Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право Україна / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

4. Правові наслідки прострочення виконання роботи



Згідно ст. 27 Закону про захист прав споживачів підрядник зобов'язаний здійснити виконання роботи в строк, встановлений правилами виконання окремих видів робіт або договором побутового підряду. У договорі може передбачатися термін виконання роботи, якщо зазначеними правилами він не передбачений, а також строк меншої тривалості, ніж термін, встановлений правилами. У даний час встановлення строків виконання роботи правилами є практично винятком. Переважна більшість діючих правил передбачають, що терміни виконання робіт визначаються угодою сторін у договорі.
Термін виконання роботи може визначатися датою (періодом часу), до якої має бути закінчено виконання роботи, або датою (періодом часу), до якої підрядник повинен приступити до виконання роботи. Зокрема, дата початку та закінчення виконання робіт передбачається Типовими договорами підряду на будівництво житлового або нежитлового приміщення та ремонт житлового помещенія1.
Якщо виконання роботи здійснюється по частинах, в договорі повинні передбачатися приватні терміни (періоди) виконання робіт. Приватні терміни (періоди) виконання робіт покликані конкретизувати обов'язки підрядника, додати їм велику чіткість і визначеність.
За бажанням споживача замовлення може бути виконаний в терміновому порядку. За терміновість виконання роботи справляється надбавка до ціни. У цьому випадку строк виконання замовлення обчислюється з моменту (години) прийому замовлення, зазначеного в договорі.
Зміна термінів початку і закінчення виконання робіт узгоджуються підрядником і споживачем, про що робиться запис у договорі. Слід мати на увазі, що правилами про виконання окремих видів робіт може визначатися порядок зміни термінів початку і закінчення виконання робіт. Так, за договором підряду на ремонт житлового приміщення про необхідність
1 СП РРФСР. 1965. № 1. Ст. 2; 1981. № І. Ст. 71.
Зміни зазначених строків одна сторона зобов'язана повідомити іншій стороні не пізніше ніж за 48 годин до настання терміну.
Відповідно до ст. 28 Закону про захист прав споживачів підрядник вважається таким, що прострочив початок виконання роботи, якщо термін, коли він повинен приступити до її виконання, визначений правилами виконання окремих видів робіт або договором. Разом з тим майнова відповідальність за прострочення підрядником початку виконання робіт може бути покладена тільки в тому випадку, якщо вона настільки велика, що закінчення виконання роботи до строку стає явно неможливим. Якщо термін початку виконання роботи не визначений, а підрядник не приступає до її виконання, то така обставина також може розглядатися як порушення строку початку виконання роботи лише у випадку, коли стає очевидним, що якщо підрядник навіть і приступить до виконання роботи, то вона все одно не буде виконана до терміну.
Слід також мати на увазі, що згідно з п. 3 ст. 708 ГК наслідки прострочення виконання, зазначені у п. 2 ст. 405 ГК, наступають лише при порушенні кінцевого терміну виконання роботи. Тому в разі прострочення початку виконання роботи споживач не може відмовитися про прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо воно буде запропоновано в межах терміну закінчення роботи. Простроченням має вважатися виконання роботи підрядником настільки повільно, що це дає підставу зробити висновок про неможливість її виконання в строк. Нарешті, простроченням є і затримка закінчення виконання роботи проти терміну, встановленого відповідно до п. 1 ст. 27 Закону про захист прав споживачів.
При порушенні підрядником строків виконання робіт споживач має право у своєму вибору здійснити одну з можливостей, встановлених ст. 28 Закону про захист прав споживачів.
По-перше, споживач може призначити підрядникові новий термін, протягом якого він повинен приступити до виконання роботи або виконати її. Цей термін повинен бути зазначений у договорі побутового підряду. Проте відповідно до п. 2 ст. 708 ГК зазначені в договорі початковий, кінцевий і проміжний терміни виконання робіт можуть бути змінені у випадках і порядку, передбачених договором, тому правом призначити новий термін споживач може скористатися тільки в тому випадку, якщо це передбачено договором.
Якщо договором випадки та порядок зміни термінів початку і закінчення виконання робіт не передбачені, то їх зміна
відповідно до ст. 450,451 ЦК здійснюється або за згодою сторін, або в разі істотного порушення термінів або недосягнення угоди при істотній зміні обставин - у судовому порядку за позовом зацікавленої сторони.
