Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

процесуальні засоби


кримінально-процесуальної діяльності, що також є специфічними для кожної стадії. Найчастіше стадії розмежовують на підставі аналізу засобів діяльності, що спрямовані на одержання нового знання, - пізнавальних засобів. Наприклад, для стадії порушення кримінальної справи є характерними такі пізнавальні засоби, як відібрання пояснень від окремих громадян і посадових осіб та витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 97 КПК). Для стадії досудового слідства - слідчі дії (допити, очна ставка, пред'явлення для впізнання, експертиза тощо - глави 11 - 18 КПК). У стадії судового розгляду використовують судові слідчі дії, що відрізняються певною специфікою змісту та умов провадження (допит підсудного - ст. 300 КПК; допит свідка - статті 303-305, 307 КПК; пред'явлення для впізнання - ст. 309 КПК та ін.).
Етапи стадії - це відносно самостійні елементи стадії кримінального процесу, що мають певну специфіку, а тому сприяють ідентифікації його стадій.
Кожна стадія має притаманні тільки для неї етапи. Загальним же для них є те, що вони, по-перше, відображають рух кримінальної справи всередині тієї чи Іншої стадії; по-друге, - завжди пов'язані Із вирішенням певних завдань стадії. Завдання можуть бути вихідними, проміжними та кінцевими. Тому в більшості стадій, як правило, є три етапи - вихідний, проміжний і кінцевий, які можуть мати в різних стадіях різні назви. Наприклад, стадія порушення кримінальної справи складається із таких етапів: прийняття, реєстрації, перевірки та вирішення заяв і повідомлень про злочини; стадія судового розгляду - підготовчої частини, судового слідства, судових дебатів, останнього слова підсудного, постановлення вироку.
У кримінальному процесі кожна його стадія завершується прийняттям кінцевого рішення. Особливістю таких процесуальних рішень є те, шо з їх прийняттям кожна попередня стадія трансформується в наступну. Наприклад, з прийняттям кінцевого для стадії порушення кримінальної справи рішення вона трансформується в наступну стадію - досудове слідство. Специфічними є тільки стадії порушення справи і виконання вироку. Перша не має початкового рішення, яке б трансформувало попередню стадію в стадію порушення справи, бо такої (попередньої) стадії не існує. Окрім того, наявність початкового рішення означала б можливість селекції (відбору) заяв і повідомлень про злочини, що категорично заборонено чинним кримінально-процесуальним законом (ч. 1 ст. 97 КПК). Стадія виконання вироку не має кінцевого рішення, бо цією стадією процес завершується, а тому немає потреби у прийнятті якогось рішення про продовження процесуальної діяльності.
За чинним кримінально-процесуальним законом провадження у кримінальних справах проходить певну кількість стадій, що в своїй сукупності утворюють систему стадій кримінального процесу, а саме:
- порушення кримінальної справи;
- досудове слідство;
- порушення державного обвинувачення;
- попередній розгляд справи суддею;
- судовий розгляд;
- апеляційне провадження; . .
- касаційне провадження;,
- виконання вироку;
- перегляд судових рішень у порядку виключного провадження. Кримінальний процес не завжди проходить всі ці стадії. Він може
завершитися на будь-якій: в стадії порушення кримінальної справи - прийняттям рішення про відмову у порушенні такої справи; у всіх інших стадіях (окрім виконання вироку) - закриттям кримінальної справи.
Окрім того, у деяких кримінальних справах немає певних стадій, це ті, провадження у яких здійснюється у диференційованих формах. Наприклад, немає стадії досудового слідства у справах:
- приватного обвинувачення (ч. І ст. 27 КПК);
- про злочини, передбачені у ст. 425 КПК (справи із протокольною формою досудової підготовки матеріалів).
