| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Процесуальна характеристика взяття під варту. |
||
|
1. Взяття під варту (арешт) - це обмеження особистої свободипідозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого шляхомпоміщення їх до спеціальної установи. 2. Спосіб запобігання: обмеження свободи особи шляхом поміщення її до спеціальної установи: слідчого ізолятора (далі - СІЗО) Державного департаменту зпитань виконання покарань; дисциплінарного ізолятора або карцеру установи виконанняпокарань (ст. 4 Закону України від ЗО червня 1993 р. "Про попереднє ув'язнення"); гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних СилахУкраїни - для осіб, що відбувають покарання у дисциплінарнихбатальйонах і притягаються до кримінальної відповідальності завчинення іншого злочину (статті 14, 17 Кримінально-виконавчогокодексу України, далі - КВК). , Враховуючи характеристики окремих осіб і характер певних злочинів законодавець встановлює особливий порядок утримання осіб під вартою: затримані або взяті під варту працівники міліції утримуютьсяв установах Державного департаменту з питань виконання покараньокремо від інших осіб або на гарнізонній гауптвахті (ч. 7 ст. 21Закону України "Про міліцію"); особи, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України, службібезпеки, прокуратурі, юстиції та в суді, - окремо від інших осіб,які перебувають під вартою; - особи, підозрювані або обвинувачувані у вчиненні злочинів,відповідальність за які передбачена статтями 173-177 (злочинипроти трудових прав, авторського права і суміжних прав, права наоб'єкти промислової власності), 200-235 (злочини у сфері господарської діяльності) КК, - окремо від інших осіб, які перебува- ють під вартою (ст. 8 Закону України від 30 червня 1993 року "Про попереднє ув'язнення"); - в інших випадках, передбачених ст. 8 "Роздільне тримання умісцях попереднього ув'язнення" Закону України "Про попереднєув'язнення". Таким чином особу ізолюють від суспільства. Побачення з родичами їй може бути надано тільки з дозволу особи, яка провадить розслідування, терміном від однієї до двох годин, як правило, не більше одного разу на місяць. Мета взяття під варту збігається із загальною метою застосування запобіжних заходів. Це найсуворіший запобіжний захід. Томуйого застосовують лише в разі, якщо жоден інший запобіжний захід не може забезпечити досягнення мети, передбаченої ч. 1 ст. 148КПК. Умова застосування. Взяття під варту застосовують у справахпро злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках -якщо кримінальним законом передбачено м'якіше покарання,наприклад, якщо обвинувачений: не має постійного місця проживання; порушив інший запобіжний захід. 6. Процесуальний порядок застосування: 1) орган дізнання або слідчий вносить за згодою прокурораподання до суду. Таке саме подання вправі внести прокурор. Вирішуючи питання про внесення подання до суду, останній зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяттяпід варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатністьдля обвинувачення; якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи,яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвілна затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його всуд під вартою. Затримання в цьому випадку не може тривати більше72 годин, а в разі, якщо особа перебуває за межами населеногопункту, в якому діє суд, - не більше 48 годин з моменту доставкизатриманого в цей населений пункт; суддя вивчає матеріали кримінальної справи, надані органамиДізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а за потреби бере пояснення в особи, у провадженні якоїперебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщовін з'явився, і виносить постанову: - про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав; - про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою; слідчий (дізнавач) ознайомлює обвинуваченого з постановоюсудді про обрання або про відмову в обранні запобіжного заходу; після взяття під варту слідчий зобов'язаний виконати такі дії: вжити заходів піклування про неповнолітніх дітей заарештованого і повідомити про це письмово прокурора і заарештованого,а копію листів приєднати до справи; - повідомити дружину (іншого родича) та адміністрацію замісцем роботи чи навчання заарештованого. Згідно з ч. 5 ст. 5 ЗаконуУкраїни "Про міліцію" міліція "негайно, але не пізніше як черездві години після затримання або арешту (взяття під варту) осібповідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявленняусної або письмової вимоги - захиснику"; - якщо заарештований є іноземцем, то направити постанову суддідо Міністерства закордонних справ; - у разі арешту помічника-консультанта народного депутатаправоохоронні органи зобов'язані невідкладно повідомити про ценародного депутата (ч. 5 ст. 34 Закону України "Про статус народного депутата України"); на постанову судді прокурор, підозрюваний, обвинувачений,його захисник або законний представник протягом трьох діб з дняїї винесення можуть подати апеляцію до апеляційного суду. Однакце не зупиняє виконання постанови судді; якщо для обрання затриманому запобіжного заходу необхіднододатково вивчити дані про його особу або з'ясувати інші обставини,які мають значення для прийняття рішення з цього питання, тосуддя вправі продовжити затримання до 10, а за клопотаннямпідозрюваного, обвинуваченого - до 15 діб, про що виноситьсяпостанова. Якщо така необхідність виникне при вирішенні цьогопитання щодо особи, яку не затримували, суддя вправі відкластийого розгляд на строк до 10 діб і вжити заходів задля забезпеченняна цей період її належної поведінки або своєю постановою затриматипідозрюваного, обвинуваченого на цей строк (ст. 165-2 КПК). Взяття особи під варту зумовлює спеціальний порядок (режим) спілкування з нею слідчого, що залежить від того, де відбуватиметься спілкування: в місці провадження досудового слідства чи в слідчому ізоляторі. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика взяття під варту." |
||
|
||