Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПрактична психологія → 
« Попередня Наступна »
Рогов Є.І.. Настільна книга практичного психолога: Учеб. посібник: У 2 кн. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Гума-ніт. вид. центр ВЛАДОС. - Кн. 1: Система роботи психолога з дітьми різного віку. - 384с, 1999 - перейти до змісту підручника

2.6. САМООЦІНКА І РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Самооцінка - складне динамічне особистісне утворення, особистісний параметр розумової діяльності. Самооцінка виконує насамперед регулятивну функцію. Ефективність навчальної діяльності школяра залежить не тільки від системи добре засвоєних знань і володіння прийомами розумової діяльності, але і від рівня самооцінки. Існує тісний зв'язок між успіхами, досягнутими в оволодінні навчальною діяльністю, і розвитком особистості. Це пояснюється тим, що в ній

139

інтегрується те, чого досяг дитина, і те, до чого він прагне, тобто проект його майбутнього.

Незважаючи на недосконалість цього проекту, він має важливе значення в регуляції поведінки в цілому, в тому числі і навчальної діяльності. Самооцінка лежить в основі найбільш адекватного мотиву навчальної діяльності - мотиву досягнення. З самооцінкою тісно пов'язане й інше особистісне утворення - рівень домагань, який розглядається як стійка потреба в певній позитивній оцінці. Висота позитивної оцінки, якої потребує особистість, може бути різна. Одних цілком задовольняє, коли їм кажуть, що їх робота не гірше інших. Інші претендують на оцінку вище звичайної. Треті - на оцінку вище всіх інших.

Самооцінка в молодшому шкільному віці формується, головним чином, під впливом оцінок вчителя. Особливе значення діти надають своїм інтелектуальним можливостям і тому, як вони оцінюються іншими. Дітям важливо, щоб позитивна оцінка була загальновизнана. Самооцінка і пов'язаний з нею рівень домагань, будучи особистісними параметрами розумової діяльності, дозволяють судити про те, як проходить процес розвитку особистості молодшого школяра під впливом навчальної діяльності. Тому психолога і педагогу важливо стежити за її формуванням. Шкільний психолог за допомогою різних методик повинен простежувати рівень самооцінки школяра кожні півроку. Результати будуть більш вірними і об'єктивними, якщо зрізи самооцінки робляться в різних умовах (в умовах успіху і неуспіху) різними методиками з тим, щоб зіставити та узагальнити результати.

Для вивчення самооцінки можна використовувати методику А-ІЛіпкіной «Три оцінки». Для реалізації методики учням пропонується виконати будь-яке навчальне завдання у письмовій формі. Психолог разом з учителем оцінюють роботу учнів трьома оцінками: адекватної, завищеною і заниженою. Перед роздачею зошитів учням говорять: «Три вчительки з різних шкіл перевіряли Ваші роботи. У кожної склалося різне думка про виконане завдання і тому вони поставили різні оцінки. Обведи кружком ту оцінку, з якою ти згоден ». Потім в індивідуальній бесіді з учнями з'ясовуються відповіді на такі питання:

1. Яким учнем ти себе вважаєш: середнім, слабким або сильним?

2. Які оцінки тебе радують, які засмучують?

3. Твоя робота заслуговує оцінки «3», а вчителька поставила тобі оцінку «5». Зрадієш ти цьому чи це тебе засмутить?

140

Рівень самооцінки школярів визначається на основі отриманих даних за такими показниками:

збіг чи розбіжність самооцінки з адекватною оцінкою вчителя,

характер аргументації самооцінки: а) аргументація, спрямована на якість виконаної роботи, б) будь-яка інша аргументація, в) стійкість або нестійкість самооцінки, про яку судять за ступенем збігу характеру виставленої учнем самого себе позначки і відповідей на поставлені питання.

Рівень домагань виявляється в прогностичної або апріорної самооцінці, в якій оцінюється ще не одержаний результат. Для з'ясування прогностичної самооцінки у дітей початкових класів може бути використана наступна методика. Різним по успішності учням дається по черзі три завдання: одне - з російської мови, одне - з математики (обидва на підставі вивченого і зрозумілого матеріалу), третє ненавчальних, наприклад, складання орнаменту за заданими зразками. Учням пропонується ознайомитися із завданням і відповісти на питання: «Чи зможе він виконати завдання, на яку оцінку і чому?» Потім діти повинні відповісти на те ж питання щодо трьох різних за успішності однокласників.

Аналіз, що дозволяє виявити складається в учня оцінну позицію, підлягають такі дані:

1. Рівень прогностичної самооцінки у різних за успішності школярів (вірна, завищена, занижена).

2. Особливості прогностичної оцінки учнів, що мають різний рівень успішності.

3. Особливості аргументацій оціночної діяльності, її спрямованість на оцінку здібностей до навчальної діяльності або на якості особистості.

4. Поширення оціночної діяльності при виконанні навчальних завдань на неучебной ситуації.

Даний аналіз дозволить виявити складається у кожного учня оцінну позицію. Важливість виявлення у школярів (особливо слабоуспевающих) формується у них оцінної позиції доведена в дослідженнях вітчизняних психологів, які дійшли висновку про те, що з віком у слабоуспевающих школярів наростає тенденція до недооцінки своїх можливостей. Переважання неуспіху над успіхом, подкрепляемое низькими оцінками їх роботи вчителем, веде до збільшення невпевненості в собі, почуття неповноцінності і до заниженим порівняно з реальними можливостями рівню домагань.