Провадження у кожній стадії кримінального процесу здійснюється відповідно до його принципів (див. лекцію 3). Однак є положення, що мають загальний характер для тієї чи іншої конкретної стадії процесу. Щодо деяких стадій їх прямо передбачено в кримінально-процесуальному законі. Наприклад, главою 24 КПК загальні положення встановлено для стадії судового розгляду, главою П КПК - для стадії досудового слідства. Щодо всіх інших стадій кримінального процесу, то законодавець не виділив їх загальні положення в окремі глави КПК. Однак це не означає, що таких положень не існує. їх можна вивести із норм того процесуально-правового інституту, якими регламентується провадження у конкретній стадії процесу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "процесуальні засоби"
  1. 9. Принцип доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
    процесуальні засоби для активної процесуальної діяльності. Беручи участь у справі, особи мають право знайомитися з її матеріалами, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є в справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої
  2. 12. Принцип змагальності.
    процесуальні засоби, фактичні дані і докази, що їх підтверджують. Процес ґрунтується на праві сторін вільно розпоряджатися фактичним матеріалом у процесі - ргіпсі-ріитп іпзігисііоп'з ргосеззив асі іпвіапііит рагііит. Необхідні судові дані про юридичні факти у справі, що становлять предмет доказування, а.також докази, якими вони підтверджуються, подають, насамперед, сторони. Кожна з них повинна
  3. 13. Принцип диспозитивності.
    процесуальні), розпоряджатися ними, виконуючи процесуальні дії, спрямовані на відкриття, розвиток і припинення справи у суді, а також використовувати інші процесуальні засоби з метою захисту суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів, державних і громадських інтересів. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій
  4. 61. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову.
    процесуальні засоби, якими можуть скористатися позивач й інші особи, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК України). Спеціальні засоби можуть бути використані тільки відповідачем. Ними будуть заперечення проти позову (ст. 128 ЦПК України) і зустрічний позов (ст. 123 ЦПК України). Заперечення проти позову - це мотивовані пояснення відповідача, якими повністю або частково, назавжди або тимчасово
  5. 25. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
    процесуальні засоби, зменшити судові витрати і запобігти постановленню судом протилежних за змістом рішень. Третя особа із самостійними вимогами вступає в справу за своєю ініціативою шляхом пред'явлення позову, але до кого він може бути пред'явлений, у процесуальній літературі з приводу цього були висловлені дві протилежні точки зору: до обох сторін; до однієї або до двох сторін1. Стаття 107 ЦПК
  6. ПЕРЕДМОВА
    процесуальні поняття (принципи, суб'єкти, запобіжні заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис; 2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримінально-процесуального права, його предмет, норми тощо; 3) зробив спробу максимально поєднати положення кримінально-процесуального права із положеннями загальної теорії
  7. Ознаки стадії
    процесуальні засоби, етапи, кінцеві рішення. Діяльність у кожній стадії здійснюється на підставі загальних положень, властивих тільки
  8. 2.2. Коло учасників стадії
    процесуальні засоби двох видів: 1) притаманні суто для цієї стадії: відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб(ч. 4 ст. 97 КПК); витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 97 КПК); оперативно-розшукові дії (ч. 5 ст. 97 КПК); 2) властиві стадії досудового слідства, але як виняток дозволенідля проведення в стадії порушення справи: огляд місця події (ч. 2 ст. 190 КПК); накладення
  9. 3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
    процесуальні засоби діяльності,етапи та рішення. Стадія має пройти етапи: прийняття джерел інформації прозлочини, реєстрацію їх, перевірку та вирішення. Перевірка джерелінформації про злочини згідно з законом не є обов'язковим етапом,однак практика свідчить, що рішення про порушення кримінальної справи та про відмову в цьому не приймають без перевірки заяв(повідомлень). ВИСНОВКИ З ТЕМИ: Стадія
  10. 2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
    процесуальні засоби: процесуальні дії (роз'яснення прав учасникам розслідування,пред'явлення обвинувачення, забезпечення цивільного позову іпередбаченої законом конфіскації майна, ознайомлення заінтересованих учасників з матеріалами кримінальної справи тощо); процесуальні рішення (про притягнення як обвинуваченого,про обрання запобіжного заходу, про відсторонення обвинуваченого від посади, яку
© 2014-2022  ibib.ltd.ua