| Головна |
| Наступна » | ||
ВСТУП |
||
|
У сучасних вузах при підготовці соціальних педагогів, практичних психологів та соціальних працівників введений курс «Методика і технологія роботи соціального педагога ». Даний посібник підготовлено з урахуванням Державного освітнього стандарту і покликане допомогти студентам при освоєнні цього курсу. У I розділі книги розглядаються теоретичні питання, що стосуються методики, методів і технології педагогічного процесу. У II розділі представлений сучасний досвід роботи соціального педагога в різних соціально-педагогічних установах відповідно з особливостями та функціями кожного виховного закладу. Методика виховання розглядається як сукупність способів організації виховного процесу і як галузь педагогічного знання, в якій вивчаються і створюються способи доцільною організації процесу виховання. Методика соціального виховання - це і теорія і практика соціального воспітанія1. У посібнику розглядаються в теоретичному аспекті і стосовно до того чи іншого соціально-педагогічному установі методики вивчення особистості, навчання дітей самовихованню і самоорганізації, надання індивідуальної допомоги, методика спілкування і т. п. Розкриваються можливості використання як кожного методу окремо, так і в поєднанні з іншими методами. Метод (від грец. Гпейюс ^ - шлях дослідження, теорія, вивчення) - це шлях досягнення заданої мети. Це способи впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку особистості. Методи виховання - це сукупність засобів і прийомів впливу на особистість, спрямованих на досягнення певної мети виховання, виправлення, перевиховання. 307. Див: МудрікА.В. Введення в соціальну педагогіку. - М., 1997. - С. 305 - 3 Існує таке поняття як вибір методів. Вибір методу залежить від цілей і завдань виховання, особливостей особистості та віку вихованця, особливостей сім'ї та навколишнього гре-ди, а також від кваліфікації, знань, майстерності і досвіду соціального педагога. * Дана книга є узагальненням того, що напрацьовано з означеної проблеми. У ній охарактеризовано методи і сучасний досвід роботи соціального педагога, озброївшись якими педагог може вибрати адекватну педагогічним умовам і своїм особистісним особливостям систему виховних впливів. Прийоми - це частковий метод кожного педагога, приватне вплив на вихованця, пов'язане також з певною завданням. Засоби, так само як і методи, спрямовані на досягнення поставлених раніше цілей і є своєрідним знаряддям їх досягнення. Засобами виховання можуть бути дискусія, участь у різноманітних змаганнях, застосування різних технічних засобів і музичних інструментів. У педагогічній теорії стали широко застосовуватися такі поняття, як педагогічна техніка та педагогічна технологія. Поняття «техніка» близько поняттям «прийом», «практика», «педагогічне спілкування». Воно запозичене з практичної психології (техніки невербального спілкування, мовні техніки та ін.) (А.В.Мудрик). Термін «технологія» вперше з'явився в XVIII в. Він був введений публіцистом Федором Полікарповим (1660-1731), який розглядав його як процес відносин учня і вчителя, де засобами навчання і виховання є мова і книга. Методи навчання припускали самостійну роботу учня з текстом, діалог вчителя з учнем і Катехитичної читання, тобто читання у формі запитань і відповідей. У XX в. в якості складових педагогічної технології залишилися ті ж учень і вчитель, а засобами навчання і виховання - мова і книга, проте додалися ще й такі технічні засоби, як радіо, телебачення, магнітофон, комп'ютер. Характеризуючи поняття «педагогічна технологія», звернемося до його оцінки А.С.Макаренко. Він вважав, що термін «техноло- 1 Каптерев П.Ф. Метод і його застосування / / Избр. пед. соч. - М., 1982. - С. 40. Гия »взято з процесу виробництва, де повинні бути« облік операцій, конструкторська робота, контроль, допуски і бракування », що особистість - це складна структура і« до неї потрібно підходити з точними вимірювачами, з більшою відповідальністю і з більшою наукою ». Макаренко писав, що вихователю, як і технологу, потрібно знати і «опір матеріалів», і «опір особистості», і «відсоток браку». Педагогічна технологія розробляється для досягнення певної навчально-виховної мети. Вона індивідуальна для кожного педагога і передбачає відбір методик, спрямованих на вивчення особистості, послідовну діяльність педагога і аналіз досягнення мети на кожному етапі виховного процесу, тобто педагогічну діагностику. Для визначення методів соціального виховання в пЛобіі аналізуються особливості професії соціального педагога, умови досягнення нею педагогічної майстерності, серед яких важливе значення мають певні особисті якості, якими він повинен володіти. Учитель ніколи не зможе стати майстром, що не опанувавши педагогічною технікою. Оволодіння педагогічною технікою починається з розуміння стану дитини, підлітка, його вчинку, яке, в свою чергу, вимагає знання психології спілкування, мовного вміння, вміння керувати своїм психічним станом, висловлювати свої почуття і ставлення до навколишнього дейл ствительности. Важливо, що педагогічні навички здобуваються в результаті постійних тренувань. У другому розділі посібника розглядається досвід роботи соціального педагога в різних соціально-педагогічних структурах і те, як раніше розглянуті методи і технології реалізуються на практиці. Характеризується робота соціального педагога з сім'єю, в школі, притулку, дитячому будинку, реабілітаційних центрах, виправних установах, клубах та літніх таборах. Розглядаються методи роботи з важкими підлітками, обдарованими та хворими дітьми, з підлітками, котрі скоїли правопорушення. У кожному з перерахованих установ використовуються конкретні методи соціального виховання, і в той же час виховна робота в них будується на загальних принципах соціального виховання. Це врахування вікових, національних, соціальних і психологічних особливостей особистості, облік умов життя дітей та навколишнього їхнього середовища, соціальних і економічних умов регіону. 4 5
|
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" ВСТУП " |
||
|
||