Авторське право - це інструмент урівноваження інтересів між авторами, видавцями
і суспільством. З цієї причини володіння авторськими правами не носить необмеженого характеру,
їх обсяг чітко окреслено законодавством. У Бернської конвенції та в Угоді ТРІПС
перерахований мінімум тих прав, які кожна країна повинна надавати власнику авторських
прав. Країни вільні в тому, щоб збільшити їх обсяг, але зробити обсяг менше мінімуму вони
не можуть. У Бернської конвенції використаний термін "виняткові права". Для авторського
права це дуже важливий технічний термін. Він означає право: а) займатися певною
діяльністю остільки, оскільки нею не порушуються права інших осіб і б) попереджати
заняття цим конкретним видом діяльності з боку інших осіб.
В результаті створення твору науки, літератури і мистецтва його автор набуває
ряд суб'єктивних авторських прав як особистого немайнового, так і майнового характеру
Ці права в чинному авторському законодавстві і в доктрині авторського права традиційно
іменуються винятковими. Теорія винятковості авторських прав була детально
розроблена ще в російській дореволюційній літературі. На думку більшості вчених, ознака
винятковості означав перш за все монополію власника авторського права на використання
твору.
У радянський період оцінка винятковості авторських прав істотно змінилася. Вона
стала трактуватися в більшості робіт як невідчужуваність, неотторжимости авторських прав від
особистості автора протягом усього його життя, неприпустимість перенесення авторських прав на інше
обличчя. Практичним наслідком такого підходу став висновок про недопущення авторських договорів про
поступку авторських прав, який знайшов відоме підкріплення у законодавстві.
З прийняттям Закону про авторське право, в якому авторські права також трактуються як
виняткові, відбулося відновлення справжнього змісту поняття винятковості
авторських прав. Закон визнає, що тільки сам володар авторського права може вирішувати всі
питання, пов'язані із здійсненням авторських правомочностей, і насамперед з використанням
твору.
Чинне законодавство закріплює за творцями творів досить багато
правових можливостей. У різних статтях Закону РФ "Про авторське право і суміжні права" вони
іменуються то авторським правом в цілому, то авторськими правами, то окремими авторськими
правомочностями. У цьому зв'язку в юридичній літературі відсутній єдиний підхід до розуміння
конструкції суб'єктивного авторського права. Одні вчені вважають, що творці творів
мають єдиним авторським правом, яке, подібно праву власності, складається з окремих
авторських правомочностей: права авторства, права на ім'я, права на оприлюднення твору і т. д.
Інші вважають, що автору належить ряд конкретних суб'єктивних прав, і про єдиний
авторське право можна говорити лише умовно.
Даний спір носить значною мірою надуманий характер, оскільки абсолютно
очевидно, що законодавець використовує термін "авторське право" у різних статтях Закону РФ "Про
авторське право і суміжні права "в різних значеннях. Іноді їм охоплюються всі
надані автору можливості, в інших випадках в нього включаються лише окремі
авторські правомочності. Тому зміст, який вкладає законодавець у даний термін,
необхідно кожен раз встановлювати шляхом тлумачення закону. Не має, на наш погляд,
практичного значення і виділення серед правових можливостей учасника власне авторських
прав та авторських правомочностей. Видається, що це синоніми.
Важливе значення має і такий загальний питання: чи вичерпуються конкретні авторські
права тими їх видами, які прямо названі в Законі РФ "Про авторське право і суміжні
правах "? Ні, не вичерпуються. По-перше, ті переліки авторських прав, які, на перший
погляд, вичерпно перераховані в ст. 15-16 Закону, насправді включають далеко не
всі права, якими володіють автори. Наприклад, в інших статтях Закону ми знаходимо і іние.права авторів, зокрема право доступу, право слідування та ін. Окремі ж права (наприклад,
право на опублікування, яке не збігається з правом на оприлюднення) взагалі в Законі не
названі, хоча, безумовно, є у авторів.
