положень, цілей, матеріалів практики прокурорського нагляду. Мова йде, перш за все, про матеріали, що відносяться до законодавства про прокурорський нагляд, до нагляду прокуратури за законністю в діяльності органів досудового слідства і дізнання, що ведуть боротьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукові заходи.
Тим більше, що значна частина теоретичних проблем прокурорського нагляду вирішується в процесі розвитку законодавства. У новому Законі України «Про прокуратуру» повинні бути чітко викладені принципи здійснення прокурорського нагляду за правильним застосуванням законів слідчими органами і органами дізнання, органами, що відають виконанням вироків, постанов та інших судових рішень.
Дослідження норм законодавства про прокурорський нагляд, а також практики прокурорських органів та її теоретичного узагальнення дозволяє виявити цілий ряд особливостей прокурорської системи.
При допомозі системного дослідження виявляється органічний зв'язок функції здійснення вищого нагляду за точним виконанням законів з іншими державними функціями - законодавчою, судовою, охорони громадського порядку та державної
'Див. Садовський В.М. Основи загальної теорії системи. Логіко-методологічний аналіз. М., «Наука», 1974, с.5.
55
безпеки. В межах системного дослідження з'ясовується роль і значення прокуратури в забезпеченні законності шляхом подальшого вдосконалення прокурорського нагляду і законодавства про нього.
Прокурорський нагляд - є складне суспільне явище. Тому він вивчається не тільки теорією прокурорського нагляду. Інші галузі правової науки - загальна теорія держави і права, державне право, адміністративне право, кримінологія, кримінальний процес, теорія доказів, цивільний процес, виправно-трудове право - вивчають ті сфери суспільних відносин, до яких застосовується закон, а тому й здійснюється прокурорський нагляд за точним його виконанням. Для повного виявлення характерних особливостей прокурорської системи необхідне залучення деяких цих наук.
Теоретичне дослідження закономірностей, принципів побудови і функціонування прокурорських органів в їх системному, органічному зв'язку дає можливість скласти повне уявлення про суть прокурорського нагляду. Воно дозволяє з'ясувати політичну суть інституту прокурорського нагляду, констатувати наявність багаточисельних суттєвих зв'язків усередині прокурорської системи та в її відношеннях з іншими об'єктами, іншими системами, які виступають по відношенню до прокурорської системи як її середовище. Поняття системи неможливо чітко визначити, не сформулювавши того, що слід розуміти під її середовищем, оскільки «проблема середовища системи - це проблема виділення її істотних зв'язків з навколишнім світом»1.
Тому дослідження прокурорської системи передбачає і дослідження її зв'язків і відносин з системою вищих представницьких органів, судовою системою, системою слідчих, виправно-трудових та інших органів держави, а також із громадськими організаціями. Бо без такого дослідження середовища неможливо зрозуміти основні внутрішні особливості прокурорської системи, зокрема наявність великої кількості елементів структури, що передбачає і наявність великої кількості етапів, в яких може перебувати система.2 Тобто системне дослідження організації і діяльності прокуратури дозволяє розглянути найважливіші особливості системи прокурорського нагляду, а також розкрити закони функціонування і розвитку прокурорської системи.
' Див. Садовський В. М. Основи загальної теорії систем. Логіко-методологічний аналіз. М., «Наука», 1974, с.211.
2Див. Управління. Інформація. Інтелект. //Підред. Берга A.I., Бірю-кова Б.В., Геллера Є. С., Поварова 1.Н. М., «Мысль», 1976, с. 112.
56

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ВЕРХОВЕНСТВО ЗАКОНУ, ДОДЕРЖАННЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН."
  1. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    верховенства права; 193 по-третє, збереження (за умови зменшення кількості або іншої трансформації сфери відповідальності ЦОВВ) за виконавчою владою достатніх важелів управління соціально важливими процесами, які потребують державного втручання. Запропонований комплекс заходів реформування ЦОВВ спрямований на: а) уточнення та зміну функцій ЦОВВ, перегляд їх статусу, і на цій основі -
  2. 13. Принципи діяльності адвокатури в Україні.
    верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності. Ці принципи постають з міжнародно-правових актів. Принцип законності адвокатської діяльності визначається тим, що допомогу своїм клієнтам адвокати повинні надавати лише законними способами, домагатися додержання тих прав, свобод і інтересів людини, які визначені і чинним законодавством України та міжнародно-правовими
  3. 42. Значення Присяги адвоката.
    верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ст. 6). Вимагається також дотримуватися процесуального законодавства та іншого, зокрема яке регламентує поведінку учасників судового процесу, поводитись гідно і коректно; заборонено пред'являти позовні вимоги, складати
  4. § 1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
    верховенство права, поділ влади, недоторканність особи, гарантії прав і свобод людини та ін. Показово, що в конституціях деяких країн (США, Франції, Швейцарії та інші) відсутні статті, які зазначають, що дана країна є правовою. Проте правова сутність держави розкривається через закріплені в статтях Основного закону ознаки правової держави: охорона і захист прав людини, підкорення влади закону,
  5. § 1. Поняття і ознаки демократії
    верховенство закону; (5) поділ влади та ін. Виходячи із сучасного наповнення демократії якісним додатковим змістом, можна дати визначення демократії як зразка, ідеалу, до якого прагнуть цивілізовані держави. - Демократія - політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і
  6. § 5. Поняття правопорядку
    верховенства права і панування закону в галузі правових відносин; 3) встановлюється в результаті реалізації правових норм, тобто здійснення законності у діяльності з реалізації права; 4) створює сприятливі умови для здіснення суб'єктивних прав; 5) припускає своєчасне і повне виконання всіма суб'єктами юридичних обов'язків; 6) вимагає невідворотності юридичної відповідальності для кожного, хто
  7. §1. Роль і місце прокуратури в державному механізмі
    верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку!. Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованою. Вона є одним з головних факторів, шо негативно впливають на
  8. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    верховенства закону, зміцнення правопорядку, захист особистих прав, свобод людини та громадянина, законних інтересів державних і громадських організацій. У новій Конституції України визначено місце прокуратури як державної структури, яка здійснює нагляд за додержанням законів, веде боротьбу зі злочинністю при виконанні судових рішень. Прокуратура в силу специфіки її діяльності не може бути
  9. §1. Загальні положення. Суть і завдання нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення волі та при виконанні інших примусових заходів, винесених судами
    верховенство судового контролю під час слідства і судового розгляду, дають змогу визнати первинність загальнолюдських цінностей і прав людини. Вони дозволяють досягти рівноваги між обвинуваченням і захистом за рахунок поширення процесуальних прав захисту і обмеження прав прокурора під час слідства і судового розгляду. Сьогодні прокурор здійснює повний контроль за діяльністю органів, що проводять
  10. Розділ 1 РОЛЬ І МІСЦЕ ПРОКУРАТУРИ В СУСПІЛЬСТВІ ЯК СУБ'ЄКТА КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОЇ ВЛАДИ
    верховенству закону" [40, 29]. Висловлено також думку, що прокуратура, взаємодіючи з усіма гілками влади, діє в їх інтересах, являє собою механізм контролю за реалізацією їх повноважень [24, 18]. Проте одночасно створюється враження, що дехто прагне перебільшити роль прокуратури у виконанні цих завдань. На думку В. Корж, прокуратура ні більше, ні менше "закликана забезпечити баланс між усіма