Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.
При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів. Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи. Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу. Систему митних органів України складають: Державна митна служба України; регіональні митниці; митниці; спеціалізовані митні управління та організації; установи і навчальні заклади. Митні органи України, їх автомобільний транспорт, морські, річкові та повітряні судна мають розпізнавальний знак і прапор. Опис прапора і розпізнавального знака затверджується Верховною Радою України. Створення, реорганізація та ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України. Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації та громадяни не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України.
Законодавством України встановлюється компетенція митних органів України щодо виконання таких функцій:
а) захисту економічних інтересів України;
б) контролю за додержанням законодавства України про митну справу;
в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи.
г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
д) митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
е) комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;
є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;
ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та
товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України;
з) боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил;
и) співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;
і) ведення митної статистики.
|
- Тема 24. Адміністративно-правове забезпечення управління митною справою
забезпечення контролю за переміщен ням транзитом товарів через територію України", "Про гуманітар ну допомогу, що надходить з України", "Про митну службу Украї ни", постанови КМУ "Про вдосконалення порядку ввезення (пере силання) громадянами предметів (товарів) в Україну", "Про Прави ла ввозу транспортних засобів на територію України" та ін. Центральним органом управління митною справою є
- V. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
адміністративної реформи. Він має охоплювати головні складові адміністративних перетворень, зокрема: трансформацію системи органів виконавчої влади, державної служби адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування, окремих сфер державного управління. Загальне концептуальне супроводження проведення адміністративної реформи здійснює Державна комісія з проведення в
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
адміністративного права в демократичній, правовій державі. Однак вирішення цього дійсно історичного завдання є досить складною справою. Адже існуючий стан українського адміністративного законодавства характеризується, умовно кажучи, "залишковими" явищами колишньої тоталітарно-бюрократичної держави, в якій інтереси публічної влади домінували над інтересами людини. Зважаючи на це, з метою
- § 3. Поняття та система господарського
законодавства
адміністративного, трудового права тощо), котрі теж регулюють народне господарство. Правильність такого підходу підтверджує ст. 4 ГК, згідно з якою предметом регулювання Кодексу не є: майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України; земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та
- § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні
функціонування державного сектору економіки
адміністративно-територіальних одиниць як складників загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави визначаються Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 року. Конкретні механізми реалізації положень цього закону передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26
- § 4. Митне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності
адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977 . Загальноправові засади організації та здійснення митної справи в Україні, питання регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України (далі - Кодекс) від 11.07.2002. Кодекс спрямований на
- § 1. Основні напрями економічної політики держави
адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування
- 9. Адміністративно - правовий статус Кабінету Міністрів України.
забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; 2) вжиття заходів до забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості; 3) забезпечення проведення фінансової, цінової,
- Екологічне законодавство України: сучасний етап
адміністративного впливу (контроль, адміністративна відповідальність конкре-тних керівників підприємств) ще ніколи не вдавалося забезпечити ефективного дотри-мування законодавства. Під економічними ж важелями впливу слід розуміти не тільки плату за використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього середовища, за складування відходів, але й впровадження податкових пільг за впровадження
- Поняття і особливості принципів екологічного права
адміністративного впливу (контроль, адміністративна відповідальність конкретних керівників підприємств) ще ніколи не вдавалося забезпечити ефективного дотримування законодавства. Під економічними ж важелями впливу слід розуміти не тільки плату за використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього середовища, за складування відходів, але й впровадження податкових пільг за впровадження
|