Так як зміна термінів початку і закінчення робіт є зміною договору, то вимоги з приводу порушення змінених строків споживач може пред'явити незалежно від часу прострочення. Тому правило про те, що споживач може пред'явити інші вимоги, передбачені п. 1 ст. 28 Закону про захист прав споживачів, тільки у випадку прострочення не менше місяця, застосовуватися не повинно.
По-друге, споживач має право доручити виконання роботи іншій особі, а понесені у зв'язку з цим витрати стягнути з підрядника, який порушив термін виконання роботи.
По-третє, споживач може вимагати зменшення винагороди за роботу. Закон не встановлює порядку визначення зменшення винагороди за роботу. Отже, це питання має вирішуватися за згодою сторін, а при недосягненні угоди - судом. У разі прострочення виконання термінового замовлення надбавка за терміновість не справляється, а якщо вона вже була сплачена споживачем, повертається споживачу підрядником.
По-четверте, споживач має право розірвати договір. Здійснюючи своє право на розірвання договору, споживач повинен враховувати, що відповідно до п. 2 ст. 708 та п. 2 ст. 715 ГК розірвання договору допускається у випадках порушення строків закінчення виконання роботи, а також порушення термінів початку виконання роботи або настільки повільного їх виконання, що зазначена обставина явно призведе до неможливості закінчення роботи до терміну. Про відмову від договору споживач повинен повідомити замовника в письмовій або обліковій формі. Після повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити виконання роботи. Все, зроблене підрядником після цього повідомлення, залишається на його відповідальності, за винятком тих випадків, коли він доведе, що споживач відмовився від договору без достатніх підстав і робота могла б бути виконана в строк. Зазначені випадки відмови від договору не вимагають обов'язкового звернення споживача до суду з позовом про розірвання договору.
Виконання вимог споживача з приводу порушення термінів виконання робіт не звільняє підрядника від відшкодування збитків.
При розірванні договору споживачем з причини порушення термінів початку і закінчення виконання роботи підрядник не
права вимагати відшкодування своїх витрат, вироблених в процесі виконання роботи, а також плати за вже виконану роботу. При розірванні договору підрядник повинен повернути споживачеві аванс, якщо він видавався підряднику, і залишки матеріалу, якщо він належить споживачу.
Правилами про окремі види робіт можуть встановлюватися особливості порядку розрахунків у таких випадках, а також виключення із загальних правил про порядок розрахунків.
За бажанням споживача їм може бути прийнята частина виконаної роботи. У цьому випадку частина роботи та матеріали підрядника, а також витрати підлягають оплаті незалежно від розірвання договору.
Крім здійснення розглянутих раніше правомочностей споживач у разі порушення термінів початку і закінчення виконання робіт, а також змінених строків вправі стягнути з підрядника за кожний день (годину, якщо термін визначено у годинах) неустойку в розмірі трьох відсотків від вартості роботи, а якщо вартість робіт окремо в договорі не визначена - від загальної вартості замовлення. Неустойка стягується починаючи з дня (години), наступного за днем (годиною), до якого робота повинна бути виконана або розпочато, і аж до пред'явлення споживачем інших вимог, що випливають з п. 1 ст. 28 Закону про захист прав споживачів, або до дня, коли підрядник фактично приступив до виконання роботи або закінчив її.
Якщо підрядник не приступив до виконання роботи навіть по закінченні терміну її виконання, то неустойка сплачується і за прострочення початку виконання роботи, і за прострочення його закінчення.
При визначенні розміру неустойки у розрахунок приймається ціна роботи, виконання якої прострочено, а якщо така ціна не визначена договором - ціна замовлення, існуюча в тому місці, де вимога споживача має бути задоволена. Ця ціна визначається на день добровільного задоволення вимоги споживача, а якщо воно добровільно задоволено не було, то на день винесення судового рішення.
Сума стягненої споживачем неустойки не може перевищувати вартості роботи або загальної вартості замовлення, якщо вартість роботи окремо в договорі не визначалася.
