Життя людини, відповідно до ст.3 Конституції Укр., є найвищою соціальною цінністю, а в ст.3 Основного Закону наголошується, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя. Тому злочини проти життя становлять велику суспільну небезпеку. До них КК відносить різні види умисних вбивств (ст. 115-118): умисне вбивство; умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), вбивство через необережність (ст. 119), доведення до самогубства (ст. 120); погрозу вбивством (ст. 129). Обєктами ціх злочинів є життя людини або суспільні відносини, що забезпечують безпеку життя людини. Вбивство і його види (см. вопрос 14).
Ст.120. Доведення до самогубства. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у формі: жорстокого поводження з особою; шантажу; примусу до протиправних дій; систематичного приниження людської гідності потерпілого. 2) наслідками у вигляді доведення особи до самогубства або замаху на самогубство; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням і наслідками. Суспільна небезпечність діяння полягає у створенні нестерпного стану, який може призвести до трагічних наслідків у вигляді самогубства або посягання на самогубство. Самогубство - це умисне позбавлення себе життя. Жорстоке поводження може полягати у безжальних, грубих діяннях винного, які спричиняють потерпілому фізичні чи психічні страждання. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення потерпілим дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення себе життя. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його щодо: особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винного; двох або більше осіб, а особливо кваліфікуючою ознакою - вчинення його щодо неповнолітнього. Ст.129. Погроза вбивством. Об'єктом злочину є особиста безпека особи. Об'єктивна сторона полягає у залякуванні потерпілого по-збавленням його життя. Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо. Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючою ознакою є вчинення його членом організованої групи.
Злочини, об'єктом яких є життя і здоров'я людини: (ст. 130) зараження ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; (ст. 131) неналежне виконання проф. обов'язків, що спричинило зараження особи ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; (ст. 135) залишення в небезпеці; (ст. 136) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані; (ст. 137) неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей; (ст. 138) незаконна лікувальна діяльність; (ст. 139) ненадання допомоги хворому мед. працівником; (ст. 140) неналежне виконання професійних обов'язків мед. або фармацевтичним працівником; (ст. 141) порушення прав пацієнта; (ст. 142) незаконне проведення дослідів над людиною.
|
- 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
злочинів. Так, у 1948 році була підписана конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього. 1949 рік ознаменувався розробленням і підписанням у Женеві на міжнародній конференції, скликаній 12 серпня з ініціативи Міжнародного комітету Червоного Хреста, цілого ряду міжнародних конвенцій, об'єднаних за назвою «Женевські конвенції про захист жертв війни», що складають нині основний
- § 3. Криміналістична характеристика злочинів
злочинів, ознаки суб'єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами. Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необхідно виходити з того, що в ній відображаються особливості певного виду злочинів, які мають значення для їх виявлення
- § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб (статті 364-370 КК). Для встановлення кримінального механізму службового діяння необхідно з'ясувати: 1) чи мало місце порушення службовою
- 25. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
злочинних посягань. Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина. Залежно від їх безпосереднього об'єкта, всі злочини, передбачені V розд. Особливої частини КК, можна поділити на такі види: 1. Злочини проти виборчих прав громадян: перешкоджання здійсненню виборчого права (ст.157); неправомірне використання виборчих
- 9. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України.
злочинністю, в тому числі і з такими небезпечними злочинами, як вбивства, зґвалтування, розбої та ін. Тому в КК статті про відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України подані в першому розділі Особливої частини. Родовим об'єктом злочинів, передбачених у цьому розділі, є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України: її конституційного ладу, суверенітету,
- 5. Поняття кваліфікації злочинів
злочинів. Кваліфікацією злочинів називається юридична оцінка злочину і встановлення (застосування) тієї кримінально-правової норми закону, яка найбільш повно описує ознаки цього злочину. Кваліфікувати злочин -означає встановити повну відповідність його ознак ознакам норми, яка передбачає відповідальність саме за вчинення цього злочину. Термін «кваліфікація» походить від латинського - якість.
- 5. Поняття кваліфікації злочинів
злочину і встановлення (застосування) тієї кримінально-правової норми, яка найбільш повно описує ознаки цього злочину. Кваліфікувати злочин -означає встановити повну відповідність його ознак ознакам норми, яка передбачає відповідальність за вчинення саме цього злочину. Термін «кваліфікація» походить від латинського qualis - який, якої якості. Кваліфікація взагалі - віднесення певного явища, речі
- 13. Загальна характеристика злочинів проти життя
злочинів є життя людини. Причому людини будь-якої, незалежно від її стану і будь-яких соціально-демографічних характеристик. Це може бути новонароджена дитина, людина в розквіті сил, людина, яка хвора на невиліковну хворобу, фізично чи психічно. Позбавлення життя заборонене і за бажанням потерпілого. Не мають жодного значення такі об'єктивні показники особи потерпілого, як його національна,
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
злочинністю доцільно вирішити проблему щодо організації їхньої участі в охороні правопорядку, розробки проектів законів, що регу люватимуть відповідні організаційні форми громадських форму вань правоохоронного напрямку; - законодавче визначення порядку реалізації права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, умов їхнього проведення, прав і обов'зків учасників масових
- 70. Види міжнародних правопорушень.
злочинну недбалість і злочинну самовпевненість. Тому в міжнародних конвенціях дуже часто використовують терміни «навмисне», «переднавмисне» і т.д. Більш того, деякі склади міжнародних злочинів сконструйовані таким чином, що суб'єктивна сторона як обов'язковий елемент складу правопорушення в них відсутня. Мова йде про так звану «відповідальність незалежно від провини», зокрема про відповідальність
|