Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

61. Монопольне становище суб'єкта господарювання на ринку


Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обмеження монополізму ..." монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. В цілому монопольне становище на ринку визначається Антимонопольним комітетом України через категорію "домінуюче становище суб'єкта господарювання", яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Таким чином, українське антимонопольне законодавство оперує поняттям "монопольне становище".
Порядок визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку вказано в Методиці визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10.03.94 р.
Метою визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку є отримання інформації для прийняття рішень з питань демонополізації економіки, антимонопольного регулювання і контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень.
До кола осіб, які підпадають під законодавче визначення "суб'єкт господарювання", відносяться: юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності; фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими; органи державної влади; органи місцевого самоврядування; органи адміністративно-господарського управління.
Всю процедуру визначення монопольного становища можна розділити на ряд стадій.
На першій стадії складається перелік товарів, щодо яких визначається монопольне становище суб'єкта господарювання, а також визначається перелік їх споживачів. При визначенні товарів органи Антимонопольного комітету, як правило, використовують встановлені органами статистики України різні товарні номенклатури.
На другій стадії визначається тривалість заняття суб'єктом господарювання монопольного становища на ринку. Хоча дана тривалість дорівнює, як правило, годичному проміжку часу, з цього правила є винятки. Значимість цієї стадії визначається тим, що визначення тривалості заняття суб'єктом господарювання монопольного становища на ринку має суттєве значення для вирішення питання визначення такого становища.
Третя стадія характеризується визначенням товарних меж ринку окремо для кожного товару із загального списку, щодо яких здійснюється визначення монопольного становища суб'єкта на ринку. Товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів. У ряді випадків як доказ взаємозамінності товарів може розглядатися коефіцієнт перехресної еластичності попиту.
На четвертій стадії визначаються територіальні межі ринку, що дозволяють охарактеризувати його як загальнодержавний або регіональний. Правильне визначення меж ринку є істотним питанням при вирішенні питання про монопольне становище суб'єкта господарювання на ринку, оскільки дозволяє визначити, які підприємства повинні розглядатися як конкуренти існуючого домінуючого підприємства. Територіальні межі ринку певного товару визначаються шляхом встановлення мінімальної території, за межами якої, з точки зору споживачів, придбання товарів, які належать до групи взаємозамінних товарів, є неможливим або недоцільним.
На п'ятій стадії обчислюється частка суб'єкта господарювання на ринку, розмір якої за чинним законодавством і є відправним для визначення наявності або відсутності монопольного становища цього суб'єкта на відповідному ринку. Ця стадія може бути підрозділена на три етапи: а) визначення загального обсягу товарного ринку, на якому діє суб'єкт господарювання; б) встановлення обсягу надходження товару даного суб'єкта господарювання на відповідний ринок; в) обчислення ринкової частки суб'єкта господарювання на географічно певному товарному ринку. Шукана частка суб'єкта господарювання на ринку визначається як процентне вираження співвідношення обсягу надходження товару цього суб'єкта господарювання до загального обсягу ринку товару, що аналізується. Порівнюючи її з законодавчо встановленої і визначивши, що вона перевищує трідцатіпятіпроцентний рубіж, можна зробити висновок відповідно до законодавства про те, що суб'єкт господарювання займає монопольне становище на відповідному товарному ринку. Для визначення положення як монопольного у разі, якщо обчислена частка суб'єкта господарювання на ринку менше законодавчо встановленої, здійснюється більш детальне вивчення структури ринку.
Крім цих основних (обов'язкових) стадій, можуть бути виділені дві факультативні стадії, проходження яких не завжди необхідно при визначенні монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку. По-перше, виявлення ознак ринкової влади;
по-друге, складання переліку суб'єктів, що займають монопольне становище на ринку або включення до нього цих суб'єктів. Порядок ведення і складання переліку суб'єктів господарювання, які займають монопольне становище на ринку, детально визначено Положенням про складання та ведення переліку суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринку, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10.03.94 р.
В цілому, станом на 01.01.99 р., до переліку підприємств, що займають монопольне становище на загальнодержавних ринках України, було включено 372 суб'єкта господарювання, на регіональних - 3014 суб'єктів, які діють відповідно на 579 і 887 товарних ринках.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 61. Монопольне становище суб'єкта господарювання на ринку "
  1. 62. Зловживання монопольним становищем на ринку
    монопольним становищем на ринку розглядається як правопорушення. Такий висновок, зокрема, можна зробити виходячи з ст. 8 Закону, де зазначено, що державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень, у тому числі від зловживань монопольним становищем і недобросовісної конкуренції, здійснюється
  2. Зміст
    монопольного законодавства 61. Монопольне становище суб'єкта господарювання на ринку 62. Зловживання монопольним становищем на ринку 63. Антиконкурентні узгоджені дії 64. Дискримінація підприємців органами влади і управління 65. Санкції за порушення антимонопольного законодавства 66. Поняття і види економічної концентрації суб'єктів господарювання 67.
  3. 60. Загальна характеристика антимонопольного законодавства
    монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Конституційна заборона стосується діяльності, націленої на недопущення, обмеження або усунення конкуренції, незалежно від конкретних її видів і складів правопорушень. Основними нормативно-правовими актами антимонопольного законодавства є Закон України "Про обмеження монополізму
  4. 64. Дискримінація підприємців органами влади і управління
    монопольного законодавства - дискримінація суб'єктів господарювання органами державної влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю - включає ряд різновидів: - заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих
  5. 65. Санкції за порушення антимонопольного законодавства
    монопольного законодавства, включає: - накладення штрафів на підприємців - юридичних осіб. Воно здійснюється за постановами Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу, постійно діючої та тимчасових адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, а також державних уповноважених та голів територіальних відділень Комітету
  6. 67. Антимонопольний контроль за економічною концентрацією суб'єктів господарювання
    монопольний контроль за економічною концентрацією (структурою ринку), спрямований на попередження та усунення домінуючого становища суб'єктів підприємницької діяльності, є однією з найважливіших сфер антимонопольної політики, оскільки економіка України відрізняється високою ступенем монополізму. На законодавчому рівні контроль за економічною концентрацією суб'єктів
  7. 69. Державне регулювання та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринку
    монопольне становище на ринку, а також в цілому - для відновлення та / або підтримання конкуренції на ринку. Основа закладена в ст. 42 Конституції України і розвинена у відповідних нормативно-правових актах, зокрема, у розділі IV Закону України "Про обмеження монополізму ...". Всю систему державного регулювання поведінки суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на
  8. Підприємства, установи як суб'єкти адміністративного права
    монопольне становище на ринку окремих пр-тий і не добросовісної
  9. 26. Холдингові компанії
    монопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет. Дочірнє підприємство - господарюючий суб'єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. Те, що суб'єкт господарювання визнається дочірнім підприємством, зовсім не означає позбавлення його
  10. 66. Поняття і види економічної концентрації суб'єктів господарювання
    монопольного регулювання в Україні, як і в багатьох країнах світу, є контроль за економічною концентрацією суб'єктів господарювання. У Законі України "Про обмеження монополізму" не міститься визначення поняття "економічна концентрація", хоча статті 14 і 15 цього Закону містять норми, що регулюють контроль за такою концентрацією - створюючи, реорганізацією (злиттям,
© 2014-2021  ibib.ltd.ua