Головна |
Наступна » | ||
ВСТУП |
||
Спонукальним мотивом виходу в світ даної роботи послужила економічна перебудова в країні, яка торкнулася і вищої школи , а також труднощі і тривалість освоєння складних CAD-CAM-CAE систем і тим більше впровадження принципово нових CALS технологій. Крім того, не завжди програми інформатизації у вузах (що охоплюють широке коло проблемних питань), враховують важливий системний елемент - етап експлуатації. Тому впроваджені в процес навчання нові інформаційні технології використовуються не завжди ефективно, т. к. їх експлуатація повинна підтримуватися високваліфікованими фахівцями. Іншим мотивом служило відсутність в даний час робіт, спрямованих на поліпшення системи вищої освіти з урахуванням економічної перебудови. Пропонована робота допоможе частково заповнити цю прогалину і вирішити деякі з втрачених завдань, що сприяють підвищенню якості та ефективності функціонування інформаційних центрів. Враховуючи вищевикладене, на підставі накопиченого досвіду роботи розглядається задача побудови більш ефективного людино-машинного комплексу, функціонуючого в структурі технічного вузу (на прикладі інформаційного центру машинобудівного факультету (МФ) Ульяновського державного технічного університету (УлГТУ). Значну увагу приділено створенню моделей діяльності працівників, моделі інформаційного центру, що враховує як внутрішні, так і зовнішні дестабілізуючі фактори, що впливають на стійкість і ефективність його роботи. У першій розділі книги проведено аналіз проблеми централізації-децентралізації комп'ютерної та оргтехніки, що функціонують у структурі вузу, і ефективності їх використання; наводиться методика розрахунку нормативу машинного часу на одного студента за весь період його навчання; визначається статус і структура обчислювального центру. Пропонується змінити статус ІОЦ і перевести його в розряд центру сервісного обслуговування (ЦСО) у сфері інформаційних технологій. Сформульовано принцип необхідної самодостатності, стійкого функціонування обчислювального центру. Визначено основні завдання обчислювальних структур на перехідному етапі економіки. Глава друга присвячена розгляду обчислювального підрозділу як організаційно-технічної системи; описано поведінку «активних елементів» в математичній формі, розроблена система оцінки праці працівників і моделей їх діяльності, включаючи керівника обчислювального цін-тра; противитратної механізм матеріального стимулювання, цільова функція і модель, що враховує дестабілізуючі чинники. У третьому розділі викладається проблема планування та управління якістю процесу навчання на основі теорії моделей масового обслуговування; показана можливість підвищення якості навчання шляхом введення в процес систем автоматизованого проектування, комп'ютерних мереж, принципів їх побудови; вказуються шляхи вдосконалення процедур планування, розміщення пакетів прикладних програм по лабораторіях ВЦ з урахуванням специфіки обчислювального центру машинобудівного факультету. Розроблено методику стратегічного планування як необхідного елемента ринкової економіки. У четвертому розділі розроблена схема системи управління організаційно -технічною системою (ОТС) та шляхи її вдосконалення, в яку введені в якості елементів зворотних зв'язків постачальники і споживачі. Наведено процедури прийняття рішень, представлені в математичній формі, у вигляді однокрокових завдань. Показано, як складну багатокрокового завдання прийняття рішень можна привести до однокрокової за рахунок організаційних заходів, а також можливість інформаційної оцінки стану обчислювального центру безпосередньо в процесі функціонування. Для розгляду системи, що функціонує в часі, вводять поняття «процес», тобто послідовна зміна і перехід її в різні стани. Іншими словами, необхідно знати переходи системи в стан розвитку, руйнування або збою. Ці стани являють собою особливий практичний інтерес. Людино-машинні комплекси (ЧМК) обслуговують люди, самі комп'ютери є інтелектуальними технічними засобами, які використовуються в різних видах діяльності суб'єкта. Програмно-технічне забезпечення машин дозволяє надавати різноманітні послуги користувачам різних категорій. З кожним роком ці можливості розширюються. Отже, ЧМК поступово переходять в інтелектуальні засоби пізнання, і їх можна розглядати як організаційно-технічні системи. В ОТС існує орган управління, який сприяє підвищенню і розширенню можливостей обчислювальних комплексів. Таким чином, нам необхідно побудувати таку модель обчислювальної системи, яка дозволяла б оперативно контролювати його стану з урахуванням які у ній змін. Для опису поведінки такого комплексу пропонується використовувати теорію марковських процесів масового обслуговування, яка є найбільш дослідженою і широко поширеною на практиці. Автором обраний найпростіший приклад представлення процесу навчання із застосуванням системи масового обслуговування (СМО) користувачів. Таким чином, обчислювальний центр, залежно від того, які його характеристики цікавлять керуючого, можна представляти у вигляді СМО, ОТС , ЧМК або інших моделей для досягнення цілей. Отже, загальну задачу можна сформулювати наступним чином. В найкоротший термін значно підвищити якість і ефективність підготовки фахівців - випускників УлГТУ, навчаються за базовим технічним дисциплінам, що користуються попитом на ринках в регіоні, найближчому і далекому зарубіжжі. Програма реалізації даного завдання повинна включати в себе, в першу чергу, розробку докладного плану-графіка збору інформації щодо виявлення потенційних споживачів наших випускників з метою довготривалого завоювання ринків за межами регіону. Ця частина плану становить перший елемент стратегії, без якого практично не можна розраховувати на успіх справи. Другим не менш важливим елементом стратегії служить оперативна система управління (ГСУ) і підвищення ефективності засобів обчислювальної техніки (СВТ). Якщо перший елемент є чисто зовнішньої завданням, то другий - внутрішньою. Іншими словами, необхідно невідкладно вдосконалювати систему управління. Неважко помітити, що завдання взаємопов'язані один з одним і сприяють розвитку вузівської системи навчання. Конкретно рішення поставленої задачі і досягнення мети підвищення ефективності та якості функціонування обчислювального комплексу визначає їх організаційну основу, структура якої повинна бути найбільш стійкою і раціональною. Таким чином, метою аналізу служить виявлення причин, що заважають підвищенню ефективної роботи СВТ і якості навчання у вузі. Автор не претендує на повноту рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування інформаційного центру, тому робота носить постановочний характер. У зв'язку з цим автор буде вдячний тим читачам, які надішлють зауваження та рекомендації по даній роботі. |
||
Наступна » | ||
|
||
Інформація, релевантна "ВСТУП" |
||
|