Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

56. Юридична природа міжнародних організацій

Міжнародні організації є важливим елементом міжнародної системи, чия роль у міжнародних відносинах неухильно зростає. Щоб і міжнародній системі в цілому й міжнародні організації зокрема стабільно функціонували, необхідна солідна правова база. У цьому контексті представляється цікавим розглянути питання про юридичну природу міжнародних організацій
Юридичною основою діяльності міжнародної організації є міждержавна угода (устав) або угоди (установчі акти), які являють собою форму міжнародного договору. Іншими словами, міжнародні організації мають договірну основу своєї діяльності
Міжнародні організації при здійсненні своїх функцій опираються на принцип суверенної рівності держав-членів. Цей принцип означає юридична рівність держав, що містять угоду про створення міжнародної організації; волю висування пропозицій для обговорення й участі в самому обговоренні в рамках міжнародної організації; рівне право бути вибраним у структурні підрозділи організації; у більшості міжнародних організацій одна держава має один голос. Хоча в деяких з них ураховується фактична нерівність держав, наприклад у Раді Безпеки ООН, Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції й розвитку (МБРР), що відбивається на процедурі прийняття рішень
Одним з важливих компонентів юридичної природи міжнародної організації є воля виходу з її держав-членів
Рішення міжнародних організацій у більшості випадків носять рекомендаційний характер. Виключення становлять адміністративні й фінансово-бюджетні питання, рішення по яких є обов'язковими для держав-членів. Резолюції міжнародних організацій, не будучи за своїм характером юридично обов'язковими, проте активно впливають на процес кодифікації й прогресивного розвитку міжнародного права
Незважаючи на те що міжнародні організації не мають своєї території й населення, вони відповідно до установчих документів є суб'єктами міжнародного права, тобто виступають на міжнародній арені носіями міжнародної правосуб'єктності. Однак їхня правосуб'єктність носить вторинний (похідний) характер. Вторинними або похідними суб'єктами міжнародного права вони йменуються тому, що створено державами - первинними суб'єктами міжнародного права
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "56. Юридична природа міжнародних організацій"
  1. Поняття екологічного права України
    юридичної сили. Фактично ж регулятором суспільних відносин у галузі охорони дов-кілля раніше (та й тепер) виступали саме останні. Таке явище небезпечне як дискре-тизацією законів, так і можливістю обмеження їх дієвості в процесі нормотворчості. Видається навіть небезпечним, коли в адміністративному законодавстві передбачена відповідальність за порушення норм і правил, які приймаються різними
  2. Державна політика України у галузіохорони довкілля.
    юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства. - Вивчення, аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати у двох напрямах: 1. Складання і затвердження екологічних нормативів природокористування (стосовно
  3. Поняття і особливості принципів екологічного права
    юридичною формою цих відносин. Дана специфічність визначається екологічними факторами, в основі яких лежать закони природи, ігнорувати які неприпустимо. Доводиться констатувати, що в еколого-правовій науці не приділено достатньої уваги дослідженню принципів екологічного права. Однак оскільки останнім притаманні й загальні принципи права, доцільно звернутися до їх характеристики. В літературі з
  4. Поняття екологічного права України
    юридичної сили. Фактично ж регулятором суспільних відносин у галузі охорони довкілля раніше (та й тепер) виступали саме останні. Таке явище небезпечне як дискретизацією законів, так і можливістю обмеження їх дієвості в процесі нормотворчості. Видається навіть небезпечним, коли в адміністративному законодавстві передбачена відповідальність за порушення норм і правил, які приймаються різними
  5. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    юридичним особам, а також забезпечення дії принципу верховенства права; 193 по-третє, збереження (за умови зменшення кількості або іншої трансформації сфери відповідальності ЦОВВ) за виконавчою владою достатніх важелів управління соціально важливими процесами, які потребують державного втручання. Запропонований комплекс заходів реформування ЦОВВ спрямований на: а) уточнення та зміну
  6. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    юридичних і фізичних осіб. Підсумовуючи викладене, слід зробити висновок про те, що предмет адміністративного права складають такі групи однорідних суспільних відносин: а) відносини державного управління в сфері економіки, соціаль но-культурної та адміністративно-політичної діяльності; б) управлінські відносини в системі та в структурі державних органів виконавчої влади та органів
  7. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
    юридичним протекторатом багатьох держав, насамперед Франції. У 1861 році був укладений фра-нко-монегаський договір, за яким признавалася політична незалежність Монако. На його основі в 1911 році актом глави держави - князя Монако - була октра-рована (дарована) перша конституція Монако - так званий конституційний ордонанс. Проте у франко-мо-негаському договорі від 17 липня 1918 року, знову були
  8. 16. Джерела міжнародного права.
    юридичною категорією і складають предмет вивчення юридичних наук, у тому числі міжнародного права. Норми міжнародного права, як і інші юридичні норми, завжди існують у якійсь формі і зафіксовані в яко-му-небудь правому джерелі, «резервуарі правових норм» (С.С. Алексеев). Джерелом міжнародного права прийнято вважати форму вираження міжнародно-правової норми. Слід мати на увазі, що жодний із
  9. 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
    юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміється правило поводження, що признається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового. Тому що міжнародне право розвилося зі звичаю, що й у даний час не втратив свого значення, норми міжнародного права поділяються на дві групи: норми звичаєвого права і норми, що виникли в результаті узгодження воль держав.
  10. 32. Поняття міжнародного договору
    юридичної чинності таких угод; б) застосування до них будь-яких норм, викладених у даній Конвенції, під дію яких вони потрапили б у силу міжнародного права, незалежно від даної Конвенції; в) застосування даної Конвенції до відносин держав між собою в рамках міжнародних угод, учасниками яких є також інші суб'єкти міжнародного права». Віденська Конвенція 1986 року не тільки знімає питання про