Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Щербина В. С.. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер,.2005 - 592 с, .200 - перейти до змісту підручника

§ 1. Правовий статус громадянина-підприємця


Правовому становищу громадянина як суб'єкта господарювання присвячена ст. 128 ГК, що називається «Громадянин у сфері господарювання».
Згідно з ч. 1 цієї статті громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 ГК.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ч. 2 ст. 128 ГК).
Підприємницька діяльність громадянина може здійснюватися у різних варіантах:
безпосередньо як підприємець або через приватне підприєм ство, що ним створюється (щоправда, в останньому випадку виникає питання: а хто ж є суб'єктом підприємництва (госпо дарювання) - приватне підприємство, створене громадяни ном, чи він сам? На нашу думку, громадянин, який є заснов ником створеного ним унітарного приватного підприємства, не є суб'єктом підприємництва, хоч і є згідно з ч. 1 ст. 2 ГК учасником відносин у сфері господарювання);
із залученням або без залучення найманої праці (наприклад, громадянин може здійснювати управління заснованим ним при ватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом; так само він може залучати найману працю інших осіб (працівників приватного підприємства);
- самостійно або спільно з іншими особами. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно:
а) засновника та/або учасника господарського товариства;
б) члена кооперативу тощо;
в) або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у ст. 44 ГК.
Здійснюючи підприємницьку діяльність, громадянин-підприємець зобов'язаний:
у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцен зію на здійснення певних видів господарської діяльності;
повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяль ності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;
додержуватися прав і законних інтересів споживачів, за безпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифі кації продукції, встановлених законодавством;
не допускати недобросовісної конкуренції, інших пору шень антимонопольно-конкурентного законодавства;
вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Громадянин-підприємець зобов'язаний також додержуватися вимог, передбачених статтями 46 (щодо забезпечення соціальних гарантій найманих працівників) і 49 (не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права і інтереси громадян тощо) ГК, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.
Громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до положень ГК та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

- 160 -
11 - 4-2636
- 161 -

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Правовий статус громадянина-підприємця"
  1. 14.Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.
    правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. (ст.50-53 ЦК) Правовому становищу громадянина як суб'єкта господарювання присвячена ст. 128 ГК, що називається «Громадянин у сфері господарювання». Згідно з ч. 1 цієї статті громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької
  2. 1.2.2. Фізичні особи - суб'єкти господарювання
    правовий статус підприємців - фізичних осіб регламентовано також гл. 5 ЦК. Відповідно до ст. 50 ЦК право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 35 ЦК повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає вести підприємницьку діяльність.
  3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому
  4. § 1. Правовий статус особи
    правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (тобто як такий, що має правосуб'єктність) координує своє поведінку в суспільстві. Терміни «особа», «людина», «громадянин» вживаються конституцією і законодавством. У соціальному плані вони означають членів суспільства. У політичному плані відповідно до конституції особа
  5. § 3. Система господарського законодавства
    правовідносин Глава 25. Відшкодування збитків у сфері господарювання Глава 26. Штрафні та оперативно-господарські санкції Глава 27. Адміністративно-господарські санкції Глава 28. Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства - 76 - - 77 - Розділ VI. «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання» Глава 29 Галузі
  6. § 3. Суб'єкти аудиторської діяльності
    правова форма; форма власності; інформація про державну реєстрацію; інформація про засновників (для аудиторів - прізвище, ім'я, по батькові, номери сертифікатів та дати їх отримання, ідентифікаційний номер, адреса; для юридичних осіб - назва, ідентифікаційний код, частка в статутному капіталі); прізвище, ім'я, по батькові керівника аудиторської фірми, номер та дата видачі сертифіката;
  7. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    правовий (власник певних прав і обов'язків); - культурний (носій певного менталітету, системи цінностей, соціальних норм і традицій); - моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації); - конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію); - емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому); - розумний (той, що має певний інтелект
  8. Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління зовнішньополітичною діяльністю
    правові засади управління зовнішньополітичною діяльністю. Система органів управління зовнішньополітичною діяльністю та їх повноваження. Особливості проходження дипломатичної, консульської служби. Адміністративно-правове регулювання в'ізду в Україну і виїзду з України. Вивчення даної теми студентам слід розпочати зі статті 18 Конституції України, яка закріпила, що зовнішньополітична діяльність
  9. Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольної діяльності та недопущення недобросовісної конкуренцією
    правовий статус яких визначається Положенням про територіальне відділення Комітету, затверджене АКУ. Підстави адміністративної відповідальності за порушення антимонопольного законодавства передбачені в ст. ст. КпАП України: 164/ 3 "Недобросовісна конкуренція", 166/1 "Зловживання монопольним становищем на ринку", 166/2 "Неправомірні угоди між підприємцями", 166/3 "Дискримінація підприємців
  10. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    правових, організаційних) і процесуальних структур, а також державних службовців - осіб, які спеціально підготовлені і професійно зайняті у системі державних органів. Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної
© 2014-2022  ibib.ltd.ua