|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 74. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
|
Звільнення від кримінальної відповідальності - це здійснювана у відповідності з кримінальним законом і кримінально-процесуальним законом відмова держави в особі компетентних органів від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо осіб, які вчинили злочин. Законодавство передбачає випадки обов'язкового (інститут давності притягнення до кримінальній відповідальності) і факультативного (особа перестала бути суспільно небезпечною внаслідок зміни обстановки після вчинення нею діяння, що містить ознаки злочину) звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили діяння, що містять ознак злочину. Види звільнення від кримінальної відповідальності: 1) у зв'язку з відпадінням суспільної небезпечності діяння, що містить ознаки злочину, або втратою суспільної небезпечності особою, яка його вчинила, внаслідок зміни обстановки (ч.1 ст.50 КК); 2) у зв'язку з притягненням особи до адміністративної відповідальності (п.1 ч.1 ст.51 КК); 3) у зв'язку з застосуванням судом примусових заходів виховного характеру (ч.3 ст.10, п.3 ч.1 ст.51); 4) у зв'язку з передачею особи на поруки громадській організації або трудового колективу (п.4 ч.1 та ч.4 ст.51); 5) у зв'язку з спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст.48); 6) у зв'язку з амністією (ч.3 ст.92 КУ); 7) спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих категорій злочинів (ч.2 ст.56, ч.3 ст.57, ч.3 ст.170, ч.5 ст.187-6, ч.2 ст.222, ч.1 і 2 ст.229-10 КК). Із урахуванням того, що КУ має вищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати їй (ст.8 КУ), правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і "делегування функцій судів чи привласнення цих функцій іншими органами не допускається" (ст.124), втратили силу положення п.2 ч.1 та ч.3 ст.51 КК про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду. У п.21 постанови №9 Пленуму ВС від 01.11.96 "Про застосування КУ при здійсненні правосуддя": "Конституційне положення про здійснення правосуддя виключно судами зобов'язує їх розглядати кримінальні справи і про злочини, перелічені у ч.1 ст.27 КПК. У зв'язку з цим суд не може передати матеріали такої справи на розгляд товариського суду в порядку, передбаченому ст.51 КК та ст.8 КПК". Всі види звільнення від кримінальної відповідальності, за винятком передачі винного на поруки, є безумовними. До передачі на поруки ставиться ряд вимог, невиконання яких може обумовити притягнення її до кримінальної відповідальності. Рішення про звільнення від кримінальної відповідальності приймається судом, прокурором, слідчим за згодою прокурора в межах їх компетенції за наявності підстав і у передбачених кримінально-процесуальним законодавством формах. Прийняття акта амністії знаходиться в компетенції ВР України: "Законом України оголошується амністія" (ч.3 ст.92 КУ). До набрання чинності КУ, тобто 28.06.96р., видання акта (Указа) про амністію належало до компетенції Президента України. Особа, звільнена від кримінальної відповідальності, не вважається судимою.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 74. Види звільнення від кримінальної відповідальності." |
- § 74. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це здійснювана у відповідності з кримінальним законом і кримінально-процесуальним законом відмова держави в особі компетентних органів від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо осіб, які вчинили злочин. Законодавство передбачає випадки обов'язкового (інститут давності притягнення до кримінальній відповідальності) і факультативного
- Тема 4. Державна служба та державні службовці
Державна служба як правовий інститут адміністративного права. Законодавство про державну службу. Тенденції становлення та розвитку службового права. Поняття, ознаки та склад службових правовідносин. Поняття, ознаки та види державної служби. Принципи та функції державної служби. Право на державну службу. Поняття, ознаки та класифікація державних службовців. Основні права і обов'язки державних
- 71. Види і форми відповідальності
Існує два види міжнародно-правової відповідальності держав: політична і матеріальна. Деякі автори поділяють таку відповідальність на матеріальну і нематеріальну, виходячи з того, що міжнародно-правова відповідальність завжди буде виступати в політичній формі. Політична відповідальність, як правило, супроводжується застосуванням у відношенні держави-поруш-ниці примусових заходів і сполучається з
- 2.4. Етапи стадії
Найвдалішою є періодизація стадії досудового слідства, яку запропонували М. М. Михеєнко, В. Т. Нор та В. П. Шибіко. На думку цих учених, є 4 етапи цієї стадії: провадження після порушення справи невідкладних та іншихслідчих дій для з'ясування події злочину та участі в ньому конкретної особи; виконання процесуальних дій, пов'язаних із притягненнямособи як обвинуваченого, пред'явленням їй
- 3. ВИДИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ
/. Повернення: заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втративвнаслідок незаконних дій; майна (в т. ч. грошей, грошових вкладів і відсотків за ними,цінних паперів та відсотків за ними, частки у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибутку, який він не отримав відповідно до цієї частки, інших цінностей), конфіскованого або зверненого в дохід
- 1. Поняття «Особлива частина кримінального права України» та її значення.
Кримінальне право, норми якого закріплені в КК України, складається із двох органічно пов'язаних між собою частин - Загальної та Особливої. У Загальній частині зібрані принципові відправні положення: підстава кримінальної відповідальності, поняття злочину, мета та система покарань, підстави і порядок їх призначення, умови звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. В Особливій
- 1. Поняття Особливої частини кримінального права та її значення.
Кримінальне право, норми якого закріплені в Кримінальному Кодексі України1 (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 p.), складається із двох органічно пов'язаних між собою частин - Загальної та Особливої. У Загальній частині зібрані принципові відправні положення: підстава кримінальної відповідальності, поняття злочину, мета та система покарань, підстави і порядок їх
- 1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства
Кримінальне законодавство України, яким є Кримінальний кодекс України, структурно розподіляється на дві тісно взаємопоєднані частини - Загальна (ст. 1-108 КК України) та Особлива (ст. 109-447 КК України). Загальну частину складають норми, які стосуються всіх без винятку, кримінально-правових норм. Вони застосовуються при використанні всіх кримінальних норм, а тому є загальними. Для зручності,
- 2. Система Особливої частини кримінального права
Норми Особливої частини розташовані у окремих розділах Кодексу за певною системою та у певній послідовності. Ця система має такий вигляд: Розділ І. Злочини проти основ національної безпеки України. Розділ II. Злочини проти життя та здоров'я особи. Розділ III. Злочини проти волі, честі та гідності особи. Розділ IV. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Розділ V. Злочини
- 5. Поняття кваліфікації злочинів
У кримінальному праві кваліфікацією називається юридична оцінка злочину і встановлення (застосування) тієї кримінально-правової норми, яка найбільш повно описує ознаки цього злочину. Кваліфікувати злочин -означає встановити повну відповідність його ознак ознакам норми, яка передбачає відповідальність за вчинення саме цього злочину. Термін «кваліфікація» походить від латинського qualis - який,
|