висновки

У зв'язку з цим слід мати на увазі три основні групи професійно- психологічної підготовленості юридичних кадрів:

1. Перша група - професійно-психологічне вміння. Частина дій і прийомів роботи юриста має переважно психологічну спрямованість і зміст. Для успішного їх виконання психологічні рекомендації відіграють значну роль. Вищий ступінь оволодіння ними і характеризує професійно-психологічне вміння. Найважливішими з них є такі:

а) уміння враховувати і створювати психологічні умови для ефективного вирішення поставленого юридичного завдання. Кожний випадок, кожна ситуація, які стають предметом юридичного розгляду, існують за певних умов. У комплексі цих умов помітне місце належить психологічним обставинам: об'єктним (відповідність дій юриста психології тієї особи, з якою він має справу і яка виступає об'єктом його сприйняття, вивчення, взаємодії і впливу), обстановочним (відповідність дій юриста особливостям обстановки, стосунків і т. п.), суб'єктним (відповідність дій юриста і процесу реалізації наміченій ним меті його власній підготовленості, стану, установкам);

б) уміння професійно оперувати основними психологічними засобами.

в) уміння користуватися в юридичній роботі особливими психологічними прийомами: складання психологічного портрета людини чи малої групи людей; психологічний аналіз листів, скарг, заяв і повідомлень свідків, потерпілих та інших осіб; встановлення психо- логічного контакту із співрозмовником; діагностика неправди та приховуваних обставин тощо. 2.

Друга група професійно-психологічної підготовленості юриста вимагає такі професійно розвинені психологічні якості: сприйняття, увага, спостережливість, пам'ять, уявлення, уява, мислення. Відсутність чи недостатній розвиток цих якостей зменшує професійні навики і вміння, погіршує точність дій. Спосіб формування і розвитку цих якостей - вправи-тренінги і реальна практика. 3.

Третя група професійно-психологічної підготовленості юриста - професійно-психологічна витримка. Зв'язок її із загальним психологічним станом особистості безсумнівний, але водночас це й спеціальна адаптованість до специфічних факторів юридичної діяльності. Вона передбачає: відсутність психологічних реакцій негативного типу в екстремальних умовах чи при дії стрес-факторів; уміння виявляти розумну настороженість і увагу до ризику, небезпеки, несподіваності; витриманість психологічного тиску з боку третіх осіб, які намагаються впливати на ведення юридичних справ; уміння володіти собою в психологічно напружених, конфліктних ситуаціях та ін.

Така структура психологічної підготовленості юриста має в своїй основі головну особливість його діяльності - роботу з людьми, серед людей і для людей. Формуванню професійно-психологічної підготовленості юридичних кадрів у вищому навчальному закладі сприяє вивчення курсу "Юридична психологія".

Професія юриста завжди ставила високі вимоги до його особистих якостей і професійної майстерності. "Закон" і "законність" - слова одного і того ж кореня, але не тотожні. Законність - суворе виконання законів. Є багато переконливих свідчень стосовно того, що юридичний закон нічого не вартий, якщо він знаходиться в руках аморальних людей. Навіть найкращий закон може породжувати несправедливість, якщо його втілюють у життя некомпетентні і духовно бідні служителі Феміди.

Процеси демократизації і відкритості суспільства вимагають серйозного ставлення до розуміння і формування професійних якостей юристів, серед них не на останньому місці повинна бути і психологічна підготовка майбутніх фахівців.

Інформація, релевантна "висновки"

1. ЗМІСТ
   ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...3 ВСТУП ...4 РОЗДІЛ 1. Кримінальна відповідальність за контрабанду: історико-правовий аналіз...15 1.1. Історичні витоки і соціальні передумови виникнення контрабанди...15 1.2. Теоретичні та
   
2. § 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
   висновку; дата постанови про призначення експертизи та хто її виніс; перелік об'єктів, що надійшли на дослідження, порівняльних та інших матеріалів; питання, поставлені перед експертом, відомості про його особу; клопотання про надання додаткових матеріалів та результати їх розгляду; відомості про участь експерта у проведенні слідчих дій; прізвища та процесуальний стан осіб, які брали участь у
   
3. 5. Обґрунтування висновків у справі, яких дійшли суб'єкти доказування,
   висновків, що містяться у кримінально-процесуальному рішенні, сукупністю доказів (фактичне обгрунтування) і посиланнями на відповідні норми права (юридичне обґрунтування). Такі висновки формулюються на офіційних засадах і мають бути переконливими для всіх осіб, які приречені до провадження у справі, а також для всіх інших членів референтної групи, до якої, окрім посадової особи, яка обґрунтовує
   
4. 37. Поняття, значення, форма та зміст обвинувального висновку.
   висновку приєднується до справи. Стаття 224. Додатки до обвинувального висновку До обвинувального висновку додаються: 1) список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання або висновки; 2) довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених,
   
5. 37.Зміст постанови по справі про адміністративний проступок
   висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення строку і порядку набрання постановою законної сили та її
   
6. 2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
   висновку і повістки про викликдо суду (ст. 254 КПК); забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (ст. 255
   
7. Етапи визначення достовірності фактичних даних:
   висновку експерта - характеристики застосованої ним методики аналізу. 3. Визначення достовірності з урахуванням інших матеріалів справи. Наприклад, показання одного свідка, що заслуговує на довіру, суперечать показанням обвинуваченого і висновку експерта. Зазвичай, достовірність фактичних даних у кінцевому підсумку можна встановити під час винесення рішення у справі. В частині 1 ст. 334 КПК
   
8. Тема 7. Участь у цивільному процесі органів державного управління, місцевого самоврядування та осіб, які захищають права інших осіб
   висновку. Практика довела, що такі висновки мають велике значення: їх необхідність зумовлюється питаннями, для правильного вирішення котрих потрібен спеціальний досвід. Наприклад, коли вирішується справа про виховання дитини одним із батьків, які не живуть разом, суд залучає до справи районний відділ освіти і доручає йому дати висновок про умови життя сторін. Висновки органів державного
   
9. 2. Висновок експерта
   висновку експерта, є поставлені посадовою особою, котра веде процес, питання, для вирішення яких потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Особливість оцінки висновку експерта полягає в тому, що він для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгоду з ним має бути мотивовано у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Практика свідчить, що
   
10. Об'єкти групофікації
    висновком про тотожність розчленованого цілого. Наприклад, шматок фарного скла, який було знайдено на місці події, і шматки скла, що залишились у фарі автомашини гр. Р., до розчленування складали одне ціле. Якщо ж порівнювані розчленовані об'єкти не зберегли конформності границь (лінії розчленування), то встановлюють схожість властивостей, достатніх лише для класифікаційного висновку - шматок
    
11. 2. ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ
    висновком експерта; речовими доказами; протоколами слідчих і судових дій; протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів; іншими
    
12. 2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
    висновком до прокурора області та інші); які використовує суд (ті самі засоби, що і в стадії касаційногопровадження, бо перегляд здійснюється за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному