|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 50. Закінчений злочин, момент закінчення окремих видів злочинів.
|
Закінчений злочин - це злочин, у складі якого наявні всі ознаки, передбачені відповідною статтею Особливої частини кримінального закону. Момент закінчення злочину визначає сам законодавець у диспозиції закону, використовуючи відповідно конструкцію матеріального чи формального складу злочину. Моментом закінчення злочину з матеріальним складом є момент фактичного настання передбачених у диспозиції злочинних наслідків, моментом закінчення злочину з формальним складом - лише момент вчинення протизаконного діяння. У переважній більшості випадків досягнення реальної мети злочинця співпадає із законодавчим визначенням моменту закінчення злочину. Однак, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності певних дій злочинця, які, на його думку, є лише готуванням до злочину чи замахом на злочин, законодавець оголошує (визнає) їх закінченим злочином (напр., організація озброєної банди з метою нападу на громадян та установи ст.69, розбій ст.142). Такі склади називають усіченими, тобто такими, що не мають повного складу злочину. Злочинні наслідки у матеріальних складах злочинів законодавець майже завжди вказує текстуально (термінологічно). Однак іноді не вказує їх, маючи на увазі їх як необхідні контекстуально. Напр., ст.140 визначає що таке крадіжка, але не вказує, що вона спричиняє матеріальну шкоду, але ж крадіжка є закінченим злочином від моменту спричинення майнової шкоди, про це зрозуміло із тлумачення цієї статті. Тлумаченням іноді визначають момент спричинення злочинного наслідку (напр., у крадіжки це момент появи у злодія можливості розпорядитися вилученим майном на свій розсуд). Значний проміжок часу, що може бути між моментами виконання злочинних дій і настання злочинних наслідків, на визначення моменту закінчення злочину не впливає. Певну специфіку має визначення моменту закінчення злочинів, склади яких містять альтернативні, різні за ступенем суспільної небезпечності, способи вчинення злочину, або (і) альтернативні, теж різні за ступенем суспільної небезпечності злочинні наслідки та одну спільну санкцію. Особливості кваліфікації таких злочинів полягають у тому, що для констатації складу закінченого необережного злочину досить наявності в діях особи одного з найменш небезпечних способів вчинення злочину і найменшого за розміром передбаченого законом злочинного наслідку. Це стосується й умисних злочинів, якщо умисел був прямим альтернативним або неконкретизованим і включав досягнення в числі інших наслідків і спричинення найменшого за розміром наслідку, а також якщо був простим конкретизованим і стосувався досягнення лише найменшого за розміром злочинного наслідку. Якщо ж умисел був непрямим, де діяння кваліфікується за фактично заподіяними наслідками, то необхідно, що заподіяний наслідок охоплювався передбачанням винної особи. Однак бувають і більш складні прояви поєднання злочинного діяння та зумовлених ним суспільно небезпечних наслідків, де так званий основний склад злочину, в якому повністю реалізовано умисел винної особи, згодом переростає у кваліфікований склад цього злочину. Таке переростання відбувається в результаті більш складного механізму спричинення похідних злочинних наслідків у вигляді вимушено детермінованих поведінкою злочинця дій потерпілого та наслідків цих дій.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 50. Закінчений злочин, момент закінчення окремих видів злочинів." |
- § 50. Закінчений злочин, момент закінчення окремих видів злочинів.
закінчення злочину визначає сам законодавець у диспозиції закону, використовуючи відповідно конструкцію матеріального чи формального складу злочину. Моментом закінчення злочину з матеріальним складом є момент фактичного настання передбачених у диспозиції злочинних наслідків, моментом закінчення злочину з формальним складом - лише момент вчинення протизаконного діяння. У переважній більшості
- §1. Криміналістична характеристика контрабанди
закінченою з моменту фактичного переміщення предмета посягання через митний кордон, за наявності однієї з ознак, зазначених у законі. При ввезенні товарів (предметів, речовин) на митну територію України - з моменту фактичного перетину кордону, а при вивезені - з моменту подання митної декларації або іншої дії, безпосередньо спрямованої на реалізацію наміру ввезти або вивезти предмети. У
- 34. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків - заподіяння значної майнової шкоди. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднаний з корисливими мотивом і метою. Суб'єкт злочину - будь-яка особа, яка не є службовою. Такі самі дії службової особи слід кваліфікувати за ст. 364 - зловживання владою або службовим становищем. Частина 2 ст. 192 передбачає
- За призначенням бухгалтерські документа поділяються на розпорядчі, виконавчі, комбіновані.
закінчення записів на кожній сторінці опису вказується прописом кількість заповнених рядків, а цифрами та прописом зазначається підсумок кількості натуральних одиниць. Інвентаризаційні описи складаються окремо по кожній матеріально відповідальній особі. Якщо в однієї матеріально відповідальної особи матеріальні цінності зберігаються у різних приміщеннях, то описи складаються окремо по кожному
- 2.6. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у кооперативах, малих та спільних підприємствах
закінчення. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені терміни для відображен- 152 ня у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи. На підприємствах, які зобов"язані подавати звітність у вигляді бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, бухгалтерський облік
- §2. Проблема участі прокурора в судовому засіданні
закінчення попереднього слідства затвердив обвинувальний висновок, він тим самим погодився з тезою слідчого про винуватість обвинуваченого, з тими документами, що лежать в його основі. З цього моменту обвинувальна теза слідчого перетворилась, по суті, в тезу самого прокурора, а змістом його діяльності в судовому розгляді, в тому числі і на судовому слідстві, стало доказування цієї тези перед
- Складання прокурором обвинувальних висновків
закінченого розслідування покладена на прокурора. Залежно від її результатів прокурор може закрити справу, повернути її для додаткового розслідування чи передати на розгляд суду. Але в останньому випадку законодавець вважав за необхідне до того, як справа буде розглядатись в 'Див. Мотовиловкер Я. О. Питання теорії кримінального процесу. Томськ, 1971, с. 166; Мотовиловкер Я О. Деякі питання змісту
- §3. Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства
закінченого слідства, затвердження обвинувального висновку. При перевірці справи, що перебуває в віданні слідчого, не виникає питання про межі прав прокурора на ознайомлення з матеріалами цієї справи; прокурор має право вимагати від слідчого, ' Див. Михайлов В.А. Прокурорський нагляд за закриттям кримінальних справ на попередньому слідстві в кримінальному процесі. Автореф. канд. due.Воронеж,
- 65. Нагляд прокурора за законністю провадження строків досудового слідства і тримання під вартою
закінчення поточних термінів слідства або тримання під вартою, з урахуванням часу, необхідного прокурору для ознайомлення з матеріалами справи. В ньому зазначаються причини продовження строку, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які підтверджують, що злочин вчинено особою, яка тримається під вартою, і обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу (ч. 1 ст.165-3
- § 3. Вчення про криміналістичну версію
закінченому вигляді завжди є наслідком індукції або дедукції. Індуктивні висновки - умовивід від окремого до загального - найчастіше застосовуються у випадках, коли слідча версія випливає з аналізу доказів, виявлених при провадженні окремих слідчих дій. Тоді від встановлення окремих причин походження доказів шляхом індуктивного мислення слідчий доходить до загального припущення про характер і
|