Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія Україна / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
ОУНЮА. Конституційне право, 2010 - перейти до змісту підручника

1. Багатопартійні системи.


Партійна система - похідна від права громадян на управління державою. Сьогодні партії займають одне з найважливіших місць у політичних системах зарубіжних країн.
Питання про партійні системах одночасно політологічний, якщо мова йде про фактичне становище і юридичний, якщо певна система закріплена нормами конституції, закону, хоча ці норми можуть не відповідати фактичному стану. У ряді країн таких норм немає, партійна система функціонує на основі слагавшихся десятиліттями правових звичаїв.
У більшості країн конституції встановлюють багатопартійність, забороняючи порушувати принцип свободи утворення політичних партій. Такі норми характерні для постсоціалістичних держав, де свобода об'єднання порушувалася десятиліттями, і багатьох країн Африки, де раніше існували тоталітарні системи. Там, де багатопартійна система стала давно доконаним фактом, спеціальних конституційних норм, що забороняють порушувати принцип свободи утворення партій, немає.
Багатопартійна система з позицій конституційного права - це не тільки існування кількох партій в країні, а й перш за все можливість чергування у влади різних партій в результаті виборів. У Китаї - 9 партій, але беззмінно при владі стоїть одна - комуністична, і замінити її шляхом виборів неможливо, оскільки саме за нею конституція закріплює керівну роль в суспільстві і державі. З іншого боку, в деяких капіталістичних країнах в рамках багатопартійної системи складається ситуація однієї домінуючої партії, протягом десятиліть беззмінно що біля влади. У Мексиці понад 60 років править країною Інституційно-революційна партія; вибори проводяться, але в силу ряду причин вони не змінюють положення. Подібна ситуація мала місце в Італії (Християнсько-демократична партія), в Японії (Ліберально-демократична партія), існує в Єгипті (Національно-демократична партія).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Багатопартійні системи. "
  1. 4. Основні види партійних сис-тем.
    Багатопартійності є саме суспільство, що складається з різних соціальних та інших інститу-зованих груп з суперечливі-ми інтересами. Кожна соціальна та інша група може бути представлена на политиче-ської арені відповідною партією або партіями. Численні многопартій-ні системи можна поділити на такі основні групи: 1. Багатопартійні системи без монопольно
  2. 4. Зміст, рушійні сили і етапи визвольного руху в X IX столітті
    багатопартійність, виникла реальна, хоча і обмежена свобода слова, діє Державна дума і т. д. Незважаючи на значні досягнення, визвольний рух не вирішило багатьох завдань. Як і раніше стоїть питання про введення конституції, про створення правової держави і багато інших. На початку XX століття Росія зробила помітні досягнення в галузі економічного розвитку, однак
  3. 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
    багатопартійності. У партії з великими труднощами прищеплювалися демократизм і терпимість у відносинах до інших політичних партій. Проте в ході революції, в міру загострення загальнонаціонального. кризи і особливо після провалу корніловського заколоту, вплив більшовиків значно зросла, а в жовтні 1917 року вони очолили збройне повстання. Розглянуті нами окремі проблеми історії
  4. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    багатопартійного уряду і про «третій шлях в революції». Значна частина більшовиків схилялася на користь формування загальносоціалістичної уряду «за всяку ціну», що призвело до кризового становища в більшовицькому керівництві, коли 4 листопада Л.Б. Каменєв, Г.Є. Зінов'єв, В.П. Мілютін, А.І. Риков та В.П. Ногін вийшли з ЦК, а двоє останніх відмовилися і від постів в радянському
  5. 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
    Багатопартійністю в уряді. Вимушена стати воюючою, партія більшовиків все більш набувала воєнізований вигляд. Внутрішньопартійна демократія згорталася і замінювалося приказними методами, партійна дисципліна замінювалося військової. Виникла ідеологія «воєнного комунізму», що розраховувала на політичному та військовому народному ентузіазмі вирішити соціально-економічні завдання. Пізніше Ленін
  6. 2. Проблеми науки і культури
    багатопартійності, КПРС насилу розлучалася зі своїм панівним становищем; не було вирішено питання про ставлення центру і республік, що в кінцевому рахунку призвело до розпаду СРСР; не було вирішено питання про поступовий перехід до багато-укладние, що пояснює сучасне обвальне реформування економіки. Перебудова закінчилася відомими подіями 19-21 серпня 1991 року. Історія ще дасть
  7. Михайло Сергійович Горбачов (р. 1931 г1.)
    Багатопартійності (скасування 6 і 7 статті Конституції 1977 року), відбулася передача всієї влади на місцях виборним органам - Радам. Звинувачують Горбачова в тому, що він не дозволив головного конфлікту того часу - національного питання. Його нерішучість, затягування прийняття нового союзного договору, кото-рий міг закріпити конфедеративний устрій СРСР, призвели до розвалу потужної держави.
  8. Введення
    багатопартійного держави. Армія, в якій головну роль грали політоргани, звичайно, була на боці КПРС. Відповідну ідеологію несли і створювані під керівництвом КПРС офіцерські збори. Це прямо зазначено в главі II «Цілі і повноваження офіцерського зібрання, п. 11 -« Метою Офіцерського зборів є: - виховання офіцерів у дусі безмежної відданості Комуністичної партії
  9. Введення.
    Багатопартійність - це ті передумови, які вкрай необхідні для того, щоб трансформувати наш найвищий орган влади в ефективно діючий парламент, що стоїть на сторожі інтересів особистості, суспільства і держави. З'ясування ролі парламенту в демократичному суспільстві, статусу народного депутата України є не просто високонаукових політологічної або правовою проблемою. Це - базові
  10. 1.1 Принципи правового статусу народного депутата.
    Багатопартійності і політичного плюралізму цілком можливі зловживання правом відкликання народного депутата, яке стає засобом тиску на неугодного депутата. Збереження в законодавстві такої норми буде приводити до постійних спроб переглянути результати виборів. У подібних обставинах зовні демократичний інститут може перетворитися в правові окови, що обмежують
© 2014-2021  ibib.ltd.ua