| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ |
||
|
Філософські обителі, нове передмову до яких ми маємо честь запропонувати читачеві, не повинні були виявитися останньою книгою Фулканелли. Завершуючи алхімічну трилогію ні з чим не порівнянної наукової цінності, автор написав частину під назвою Finis Gloriae Mundi (Кінець Слави Мирський). До того часу наш старий Майстер вже шість років як отримав Філософський Камінь, який - про це часто забувають - розділяється на Універсальний Еліксир і Порошок для трансмутації. Ці якості Каменя роблять Адепта володарем потрійної надбання - Ведення, Здравия, Багатства (Connaissance, Sante, Richesse), - завдяки якому його життя на землі стає на кшталт перебуванню в скоєному блаженстві біблійного Раю. По-латині Adeptus - той, хто отримає Дар Божий. Таємниче поєднання двох значень слова «Present» (1 - дар, подарунок; 2 - справжнє) підкреслює, що з цих пір Справжнє для нього триває нескінченно. «Адептами називають себе в мистецтві хімії», Adepti dicuntur in arte chimica, уточнює Дюканжа і призводить синонім «Місто» (Myst?), Що позначає, строго кажучи, тих, хто досяг найвищого ступеня посвяти (власне?????) . «Бо цей дорогоцінний предмет, - заявляє у своїх Коментарях на Скарб Скарбів Анрі де лінт, - включає в себе таємницю Створення Світу, таємницю величі Бога і його чудес. Будучи істинним сонцем, він виявляє своїм світлом речі, доти приховані в пітьмі ». Космополіт говорить про дзеркалі, яке показав йому Нептун в саду Гесперид. У цьому дзеркалі він побачив відкрите Єство. Те ж дзеркало, без сумніву, представлене на одному з найцікавіших герметичних малюнків, що прикрашають ризницю церкви в Сімьезе. Латинський вислів на малюнку говорить про слід від дихання на дзеркалі.
FLATUS IRRITUS ODIT Від марного дихання воно тьмяніє
Зрозуміло, Зерцало Мудрості не має ніякого відношення до дзеркала, що відбиває видимі образи, будь останнє з металу, як у Стародавньому Єгипті, або з обсидіану, як в Римі Цезарів, так само як і до кришталево чистої поверхні озер, куди виглядали на зорі століть, і до блискучому амальгованих дзеркала наших днів. Саме просте дзеркало, проте у вигляді опуклої похилим лінзи тримає в руках двуликое Розсудливість - охоронниця гробниці Франциска II в соборі св. Петра в Нанті поряд зі своїми трьома компаньйонками - Справедливістю, Силою і помірний. У цій книзі ці чотири чудові статуї, виконані в перше п'ятиріччя XVI в., Відтворені по підфарбованим гуашшю олівцевим малюнкам нашого покійного друга Жюльєна Шампань, покійного 26 серпня рівно двадцять п'ять років тому. Жюльєн Шампань був учнем Жана-Леона Жерома, як і наш спільний друг, бідолаха Маріано Анкон, піднесеної душі художник - такі були лише в античні часи, - померлий від злиднів в 1943 р. серед сотень своїх полотен, захарастила невелике помешкання на вулиці Шапель в Сен-Уене, незабаром знищене під час жахливої бомбардування. Після прочитання попереджувального напису над емблемою у францисканському монастирі у нас створюється враження, що прекрасне, незважаючи на важкий старечий потилицю, створення, затамувавши подих, споглядає якусь незвичайну сцену, майбутню його погляду. «У царстві Сірки, - стверджує Космополіт, - є Зерцало, в якому видно все Всесвіт. Хто в нього загляне, може опанувати трьома аспектами Мудрості всього світу і стати досвідченим в трьох царств, як Арістотель, Авіценна та багато інших, подібно іншим Вчителям, які угледіли в цьому Зерцале, як створювався світ »(О Сере, Coloni?, 1616, р . 65).
?
