| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Відмінність судово-бухгалтерської експертизи віл ревізії, яка проводиться за ініціативою органів внутрішніх справ |
||
|
Судово-бухгалтерська експертиза № п/п Ревізія, яка проводиться за ініціативою органів дізнання та попереднього слідства Експертиза - це спосіб доведення протиправних дій осіб, що проходять по кримінальній справі, шляхом використання спеціальних знань експерта-бухгалтера. Ревізія - це спосіб збору доказів органом дізнання та слідчим шляхом використання спеціальних знань ревізора. Правовою підставою призначення експертизи є ст. 75, 196 КК У країни. Ревізія призначається відповідно до ст. 66 КПК України. Проведення її регулюється Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».___ 3. Безпосередньою підставою є постанова органу дізнання, слідства чи суду. Безпосередньою підставою проведення є наказ керівника підрозділу державної контрольно-ревізійної служби або керівника вищого (по відношенню до підприємства) органу управління. 4. Порядок призначення і проведення експертизи, права та обов'язки експерта-бухгалтера регламентуються кри-мінально-процесуапьним законодавством України та Законом України «Про судову експертизу». Порядок призначення і проведення ревізії, права та обов'язки ревізора регламентуються Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні». (Кримінально-процесуальне законодавство України лише застерігає право певних органів вимагати проведення ревізії). 259 9* Продовження табл. Таким чином, істотні відмінності між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією, що призначається за ініціативою органів дізнання та попереднього слідства, стосуються їх правової природи, цілей та вирішуваних завданьл Заключним етапом експертного дослідження є складання експертом-бухгалтером висновку. Оскільки проведення судово-бухгалтерської експертизи є процесуальною дією, то, безумовно, і висновок експерта повинен відповідати певним процесуальним вимогам як за змістом, так і за формою. Порушення цих вимог спричиняє не лише призначення повторних експертиз, але й скасування відповідних рішень слідчих органів та судів вищими судовими інстанціями. Експертний висновок повинен об 'сктивно відображати відповідність проведеного дослідження даним бухгалтерського обліку, первинній документації. Неприпустимим є упереджене викладання встановлених фактів. Висновок експерта-бухгалтера повинен бути повним і науково обґрунтованим.:Повнота висновку передбачає всебічне описання об'єкта Дослідження, інформаційного забезпечення та методики дослідження. Наукова обгрунтованість висновку полягає у застосуванні експертом-бухгалтером у процесі дослідження загальнонаукових та часткових емпіричних прийомів та методів. Обгрунтованість висновку підвищується використанням аналітичних розрахунків, прийомів економіко-математичного аналізу, статистичних групувань, таблиць та схем, а також висновків інших видів експертиз. До важливих вимог процесуального характеру належать також послідовність та конкретність висновків експертизи. Розкриття питань повинно грунтуватися на первинних документах та даних бухгалтерських регістрів і не суперечити фактам господарської діяльності, відображеним у бухгалтерському обліку. Оскільки висновок експерта-бухгалтера є доказом, тому він повинен бути чітким, конкретним, стислим і легко сприйматися слідчим та усіма учасниками судового процесу. Ні в якому разі не допускається можливість двозначного тлумачення рішень. Відповіді на питання обов'язково підкріпляються відповідними доказами. Структура і зміст висновку експерта-бухгалтера повинні відповідати вимогам ст. 200 КПК України. Висновок експерта-бухгалтера складається з трьох частин: вступної, дослідної та результативної.,' У вступній частині вказуються: найменування експертизи, дата і місце складання висновку, дата і номер поста- 261 Ревізія, яка проводиться за ініціативою органів дізнання та попереднього слідства Судово-бухгалтерська експертиза № п/п евізія, яка проводиться за ініціативою органів внутрішніх справ,- це використання адміністративно-правового інституту в цілях розслідування. Вона може бути призначена до після порушення кримінальної справи. 5. Ревізор є учасником попереднього слідства, але не має ніяких процесуальних прав на стадії кримінального процесу. У суді він може бути допитаний як свідок. Експерт-бухгалтер - процесуальна особа, що бере участь у попередньому розслідуванні і в судовому процесі, яка має право бути присутньою під час проведення слідчих дій і ставити допитуваним питання. 6. Ревізор, крім аналізу одержаних від слідчого матеріалів, може здійснювати самостійні дії щодо пошуку і збору додаткових матеріалів про корисливі зловживання шляхом проведення інвентаризацій, застосування інших методів фактичного контролю, має право вилучати документи, опечатувати місця зберігання матеріальних цінностей, коштів та документів. Діяльність експерта-бух-галтера обмежена рамками матеріалів, надісланих йому слідчим. Ніяких само-тійних дій щодо збору і пошуку додаткових матеріалів експерт-бухгалтер здійснювати не може. 7. За результатами ревізії ревізор складає акт, який підписує він, а також керівник і головний бухгалтер підприємства. Акт затверджується особою, що призначила ревізію. Акт ревізії відповідно до ст. 65 КПК України належить до розряду «інших документів». 8. За результатами експертного дослідження експерт-бухгалтер складає висновок, який він підписує сам. Висновок експерта-бухгал-тера - процесуальний документ, що є самостійним джерелом доказів (ст. 200 КПК України). 