Підрядник зобов'язаний задовольнити вимоги споживача, зазначені у п. 1 ст. 28 Закону про захист прав споживачів, а також вимоги про сплату неустойки за порушення строків виконання робіт, якщо не доведе, що прострочення виконання роботи
сталася внаслідок непереборної сили або з вини споживача Таким чином, відповідальність за порушення термінів виконання робіт є безвиновной, а звільнитися від неї підряднику можна лише при дії непереборної сили або внаслідок неможливості виконання роботи в строк з вини споживача.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Правові наслідки прострочення виконання роботи "
  1. 2. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)
    правові наслідки розірвання договору і т.д. При укладанні зовнішньоторговельної угоди необхідно домагатися, щоб у разі виникнення спору питання, не врегульовані контрактом, вирішувалися по праву вашої країни. Це створить вам певні переваги і дозволить уникнути зайвих валютних витрат в ситуації, коли доведеться звертатися до судових органів для вирішення конфлікту. Існує
  2. Н. Адміністративні санкції за порушення авторських прав шляхом імпорту піратської продукції
    правовою охороною. (2) Положення попереднього пункту застосовуються також і до творів, що походить з країни, в якій твір не охороняється або перестав користуватися охороною. (3) Арешт накладається відповідно до законодавства кожної країни ". У зв'язку з певною нечіткістю даної статті Конвенції, багато країн не ввели в своє законодавство статей, що формулюють
  3. § 2. Строки здійснення цивільних прав і виконання громадянських обов'язків
    правові наслідки. Так, щодо продуктів харчування, парфюмерно-косметичних товарів, медикаментів, виробів побутової хімії та інших товарів, споживчі властивості яких можуть погіршуватися з плином часу, встановлюються терміни придатності. Продаж товарів з простроченим терміном придатності забороняється (п. 2 ст. 18 Закону РРФСР "Про захист прав споживачів"). Термін придатності товару обчислюється з
  4. Принципи виконання.
    правових актів , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно ставляться ". Принцип належного виконання передбачає, що зобов'язання має бути виконане належними суб'єктами, в належному місці, в належний час, належним предметом і належним чином. Принцип реального виконання сформульований в ст. 396 ГК
  5. Відповідальність за окремі види правопорушень.
    Правова відповідальність за невиконання грошових зобов'язань. Зазначена відповідальність настає у вигляді сплати відсотків на суму коштів, якими боржник неправомірно користувався. Це неправомірне користування чужими грошовими коштами може мати місце в силу самих різних причин: ухилення боржника від їх повернення після того, як настав термін платежу, іншої прострочення в їхній сплаті;
  6. § 1. Поняття та юридична класифікація речей як об'єктів цивільних прав
    правового поняття речі, оскільки кожне цивільне правовідношення, об'єктом якого виступає річ, проходить кілька стадій - виникнення, розвиток, припинення, що, в свою чергу, вимагає незалежності (хай і відносної) і стійкості об'єкта даного правовідносини. Ось чому проміжний (технологічний) результат виробництва, що залежить, наприклад, від безперервної хімічної
  7. § 4. Санкція у зобов'язанні
      правового, так і процесуального характеру: право на односторонню відмову виконати зобов'язання при істотному порушенні його іншою стороною, неприпустимість показань свідків при недотриманні простої письмової форми угоди і т. д. Санкції за порушення зобов'язань вельми різноманітні. Одні з них охороняють від порушень будь-які зобов'язання, а тому містяться в правових інститутах загальної
  8. § 4. Застосування окремих заходів відповідальності у поєднанні з іншими наслідками правопорушення
      правовими наслідками правопорушення. 2. Примушування виконати зобов'язання в натурі. Це загальне правило закріплено в диспозитивної нормі п. 1 ст. 396 ГК РФ і застосовується, оскільки інше не встановлено договором або законом. Відшкодування збитків і сплата неустойки, за загальним правилом, не виключають виконання зобов'язання в натурі. Слід мати на увазі, що подібна обов'язок виникає тільки в
  9. 1. Відповідальність, наступаюча незалежно від вини правопорушника (об'єктивна відповідальність)
      правової відповідальності за загальним правилом, з якого маються вельми численні винятки. У випадках, встановлених законом або прямо передбачених договором, відповідальність у цивільному праві може застосовуватися і незалежно від вини порушника, в тому числі і при її відсутності. Так, відповідно до п. 3 ст. 401 ГК у зобов'язаннях, що виникають при здійсненні підприємницької
  10. 4. Акцепт
      правового регулювання майнового обороту. Раніше діючим законодавством акцепт шляхом вчинення дій щодо виконання передбачених офертою умов договору не допускався (пор. ст. 58 Основ цивільного законодавства 1991 г) Це нерідко ставило у важке становище добросовісних учасників майнового обороту. Наприклад, зустрічалися ситуації, коли підприємство-постачальник,
© 2014-2021  ibib.ltd.ua