По-друге, закон закріплює за авторами виключне право на використання
твори в будь-якій формі і будь-якими способами. Ті способи використання, які в
надалі розкриваються в Законі, носять лише приблизний характер. Таким чином, чинне
авторське законодавство хоча й містить вельми повний перелік конкретних авторських прав,
але не описує ці права вичерпним чином.
|
- 2. Індікатівні Ціни
Індікатівні Ціни - Ціни на товари, Які відповідають цінам, что склалось чі складаються на відповідній товар на прайси експорту або імпорту на момент Здійснення експортної (імпортної) Операції з урахуванням умів поставки та умів Здійснення розрахунків , визначених згідно з законодавством України, а такоже якісніх Показників товару, и Які затверджено Міністерством ЕКОНОМІКИ України. Контрактні Ціни у
- Юридична відповідальність за Порушення ЛІСОВОГО законодавства
Вступ до експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, что запобігає шкідлівому впліву на Ліси (ст. 71); Пошкодження лісу стічнімі водами, хімічними Речовини, Нафта і нафтопродукти, шкідлівімі Викид, відходамі (ст. 72); засмічення лісів відходамі (ст. 73); знищення або Пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем и Шляхів на землях державного ЛІСОВОГО фонду (ст. 74) ; знищення
- Екологічне законодавство України: сучасний етап
Вступ відповідніх статей у дію. Загаль ж першочергових причина тієї екологічної сітуації, якові мі маємо ніні в Україні, - екологічний та еколого-правовий нігілізм, ігнорування вимог екологічної безпеки у господарській ДІЯЛЬНОСТІ. "Мі повінні пам'ятати, что екологічне майбутнє нашого народу має спиратися на три міцні стовпи: перший - це розвинутості система екологічного права другий - це
- Поняття и Особливості Принципів екологічного права
Вступ відповідніх статей у дію. загаль ж першочергових причина тієї екологічної сітуації, якові мі маємо ніні в Україні, - екологічний та еколого-правовий нігілізм, ігнорування вимог екологічної безпеки у господарській ДІЯЛЬНОСТІ ... "Мі повінні пам'ятати, что екологічне майбутнє нашого народу має спиратися на три міцні стовпи: перший - це розвинутості система екологічного права другий - це
- Тема 8. Адміністративно-правові режими
Вступ назвічайного стану, рядок его Дії, ДІЯЛЬНОСТІ державних органів и органів місцевого самоврядування в его умів передбачені в Законі "Про правовий режим надзвичайного стану" (від 16.03.2000.). Воєнній стан - це особливий правовий режим, что вводитися в Україні або в окрем ее місцевостях у разі збройної агресії чи Загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, ее
- Тема 9. Адміністративно-правовий примус
введення карантину у випадка епідемій та епізоотій; контроль и наглядові перевіркі; Закриття ділянок державного кордону та ін. (дів. закони "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про Адміністративний нагляд за особами, звільненімі з місць Позбавлення волі", наказ Міністерство охорони здоров'я "Про погодження Переліку захворювань и вад, при якіх Особливо не может
- Тема 12. Адміністративний процес
Вступ Переліку предпринимателей, что займають монопольне становище на ринку (затв. розпор. АКУ від 10.03.1994 р.), Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних-51 них посад державних службовців (затв.пост КМУ від 4.10.1995 р.), Правила в'їзду іноземців в Україну, їх віїзду з України и транзитного проїзду через ее теріторію (затв. пост. КМУ від 29.12.1995 р.) та ін. Найчастіше и
- Тема 15. Режим законності и дісціпліні у державному управлінні
Вступ до дію Законів, что регулюють діяльність державних органів Щодо контролю за додержанням Законів). Більш детально див. Закон "Про прокуратуру". Адміністративний нагляд є найбільш об'ємним и різноманітнім. Слід мати на увазі, что ВІН відрязняється від суднового и прокурорсько Нагляду тім, что: 60 - Контролюючим суб'єкт е суб'єктом віконавчої власти; - основною метою є забезпечення
- Розділ II. ОСНОВНІ Напрямки РОЗВИТКУ І Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ЗАКОНОДАВСТВО
Вступ ДЕРЖАВНОЇ реєстрації таких нормативних АКТІВ в органах Юстиції. Зважаючі на це, слід Суттєво підвіщіті пітому Вагу Законів у регулюванні в сфере віконавчої Влада і до того ж законодавче позбавіті більшість центральних органів віконавчої власти (крім міністерств) права відаваті Нормативні акти, что стосують прав и свобод громадян. 3. Ровиток механізму захисту прав и свобод громадян
- Методи здійснення виконавчої влади
введення карантину, зупинка руху транспор-та на окремих вулицях у разі аварії чи іншого події, за-нення ділянок держ. кордону, перевірка документів і огляд речей, прин-дітельного доставлення фізичних осіб для огляду в міді-цинские установи, примусове виселення громадян з будинків, гро-зящіх руйнуванням, санітарний огляд вантажів, техогляд транспортних
|