Головна
Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство
ГоловнаМедицина → Вікова анатомія І ФІЗІОЛОГІЯ У 2 Т. Т.1 ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, ЙОГО РЕГУЛЯТОРНІ І інтеграційної системи
««   ЗМІСТ   »»

ЗАГАЛЬНИЙ ЗНАЙОМСТВО З ОРГАНІЗМОМ ЛЮДИНИ

Рівні організації тіла людини

В результаті освоєння даного розділу студент повинен: знати

вміти

Організм людини являє собою цілісну систему, в якій можна виділити ряд рівнів структурнофункциональной організації. Подібно рослинам і тваринам, тіло людини складається з клітин. Клітини організовані в тканини, тканини - в органи, органи - в системи (рис. 1.1).

Для нормального функціонування організму велике значення має підтримка сталості внутрішнього середовища, або гомеостаз (Від грец. homeostasis - однаковий). Підтримання гомеостазу досягається взаємодією всіх систем організму: кровоносна система переносить поживні речовини, гази, які беруть участь в диханні; регуляторні системи - нервова і ендокринна - також регулюють постійність внутрішнього середовища і всі процеси життєдіяльності в мінливих умовах існування.

Організм людини постійно обмінюється інформацією і енергією з зовнішнім середовищем. Інформація із зовнішнього середовища сприймається органами почуттів у вигляді зорових, слухових, смакових, нюхових і тактильних сигналів. Сигнали від внутрішніх органів надходять в центральну нервову систему (головний і спинний мозок). В результаті аналізу та взаємодії зовнішніх і внутрішніх сигналів формується відповідна реакція організму.

Структурно-функціональна організація тіла людини

Мал. 1.1. Структурно-функціональна організація тіла людини

Їжа, що надходить в організм людини, забезпечує його енергією. Енергія виділяється в результаті процесів дисиміляції (Від лат. dissimilatio - розпад) - розщеплення складних харчових речовин на більш прості. Ця енергія використовується для асиміляції (Від лат. assimilatio - злиття) - здійснення роботи органів і систем і для власного синтезу більш складних речовин, необхідних для побудови і роботи клітин, тканин і органів. Надлишок енергії виділяється у вигляді тепла і грає важливу роль в підтримці постійної температури тіла.

Організм людини - саморегулююча система. Вищим проявом саморегуляції є формування поведінкових реакцій, спрямованих на нормалізацію внутрішнього середовища. Відхилення якого-небудь одного показника життєдіяльності запускає цілий ряд процесів, спрямованих на його відновлення.

Для організму людини характерна надійність в забезпеченні його різних функцій. Вона досягається декількома шляхами. До них відносяться, зокрема, надмірність структур і дублювання функцій. Так, в ранньому онтогенезі в центральній нервовій системі утворюється значний надлишок нейронів в порівнянні з необхідним або надмірна кількість кровоносних капілярів в органах і тканинах і т. Д.

У складних і постійно мінливих умовах зовнішнього середовища важливими властивостями людського організму є адаптація і пластичність, проявляються як на рівні цілого організму, гак і на рівні його окремих органів і тканин. Наприклад, при посиленій фізичній праці у людини розвиваються певні групи м'язів, які в разі припинення навантаження можуть зазнати зворотний розвиток.

Відмітною і неодмінним властивістю живого організму вважаються процеси зростання і розвитку. У людини особливо інтенсивне зростання відбувається в дитинстві і дитинстві (див. Гл. 2). У дорослому стані ростові процеси гальмуються, в старості відбуваються процеси зворотного розвитку - інволюції (Від лат. involutio - спрощення, виродження). При цьому знижується швидкість відновлення клітин і процесів обміну речовин, спостерігається зміна інших функціональних показників.

  1. Застосування ферментів в фармацевтичному аналізі - біохімія
    У фармації першорядне значення має стандартизація і контроль якості лікарських препаратів. У ряді випадків, стосовно до лікарських речовин природного походження, використовують стандартизацію, засновану на біологічну активність відповідного речовини. Це пов'язано з тим, що фармакологічний
  2. Запліднення - цитологія, гістологія і ембріологія
    Запліднення - це злиття гамет, в результаті якого виникає якісно нове утворення - зигота (від лат. Zygos - з'єднання). Суть запліднення зводиться до того, що головка і шийка спермия через блискучу оболонку проникають в цитоплазму яйцеклітини, а хвостик, як правило, залишається за межами яйцеклітини
  3. Запис генетичної інформації в молекулах нуклеїнових кислот. Генетичний код - генетика в 2 Ч. Частина 1
    Одне з основних положень сучасної молекулярної генетики пов'язано з визнанням ролі нуклеїнових кислот як зберігачів і переносників генетичної інформації, яка визначає первинну структуру всіх білків (поліпептидів), синтезованих в клітці. Численні дослідження структури і функцій молекул ДНК
  4. Залози шкіри - вікова анатомія і фізіологія. Т.2 опорно-рухова і вісцеральні системи
    Шкіра багата залозами. За характером виділяється ними секрету вони діляться на потові і сальні (див. Рис. 14.1). секреторні відділи потових залоз згорнуті в клубочки і залягають в глибшому шарі власне шкіри. Їх клітини иннервируются вегетативною нервовою системою. Вивідні протоки залоз пронизують
  5. Закономірності росту і розвитку головного мозку в онтогенезі - вікова анатомія і фізіологія
    В період ембріонального розвитку мозок людини розвивається з ектодерми, що лежить над хордою. З 11-го дня внутрішньоутробного розвитку відбувається закладка нервової пластинки, яка до четвертої-п'ятої тижня замикається в трубку (рис. 4.39). Цей процес починається з кордону головного і спинного
  6. Захворювання прямої кишки, короткі анатомо-фізіологічні дані - факультетська хірургія
    Після вивчення глави студент повинен: знати основні захворювання прямої кишки, їх клініку, діагностику та лікування; вміти проводити диференційну діагностику захворювань прямої кишки, призначати хворому необхідна і достатня обстеження; володіти - методами визначення обсягу операції при раку
  7. Загальний обмін - вікова анатомія і фізіологія. Т.2 опорно-рухова і вісцеральні системи
    Вся енергія, яку протягом доби витрачає людина в процесі звичайної життєдіяльності, носить назву загальний обмін. Інтенсивність загального обміну можна визначити за обсягом спожитого кисню і продуктів розпаду, які виділяються з організму. Тривале протягом доби визначення газообміну дає можливість
  8. Загальні питання лікувальної роботи, етика і деонтологія - факультетська хірургія
    Після вивчення глави студент повинен: знати принципи лікарської етики і правила її дотримання; завдання невідкладної хірургії; вміти орієнтуватися на отримані знання по деонтології і лікарської етики в спілкуванні з пацієнтами, родичами пацієнтів, колегами, іншими медично м і робіт! Iікам
© 2014-2021  ibib.ltd.ua