Подвійна таємниця народження і смерті, незбагненна для мудреців «віку цього», таємниця створення Світу і його трагічного кінця через безмірною людський жадібності і гордині - ці аж ніяк не незначні знання зримо явлені адептів у Зерцале Мистецтва . Дорогоцінна виблискує ртуть, що відбиває в злегка випуклою ванні відблиски на кульках з хрестом, представлена на присвятних віньєтках, переведених в чарівні забавні малюнки, які Філіп де Маллері завжди елегантно зробив для книжечки риторів коллежа єзуїтів у Антверпені. Так ми розшифровуємо і переводимо літерні позначення RR.CSIA (Rhetoribus Collegii Societatis Iesu Antverpi?) Поруч із заголовком: «Typus Mundi, in quo eius Calamitates et Pericula nec non Divini, humanique Amoris Antipathia emblematic? proponuntur »(Образ Світу, в якому символічно явлені негоди і небезпеки нашого життя, а також несумісність Любові Божественної і людської). Перше зображення недвозначно вказує на основний, якщо не єдине джерело всіх людських бід. Про це говорить і латинський напис, де в дужках її автор вдається до фонетичної кабалі: Totus mundus in maligno (mail ligno) positus est; підставу світу - диявол (Древо Зла). Тут з'являється Древо Пізнання Добра і Зла, древо книги Буття, плоди з якого Адаму заборонив куштувати Творець, що дав зрозуміти, що непослух неминуче призведе до згубних наслідків: « Бо в день, в який ти скуштуєш від нього, смертю помреш in quocumque enim die comederis ex eo, morte morieris ». Нас не дивує, що заборонене райське дерево тут - дуб (ch? Ne), безліч плодів його - малі світи (petits mondes), прикріплені до гілок своїми хрестоподібними черешками. Обвивши стовбур нижньою частиною свого змеевидного тіла, совратітельніцей Єва, зухвало випнути м'ясисту груди, кладе одне з цих незвичайних яблук в праву руку спокушеного супутника. Вишукувати, до якої породи вчені Отці Церкви зараховують древо, зростаюче посеред Сада Солодощі, немає ніякої потреби. У Тайні соборів Фулканелли досить докладно говорив про це дубі, про його тісному символічної зв'язку з первоматерии алхіміків, повторювати це зайве, не кажучи вже про небезпеку затемнити або спотворити думка Адепта. Звернемо лише увагу на зайця за деревом на задньому плані картинки в Typus Mundi, гризе рідкісну траву на лузі. Можна потім серед філософських обителей, описаних Фулканелли, послатися на прикрашений камін Луї д'Естіссака, судячи з усього, учня Франсуа Рабле, і поміркувати про встановлену нашим Вчителем вражаючою кабалістичним зв'язку між зайцем і «лускатим, чорним, твердим і сухим» сировиною для Великого роблення з урахуванням того, що лінійний вираз визирають у великій кількості з листя кульок з хрестом - часто зустрічається в стародавніх трактатах графічний символ. Тут пряма вказівка на Землю - мова йде, як ми вже відзначали, про первинному Хаосі алхімічного Творіння, сиріч макрокосмічних Земної кулі, що входить до числа семи планет астрологічного Неба. Якщо перехрестя зверху переходить вниз, знак Землі перетворюється на знак Венери, тієї самої Афродіти, про яку адепти, зокрема, згадують як про мінеральному речовині - цілі своїх праць. На п'ятому малюнку цього настільки незвичайного Typus Mundi до Любові, обертає на шкіряному ремені вертикальну дошку хреста з земною кулею на кінці, підступає Розбрат. У нього волосся і хлист із змій, які, звиваючись в злобі, норовлять вкусити:
TRANSIT???? IN????
Немає нічого дивного, що ми надаємо такого значення невеликий і дуже рідкісної книжечці, яку високо цінував сам Фулканелли. Користуючись нагодою, ми звертаємо особливу увагу людей допитливих на блискучу главу про вже згадуваному Луї д'Етіссаке, точніше, на доданий до неї уривок, що усуває нібито неминуче змішання алхімічних уявлень зі спагіріческімі. У зв'язку з цим варто також згадати про міркування Майстри щодо цієї кулі, «віддзеркалення і дзеркала мікрокосму», в розділі про чудовою садибі Саламандри в Лізьє, яка, до нещастя, була зруйнована в 1944 р.