141

Матеріали експериментів показують, що в реальному навчальному процесі складається у молодших школярів оцінна позиція більшою мірою залежить від оціночних впливів вчителя та учнів у класі, ніж від наростаючих від класу до класу об'єктивних можливостей. Звідси велику роль у процесі формування самооцінки та рівня домагань грає мотив досягнення успіху. Якщо дитина постійно не справляється із завданням і отримує низькі оцінки, то мотив досягнення успіху значно слабшає. Спочатку виникає переживання, потім байдуже ставлення до негативної оцінки своєї діяльності іншими. У результаті може виникнути ціннісна переорієнтація особистості.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.6. САМООЦІНКА І рівень домагань МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА "
  1. Т.Н. Васильєва. Формування саногенного мислення молодшого школяра: Навчальний посібник / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 48 с., 1997
    молодшого школяра, виявляється їх специфіка у світлі педагогічних проблем, міститься програма формування саногенного мислення молодшого школяра. Призначено для студентів педагогічного факультету університету, вчителів та практичних психологів сфери
  2. § 4. Основні психологічні новоутворення молодшого школяра
    самооцінка. У цьому віці розвивається самопізнання і особистісна рефлексія як здатність самостійно встановити межі своїх можливостей («можу або не можу вирішити це завдання?», «Чого мені не вистачає для її вирішення?"), Внутрішній план дій (вміння прогнозувати і планувати досягнення певного результату), довільність, самоконтроль. Дитина опановує своєю поведінкою. Він
  3. Іван Павлович Підласий. Педагогіка початкової школи: підручник, 2010

  4. Дослідження рівня домагань
    самооцінкою, почуттям неповноцінності, тенденцією самоствердження і прагненням бачити в показниках своєї діяльності зниження або підвищення працездатності. Автор вказував, що співвідношенням цих моментів і визначається рівень домагання хворих, особливо при психогенних захворюваннях. Рівень домагань не є однозначною, стабільної особистісної характеристикою (Б. В. Зейгарник,
  5. Формування саногенного мислення молодшого школяра
    молодшого шкільного віку є предметом аналізу в цьому навчальному посібнику. Основні критерії відбору матеріалу для даного навчального посібника були "1-Г UUUU наступними. Перший критерій визначався орієнтацією на новизну наукової проблеми. Якщо в роботах Ю.М. Орлова позначений саногенним підхід до розгляду мислення в загальному плані, а у О.С. Гребенюка (6) він згадується у світлі
  6. Опис методики
    самооцінки кожним школярем своїх можливостей; твердження прагнення до саморозвитку, самовдосконалення. Література Бєлкін А.С. Основи вікової педагогіки: Учеб. посібник для студентів вузів. М., 2000. Бєлкін А.С. Ситуація успіху. Як її створити. М., 1991. 157 Виготський Л.С. Педагогічна психологія. М., 1996. Виготський Л.С.
  7. § 2. Принципи і критерії відбору змісту освіти
    рівень розвитку 51 соціуму, наукового знання, культурного життя і можливості особистісного зростання. 2. Принцип єдиної змістовної і процесуальної сторони навчання передбачає облік педагогічної реальності, пов'язаний із здійсненням конкретного навчального процесу, поза яким не може існувати зміст освіти. 3. Принцип структурного
  8. Проби на запам'ятовування
    рівень домагань значно перевищує досягнуті результати . Результати проби на запам'ятовування можуть бути відображені графічно. За кривою запам'ятовування зручно аналізувати особливості заучування. При виснажуваності мнестической функції крива запам'ятовування носить зигзагоподібний характер. Проба на запам'ятовування виявляє і наявність звуження обсягу уваги. У цих випадках обстежуваний в
  9. Автореферати 207.
    молодших класів радянської школи: Автореф. канд. дис. М., 1970. - 24 с. 211. Бараз Е. А. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі особистісно- орієнтованого взаємодії учасників навчання: Автореф. дис. на соіск. Учений. степ. канд. пед. наук: (13.00.01) / Урал. держ. акад. фіз. культури. - Челябінськ, 1998. - 19 с. 212. Беспалов В. М. Управління розвитком
  10. Дослідження самооцінки за методикою Т. Дембо - С. Я. Рубінштейн
    самооцінки. У ній використано прийом Т. БетЬо, за допомогою якого виявлялися уявлення обстежуваного про своє щастя. С. Я. Рубінштейн значно змінила цю методику, розширила її, ввела замість однієї шкали відліку чотири (здоров'я, розумовий розвиток, характер і щастя). Слід зауважити, що використання шкали відліку для характеристики будь-якого особистісного властивості значно
  11. § 6. Умови складання проблемних завдань
    молодших школярів нам представляється точка зору А. А. Сайлібаева: 1. Будь-яке поняття або узагальнення, пов'язане з яким- або попереднім поняттям межтемной або внутрітемной зв'язком, може бути вивчене за допомогою вирішення завдань (репродуктивних або проблемних); 2. На простих лінійних зв'язках в більшості випадків конструюються завдання репродуктивного характеру, завдання ж проблемного характеру
  12. Розвиток особистості в молодшому шкільному віці. Витоки саногенного і патогенного мислення
    самооцінки як усвідомлення дитиною себе, своїх розумових здібностей і фізичних сил, цілей і мотивів своєї поведінки, ставлення до оточуючих, і самому собі. Самооцінка може управляти поведінкою дитини і є важливим чинником формування його особистості. Правильно склалася самооцінка сприяє розвитку впевненості в собі, самокритичності, наполегливості, невірна (завищена або
© 2014-2021  ibib.ltd.ua