Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

2. Порушення справи у господарському суді.



Відповідно до статті 1 Господарсько-процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 р. (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Крім того, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
- державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
- прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;
- рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України;
- прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, а також справи про банкрутство.
Відповідно до статті 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.
Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.
Відповідно до статті 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.
Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка приєднується до справи, але не оголошується.
Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії.
Відповідно до статті 12 ГПК України господарськім судам підвідомчі:
- справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
- справи про банкрутство;
- справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Відповідно до статті 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Необхідно зазначити, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Якщо після відводу неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 62 ГПК України суддя господарського суду вправі відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо:
- заява не підлягає розгляду в господарських судах України;
- у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;
- позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.
Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонами, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня знаходження заяви.
Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Відповідно до статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
- позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;
- у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
- не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
- порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
- не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України;
- до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;
- не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до статті 58 ГПК України суддя господарського суду має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідно до статті 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору судді господарського суду надано право вчиняти такі дії по підготовці справи до розгляду:
- вирішувати питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;
- виключати з числа відповідачів підприємства та організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору;
- викликати представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;
- зобов'язувати сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо);
- витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;
- вирішувати питання про призначення судової експертизи;
- проводити огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;
- вирішувати питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;
- вирішувати питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;
- вирішувати питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;
- вирішувати питання про вжиття заходів до забезпечення позову;
- вчиняти інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 69 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
- нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
- неподання витребуваних доказів;
- необхідність витребування нових доказів;
- залучення до участі у справі іншого відповідача;
- заміна неналежного відповідача;
- необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
- призначення господарським судом судової експертизи;
- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
- заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
- спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
- відсутній предмет спору;
- є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав;
- заявник не вжив заходів досудового врегулювання спору;
- позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
- сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
- підприємство чи організації, які є сторонами, ліквідовано;
- сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:
- позовну заяву підписано особою, яка не має права їх підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- у проваджені господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
- позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору;
- позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;
- позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;
- громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право:
- визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;
- виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;
- зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;
- стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф;
- стягувати у доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дії, покладених господарським судом на сторону;
- відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:
- з позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
- не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.
Слід відмітити, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств, установ, організації порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Порушення справи у господарському суді."
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    порушень прав і свобод громадян з боку виконавчої влади не тільки на етапі прийняття індивідуальних адміністративних актів, а ще й на рівні нормативної регламентації у підзакон-них актах, і особливо, як свідчить життя, у так званих "відомчих" актах (актах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади). Але можливість таких порушень значно знизилась після введення державної реєстрації
  2. 69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
    порушення справи, проте виявляються судом лише під час розгляду До другої ірупи належать обставини, що виникають після порушення провадження у справі та свідчать про усунення спору або неможливість подальшого провадження в справі: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; позивач та відповідач уклали мирову угоду і вона whw судом; померла фізична особа, яка була однією із сторін у
  3. 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА
    порушенні кримінальної справи (закриття справи) пов'язані з кримінально-правовими поняттями: відсутність події злочину - п. 1 ч. 1, відсутність складу злочину - п. 2 ч. 1; переважна більшість питань, що їх вирішує суд при постанов-ленні вироку, мають кримінально-правовий характер: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачують підсудного; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею
  4. § 5. Господарські суди, третейські суди та міжнародні арбітражі. Порядок виконання судових рішень
    порушень та протиправних посягань. Тобто йдеться про право на самозахист і самооборону. Самозахист (самооборона) - це застосування засобів примусу самою управненою особою, без втручання відповідних державних та інших органів. Проте це не означає, що самозахисту (самообороні) не властивий державний примус. Цей державний примус наявний, хоч закон делегує право на його застосування самій особі,
  5. Тема 1. Предмет і система цивільного процесуального права
    справи, що виникають при здійсненні правосуддя по цивільних справах. Предметом цивільного процесуального права є процесуальні дії і пов'язані з ними процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні правосуддя по цивільних справах, - тобто цивільний процес. Роль процесуальних дій полягає не тільки в тому, що вони створюють процесуальні відносини, а ще й
  6. Тема 25. Цивільні процесуальні права іноземних громадян і осіб без громадянства. Судові доручення. Міжнародні договори
    порушення тотожної справи в судах обох договірних сторін (ст. 26 Договору між Україною і Республікою Польща). Іноземці мають право вести цивільні справи в суді особисто або через своїх представників (ст. 110 ЦПК). Представниками в суді можуть бути адвокати, інші особи, допущені судом до представництва, а також консули (таке представництво виникає на підставі міжнародного договору). До справ з
  7. Ліквідаційна процедура.
    порушення справи про банкрутство; - витрати на публікацію в офіційних друкованих засобах інформації про порядок продажу майна банкрута; - витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; - витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з
  8. 2. Система антимонопольних органів і їх компетенція.
    порушень антимонопольного законодавства; 3) контроль за економічною концентрацією; 4) сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту прав суб'єктів господарювання на засадах їх рівності перед законом та пріоритету прав споживачів. Антимонопольний комітет України, відповідно до статті 7 Закону
  9. 1. Система, структура та повноваження господарських судів України.
    порушень у сфері господарських відносин; 5) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Місцевий господарський суд складається з голови, першого заступника голови, заступників голови і суддів. Необхідно зазначити, що у місцевих господарських судах діють спеціальні колегії з розгляду справ про банкрутство. Апеляційні господарські суди виступають судами апеляційної інстанції.
  10. 4. Перегляд судових рішень у касаційному порядку.
    порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права; - до надіслання ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження від особи, що подала скаргу (подання), надійшла заява про її відкликання. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні
© 2014-2021  ibib.ltd.ua