Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Скакун О.Ф.. Теорія держави і права, 2001 - перейти до змісту підручника

§ 8. Дія нормативно-правового акта в часі


Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»:
1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юридичну чинність;
2) у просторі, на який поширюється дія закону;
3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки.
Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону. Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юридичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухвалення, тобто підписання закону.
Закони починають діяти:
1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України);
2. З моменту опублікування;
3. З часу, який позначено в самому законі;
4. З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію. В Україні, як правило, початок дії закону визначається у спеціальній постанові Верховної Ради про порядок його введення в дію: із дня опублікування або з моменту настання застереженої в постанові певної умови (ухвалення іншого закону та ін.). Наприклад, разом з опублікуванням Закону України від 10 березня 1994 р. «Про державну таємницю» була опублікована Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державну таємницю», де сказано, що він вступає в дію з дня опублікування;
5. Закони, у яких не вказаний час набрання чинності і щодо яких не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування. Закони мають бути опубліковані не пізніше ніж через 15 днів після їх підписання і ухвалення до виконання Президентом України;
6. Закони (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк. Датою ухвалення закону (рішення) є день проведення референдуму.
За всіх умов закон вступає в дію не раніше дати опублікування.
Відповідно до Конституції України 1996 р. закони, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є нечинними (ст. 57).

330
Вступ закону в дію відбувається відповідно до трьох принципів:
- негайна дія |
- коли закон із дня вступу в дію поширюється на усі випадки лише «уперед»; усе, що передувало дню вступу закону в дію, під нього не підпадає;
зворотна дія (зворотна сила) закону
- коли закон поширюється на всі випадки і «уперед» і «назад», тобто і на випадки, що відбувалися раніш, у минулому, до введення закону в дію.
Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Вони можуть розраховувати на майбутні закони в конкретних вчинках сьогоднішнього дня. Тому нові закони не повинні поширюватися на старі життєві ситуації: це викликало б хаос у суспільстві.
Винятки з цього правила рідкісні і допускаються:
а) за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили;
б) у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.
Це правило має гуманістичну спрямованість. Воно зафіксоване в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. Воно повинне бути відтворене в кримінальних кодексах країн, які підписали цей міжнародний документ. У ст. 15 цього пакту, зокрема, говориться: «...не може призначатися важче покарання, ніж те, що підлягало застосуванню в момент вчинення кримінального злочину. Якщо після вчинення злочину законом встановлюється легше покарання, дія цього закону поширюється на даного злочинця».
Відповідно до Міжнародного пакту 1966 р. у ст. 58 Конституції України 1996 р. закріплено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на момент їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення»;

331
- переживання закону І
- коли закон, що втратив юридичної чинності, за спеціальною вказівкою нового акта (закону) повинен продовжувати діяти з окремих питань. Наприклад, після розпаду СРСР Верховною Радою України 12 вересня 1991 ухвалена постанова про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, якщо відповідні питання не врегульовані законодавством України, за умови, що ці загальносоюзні акти не суперечать Конституції і законам України.
Закони втрачають дію:
- після закінчення строку, на який вони були ухвалені;
- у разі зміни обставин, на які вони були розраховані;
- у разі прямого скасування (призупинення дії) даного закону іншим законом або спеціально призначеним актом (в Україні закон може бути скасований рішенням Конституційного Суду у разі визнання його невідповідності Конституції України);
- у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 8. Дія нормативно-правового акта в часі"
  1. ЗМІСТ
    діяльності державного апарату § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату § 5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової § 6. Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади § 7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування § 8. Професійна і державна
  2. § 3. Основні стадії застосування норм права
    діяльності: 1) встановлення фактичних обставин справи; 2) встановлення юридичної основи справи - вибір і аналіз юридичних норм (інакше: юридична кваліфікація фактичних обставин); 392 3) вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. Зазначені стадії є умовними, оскільки на практиці вони збігаються. Розглянемо кожну з них. І. Встановлення фактичних обставин справи (юридична
  3. Поняття екологічного права України
    діяльності. В господарській діяльності переважало хлібороб-ство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. *Першими книгами про природу були «шести днів» Василя Великого, перекладена з грецької, в якій давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив світ, а також десяти природним явищам. Ще в одній праці - «Фізіолог» містилися популярна праці із зоології. Наукові погляди
  4. Поняття екологічного права України
    діяльності. В господарській діяльності переважало хліборобство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. * Першими книгами про природу були "шести днів" Василя Великого, перекладена з грецької, в якій давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив світ, а також десяти природним явищам. Ще в одній праці - "Фізіолог" містилися популярна праці із зоології. Наукові погляди
  5. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
    діяльність державного апарату, взаємовідносини людини і держави та ін. Слід особливу увагу звернути на те, що в умовах адміністративної реформи адміністративно-правові норми повинні відіграти важливу роль в утвердженні конституційного постулату: у взаємовідносинах людини з державою, в особі державних органів центральною постаттю виступає людина. Слід мати на увазі, що адміністративно-правові
  6. Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління
    діяльність людей, організує їх для такої діяльності у відповідні колективи та організаційно оформ лює; - має на меті упорядкування спільної діяльності шляхом забезпе чення погоджених індивідуальних дій учасників такої діяль ності через вплив на їх поведінку (волю); - виступає в ролі регулятора управлінських взаємовідносин, що виникають між суб'єктом та об'єктом у процесі реалізації функцій
  7. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    діяльності. 4. Управління системою оподаткування. 5. Управління кредитуванням. 6. Фінансовий контроль. 7. Адміністративна відповідальність за порушення фінансового законодавства. Література: 1,9,17, 29, ЗО, 31, 72, 76, 82,88,108,109,199, 220,244, 246, 248, 287, 294, 307, 312, 327, 330, 331, 349, 361, 366, 399таін. Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою 1.
  8. 3. Административно-правовые отношения
    нормативного акта, т.к. действуют по поруче- нию государства. 4. Административно-правовые отношения могут возникать по ини- циативе любой из сторон. При этом согласие второй стороны не обяза- тельно. 5. Споры, возникающие между участниками административно- правовых отношений разрешаются в большинстве случаев в администра- тивном (несудебном) порядке. 6. В случае нарушения одной из сторон
  9. 1. Формы осуществления исполнительной власти
    нормативные акты - устанавливающие, изменяющие и отме- няющие юридические нормы, они не обращены к юридическим лицам. 2) индивидуальные акты - это решение субъектов административ- ной власти по конкретным вопросам, обращенные к конкретным лицам. 3) смещенные - акты, в которых содержатся нормы права и право- применительные решения. По форме выражения: 1. Письменные 2. Устные исполнения при
  10. Виды и стадии административного права
    нормативным актам. б) ведомственный осуществляют органы отраслевой компетенции в отношении подведомственных им объектов. Он состоит в проверке этими органами соблюдения и исполнения законов, подзаконных нормативных актов предприятиями, учреждениями, организациями. в) специализированный контроль осуществляется органами межот- раслевой компетенции. Они контролируют деятельность органов исполни-
© 2014-2022  ibib.ltd.ua