260 нови про призначення експертизи, прізвище та ініціали слідчого, перелік матеріалів, що надійшли експерту-бух-галтеру для дослідження, питання, які поставлені перед експертом (у тому числі у формулюваннях слідчого або суду), відомості про експерта-бухгалтера (прізвище та ініціали, освіта, спеціальність, учений ступінь, посада). У дослідній частині відновлюється весь процес експертного дослідження у тій послідовності, в якій викладено питання. Описання об'єктів дослідження, як правило, починають із зазначення даних (обставин), що були виявлені в процесі документальної ревізії. Далі описуються документи та регістри бухгалтерського обліку, які використовувались експертом у процесі дослідження. Виявлені розбіжності між результатами ревізії та відповідними документами експерт-бухгалтер повинен мотивовано, з юридичного боку обґрунтувати. При висвітленні питань, пов'язаних із нестачею матеріальних цінностей та грошових коштів або з таким порушенням нормативних актів, що спричинило збитки, у висновку вказуються: дата і період утворення нестачі, збитків тощо; розмір матеріальної шкоди; обставини, що сприяли вчиненню корисливих зловживань; прізвища осіб, які були відповідальні за матеріальні цінності або які здійснили протиправну господарську операцію: методи дослідження, за допомогою яких підтверджуються нестачі, збитки чи протиправні операції. Крім того, відображаються дані про укладання договору про матеріальну відповідальність осіб (дата складання, коли і ким затверджений, наявність візи головного бухгалтера підприємства). У разі посилання на документи або інші матеріали справи (показання звинувачених, свідків, висновки експертів інших спеціальностей) обов'язково зазначаються відповідні томи та аркуші справи. При посиланні на нормативні акти вказується їх назва, коли і яким органом влади чи управління вони прийняті. Результативна (підсумкова) частина висновку експерта-бухгалтера містить у собі результати дослідження з кожного питання, поставленого слідчим, у формі конкретної відповіді. У разі непідтвердження експертним дослідженням результатів документальної ревізії або даних бухгалтерського обліку експерт-бухгалтер зобов'язаний пояснити причини розбіжностей, посилаючись на інші конкретні докази (матеріали) - первинні документи, норми витрат сировини, розцінки, тарифи тощо. Альтернативні висновки експерта-бухгалтера не слід ототожнювати з припущеннями, які не мають конкретного 262 обґрунтування і які не можуть виступати в ролі доказів. Висновки експерта-бухгалтера повинні мати категоричний характер. /Висновок підписується експертом-бухгалтером^ а при проведенні комісійної судово-бухгалтерської експертизи -всіма її учасниками. У разі розбіжності висновків кожний експерт-бухгалтер підписує зроблений ним висновок окремо. Відповідно до ст. 67 КПК України слідчий, суд, прокурор та особа, що проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному вивченні всіх обставин справи в їх сукупності, і керуючись законом. Це правило повністю стосується висновків експерта-бухгалтера. Оскільки ніякі докази не мають заздалегідь встановленої сили, висновок експерта (і зокрема експерта-бухгалтера) не має ніяких переваг щодо інших доказів (документів, свідчень осіб тощо). Оцінка висновку експерта-бухгалтера особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом здійснюється в напрямку: а) визначення здатності експерта-бухгалтера встановлювати обставини, які мають значення для справи. При цьому перевіряється кваліфікація експерта, наявність спеціальної освіти та необхідних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, а також його незацікавленість в упередженому вирішенні справи; б) перевірки додержання при проведенні судово-бухгалтерської експертизи процесуальних норм. Зокрема, встановлюється, чи не вийшов експерт-бухгалтер за межі своєї компетенції, чи не використовував матеріали, не прилучені до справи слідчим чи судом; в) з'ясування достовірності доказових фактів та повноти проведеного дослідження, підтвердження висновків відповідними бухгалтерськими документами; г) перевірки правильності застосованої методики дослідження; д) визначення правильності посилань на нормативні та інструктивні акти, які наведені експертом-бухгалтером для обґрунтування висновку; є) виявлення можливих помилок, неточностей, протиріч, особливо у відношенні цифрових даних. 263 Необхідно зазначити, що оцінка висновку експерта-бух-галтера слідчим або судом передбачає зіставлення даних експертного дослідження з іншими матеріалами справи. /У разі необхідності відповідно до ст. ст. 75, 203 КПК України може бути проведена додаткова судово-бухгалтерська експертиза. Вона призначається, якщо: а) висновок екбперта-бухгалтера є недостатньо повним або конкретним; б) перед експертом-бухгалтером, слідчим або судом поставлені нові питання, пов'язані із певними обставинами в процесі розслідування (наприклад, поданням слідчим або звинуваченою особою нових документів, які мають значення для встановлення істини). Для проведення додаткової судово-бухгалтерської експертизи слідчий виносить мотивовану постанову. Виконавцем може бути призначений експерт, що проводив попередню експертизу. У тих випадках, коли висновок первинної експертизи визнається слідчим або судом необгрунтованим або викликає сумнів щодо правильності дослідження, відповідно до ст. ст. 75, 203 КПК України може бути проведена повторна експертиза. Як правило, вона призначається, якщо: а) перший висновок суперечиїтґдокументам і матеріалам справи, що були в розпорядженні експерта-бухгалтера; б) попередній висновок первинної ревізії складено особою, кваліфікація і ділові якості якої викликають сумнів у слідчого або суду (на некомпетентність експерта-бухгалтера можуть вказувати, наприклад, помилки у виборі і застосуванні методики дослідження); в) порушено процесуальний порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи, зокрема встановлено, що експерт не додержувався норм, які гарантують права зви-ну^аченої особи, або вийшов за межі своєї компетенції; 'Проведення повторної судово-бухгалтерської експертизи доручається іншому експерту або іншій групі експертів. До постанови про призначення додаткової або повторної судово-бухгалтерської експертизи додають висновки первинних судово-бухгалтерських експертиз з усіма матеріалами досліджень. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Відмінність судово-бухгалтерської експертизи віл ревізії, яка проводиться за ініціативою органів внутрішніх справ" |
||
|
||