Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи


Підставою до прийняття такого рішення є достатні дані, які вказують на наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 6 КПК. Кримінальну справу згідно з цією нормою не може бути порушено:
за відсутністю події злочину;
за відсутністю в діянні складу злочину;
внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремихосіб;
щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння 11-річного віку;
за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим усправах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого,крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 ст. 27 КПК;
за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бутипорушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і за відсутності скаргипотерпілого (ч. З ст. 27 КПК);
щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження всправі є необхідним для реабілітації померлого або відновленнясправи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;
щодо особи, про яку є вирок за тим самим обвинуваченням,що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриттясправи з тієї самої підстави;
щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи за тим самим обвинуваченням;
10) якщо про відмову в порушенні справи за тим самим фактомє нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи оформлюється постановою.
Відмова в порушенні кримінальної справи зумовлює систему правових наслідків.
Одні з них настають в усіх випадках закінчення провадження в стадії порушення кримінальної справи - це основні наслідки.
Настання інших залежить від результатів провадження за конкретною заявою або повідомленням про злочин і тому їх слід іменувати неосновними або факультативними наслідками відмови в порушенні справи.
Основними наслідками ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи є:
направлення копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи прокуророві;
направлення повідомлення про це заінтересованим особам,підприємствам, установам, організаціям;
165
направлення заінтересованим особам копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи;
роз'яснення заінтересованим особам права на оскарженнявідмови в порушенні кримінальної справи прокуророві (ст. 99-1КПК) або до суду (ст. 236-1 КПК) і порядку реалізації цього права.
Факультативними наслідками відмови в порушенні кримінальної справи є:
1) направлення заяви або повідомлення, прийнятого і зареєстрованого як первинне джерело інформації про злочин, але матеріалиперевірки якого фактично містять дані про наявність у діянні особиадміністративного або дисциплінарного чи іншого порушеннягромадського порядку, на розгляд відповідному державному органу,трудовому колективу або адміністрації підприємства, установи,організації або передавання матеріалів для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення;
2) притягнення осіб до іншої, крім кримінальної, юридичноївідповідальності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи"
  1. Функція правосуддя
    рішення кримінальної справи, або юрисдикційна функція) - це основний напрям кримінально-процесуальної діяльності, пов'язаний із прийняттям у кримінальній справі остаточного рішення щодо доведеності вчинення суспільно небезпечного діяння конкретною особою і призначенням їй у зв'язку з цим покарання. Єдиним органом в Україні, який має право приймати такі рішення, є суд. Функції кримінального
  2. 3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
    рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю є достатні дані, що вказують на нена-лежність цих джерел інформації за тими чи іншими ознаками органам, до яких вони надійшли. Поняття "належність заяв і повідомлень про злочини" багато в чому є схожим з кримінально-процесуальними поняттями "підслідність" і "підсудність". Воно має два значення: 1) невід'ємна особливість, властивість1
  3. Стадії.
    рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. У цій стадії також по можливості встановлюється наявність чи відсутність обставин, які є підставою для відмови в порушенні справи. Своєчасне та обґрунтоване порушення кримінальної справи є необхідною передумовою для швидкого й повного розкриття злочинів, викриття й покарання винних, запобігання злочинам і виконання завдань
  4. Передумовою для порушення кримінальної справи:
    рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування чи судового розгляду - мотивована постанова (ст.98-1 КПК). Заява або повідомлення про злочин повинні бути розглянуті протягом 3 діб з дня їх надходження, протягом цього строку прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної
  5. Заява або повідомлення про злочин
    рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або направлення заяви за належністю (ч.2 ст.97 КПК) Якщо питання про порушення кримінальної справи не може бути вирішено на підставі даних заяви, перевіряються документи, беруться пояснення у відповідних осіб (ч.4 ст.97), звертаються до відповідних організацій (ч.1 ст.66), при необхідністю органи дізнання можуть здійснювати
  6. 59. Напрями і завдання прокурорського нагляду при порушенні кримінальної справи і провадженні досудового слідства
    рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи залежить швидке та повне розкриття злочину, викриття винних, відшкодування потерпілому завданих збитків та запобігання випадків незаконного та необґрунтованого провадження кримінальної справи, безпідставного ущемлення прав та законних інтересів громадян. Завданнями прокурорського нагляду в цій стадії процесу є забезпечення: 1)
  7. 60. Нагляд прокурора за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
    рішень за заявами і повідомленнями про злочини, що вчинені або готуються (п. 1 ст. 227 КПК). За необхідності прокурор може дати вказівку про проведення додаткової перевірки, про встановлення обставин, обумовлених завданнями стадії порушення кримінальної справи. Прокурор, який здійснює таку перевірку, має, зокрема, своєчасно з'ясовувати: - повноту, правильність обліку та реєстрації заяв та
  8. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
    рішення про необхідність залучення наукових, технічних або інших спеціальних знань. У деяких зазначених у законі випадках обов'язково повинна бути проведена відповідна експертиза. Так, експертиза обов'язкова (ст. 76 КПК): 1) для встановлення причин смерті; 2) для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за
  9. процесуальні засоби
    рішенням певних завдань стадії. Завдання можуть бути вихідними, проміжними та кінцевими. Тому в більшості стадій, як правило, є три етапи - вихідний, проміжний і кінцевий, які можуть мати в різних стадіях різні назви. Наприклад, стадія порушення кримінальної справи складається із таких етапів: прийняття, реєстрації, перевірки та вирішення заяв і повідомлень про злочини; стадія судового розгляду -
  10. 3. ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖГАЛУЗЕВИХ ПРИНЦИПІВ
    рішення справи); виконання кожної із функцій органами, незалежними одинвід одного; на сторони не покладено обов'язок сприяти встановленнюістини у справі; рівність прав сторін* і підтримання судом рівного положеннясторін протягом всього часу провадження у кримінальній справі; панівне становище суду; заборона на вирішення судом за власною ініціативою спірних питань, що виникають між сторонами; суду
© 2014-2022  ibib.ltd.ua