| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків |
||
|
Правовідносини органів внутрішніх справ та їх співробітників виникають, як правило, в галузі публічного права, тобто є 375 субординаційними відносинами (влада - підвладність) - відносинами по вертикалі. Правовідносини органів внутрішніх справ за сферою поширення можна поділити на дві категорії: - зовнішні; - внутрішні. Зовнішні правовідносини - це відносини між органами внутрішніх справ і громадянами, організаціями, підприємствами, установами, які виникають у ході забезпечення громадського порядку і безпеки особи, суспільства, держави. Внутрішні правовідносини - це відносини усередині системи органів внутрішніх справ між: а) службами і підрозділами різних рівнів; б) між ними і вищими посадовими особами; в) по лінії «начальник - підлеглий» у службі, підрозділі. Органи внутрішніх справ можуть вступати й у нетипові для них правовідносини. Вони виникають між несупідрядними органами і мають, як правило, договірний характер. Нетипові правовідносини органів внутрішніх справ, що виникають у результаті договору: - договори на охорону об'єктів підрозділами позавідомчої охорони МВС; - договори на супровід; - договори на організацію охорони громадського порядку на комерційній основі при проведенні масових заходів; - договори, пов'язані з реалізацією права засуджених на свободу віросповідання в місцях виконання покарання у виді позбавлення волі та ін. Види правовідносин у діяльності органів внутрішніх справ за галузями права: - конституційно-правові; - адміністративні правові; - адміністративно-процесуальні; - кримінально-правові; - кримінально-процесуальні; - кримінально-виконавчі; - цивільно-правові; - цивільні процесуальні та ін. Види правовідносин у діяльності органів внутрішніх справ за функціями права: 376 Суб'єкти правовідносин системи органів МВС: - органи внутрішніх справ у цілому; - органи міліції як складова частина органів внутрішніх справ; - інші структурні підрозділи органів внутрішніх справ; - окремі посадові особи органів внутрішніх справ. Компетенція органів внутрішніх справ включає: 1. Повноваження (правообов'язки): а) забезпечення особистої безпеки громадян; б) попередження і припинення злочинів та адміністративних правопорушень; в) розкриття злочинів; г) охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, надання допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням у здійсненні їх законних прав і інтересів. 2. Предмет відання - головний напрямок діяльності, тобто основне функціональне призначення (наприклад, у міліції це охорона громадського порядку). 3. Відповідальність за результати своєї роботи. Діяльність органів внутрішніх справ визначається законами та іншими нормативно-правовими актами. Об'єкти правовідносин системи органів МВС - діяльність (поведінка) учасників правовідносин: а) адміністративно-правових відносин - поведінка громадянина і конкретного співробітника міліції; б) кримінально-процесуальних відносин - поведінка учасників кримінального судочинства; в) цивільно-правових відносин, низки адміністративно-правових відносин (організаційно-майнових) - поведінка учасників цих відносин і майно. Юридичні факти можуть бути класифіковані залежно від правовідносин, в які вступає співробітник органів внутрішніх справ. Загальні правовідносини органів внутрішніх справ та їх співробітників виникають, змінюються і припиняються на підставі їх компетенції, визначеної нормативно-правовими актами (організація охорони громадського порядку, охорона безпеки, боротьба зі злочинністю, організація роботи особового складу та ін.). 1) заяви, повідомлення, скарги громадян, організацій у зв'язку з правопорушеннями, що готуються або вже вчинені, які 377 органи внутрішніх справ та їх співробітники зобов'язані вирішити і за наявності законних підстав задовольнити інтереси заявників; 2) звернення громадян до співробітників органів внутрішніх справ при реалізації ними своїх прав або виконанні обов'язків, наприклад, при одержанні паспорта, дозволу на прописку, на виїзд у прикордонну зону, на придбання зброї; 3) виявлення або встановлення фактів правопорушень (злочинів, проступків) і осіб, що їх вчинили; 4) договори, які укладають органи внутрішніх справ. Про правомочність див. § «Компетенція державних органів», про юридичну відповідальність - главу «Юридична відповідальність». В ряді країн нижня границя кримінальної дієздатності є високою (16-17 років), в інших - низькою (8-9 років). Третейський суд - одна з форм судового захисту прав громадян і організацій, альтернативний засіб вирішення спорів. Відповідно до ст. 12 Арбітражного процесуального кодексу України третейські суди, поряд з арбітражним судом, правомочні розглядати будь-які економічні спори, підвідомчі арбітражному суду, за винятком спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні і виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб. Крім того, третейському суду також не підвідомчі справи про банкрутство. Як процесуальна форма, третейський суд має цілу низку переваг у порівнянні з державними Інакше: предмет діяльності, функціональне призначення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків" |
||
|
||