?
Скажімо прямо: речовина, з яким працює алхімік, постає перед нами так ясно, з такою очевидністю, що навіть самий відвертий автор «заздрісним стане» і обійде мовчанням, приховає або спотворить його назву або, назвавши це речовина, як би самою природою призначене для ділання, згодом відхреститься від своїх же слів. Алхімік повинен тілесно і душевно поєднуватися з цією Дівою нерозривним досконалим шлюбом, повернувшись разом з нею до первісного андрогінату і невинності: «І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились; Erat autem uterque nudus, Adam scilicet & uxor ejus: & non erubescebant ». Художник отримує багато чого, якщо не все від цього радикального єдності, таємницею гармонії, духовної і фізичної, з отриманим за всіма правилами речовиною, яка посуває його на проведення реакцій і направляє його на пошуки, коли він, точно лицар з середньовічних романів, служить своїй Дамі, піддаючись заради неї жахливим небезпекам. Найвища пристрасть, одночасно магічна і природна, про яку неофітові цікаво впоратися у графа де Габаліса - роблячи, зрозуміло, поправку на відомі перебільшення, - щоб повернути своїй подрузі по плоті належну тієї чималу частку, про що говорять малюнки Mutus Liber: «Подумайте про жінок, чиї недовговічні принади в'януть на очах, змінюючись жахливими зморшками: Мудреці можуть дарувати їм нев'янучу красу і безсмертя. Уявіть собі любов і вдячність сих незримих коханок, уявіть собі той запал, з яким вони прагнуть завоювати прихильність жалісливого Філософа, здатного їх обезсмертити. Відречіться від порожніх, і прісних насолод, які вам можуть дарувати жінки; найпрекрасніша з них здалася б потворою в порівнянні з самою непоказною Сильфіда; ви ніколи не відчули б ні найменшого пересичення, проводячи ніч в її ніжних обіймах. Про нещасні невігласи, звідки вам знати, що таке философическое хтивість! » Відходячи від власне каббалістичної сфери, де він представив Саламандру найгарнішою з жінок, що складається з світового вогню,« першопричини всіх природних явищ », і мешкає в емпірії, абат Монфокон де Віллар викладає потім спосіб підкорити собі це стихійне створення за допомогою філософської колби (matras philosophique) 3 *, або дивлячись зовні на її сильно опукле днище, або споглядаючи зсередини таємницю її увігнутою округлості: «Потрібно очистити і піддати сублімації елемент вогню, таїться в вас самих, і таким чином підтягнути і налаштувати відповідну космічну струну. Для цього варто лише зосередити світовий вогонь в увігнутих дзеркалах, поміщених всередину скляної кулі; цей секрет, який давні свято зберігали від непосвячених, був заново відкритий божественним Теофрастом. У цій кулі утворюється пил, яка, сама собою очистившись від домішок інших елементів і будучи відповідним чином оброблена, через малий час знаходить чудову здатність піддавати сублімації таящийся в вас самих вогонь і, фігурально висловлюючись, наділяти вас вогненної природою »4 *. Тут напрошується паралель між цим уривком з Бесід про таємні науках графа Габаліса і фрагментом з книги Інший світ, або Держави та Імперії Місяця, де Сірано Бержерак (de Cyrano Bergerac5 *) розповідає про свій демона-зберігачі , що несли два вогненних кулі, а все кругом дивувалися, як він не обпікає пальці. «Ці невгасимі світочі, - пише він, - послужать вам краще, ніж ваші скляні кулі. Це сонячні промені, які я очистив від жару, інакше згубні властивості цього вогню пошкодили б вашим очам, засліплюючи їх. Я закріпив світло і уклав його в ці прозорі келихи, які я тримаю в руках. Це не повинно вас дивувати, так як для мене, народженого на Сонці, згущувати його промені, які є пилом того світу, представляє не більше праці, ніж для вас зібрати пил або атоми, які не що інше, як перетворена в порошок земля вашого світу »6 *. Як разюче подібні долі двох цих авторів, померлих трагічно і раптово: один загинув у тридцять п'ять років від страшної рани - кинутий з вікна обрубок колоди пробив йому голову, іншого в тридцять вісім вбили на Ліонської дорозі! Адепт, тобто, як ми раніше зазначали, людина, що володіє Філософським Каменем - єдиний, хто може передбачити обставини, здатні представити загрозу його життя: хвороби, нещасні випадки і насамперед - злочинне насильство над собою Філософ же, якому не вдалося здійснити Великої Роботи - як би близько він ні підійшов до мети, далі якщо він по ходу справи отримав одне або кілька цінних проміжних речовин з цілющими властивостями, - не в змозі проникати в майбутнє, як, втім, і в минуле.
?
Наш учитель Фулканелли право пишатися тим, що він перший відкрив істинну значущість особи Сірано Бержерака. На підставі конкретних, переконливих і вагомих доводів Фулканелли представив його видатним герметичним філософом, без коливань підготувавши йому перше місце серед герметичних філософів нового часу. Це випливає, згідно Філософським обителям, з трьох важливих уривків, пов'язаних з грімуари з Дампьер-сюр-Бутон, зокрема, з коментарів Фулканелли щодо запеклої сутички Риби-прилипали (Remore) і Саламандри, описаної Сірано, разом з якимсь старим присутнім при єдиноборстві . Це сутичка езотерична, вона підтверджує реальність плодоносному корони, яка прикрашає один із кесонів на склепіннях верхньої галереї. Корону обрамляє напис:
NEMO ACCIPIT QUI NON LEGITIME CERTAVERIT Отримає її лише той, хто б'ється за правилами
Навіть якби не було цього фрагмента і фрагмента про Феніксі в Історії птахів, існує сотня інших, ясно обнаруживающих алхімічну сутність Іншого світу, зокрема, те місце, де розповідається про апарат, несучи нашого героя до Імперії Сонця. Його основною деталлю, мотором служить кришталевий посудину багатогранної форми, як у сонячних годин у палаці Холіруд в Единбурзі, дивному шотландському будівлі, про який йдеться в останньому розділі Філософських обителей. «Був зроблений спеціальний посуд у формі ікосаедра з кількома кутами, так щоб кожна грань була опукло-увігнутою і мій куля діяв як запальне скло». Це якнайкраще узгоджується з текстом Фулканелли, де він говорить, що символічний ікосаедр - це невідомий кристал, вітріол Філософів, що він дух і втілений вогонь, який, як ми бачили раніше, не обпалює рук, що випливає також з слів Бержерака, який бачив в цьому небесному елементі як би розпорошений дух: «... Не дивно, що, наблизившись до Сонця, я не згорів, адже спалює НЕ вогонь, а поєднане з ним речовина, сонячний же вогонь не змішувався з жодним речовиною». Наскільки Савиньен де Сірано в цьому новому освітленні не схожий: на мінливий і химерний образ, впроваджений літературою в свідомість більшості людей, спираючись на помилкову чутку про Сірано, що виникла через крайнощів його палкої та швидкоплинної юності. Фулканелли розділив ці два вигляду однієї людини, використавши з цією метою, як побачить читач, для вченого автора книги Інший світ, єдино гідного безсмертної слави, написання прізвища, покликане поєднати офіційні дані книги записів про хрещення і фантазію паризького дворянина, багатшого духовно, ніж матеріально. Ідея чудова, ми їй теж послідували, обравши з декількох варіантів, прийнятих самим нашим героєм, форму Сірано Бержерак. Частинка «де» занадто нагадувала про балакучість Бретер і мрійливому Галанті - відомого персонажа трагікомедії Едмона Ростана. І яке в кінцевому підсумку має значення, що Філософ повідомляє суперечливі відомості про свій соціальний статус в той чи інший період - Фулканелли не виявляв до цього ніякого інтересу, тим більше виправдано, що, ставши Адептом, Бержерак все одно став вище його! На закінчення, слідом за Яфетом нещасного Скаррона, який не мав, втім, нічого проти Савіних, повторимо його в якійсь мірі жорстокі слова:
... Будинок Запата Паскаль Іль Паскаль Запата, чого нам сперечатися заради, Спереду у нас Паскаль або Паскаль ззаду!
?
Читач, без сумніву, помітить, що Філософські обителі відкриває Саламандра на фронтисписі, а завершують в якості своєрідного епілогу едінбурзькі Сонячний годинник. Ці два символи висловлює один і той же предмет, поглиблений аналіз якого, розсіяний по всій книзі, незаперечно свідчить про величезний працю, витрачений нашим Майстром на своє відкриття, про небачені зусиллях, потребовавшихся для проведення повного обсягу підготовчих робіт. У нас і в думках немає доповнювати відомості, якими Фулканелли так щедро уснастіл сторінки своєї книги, використавши свої виключно багаті знання і придбану в результаті ретельного вивчення древніх авторів обізнаність у герметичній риториці, яка виключає небезпеку розголошення таємниці. Але нам пощастило довгий час бути захопленим свідком невтомних праць нашого Вчителя у печі, і ми поділимося деякими спогадами, які, сподіваємося, будуть належним чином оцінені прихильниками (amateurs) нашої науки. Ми не думаємо також, що чинимо необачно, приводячи тут слова самого Фулканелли про те, що він більше двадцяти років витратив на пошуки Золота Мудреців (Or des Sages), яке весь цей час було у нього під рукою. Це відверте, смиренне і мало не покаянний визнання нас на перших порах збентежило. Однак приклад Фулканелли не складав винятку. Наксагор, чию викриттів алхімію ми з Учителем читали в дуже точному рукописному перекладі XVIII в., Після тридцятирічних пошуків таємничого речовини, яку він кожен день тримав у руках, в серцях вигукує: «Про великий Боже, в якому засліпленні ти тримаєш нас, поки в нескінченному своєму милосерді не переконавшись, що Роблення нас не погубить!» Майстер, схиливши до мого плеча благородне суворе обличчя, обрамлене довгим сивим волоссям, прокоментував це так: - Філософське золото, повне усіляких домішок, оповите густою темрявою, поєднане з сумом і скорботою, є, тим не менш, єдина і справжня первоматерия (premiere matiere, prima materia) Діяння, подібно до того як єдиної і справжньої першої матерією (matiere premiere, materia prima) є ртуть, що породжує невидиме і всіма нехтують золото. Це важлива відмінність, на яке зазвичай не звертають уваги. Воно значно полегшує розуміння текстів і дозволяє обійти перші труднощі на нашому шляху. Бесіда тривала, найчастіше в якості свідків під неяскраве світло великий гасової лампи призивалися книги з шафи. - Продукт водної коагуляції з самого початку постає в такому вигляді, що його нерідко тут же викидають, не обтяжуючи себе навіть самим поверховим його дослідженням. Пояснюючи похмуру сцену, яка ілюструє четвертий ключ Василя Валентіна7 * (видання «Minuit»), ми вже говорили про цю речовину, символічно обозначаемом «гноєм». Воно добре знайоме хімікам, навіть якщо вони вважають його нікуди не придатним залишком. Небудь корисне витягнути з нього, крім як нашим способом, важко, тому даний осад не включають навіть в розряд побічних продуктів. А тим часом саме це речовина, по видимості нечисте, Філософи називають слиною дракона (bave du dragon) і стверджують, що воно хоч і неблагородне, але дуже цінне. Чорне з трупним запахом, воно піднімається з дна герметичного моря і поширюється по поверхні у вигляді схожої з гноєм смердючій, пухирчастої піни, яку з такою радістю збирають алхімік і його дружина з Mutus Liber. Вони вичерпують ковшем жирну бурду, що покриває розчин. До цієї бурді Фулканелли повертається в главі Лісовий житель своїх Філософських обителей. По суті, персонажі з картинки здійснюють на практиці пораду Майстра Арнольда з Вілланова, даний в його Розарії (чітке) Філософів: «Збери чорна речовина з поверхні, це масло - істинний ознака розчинення. Розчинена речовина, як і золото, піднімається вгору, де його відокремлюють від нижчих речовин. При цьому поводься з ним обережно, щоб воно не випарувалося »(Lugduni, 1586, р. 17). - Це і є наш гній, - підтвердив Учитель, - наш гній, який Філософи називають чорної сіркою, природного сіркою, темницею для золота, гробницею короля, а також латунню, вороном, Сатурном, Венерою, міддю, бронзою і т.д., і якому вони приписують дуже важливі і виключно рідкісні властивості. Вони по праву вважають його самим вартим подарунком Творця і стверджують, що без одкровення понад ніяк не можна визнати в цьому огидному, відразливому на вид місиві Божий Дар, що перетворює простого алхіміка в Мудреця, а Філософа - в вправного Адепта. Наприклад, Іреней Філалет уподібнює його золоту, так його і називаючи в главі XVIII, параграфі III, свого Introitus, укладав Фулканелли, вивуджуючи посилання з своєю разючою пам'яті. При цьому його особа осявала добра доброзичлива усмішка, і він звичним жестом піднімав руку, на якій в цей вечір виблискувало кільце Бафомета8 * з трансмутаціонного золота, яке перейшло до нього від тамплієрів енбонского командорства в Бретані. Ми дійсно читаємо на латині у Ніколя Лангле-Дюфренуа (Жан-Мішель Фаустіус зазначає, що в даному випадку було взято більш досконалий список, з якого Відкритий вхід був переведений і надрукований в 1663 р.) в «Introitus Apertus ex Manuscripto perfection traductus et impressus Londini »: «Наше золото не можна купити за гроші і навіть отримати в обмін на корону або царство, адже це Дар Божий. Ми й справді не можемо володіти нашим досконалим золотом, принаймні у звичному сенсі слова », а для нашого мистецтва треба, щоб це було наше золото9.
?
- Не просто так, - підкреслював Фулканелли, - Мудреці дали нашому дорогоцінному тілу імена планет Сатурна і Венери. «Щасливий той, - вигукує Філалет, - хто може вітати цю неспішну (tardambulonem) планету. Моли Бога, брат, щоб сподобитися такої благодаті, тому що це залежить не від йде і того менше від голодного, але єдино від Отця Светов ». Що ж до Венери, то до неї вдаються лише для того, щоб за аналогією вказати, яким чином Сірка з'являється на світ. Але який мінеральний активатор, одинарний або подвійний, викликає гниття Ртуть, в результаті чого утворюється чорна Сірка, рідка, в'язка, з металевим відливом, як у воронячого крила (plumage du corbeau), так що вона навіть отримала ім'я чорної птиці (volatile noir) , яку латиняни називали Ph? beius ales, птицею Аполлона (oiseau d'Apollon), що наводить на думку про темному сонце (soleil obscur), про летучому золоті (or volatil)? Який хімічний каталізатор був предметом наших частих бесід з Майстром? Думається, зараз саме час ще раз розглянути і обговорити з користю для наших зайшли в глухий кут братів пов'язані з цією проблемою міркування, висловлені Фулканелли на сторінках його другої роботи. Серед солей, які можуть сприяти виникненню таємного філософського вогню (feu secret et philosophique), важливе, судячи з усього, місце займає селітра. У всякому разі, такий висновок випливає з етимології цього слова, адже грецьке?????? - Нітрон, що означає нітрат калію (власне nitre - селітра), походить від????? - Nipt? або???? - Niz? - Промивати (laver); між тим Філософи рекомендують промивати вогнем (laver avec le feu). Всяка їх очищення, всяка сублімація - по суті вогняна промивка або відмивання, як пише Микола Фламель. При контакті з розплавами селітра плавиться сама і частково перетворюється в карбонат калію або ощелочівается. Карбонат раніше називали тартратом (sel de tartre - татарська, тартарская сіль), по-грецьки це звучить???? - Trux зі значенням винний осад (lie de vin), відходи, залишок. Корінь тут????? - Trug? - Осушувати (dess? Cher), сушити, що вказує на дію вогню. Це слово, крім того, наводить на думку про повсякденній французькому слові truc (трюк), що означає якийсь прихований прийом (prec? D? Cach?), Сполучений з спритністю або хитроумієм. Щодо Діяння цей трюк полягає в застосуванні тартрату, що утворився при впливі селітри, який розглядається як сутність таємного вогню або як одне з його складових, згадки про що так уперто уникають у своїх працях алхіміки. Згідно абатові Еспаньолі (Походження французької мови) слово truc походить від????? - Trukh? - Ударяти (frapper) і фокус (tour de passe-passe). Але????? означає насамперед стирати (user par le frottement), виснажувати (? puiser), втомлювати (fatiguer), терзати (harceler), мучити (tourmenter). Ці значення обумовлюють вибір таємного вогню, визначаючи спосіб його використання і впливу на філософську матерію. Вогонь саме терзає - висушує, прожарюємо, випалює - матерію. Тепер кілька зауважень щодо солі, яка при плавленні набуває в'язку консистенцію, здатну, зокрема, акцентувати колір, навіть, здавалося б, самий швидкоплинний. Колір - видимий прояв таємницею сірки (soufre secret), і по ньому Майстер визначає природу своїх тинктур. Серед останніх важливе місце в багатобарвній гамі Великої Роботи займає універсальний дух. Цей spiritus mundi10 * при розчиненні в кристалі Філософів утворює той самий смарагд, який у момент падіння Люцифера випав з його чола. З цього смарагду згодом була висічена Чаша Грааль. Цей герметичний дорогоцінний камінь часто прикрашає перстень з печаткою (anneau de Peau d'Ane), наприклад, у тата-алхіміка Іоанна XXII в труні на мальованих вутах монастирської каплиці в Сімьезе. Над перснем з смарагдом красується хвалебна напис італійською мовою:
NE LA TERRA NE IL CIELO VIST HA PIU BELLA Ні земля, ні небо не бачили каменю більш прекрасного
?
Торкнувшись питання про сольовий добавці, ми приступили до іншої дуже важливої проблеми - проблеми сублімації, яку досконально розібрав Сетон (Космополіт). Він навіть розробив хімічну модель великого бурління в останні часи. Приводиться нами уривок з De Sulphure шотландського Адепта підтверджує теорію Фулканелли про два катастрофах, які повинні будуть покарати і очистити Землю, що не винищуючи повністю її мешканців: «Таким чином Творець світу як би проводить дистиляцію, і в його руці перегінний куб, за прикладом якого створені всі подібні апарати Філософів. Уявлення про них Філософам вселив сам Всевишній, який, коли буде на те його свята воля, може погасити головний вогонь або зовсім розбити посудину. І тоді настане кінець усього. Але доброта Господа візьме верх, в якийсь день Він острах в силах і возжет наічістейшая вогонь на небесній тверді над небесними водами - головний вогонь (feu central) запалиться від нього ще сильніше колишнього, всі води паром піднімуться в повітря і земля прожарити до білого; винищивши все нечисте, вогонь поверне очищеної землі прийняли більш тонку природу раніше випарувався води. Таким способом (якщо нам дозволено буде пофілософствувати на цю тему) Бог створить світ не в приклад більш благородний ». Згадаймо слова Іоанна Хрестителя, ясно вказуючі на два широкомасштабні очисні процесу (начерки з напівпорожній папки, що залишилися від важливої праці, прихованого від нас Фулканелли, свідчать наприкінці Філософських обителей про те, як висока ймовірність цих страшних подій спочатку привернула Філософа, а потім замкнула уста адепту): «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде за мною сильніше мене, я недостойний понести взуття Йому Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем» (Матв. 3:2). Чи не криється тут вчення про Хіліазм; загадкове схематичне виклад вчення, відтворене нами в Двох алхімічних оселях, залишили серед інших написів на стінах Шинонський донжона тамплієри. Хранителі цього знання були герметичні Філософи, не останній серед яких Жан Лальман - автор барельєфів у своєму чарівному особняку (h? Tel) в Бурже11. У домашній каплиці цього архітектурного шедевра раннього Ренесансу в одному з квадратів стелі показана армілярна сфера як би в довгих язиках полум'я, піднімаються з своєрідного величезного вогнища. Над цим зображенням широка, витончено розгорнута стрічка, являєш, хоча і без напису, насамперед на прихований сенс картини. Це дало привід Фулканелли перед ретельним розбором сакрального сенсу скульптур в Дампьер-сюр-Бутон поміркувати зі знанням справи про значення філактеріі. Вогонь, що охопив Птолемеїв куля знизу, представляється нам одночасно і небесним, і магнетичним, так як при видимому відсутності палива він поширюється з якоїсь невидимої точки зовнішнього Світу. З обох сторін від вогню - пухкі крилаті немовлята, носії принципу правосуддя, як і справа - один з ангелів Апокаліпсису, що сурмить в трубу, роздуваючи щоки. Маленькі Ероти втілюють також жизнетворного початок, однак їх не знає промаху цибулю з обірваної тятивою, як би перекреслений філактеріі в сусідньому кесоні, свідчить, що на якийсь час вони будуть усунені від виконання своїх верховних функцій. Подібним же чином біблійний Бог ламає цибулю народу Ізраїлю, піддає народ покаранню (conteram arcum Isra? L). З решти записок Майстра - не з числа паперів, що стосуються суто алхімічної області та використаних повністю, як ми писали ще понад двадцять років тому, - ми дізналися, що в Північній півкулі буде пожежа, а в Південному - повінь. Ми б не здогадалися, що Жан Лальман показав нам саме Південний полюс у владі світової пожежі, якби не знали, що він хотів представити в образах Кабалістичний сенс відповідного слова. Суть тут не в самому подвійному катаклізм, як можна було б подумати, а в його причини - жахливому землетрусі. Французьке слово bouleversement (потрясіння, струс) буквально означає versement de la boule (перекидання, переставлення кулі), тобто переставлення двох кінців осі, або полюсів, які раптово міняються місцями. У двох наступних кесонах Адепт висловив алхімічну і циклічну зв'язок двох протиборчих елементів, що беруть участь в одному і тому ж процесі. Це ще один янголятко, настільки ж вгодований, як і попередні, який тримає в центрі блискучого як сонце вогнища раковину святого Якова - священне вмістилище алхімічної води; і потім прикріплене під стрічкою кропило, з якого на язики полум'я, запалені також без якого б то не було палива, падають великі краплі. Вогонь Адепт з Буржа зобразив як справжній Присвячений, що знає всі про долі Світу. Більш натуралістично надприродна сутність вогню представлена на одному сучасному плакаті Управління електрогосподарства Франції. Ми визнали можливим зробити це зауваження, хоча комусь воно, ймовірно, здасться надуманим та недоречним. Цей дивний, в достатку уснащается стіни заклик до ощадливості не відповідає своїй передбачуваної ролі, сумнівний вони з чисто рекламної точки зору, проте плакат вражає своєю суворою філософської міццю. Іскриста блакитна волога, що ринула з космічних глибин - з верхнього краю кольорового зображення, освітивши кіммерійські сутінки міжзоряних просторів, спускається і досягає північній частині Земної кулі в самому низу композиції. Хоча тут немає водної маси, що омиває Південна півкуля, загальна картина вражає навіть більше, ніж обеліск в Даммартен-су-Тіжо, з усією притаманною йому символікою відтворений на малюнку Жюльєна Шампань, - один з найбільш вагомих доводів, запозичених Фулканелли з області пластичних мистецтв у підтримку своєї тези. Як і обіцяли, ми написали кілька рядків на цю тему - предмет людських тривог і надій. Ми їх підкріпимо тепер висловом, що знаходимо під другим малюнком вже згадуваного Typus Mundi; в цьому вислові вказується на оберігаємою плід з Древа Пізнання як на єдину причину найтяжчих людських страждань у тому випадку, коли плід зривають, ігноруючи вічні закони Філософії. Результат - скорботна подія, коли два світових лиха одночасно обрушуються на Землю і спустошують окремо кожну її половину: «Так дозріло для повальної біди єдине у своєму роді яблуко».
SIC MALUM CREVIT UNICUM IN OMNE MALUM
Ежен Канселье Савіньї, лютий 1958
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ" |
||
|
||