Право на відтворення є найважливішим з усіх авторських прав. Стаття 9 Бернської
конвенції говорить:
"1) Автори літературних і художніх творів, охороняються цією
Конвенцією, користуються виключним правом дозволяти відтворення цих творів
будь-яким чином і в будь-якій формі.
3) Будь-який звуковий або візуальний запис визнається відтворенням для цілей цієї
Конвенції ".
Перший пункт закріплює за автором книги, наприклад, виключне право дозволяти її
копіювання. Третій пункт закріплює за автором книги виключне право дозволяти звукове
відтворення книги читцем. Саме з причини важливості цього права в законодавстві з
даної галузі в англійській мові використовується термін "копірайт" (copyright), т. Е. право
копіювання.
Слід також зазначити, що положення про право на відтворення застосовується тільки в
відношенні матеріалів, захищених авторським правом. Кожне конкретне твір складається
з юридично значимих (охоронюваних) і юридично байдужих елементів. Відповідно,
автор має право на охорону тільки юридично значущих елементів. Як правило, завжди зрозуміло,
які елементи твори відносяться до числа охоронюваних, а які ні. Припустимо, наприклад,
що якийсь видавець готує до опублікування збірник під назвою "Кращі англійські поеми
вісімнадцятого століття", підбір віршів у якому є тематичним. Оскільки термін
дії охорони авторським правом на всі дані твори минув, хто завгодно може
скопіювати будь-яке з них. Але от скопіювати збірник цілком не можна, тому що це буде вже
недозволеним відтворенням результату особливого творчості видавця. Якщо відносно
окремої журнальної статті Ейнштейна про теорію відносності, опублікованій в конкретній
країні, ще не закінчився термін охорони авторським правом, правомірним буде тільки відтворення
самих математичних формул, бо вони не можуть бути об'єктом правової охорони, тоді як
відтворення пояснень та розкриття змісту цих формул, зроблених Ейнштейном,
неприпустимі , оскільки вони знаходяться під охороною авторських прав.
Можливість відтворення творчого результату, досягнутого творцем
твори, іншими особами послужила однією з головних причин виникнення авторського
права. Не випадково сам термін "авторське право" в англійській мові звучить як "ко-пірайт", що
буквально означає право на копіювання, відтворення.
Отже, право на відтворення є право на повторне надання твору
об'єктивної форми, що допускає його сприйняття третіми особами. Причому дане право за
чинному законодавству обмежується лише повторним відтворенням твору
в тій чи іншій матеріальній формі, т. Е. пов'язано з його фіксацією на певному матеріальному
носії. Публічне виконання, передача в ефір і інші способи використання твору, не
пов'язані з повторною фіксацією твори на матеріальному носії, нехай навіть іншому,
розглядаються законом як особливих правомочий автора, що лежать за рамками
відтворення.
Відтворенням в точному сенсі визнається саме виготовлення копій твору в
будь-якій матеріальній формі незалежно від того, де і коли вони будуть випущені в обіг і
чи відбудеться це взагалі. Крім того, для відтворення не потрібна виготовлення такого
кількості примірників твору, що задовольняло б потреби публіки. Їм буде
вважатися виготовлення кількох або навіть однієї копії твору.
З правом відтворення, що належить авторам творів образотворчого
мистецтва, тісно пов'язане право доступу. Сутність даного права полягає в тому, що автор
твори образотворчого мистецтва має право вимагати від власника твору
надання можливості здійснення ним права на відтворення свого твору.
Іншими словами, художник або скульптор може робити копії зі свого твору, для чего.собственнік картини або скульптури має забезпечити доступ до твору. При
реалізації даного права автор не повинен створювати власнику зайвих незручностей, в
Зокрема, він не може вимагати доставки йому твори.
|
- I. Введення. Основні інститути права інтелектуальної власності
правова охорона прав патентовласника Ф. Роль юриста-патентознавця і патентного 1. Як уникнути порушення патентних прав 2. Коли слід обирати патентну охорону 3. Що робити, якщо сталося порушення патентного права VI. Інші види Патентоспроможним інтелектуальної власності А. Корисні моделі Б. Промислові зразки В. Сорти рослин і породи тварин 1. Загальні принципи 2. Сорти
- 3.Право на переробку
правом є право переробляти твір. Стаття 12 Бернської конвенції говорить, що "автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти переробки, аранжування та інші зміни своїх творів". Виключне право автора дозволяти переробку свого твору може спричинити за собою дві абсолютно різні ситуації. У першій
- 4. Право на переклад
правом перекладати і дозволяти переклади своїх творів ". Будь переклад твору у відомому сенсі тягне за собою відтворення та адаптацію оригіналу. Тому право на переклад - це природний наслідок рішення передати його автору виключне право на відтворення та адаптацію. Припустимо, що написаний польською мовою оригінал з дозволу автора перекладається на
- 2. Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм
право на відтворення творів, але не врегульовано питання про використання їх в ефірі, приєдналися до неї. Російська Федерація приєдналася до Конвенції 1971 про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм 13 березня 1995 г
- 4 . жовтня 1917 (питання методології)
правової держави при неодмінно мирному реформістському подоланні кризи в країні. Для марги-налізірованние і люмпенізованих верств Установчі збори мало задовольнити, головним чином, соціальні потреби, зазвичай розуміються як просте зрівняльний перерозподіл життєвих благ. Ставши символом радикального оновлення країни та подолання її історичної відсталості, при
- Інші документи та матеріали
право. 1990. № 10. С. 30. 14 Див: Прохоров А.Г. Принцип допустимості засобів доводячи-ня в радянському цивільному процесуальному праві: Автореф. дис ... канд. юрид. наук. Свердловськ, 1979. 15 Див: Радянський цивільний процес / За ред. Н.А. ЧЕЧИН, Д.М. Чечот. Л., 1984. С. 156. 16 Див: Виноградова Є. Правове регулювання створення та вико-тання електронній (безпаперовій) документації,
- 5. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
правові акти слід застосувати по даній справі; встановлює права та обов'язки осіб, що у справі; вирішує, чи підлягає позов задоволенню. При прийнятті рішення арбітражний суд вирішує питання про збереження дії заходів з забезпечення позову або про скасування забезпечення позову або про забезпечення виконання рішення; при необхідності встановлює порядок і термін виконання рішення; визначає
- 4. Судовий розгляд: порядок проведення судового засідання, протокол, наслідки неявки будь-кого з осіб у судове засідання, відкладення судового розгляду
право заявляти відводи; роз'яснює особам, які беруть участь у справі, та іншим учасникам арбітражного процесу їх процесуальні права і обов'язки; видаляє з зали судового засідання з'явилися свідків до початку їх допиту ; попереджає перекладача про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад, експерта за дачу свідомо неправдивого висновку, свідків (безпосередньо перед їх
- Поняття вікової неосудності.
правових системах різних країн стала встановлюватися нижня вікова межа кримінальної відповідальності. При цьому бралося до уваги: а) ступінь соціальної зрілості неповнолітніх окремих вікових груп, що проживають і виховуються в певних соціально-економічних умовах; б) ідеологічні, соціально-психологічні установки щодо соціальної, правової,
- ВСТУП
правом суспільні відносини. Держава, забороняючи під страхом кримінального покарання вчинення зазначених діянь, ставить своєю заду-1 Див Ф. Енгельс. Анти-Дюрінг, 1966, стор 112. чий впливати на поведінку людей в напрямку, відповідному інтересам суспільства. При цьому обгрунтування кримінальної відповідальності, в якій концентрується пізнавальна та оціночна діяльність органів,
|